Постанова

від 24.10.2016 по справі 913/790/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2016 справа №913/790/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф. Попков Д.О., Радіонова О.О. Шемякіній Є.О. не з'явились не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. (повний текст 25.08.2016 р.) у справі№913/790/16 (суддя А.В. Секірський) за позовом: до відповідача 1: відповідача 2: проТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ Дочірнього підприємства "ОЛАН", м.Алчевськ, Луганська область Дочірнього підприємства "Украгротрейд", м.Алчевськ, Луганська область стягнення 424 996 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача 1 - Дочірнього підприємства "ОЛАН", м.Алчевськ, Луганська область, відповідача 2 -Дочірнього підприємства "Украгротрейд", м.Алчевськ, Луганська область про стягнення 424 996,08 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. по справі №913/790/16 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "Олан", м. Алчевськ Луганської області та з Дочірнього підприємства "Украгротрейд", м. Алчевськ Луганської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" , м. Київ, заборгованість в сумі 239 050, 29 грн., 3 % річних в сумі 8 379,91 грн., інфляційні втрати в сумі 23 142,07 грн., витрати по страхуванню предмета лізингу в сумі 15 428,49 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 290,01 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з винесеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016р. по справі №913/790/16, за змістом якої просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. по справі №913/790/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а саме: 134 034,08 грн. - заборгованість зі сплати вартості предмета лізингу; 1 340,34 грн. - комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу; 3 085,70 грн. - витрати лізингодавця, які не були сплачені лізингоодержувачем, та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з відповідача 1 - Дочірнього підприємства "ОЛАН", м.Алчевськ, Луганська область, відповідача-2 Дочірнього підприємства "Украгротрейд", м.Алчевськ, Луганська область 424 460, 88 грн., з яких: 239 050,29 грн. - заборгованість по поточним лізинговим платежам; 134 034,08 грн. - заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу; 1 340, 34 грн. - комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу; 18 514,19 грн. - витрати лізингодавця, які не були сплачені лізингоодержувачем ; 8 379,91 грн. - 3% річних; 23 142,07 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2016 р. було визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Бойченко К.І., Стойка О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу у справі № 913 /790/16 до провадження. Справу призначено до розгляду на 24.10.2016 року на 15:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №1407 від 20.10.2016 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії Бойченком К.І. через перебування у відпустці на дату слухання справи 24.10.2016р. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/790/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 20.10.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Стойка О.В., Попков Д.О.

Розпорядженням керівника апарату суду №1419 від 21.10.2016 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії Стойкою О.В. через перебування у відпустці на дату слухання справи 24.10.2016р. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/790/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 21.10.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів -Попков Д.О., Радіонова О.О.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 24.10.2016 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином(а.с. 146, 147), у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників позивача та відповідача, які не скористалися правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №913/790/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" - лізингодавець та Дочірнім підприємством "ОЛАН" - лізингоодержувач був укладений договір фінансового лізингу № LС6724-06/12 відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (Додаток №2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (а.с. 13-16).

В специфікації від 11.06.2012 (додаток №2 до договору фінансового лізингу) сторони визначили найменування, заводський номер, номер шасі/номер кузова - вантажний сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH400, номер шасі (кузова, рами) YV2ASG0AX9B534324, двигун №D13174516, кількість одиниць - 1, марка - Volvo, модель - FH400, рік випуску - 2008, ціна з ПДВ - 525497 грн 41 коп. та інші характеристики зазначеного транспортного засобу.(а.с.21)

Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виявив, що у справі міститься акт приймання-передачі предмета лізингу від 27.06.2012р., з якого вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору, лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу № Р6724-6728 від 11.06.2012р. та передав у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу.(а.с. 26)

Відповідно до п.3.2 договору у додатку №1 до договору міститься «Графік розрахунку заборгованості», який сторони підписують після визначення остаточної вартості предмета лізингу.

Крім того, 26.06.2014р. між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу, згідно якою додаток №1 "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції (а.с. 28-29).

27.06.2012 р. між сторонами була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 27).

За умовами п.3 ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п.5.1., 8.1.4. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Строк лізингу складається з Періодів лізингу у кількості 36 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього Договору та додатків до нього. ( п.1.7 договору )

Положеннями п.1.8 договору сторони на підставі ч.2 ст. 524 Цивільного кодексу України, погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземної валюти - Долар США. Зобов'язання за цим договором попередньо визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню у порядку, визначеному окремими положеннями цього договору.

За змістом п.п. 1.1, 4.1 договору лізингоодержувач зобов'язався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування придбання предметів лізингу та поточні лізингові платежі.

Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR 3М плюс 10,50% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 "Визначення" Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.( п. 4.2 договору)

Відповідно до п.4.3 договору, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що Розмір Комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цих договорів, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Зі змісту додатку №1 до договору вбачається, що Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки "Б" Графіку.

За умовами п.4.5 договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за Курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua .

Оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.( п.4.6 договору)

Положеннями п. 4.8 договору сторони узгодили, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цих Договорів)(а.с. 22-25), а також ті, які не визначені цими Договорами та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua .

Договір підписаний сторонами і скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

Відповідно до загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до договору (надалі - Загальні умови), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі у новій редакції електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця, відповідно до положень п.5.3, п.5.4 Загальних умов.

Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

- у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 Договору Сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору Сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

-у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

-у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

- в інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Як визначено в п. 6.2 Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Відповідно до п.п.7.3.,7.4. Загальних умов встановлений обов'язок Лізингоодержувача здійснити страхування предмету лізингу. Окрім цього, передбачено, що у разі якщо за 5 днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів Лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів та не надасть Лізингодавцю завірений печаткою банку платіжний документ, що підтверджує сплату страхових платежів , то Лізингодавець має право самостійно застрахувати такий предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати зі страхування предмету лізингу. Крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством.

Також, у п.9.2 Загальних умов передбачено, що придбання у власність предмета лізингу відбувається на підставі договору купівлі-продажу (викупу). При цьому викупна вартість предмета лізингу, передбачена п.2.6 договору.

Відповідно до п.10.2 Загальних умов фінансового лізингу, договір достроково припиняється в останній день місяця, в якому мало місце одна з наведених обставин: направлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених 6 розділом договору; отримання Лізингодавцем від Лізингоодержувача або страхової компанії письмового повідомлення про настання визначених в п.7.7 Загальних умов обставин.

Відповідно до п.6.1. договору, Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та/або вилучити у Лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Окрім цього, згідно п. 10.3.2. Загальних умов у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених у п.10.2.1 Загальних умов обставин, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 1% від суми заборгованості лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу; нарахованої за договором штрафні санкції.

Дочірнє підприємство "ОЛАН", м.Алчевськ, Луганська область належним чином не виконало свої зобов'язання, чим порушило умови договору, в наслідок чого у останнього утворилася прострочена заборгованість у розмірі 239 050,29 грн., яка обліковується за період січень 2015 року - квітень 2015 року за неоплаченими рахунками-фактурами.

Відповідно до приписів п. 4.1 Договору, 8.1.4 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Лізингоодержувач не сплатив на користь лізингодавця простроченої заборгованості по сплаті поточних лізингових платежів, починаючи з січня 2015 року, строк прострочення якої станом на квітень 2015 року перевищив 30 (тридцять) днів, лізингодавцем було прийнято рішення про односторонню відмову від договору.

У зв'язку з наведеною обставиною , з метою повідомлення ДП "ОЛАН" про прийняте рішення про односторонню відмову від договору та негайне повернення предмету лізингу, у зв'язку з неможливістю направити відповідне повідомлення за юридичною адресою ДП "ОЛАН", з боку ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" було опубліковано відповідне оголошення в газеті "Урядовий Кур'єр" від 22 квітня 2015 року, середа, №73 (сторінка 12), яка є всеукраїнським Офіційним друкованим виданням згідно Указу Президента України "Про порядок оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.1997 №503/97 та в якій публікуються Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, офіційні оголошення (фінансові звіти, порядки денні акціонерних товариств, оголошення про банкрутство, про втрачені документи, виклики до суду тощо).

Наведені фактичні обставини та дії відповідача свідчать про те, що ДП "ОЛАН", як лізингоодержувач, повідомлений лізингодавцем - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про односторонню відмову останнього від договору та про вимогу щодо повернення предмета лізингу належним чином. Отже, одностороння відмова здійснена позивачем у квітні 2014 року.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з 30.04.2014 р. в односторонньому порядку відмовилось від договору, оскільки лізингоодержувачем порушено свої зобов'язання, тобто не виконало договір належним чином, а у лізингоодержувача при цьому виник обов'язок перед лізингодавцем відповісти за зобов'язаннями лізингоодержувача, щодо сплати заборгованості згідно п. 10.3. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору).

Дані факти та обставини були встановлені рішенням господарського суду Луганської області від 07.09.2015 у справі №913/263/15 (а.с. 50-58), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ до Дочірнього підприємства "Олан", м. Алчевськ Луганської області про зобов'язання повернути майно, що було предметом договору лізингу №LC6724-06/12.(вказане судове рішення набрало законної сили)

За змістом п.10.3. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) у разі дострокового припинення Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю серед іншого наведені нижче платежі:

- комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми заборгованості Лізингоодержувача із сплати вартості Предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п. 10.3.2. цих Загальних умов;

- нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);

-суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем; заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізинга, визначена за правилами п.5.9. Загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом в якому має місце дострокове припинення Договору.

Отже, сума заборгованості по поточним лізинговим платежам заявлена позивачем за договором складає 392 938,90 грн. та складається з:

- заборгованості по поточним лізинговим платежам в розмірі 239 050,29 грн.

- заборгованості зі сплати вартості предмета лізингу в розмірі 134 034,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 27.02.2015 р. кур'єрською службою направило на адресу відповідача 1 лист-вимогу від 27.02.2015 №278-02/15 (а.с.36-37), в якому вимагало оплати прострочену суму заборгованості.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № LC6724-06/12 від 11.06.2012, який за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

За умовами ч. 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність. Договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.( ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг")

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Отже, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.( ст. 692 ЦК України)

Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Фактичні обставини свідчать, що відповідач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, в зв'язку з чим, керуючись частиною 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг та договором, позивач повідомив відповідача про розірвання договору і вимагав повернення предмета лізингу.

На даний час предмет лізингу за договором № LC6724-06/12 від 11.06.2012 не повернуто позивачу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на дату розірвання (дострокового припинення) договору відповідач мав заборгованість зі сплати лізингових платежів, які підлягали сплаті відповідно до передбачених графіком дат платежу за період з січня 2015 року по квітень 2015 року в загальному розмірі 392 938,90 грн., з яких заборгованість по поточним лізинговим платежам 239 050,29 грн. та заборгованість зі сплати вартості предмету лізингу 134 034,08 грн.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.( ч. 2 статті 653 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч.4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наслідком розірвання договору є відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність ДП "ОЛАН" і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати платежів, які є винагородою лізингодавцю за період з січня 2015 року по квітень 2015 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 239 050,29 грн. (проценти та комісії).

Разом з тим, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати вартості предмета лізингу у сумі 134 034,08 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції правомірно відхилив вимоги позивача про стягнення заборгованості з оплати перемету лізингу у розмірі 134 034,08 грн. Також, апеляційний господарський суд погоджується із висновком про необґрунтованість їх висування позивачем, проте із інших підстав та мотивів.

Договір лізингу не містить умов автоматичного переходу права власності. Це право, відповідно до п.2.6 договору та п.9 Загальних умов, виникає на підставі окремого договору купівлі-продажу, можливість укладення якого поставлена у залежність від завершення строку лізингу та належного виконання лізингоодержувачем своїх обов'язків за договором. Крім того, предмет лізингу так і не був повернутий лізингодавцю.

Оскільки припинення договору фінансового лізингу як правової підстави для нарахування і висування грошових вимог в даному випадку у відповідності до встановленої в п.10.2 Загальних умов домовленості сторін відбулося 30.04.2015р., остільки подальша відсутність цієї правової підстави унеможливлює нарахування лізингового платежу (повністю чи частково) щодо періоду після припинення, і такий платіж, момент виконання якого (навіть за умов чинності договору) ще не виник до 30.04.2015р., не може вважатися простроченим з боку Лізингоодержувача. Отже колегія суддів вважає неможливим задоволення позовних вимог про стягнення 134 034,08грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 1% від суми заборгованості лізингоодержувача із сплати вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2. Загальних умов в розмірі - 1 340,34 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у стягненні комісії за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 1 340,34 грн. у зв'язку з тим, що комісії лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу розраховується із суми заборгованості із сплати вартості предмету лізингу.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, та відмовляє у задоволенні стягнення комісії за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 1 340,34 грн. у зв'язку з тим що заборгованість зі сплати предмету лізингу та комісія за дострокове припинення договору фінансового лізингу не пов'язані між собою та мають різну правову природу.

Підставою для нарахування суми розмірі 1340,34 грн. є реалізація права позивача на односторонню відмову від договору. Отже, ця комісія не може бути віднесена до жодного з перелічених ч.2 ст.19 Закону України "Про фінансовий лізинг" видів елементів лізингового платежу, адже припинення договору Лізингодавцев як такого не є послугою, наданою лізингоодержувачу в розумінні ст.901 Цивільного кодексу України, або витратами по виконанню договору.

Отже, відхилення позовних вимог щодо стягнення комісії в розмірі 1340,34 грн. зумовлено наведеним вище обґрунтуванням та положеннями ст.13, ч.ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач враховуючи положення статті 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 8 389,68 грн. та інфляційні втрати в сумі 23 667,50 грн. за період з 01.05.2015 р. по 30.06.2016 р.

Перевіривши розрахунок заявлених позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні 3% річних та інфляційних витрат було допущено деякі арифметичні помилки.

Колегія суддів погоджується з розрахунком судом першої інстанції та задоволенням позовних вимог 3% річних у сумі 8 379,91 грн. та інфляційні витрати у сумі 23 142,07 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми на відшкодування витрат Лізингодавця які не були сплачені Лізингоодержувачем в розмірі 18 514,19 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Між ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 09.11.2015 було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 302001/4095/0001582 (а.с. 38-46).

Таким чином, відповідно до Договору №302001/4095/0001582 добровільного комплексного страхування на транспорті від 09.11.2015 Лізингодавець за власний рахунок здійснив оплати страхових платежів: згідно рахунку страхової компанії №302001/4095/0001582 від 09.11.2015 - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 12.11.2015 оплачено страховий платежі в сумі 15 428,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №47775 від 12.11.2015 (а.с. 48).

Тобто по договору лізингу №LC6724-06/12 Лізингодавцем понесено витрати на страхування Предмету лізингу: 12.11.2015 - в сумі 15 428,49 грн.

Позивачем на сплачені страхові внески відповідачу було виставлено рахунок-фактуру (а.с. 49).

Договор лізингу припинився відповідно до п.10.2 Загальних умов внаслідок односторонньої відмови лізингодавця 30.04.2015 р., тоді як договір страхування на транспорті № 302001/4095/0001582 позивачем щодо предмету лізингу був укладений 09.11.2015 р. і оплата за ним відбулася 12.11.2015 р. Отже, правові підстави для висування вимог щодо компенсації витрат лізингодавця зі страхування у заявленому розмірі 18 154, 19 грн. виникли вже після дострокового припинення договору фінансового лізингу. Наразі ні умови договору лізингу, ні положення діючого законодавства не передбачають ви виникнення у лізингоодержувача обов'язків з компенсації витрат зі страхування в цьому випадку, так як відповідно до п. 7.1 Загальних умов, Лізингоодержувач повинен забезпечувати наявність страхування за власний рахунок тільки в межах строку лізингу, який є складовою строку дії договору і відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст.181 Господарського кодексу України в даному випадку обмежується 30.04.2015 р.

Отже, здійснивши майже через півроку після припинення договору фінансового лізингу платежі, можливість компенсації яких за рахунок лізингоодержувача за змістом п.7.4. Загальних умов та ч.2 ст.13 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає існування діючого договору фінансового лізингу, лізингодавець не мав жодних правових підстав на компенсацію таких витрат з боку лізингоодержувача.

Також, п.10.3.2 Загальних умов передбачає обов'язок лізингоодержувача з відшкодування витрат лізингодавця, які не були оплачені, тобто такі витрати(передбачені договором до відшкодування) повинні бути понесені позивачем до моменту припинення, а не після.

З огляду на викладене судова колегія відхиляє вимоги скаржника щодо необхідності додаткового стягнення з відповідачів ще й нарахованого на суму страхового відшкодування ПДВ, скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з відшкодування витрат по страхуванню предмета лізингу в сумі 15 428,49 грн., відмовляючи у задоволенні таких вимог в цілому.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Дочірнім підприємством "Украгротрейд." (надалі - Поручитель) укладений договір поруки №6725-06/12 (надалі - Договір поруки), відповідно до п.1.2 якого, поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача - ДП "Олан", які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі. (а.с. 30)

Договором поруки забезпечується виконання зобов'язань, зокрема, за договором фінансового лізингу №LC6724-06/12 від 11.06.2012 р., укладеним між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ДП "Олан".

За умовами п.2.1. Договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п.3.1. Договору поруки Поручитель і Лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед Лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що на підставі ч.1 ст.554 , ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України та у відповідності до договору поруки в результаті порушення умов Договору фінансового лізингу у Лізингоодержувача та Поручителя перед Позивачем виникли солідарні зобов'язання у вигляді сплати заборгованості за договором.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при розгляді справи у суді першої інстанції судом було вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території у відповідності до умов п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

З огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 року у справі №913/790/16 на підставі ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат по страхуванню предмета лізингу в сумі 15 428,49 грн., що за змістом ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. у справі №913/790/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. у справі №913/790/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат по страхуванню предмета лізингу в сумі 15 428,49 грн., у зв'язку з чим викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Олан", вул. Декабристів, б.27-А, м. Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 21788305 та з Дочірнього підприємства "Украгротрейд", вул. Декабристів, б.27-А, м. Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 33284416 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" , 04073, м. Київ, проспект Московський, 9 корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657, заборгованість в сумі 239 050,29 грн., 3 % річних в сумі 8379,91 грн., інфляційні втрати в сумі 23 142,07 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4058,58 грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2016 р. у справі №913/790/16 залишити без змін з підстав, наведених в цій постанові.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Д.О. Попков

О.О. Радіонова

Надруковано :4 прим.

1 позивачу

АКТ-1,2 відповідачу

1 у ДАГС

1 у справу

1 ГСЛО