Ухвала

від 25.10.2016 по справі 810/961/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/961/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівВівдиченко Т.Р., Лічевецького І.О., За участю секретаряГуменюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Адвокатського бюро Скринника до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське бюро Скринника пред'явило позов до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009261502 від 12.10.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Частиною першою статті 185 КАС України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення приймалось Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є платником єдиного податку за ставкою 5 %, що підтверджується свідоцтвом серії Б №689434 від 27.09.2013, виданим Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

12.10.2015 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань з єдиного податку Адвокатського бюро Скринника за 2014 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку юридичних осіб №1339/15-02/38907779 про несвоєчасну сплату (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по єдиному податку юридичних осіб протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України . В акті перевірки у вигляді таблиці зазначено, що сума самостійно визначеного грошового зобов'язання по єдиному податку юридичних осіб складає 1583,37 грн., граничний термін сплати - 19.02.2015, дата сплати - 09.10.2015, кількість днів затримки сплати - 233, сума сплаченого податкового боргу складає 1462,75 грн.

Колегія суддів зазначає, що об'єктом перевірки була податкова декларація платника єдиного податку - юридичної особи за 2014 рік від 30.01.2015, яка зареєстрована відповідачем 03.02.2015 за номером №9079713563 згідно квитанції №2.

Відповідачем на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0009261502 від 12.10.2015, згідно якого за затримку на 232 календарних дня сплати грошового зобов'язання в розмірі 1462,75 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 292,55 грн.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України ).

Згідно з абз.2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу наступні податкові декларації платника єдиного податку-юридичної особи: №1400006254 від 06.11.2014 за три квартали 2014 року, згідно якої позивачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) період - три квартали 2014 року 1178,39 грн. (р.9 декларації); №9079713563 від 30.01.2015 за 2014 рік, згідно якої самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) період - 2014 рік 1583,37 грн. (р. 9 декларації).

Вказані декларації були прийняті відповідачем, що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника та квитанцією №2 про прийняття декларації за 2014 рік.

Судом встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації платника єдиного податку за 2014 рік допущено технічну помилку, а саме позивачем до рядку 8 декларації за 2014 рік (сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період) неправильно перенесено показники рядку 7.2 декларації платника єдиного податку за минулий податковий (звітний) період, тобто за три квартали 2014 року, і замість суми 1583,36 грн. вказано суму 117,97 грн. При заповненні податкової декларації платника єдиного податку за 2014 рік допущено технічну помилку при заповненні рядку 9 декларації за 2014 рік (сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал), в якому зазначено суму 1583,37 грн.

Отже, позивачем переплутано місцями цифри при заповненні рядків 8 та 9 податкової декларації платника єдиного податку за 2014 рік, що призвело до того, що позивач самостійно визначив собі податкове зобов'язання за 2014 рік у сумі 1583,37 грн., а саме позивачем в рядку 9 декларації за 2014 рік зазначено 1583,37 грн., в той час як правильною сумою єдиного податку є 117,97 грн. (1701,34 грн. - 1583,37 грн. = 117,97 грн.).

Колегія суддів зазначає, що загальна сума доходу за 2014 рік, визначена у податковій декларації платника єдиного податку за 2014 рік становить 34026,70 грн., тобто сума єдиного податку з урахуванням ставки 5 % становить 1701,33 грн. (34026,70 грн. х 5% = 1701,33 грн.).

Позивачем було сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання за 2014 рік, що підтверджується банківськими виписками за 14.07.2014 на суму 405,00 грн., за 20.10.2014 на суму 1179,00 грн. та квитанцією від 03.02.2015 №190310020 на суму 120,00 грн., на загальну суму 1704,00 грн., отже переплата становить 2,67 грн.

З метою виправлення помилок у поданій податковій декларації за 2014 рік позивачем 09.10.2015 подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку третьої групи за 2014 рік, в якій в рядку 9 (сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал) зазначено правильну суму 117,97 грн., а до рядку 8 (сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) квартал) перенесено показник р. 7.2 податкової декларації за три квартали 2014 року 1583,37 грн. Також у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем визначено суму податку, яка зменшує податкове зобов'язання на суму 1465,40 грн.

Прийняття уточнюючого розрахунку підтверджується штампом Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.10.2015. Порушень при прийнятті декларації не виявлено, що зазначено в самій декларації, показники уточнюючої декларації платника єдиного податку третьої групи за 2014 рік позивача відображено у зворотному боці інтегрованої картки платника.

Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт камеральної перевірки №1339/15-02/38907779 від 12.10.2015.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України ).

З урахування зазначених норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що Податковий кодекс України визначає камеральну перевірку, як таку, предметом дослідження якої може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків, у той же час предметом спірної камеральної перевірки відповідно до акту перевірки було дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкових зобов'язань, що не відповідає предмету камеральної перевірки податкової звітності платника податку.

При цьому перевіркою не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів зауважує, що питання своєчасності сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України , є предметом виключно документальної перевірки.

Крім того, з акту камеральної перевірки вбачається, що перевірка податкової звітності позивача проводилась без урахування показників уточнюючої декларації платника єдиного податку третьої групи за 2014 рік, якою позивачем самостійно виправлено самостійно виявлені помилки та яка подана і прийнята податковим органом до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації, що ставить під сумнів законність її висновків.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання шляхом камеральної перевірки і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

В той же час, актом камеральної перевірки позивача не зафіксовано допущення позивачем арифметичної або методологічної помилок.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення складені однією датою - 12.10.2015, а отже безумовно відповідачем не дотриманий порядок реалізації права позивача на оскарження висновків, викладених в акті перевірки до прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим, позивач був позбавлений можливості надати заперечення на акт перевірки та докази на підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань, а також пояснити причини технічної помилки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Лічевецький І.О.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Лічевецький І.О.

Вівдиченко Т.Р.