Рішення

від 26.10.2016 по справі 535/681/16-ц

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/681/16-ц

Провадження № 2/535/368/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

26 жовтня 2016 року смт Котельва

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого - Мальцева С.О.;

з секретарем судового засідання - Білик Н.О.;

за участю: представника позивача - ОСОБА_1;

представників відповідачів - ОСОБА_2;

- Іванової - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ» до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

У С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, у вимогах якого просив визнати договір оренди землі, укладений 10.03.2016 року між останніми - недійсним та скасувати його державну реєстрацію, посилаючись на те, що на підставі договору оренди землі від 26.02.2008 року укладеного між ОСОБА_6 та СТОВ «СКІФ» у них в оренді перебуває земельна ділянка, площею 3, 7598 га, яка розміщена на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області та строк дії цього договору 10 років. Однак, 04.11.2012 року орендодавець ОСОБА_6 помер та його земельну ділянку успадкувала ОСОБА_5Н, яка продовжила отримувати від позивача орендну плату за вище вказаним договором за користування позивачем її земельної ділянки. Проте, без будь-яких претензій, повідомлень про намір припинити чи змінити умови орендних відносин ОСОБА_5 уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, незважаючи на те, що попередній договір оренди землі не був розірваний, чим порушила права позивача на користування цією земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовільнити їх з підстав, які зазначені нею в позовній заяві.

Представники відповідачів ОСОБА_2 та Іванова- ОСОБА_3, кожен окремо, позовні вимоги не підтримали в повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа: Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області у судове засідання не з'явилася надали письмову заяву, в якій просили розглянути справу без участі їх представника, в прийнятті рішення поклалися на розсуд суду.

Узагальнена позиція сторони відповідачів зводиться до того, що відсутні правові підстави для визнання спірного договору оренди землі не дійсним, так як цей договір укладений сторонами з дотриманням усіх вимог, передбачених ЦК України, а посилання представника позивача зводяться фактично до одного конкретного посилання щодо підстави розірвання - помилка.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, установив такі обставини справи:

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №417756 від 17.04.2006 р. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 3.76 га на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5322280400:00:001:0491 (а.с. 14).

26.02.2008 року ОСОБА_6 уклав з СТОВ «Скіф» договір оренди землі вище вказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Відділі Держкамзему у Котелевському районі 08.11.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532220004001087 (а.с. 12-13).

Пунктом 40 цього Договору сторонами погоджено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, а пунктом 39 Договору закріплено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2014 року після смерті ОСОБА_6, який помер 04.11.2012 року його дружина ОСОБА_5 успадкувала земельну ділянку загальним розміром 3, 7598 га, розташованої на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 20).

11.06.2014 року ОСОБА_5 зареєструвала дану земельну ділянку за собою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 382081153222, номер запису про право власності:5971108 (а.с. 21).

Згідно видаткових касових ордерів та довідки від 18.04.2016 року за №394 вбачається, що ОСОБА_5 від СТОВ «Скіф» отримала заборгованість по орендній платі за земельну частку (пай) та орендну плату за 2014 - 2015 роки (а.с. 15-18).

10.03.2016 року ОСОБА_5 уклала з ФОП ОСОБА_4 договір оренди землі цієї ж земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований 18.03.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за номером запису про інше речове право:13803718 (а.с. 72-74, 86).

З довідки від 26 вересня 2016 року за №981 вбачається, що за 2016 рік СТОВ «Скіф» належить сплатити ОСОБА_5 за земельну частку (пай), що знаходиться в оренді господарства згідно договору оренди орендну плату до видачі 5000 грн, про що листом повідомлено ОСОБА_5

Із встановлених обставин суд вбачає, що сторони даної справи стали учасниками договірних цивільних правовідносин у сфері земельного права щодо користування земельною ділянкою на підставі договорів оренди землі, в межах яких між ними, як орендодавцем та орендарями, виник спір стосовно правильності та законності укладення договору оренди землі та наявності відповідно права користування земельною ділянкою.

Враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 ЦК України).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі» (статті 792 ЦК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набути право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду землі»).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотності порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2 статті 651 ЦК України).

Одностороння відмова від договору можлива лише у випадках, коли вона прямо передбачена законом або договором (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч. 4 ст.32 Закону України «Про оренду землі»)

Земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача (ст. ст. 141, 149 ЗК України).

Орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (ст.24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону ст.27 Закону України «Про оренду землі».

Способами захисту прав власника або землекористувача на земельну ділянку є визнання прав, визнання угоди недійсною ( п. "а", п."в" ч.3 ст.152 ЗК України).

Підставами визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною першою та третьою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом і підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, земельна ділянка площею 3.76 га, що знаходиться на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5322280400:00:001:0491, власником якої був ОСОБА_6 перебуває в оренді СТОВ «Скіф» згідно договору оренди землі від 26.02.2008 року, строк дії якого 10 років.

Умовами договору оренди землі від 26.02.2008 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, проте цим же договором погоджено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Після смерті ОСОБА_6 дану земельну ділянку успадкувала ОСОБА_5, яка отримала від позивача заборгованість по орендній платі та орендну плату за 2014-2015 роки.

Отже, даний договір після переходу прав власності до другої особи не було розірвано сторонами у передбачений законом та умовами договору спосіб, а також земельна ділянка не вилучалася, при цьому сторонами договору виконувалися зобов'язання щодо нарахування та отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто в період після набуття права власності на земельну ділянку, підписувала відомості СТОВ «Скіф», не висловлювала заперечень проти договору та продовжувала виконувати його умови.

Наведене свідчить про згоду на продовження використання землі орендарем.

Проте, ОСОБА_5 10.03.2016 року уклала спірний договір оренди землі зазначеної вище земельної ділянки з новим орендарем ФОП ОСОБА_4

Одночасно з наведеним, суд встановив, що згідно листа Відділу Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області від 18.10.2016 року за №29-28-0.4-1649/15-16 вбачається, що 23.05.2014 року Відділом Держземагентством у Котелевському районі Полтавської області було надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 3, 7598 га, кадастровий номер 5322280400:00:001:0491 та в обмінному файлі, що містився в Національній кадастровій системі на вищевказану земельну ділянку був відсутній «Блок Оренди», в результаті цього витяг з Державного земельного кадастру не містив інформацію про зареєстрований договір оренди.

Таким чином, цей спірний договір оренди землі був укладений ОСОБА_5 з новим орендарем без розірвання попереднього договору оренди землі з СТОВ «Скіф», тобто укладено інший договір під час чинності попереднього договору, в тому числі без вилучення земельної ділянки та відсутності достовірної інформації з Державного земельного кадастру щодо реєстрації договору оренди землі.

Відтак, вчинення оспорюваного правочину 10.03.2016 року свідчить про порушення речового права позивача на володіння та користування об'єктом оренди, оскільки останній набув прав орендаря за договором оренди землі від 26.02.2008 року, який укладений на 10 років та до цього часу є не розірваним в установленому Законом порядку та виконувався сторонами, проте орендодавець, який успадкувала земельну ділянку в односторонньому порядку відмовилася від попереднього правочину та своїх зобов'язань за ним і уклала новий договір оренди землі з іншим орендарем.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми права, суд дійшов висновку про необхідність захисту права орендаря СТОВ «Скіф» шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 10.03.2016 року, що укладений між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4М, предметом якого є земельна ділянка, що на законних підставах перебувала в оренді позивача.

У зв'язку з прийняттям рішення про визнання договору оренди землі недійсним підлягають і до задоволення вимоги позивача щодо скасування його державної реєстрації, що в свою чергу не суперечить положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою ст. 77 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору.

Стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що позивачем понесені та документально підтверджено сплату 1378 грн. судового збору за подання позовної заяви, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення по 689 грн., з кожного, понесених судових витрат.

На підставі наведеного та ст.ст. 203, 215, 626, 627, 792, 651 ЦК України, ст. 1, 17, 31, 32, 24 Закону України «Про оренду землі», ст. 141, 149, 152 ЗК України, керуючись статтями 88, 209 та статтями 213-215, 218 ЦПК, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ» до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - задовільнити повністю.

2.Визнати договір оренди землі площею 3, 7598 га, кадастровий номер 5322280400:00:001:0491, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 10 березня 2016 року між ОСОБА_5 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 - недійсним.

3.Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі 3, 7598 га, кадастровий номер 5322280400:00:001:0491, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 10 березня 2016 року між ОСОБА_5 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ» по 689 грн., з кожного, понесених судових витрат.

5.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право на його оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

7.Повний текст рішення виготовлено на протязі п'яти днів.

Суддя

Котелевського районного суду

Полтавської області ОСОБА_7