Ухвала

від 25.10.2016 по справі 2а-9628/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/5316/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаря Богдан А. О.

представника позивача Балабанов О. В.

представника відповідача Звір Р. П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі № 2а-9628/12/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 9 листопада 2012 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 жовтня 2012 року № 0001470801/12429, № 0001460801/12433 та № 0001480801/12434.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками акта перевірки № 864/31-0000382154 від 16 жовтня 2012 року, оскільки вони не відображають фактичних обставин фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами ТзОВ "Укрянбуд", ТзОВ "Укррос" та Корпорацією "Галтрансрембуд". На підтвердження цього покликається на те, що вищевказані господарські операції підтверджуються усіма належним чином оформленими первинними документами, які надавалися відповідачу до перевірки. Відтак, позивач вважає винесені на підставі вказаного акта податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 31 жовтня 2012 року № 0001470801/12429, № 0001460801/12433 та № 0001480801/12434.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем до перевірки надано копію договору між позивачем та ТОВ «ТПК «Укррос» не підписану уповноваженими особами та не скріплену печатками підприємств, до перевірки не представлено сертифікату відповідності та ксерокопії гігієнічного висновку, копії довіреності на отримання ТМЦ,, документів, що засвідчують транспортування товарів та ін. Зазначає, що в ТОВ «ТПК «Укррос» відсутні матеріальні ресурси та виробнича база, що унеможливлює здійснення господарської діяльності. Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Укрянбуд», апелянт зазначає, що первинними документами не підтверджуються операції контрагента щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, трудових ресурсів, наявності складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання операцій за договором. Щодо операцій позивача з корпорацією «Галтрансрембуд» вказано, що до перевірки не представлено договори, акти виконаних робіт, а відтак неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 2 жовтня 2012 року до 15 жовтня 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ЛКФ "Світоч" з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за липень - серпень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Укрянбуд" (код ЄДРПОУ 34625317), податку на додану вартість за січень - травень 2011 року та податку на прибуток за І квартал 2011 року та ІІ квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Укррос" (код ЄДРПОУ 33782470), податку на додану вартість за вересень - грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ - ІV квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з Корпорацією "Галтрансрембуд" (код ЄДРПОУ 36416824).

За результатами перевірки складено акт № 864/31-00/00382154 від 16 жовтня 2012 року, в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

1) пункту 5.1, підпункту 5.2.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1, пункту 11.2, статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року (із внесеними змінами та доповненнями), пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.8.5 пункту 138.8, пункту 138.10, статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139, пункту 144.1 статті 144, пункту 145.1, статті 145, пункту 146.2, пункту 146.3, статті 146 Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, в зв'язку з чим занижено ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" податку на прибуток у сумі 230038,30 грн, в тому числі в розрізі податкових періодів: 1-й кв. 2011 року на суму 206548,75 грн, ІІІ кв. 2011 року на суму 23060,87 грн, ІV кв. 2011 року на суму 428,68 грн, ІІІ - IV кв. 2011 року на суму 23489,55 грн.

2) підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України за період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в загальній сумі 270117,72 грн, в т.ч. в січні 2011 року на суму 165239,17 грн, в жовтні 2011 року на суму 104878,55 грн, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 10940,82 грн, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в листопаді 2011 року на суму 10940,82 грн.

В акті перевірки (стр.7) зазначено, що за період з 1 січня 2011 року до 31 березня 2011 року ПАТ "ЛКФ "Світоч" задекларовано валові витрати у сумі 163552099 грн (за наслідками планової документальної перевірки від 26 березня 2012 року № 322/23-2/00382154). Перевіркою повноти визначення витрат за період з 1 січня 2011 року до 31 березня 2011 року встановлено їх завищення в результаті включення до валових витрат вартості товарно - матеріальних цінностей отриманих від ТОВ "ТПК "Укррос" (ЄДРОПУ 33782470), по яких встановлено здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків на загальну суму 826195 грн, в тому числі в І кв. 2011 року на суму 826195 грн. За період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2011 року ПАТ "ЛКФ "Світоч" задекларовано витрати у сумі 637828463 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 1 квітня 2011 року до 31 грудня 2011 року встановлено їх завищення в результаті включення до складу інших витрат - загальновиробничі витрати - витрати та нараховану амортизацію по придбаних роботах, послугах від ТОВ "Укрянбуд" (ЄДРПОУ 34625317), Корпорації "Галтрансрембуд" (ЄДРПОУ 35416824), по яких прописано здійснення удаваних операцій, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків на загальну суму 102129 грн, в тому числі в ІІІ кв. 2011 року на суму 100265 грн, в IV кв. 2011 року на суму 1864 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- форми "В4" від 31 жовтня 2012 року № 0001470801/12429, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10940,82 грн;

- форми "Р" від 31 жовтня 2012 року № 0001460801/12433, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 322558,10 грн, в тому числі: за основним платежем у розмірі 270117,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52440,37 грн;

- форми "Р" від 31 жовтня 2012 року № 0001480801/12434, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 230039,30 грн, в тому числі: за основним платежем у розмірі 230038,30 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позов до суду про їхнє скасування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-9628/12/1370 від 13 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В подальшому, вищевказана постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 4 червня 2015 року касаційну скаргу ПАТ "ЛКФ "Світоч" задовольнив частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного дослідження питання щодо реального здійснення господарських операцій. Суди попередніх інстанцій не дослідили доказів, зокрема щодо використання у власній господарській діяльності позивача отриманих від контрагентів товарів та послуг, крім того судами не надано належної правової оцінки доказам, що надані позивачем на підтвердження реальності проведених операцій, у тому числі транспортній залізничній накладній №35114355, актам про приймання матеріалів (типова форма №М-7), посвідчення виробника про якість продукції, товарним накладним, копії з журналу видачі довіреностей, документам про "внутрішнє переміщення" товару, що надійшов на склад позивача в с.Малехів до основних виробничих потужностей у м. Львові.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції в частині господарських відносин позивача з ТзОВ "ТПК "Укррос" виходив з того, що 26 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Торгова промислова компанія "Укррос" (постачальник) укладено договір № 11/016/ 71 (далі - договір № 11/016/71) про поставку цукру білого кристалічного в кількості 119,5 тон (+/-3%) і такий договір був виконаний.

Відповідно до пункту 4.7 договору № 11/016/71, поставка продукції в разі використання залізничного транспорту здійснюється на умовах DDP склад покупця. Місцем вивантаження є склад у с.Мелехів Жовківського р-ну Львівської області, вул. Київська, 2а. Код станції Підзамче - 370203, Львівська з/д, код отримувача ЗАТ "ЛКФ "Світоч" - 1078. (ст. Підзамче, що прилягає до парку "Промислова" за стрілочним переводом № 3) вітка "Облплодоовощ", згідно ІНКОТЕРМС 2000. Поставка продукції вважається виконаною постачальником з моменту надходження продукції на з/д станцію призначення, про що буде свідчити відмітка з/д станції призначення на залізничній накладні в розділі накладної "Календарні штемпелі" в графі "Вивантаження вантажу залізницею або подача під вивантаження засобами одержувача". Вивантаження продукції на склад покупця здійснюється силами та за рахунок покупця. Відповідно до п. 4.8. договору № 11/016/71, поставка продукції в разі використання автомобільного транспорту здійснюється на умовах DDP (склад покупця, с.Малехів Жовківського р-ну Львівської області, вул. Київська, 2а), згідно ІНКОТЕРМС 2000. Постачальник несе зобов'язання по доставці продукції до рампи складу покупця. Пунктом 4.9. договору № 11/016/71 передбачено, що кожна поставка Продукції повинна супроводжуватись наступними оригіналами документів: податкова накладна, товарна накладна та рахунок від постачальника із зазначенням номера Замовлення на поставку, виписані згідно з пунктами 4.13, 4.14, на кожен вагон та/або автомобіль, ксерокопія сертифікату відповідності та ксерокопія гігієнічного висновку надається одноразово на всю кількість продукції згідно пункту 1.1. На кожен вагон та/або автомобіль надається посвідчення про якість, що видане заводом виробником. Відповідно до пункту 5.1 договору № 11/016/71, приймання - передача продукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначений даним Договором та вимогами інструкцій П-6, П-7. Якщо покупець здійснює приймання продукції за участі представника Торгово - Промислової палати, витрати пов'язані із участю в прийманні продукції представника Торгово - Промислової палати покладаються на покупця.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ "ТПК "Укррос", позивачем подано суду такі документи: копії податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року, за листопад 2011 року, накладну № 173 від 27 січня 2011 року відповідно до якої ТзОВ "ТПК "Укррос" відвантажило ЗАТ "ЛКФ "Світоч" через ОСОБА_3 (доручення № 00158 від 26 січня 2012 року) цукор білий в кількості 59,750 тон по ціні 6916,67 грн, вагон № 52542782, акт приймання матеріалів № 65, залізничну накладну № 35114355, податкову накладну № 5 від 27 січня 2011 року, накладну № 172 від 26 січня 2011 року, відповідно до якої ТзОВ "ТПК "Укррос" відвантажило ЗАТ "ЛКФ "Світоч" через ОСОБА_3 (доручення № 00158 від 26 січня 2012 року) цукор білий в кількості 59,750 тон по цінні 6916,67 грн на суму без ПДВ 413270,83 грн, вагон № 52542808, податкову накладну № 4 від 27 січня 2011 року, договір № 11/016/71 від 26 січня 2011 року.

Відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку - фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру, які вказані у супровідних документах.

Водночас, складання таких документів передбачається лише в разі наявності розбіжностей по кількості чи якості товару. Оскільки зауважень з боку покупця - ЗАТ "ЛКФ "Світоч" - до кількості чи якості товару не було, складання таких документів не було обов'язковим. Тому їх відсутність не може бути підставою для визнання правочину між ЗАТ "ЛКФ "Світоч" та ТзОВ "ТПК "Укррос" безтоварним.

На підтвердження реальності описаної вище господарської операції позивачем також були надані акти про приймання матеріалів (типова форма № М-7), посвідчення виробника про якість продукції, товарні накладні, копії з журналів видачі довіреностей, документи про "внутрішнє переміщення" товару, що надійшов на склад позивача в с. Малехів до основних виробничих потужностей у м. Львові.

Слід зазначити, що вказана поставка цукру була оплачена позивачем платіжним дорученням № 528489 від 4 лютого 2011 року на суму 495510 грн, в тому числі ПДВ, та № 528490 від 4 лютого 2011 року на суму 495925 грн, в тому числі ПДВ, тобто викликала зміни у фінансовому стані ПАТ "ЛКФ "Світоч".

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що надано суду усі необхідні документи, на підтвердження здійснення вказаної операції. Наданий договір, податкові та залізничні накладні відповідають вимогам, встановленим для первинних документів у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції в частині господарських відносин позивача з ТзОВ "Укрянбуд" виходив з того, що 15 червня 2011 року між позивачем (замовник) та ТзОВ "Укрянбуд" (виконавець) укладено договір № 398 (далі - договір № 398).

Згідно з пунктом 1.1 даного договору замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується виконати наступні роботи, надалі об'єкт: влаштування полімерного покриття "Без пилу", ремонт бетонного плінтуса, ремонт швів в складі готової продукції та передача таких послуг замовнику, усунення протягом гарантійного строку недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або матеріалів. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконанні роботи відповідно до умов договору.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ "Укрянбуд" позивач представив суду наступні документи: акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року, податкову накладну № 42 від 18 липня 2011 року, рахунок на оплату № 515 від 18 липня 2011 року, кошторис № 866-11 на виконання робіт внутрішньо ремонтно - будівельні роботи в приміщенні до угоди від 15 червня 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року.

Суд вважає, що позивачем в повному обсязі підтверджено здійснення господарської операції з ТзОВ "Укрянбуд". Долучені первинні документи оформлені належним чином та відповідають усім вимогам чинного законодавства.

Так, вказані документи містять детальний опис робіт, що надавались ТзОВ "Укрянбуд", місце надання послуг. Крім того, позивачем підтверджено факт користування товарним складом, орендованим в ТзОВ "Нестле Україна".

Суд також зазначає, що ТзОВ "Укрянбуд" має ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а тому, види послуг, які надавались ним позивачу, відповідають видам діяльності як виконавця робіт, так і замовника.

Також судом взято до уваги лист ПАТ "ЛКФ "Світоч" № 18 від 15 січня 2013 року про те, що вибір контрагента ТзОВ "Укрянбуд" як виконавця робіт з влаштування полімерного покриття "Без пилу", ремонту бетонного плінтуса, ремонту швів в складі готової продукції та передача таких послуг замовнику, усунення протягом гарантійного строку недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або матеріалів, було здійснено позивачем згідно тендерної процедури, яка існує на фабриці.

Слід зазначити, що вказані ремонтно-будівельні роботи були оплачені позивачем платіжним дорученням № 600995 від 18 серпня 2011 року на суму 54672,62 грн, в тому числі ПДВ, тобто викликали зміни у фінансовому стані ПАТ "ЛКФ "Світоч".

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що позивачем надано суду усі необхідні документи, на підтвердження здійснення вказаної операції.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції в частині господарських відносин позивача з Корпорацією "Галтрансрембуд" виходив з того, що на підтвердження реальності операції Корпорацією "Галтрансрембуд", позивачем до суду представлено наступні первинні документи:

- акт приймання виконаних робіт за серпень 2011 року (ф.КБ-2в) від 1 вересня 2011 року - реконструкція н/ж продуктопроводів викачки шоколадних мас на лінії С@М, к.№ 2, п. 3, м. Львів, вул. Ткацька, 10 на загальну суму 20009,93 грн, в т.ч. ПДВ - 3334,99 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, податкову накладну № 1 від 1 вересня 2011 року на суму 20009,93 грн, в т.ч. ПДВ - 3334,99 грн, рахунок № 0072 від 1 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (ф.КБ-2в) від 22 вересня 2011 року - монтажу глюкольного теплообмінника з обв'язкою трубопроводами енергоносіїв, к. №1, горище, на загальну суму 418410,97 грн, в тому числі ПДВ, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року, податкову накладну № 23 від 22 вересня 2011 року, рахунок № 0087 від 22 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 2 вересня 2011 року - реконструкція електромереж подачі шоколадних мас л. 850 (AASTED) на загальну суму 17639,57 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну № 3 від 2 вересня 2011 року, рахунок №-0075;

- договір № 124228/570 від 9 вересня 2011 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати наступні роботи (надалі об'єкт): монтаж електромереж фізико - хімічної лабораторії, акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 29 вересня 2011 року - монтажу електромереж фізико - хімічної лабораторії на загальну суму 14802,66 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 29 вересня 2011 року, податкову накладну від 29 вересня 2011 року № 30 на загальну суму 14802,66 грн, в тому числі ПДВ, рахунок № 0089 від 29 вересня 2011 року про оплату на загальну суму 14802,66 грн, кошторис до договору № 124228;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 2 вересня 2011 року за вересень 2011 року - встановлення електромереж для темпера (купольні сорти к№1) на загальну суму 10634,12 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну від 2 вересня 2011 року № 4, рахунок № 0076;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 2 вересня 2011 року за вересень 2011 року - реконструкція електромережі подачі шоколадних мас на л. МАЗ на загальну суму 7518,66 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну від 2 вересня 2011 року № 2, рахунок № 0074 від 2 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 5 вересня 2011 року за вересень 2011 року - установка замків в електрошафи на загальну суму 6042,25 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну № 6 від 5 вересня 2011 року, рахунок № 78/1 від 5 вересня 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 5 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) без дати - демонтаж металоконструкцій рампи біля будівлі приправ, перевезення її монтаж біля корпусу № 3 та супутні роботи на загальну суму 31066,26 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну № 34 від 30 вересня 2011 року, в тому числі ПДВ, рахунок №89/1 від 30 вересня 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 5 вересня 2011 року - реконструкція системи подачі шоколадних мас на кірочку лінія Мазетті к№3, п.3 на загальну суму 48474,92 грн, в тому числі ПДВ, податкову накладну № 5 від 5 вересня 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 5 вересня 2011 року, рахунок № 0077 від 5 вересня 2011 року;

- акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) від 5 вересня 2011 року - демонтаж лінії "Hebenstreit" по виробництву вафель на загальну суму 65644,92 грн, в тому числі ПДВ, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 5 вересня 2011 року, податкову накладну № 7 від 05 вересня 2011 року.

Також в суд представлено підсумкову відомість ресурсів, договір № 398 від 15 червня 2011 року, кошторис № 866-11, договір № 267/486 від 26 липня 2011 року, локальний кошторис до договору № 267, договір № 060/542 від 23 вересня 2011 року, локальний кошторис № 2-1-1.

Слід зазначити, що вказані ремонтно-будівельні роботи були оплачені позивачем платіжним дорученням № 624638 від 20 жовтня 2011 року на суму 14802,66 грн, в тому числі ПДВ, № 619506 від 6 жовтня 2011 року на суму 418410,97 грн, в тому числі ПДВ, № 611343 від 15 вересня 2011 року на суму 65644,92 грн, в тому числі ПДВ, № 611342 від 15 вересня 2011 року на суму 20009,93 грн, в тому числі ПДВ, № 626188 від 25 жовтня 2011 року на суму 31066,26 грн, в тому числі ПДВ, № 612729 від 20 вересня 2011 року на суму 48474,92 грн, в тому числі ПДВ, № 612728 від 20 вересня 2011 року на суму 6042,25 грн, в тому числі ПДВ, № 612730 від 20 вересня 2011 рок на суму 7518,66 грн, в тому числі ПДВ, № 612731 від 20 вересня 2011 року на суму 17639,57 грн, в тому числі ПДВ, тобто викликали зміни у фінансовому стані ЗАТ "ЛКФ "Світоч".

Крім того, слід звернути увагу на те, що всі платіжні доручення містять посилання на рахунку, на підставі яких відбулась оплата.

Корпорація "Галтрансрембуд" має ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а тому, види послуг, які надавались нею позивачу, відповідають видам діяльності як виконавця робіт, так і замовника.

Суд першої інстанції вважав, що позивачем в повному обсязі підтверджено здійснення господарської операції з Корпорацією "Галтрансрембуд". Долучені первинні документи оформлені належним чином та відповідають усім вимогам чинного законодавства, в них наявні прізвища та ініціали осіб, які підписували вказані вище документи, що дає змогу їх (осіб) ідентифікувати. Також вказані документи містять детальний опис робіт, що надавались позивачу.

Судом при вирішенні спору також взято до уваги факт, встановлений рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/5825/14 за позовом ПАТ "ЛКФ "СВІТОЧ" до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, третя особа Корпорації "Галтрансрембуд". Так, суд в своєму рішенні зазначає, що після подання Корпорацією "Галтрансрембуд" уточнених розрахунків до декларацій з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість при взаєморозрахунках з контрагентами за період з 1 січня 2011 року до 31 січня 2013 року", ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів складено довідку № 380/2201/365168 від 15 вересня 2014 року "Про результати позапланової виїзної перевірки" про відсутність порушення податкового законодавства за обревізований період.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що ПАТ "ЛКФ "Світоч" надано суду усі необхідні документи, на підтвердження здійснення вказаної операції. Надані договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо відповідають вимогам, встановленим для первинних документів у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно вимог ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України, проте, як в ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності таких обставин, так само як і не надано доказів на порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті198 ПК України.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з припису норм Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 березня 1999 року №996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 березня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно з частиною 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Частиною 2 статті 3 цього Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2.4 глави 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15-2.16 глави 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Отже, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16 березня 1999 року №996-ХІV.

Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, сформування податкового зобов'язання у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (або контрагентами контрагентів позивача), в тому числі - несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, про що вказано у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі-Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства в розумінні статті 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі-ЄСПЛ), які згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477, мають в Україні значення джерела права.

Зокрема, у рішенні у справі "Щокін проти України" ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст.1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії у випадку неправомірних дій іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 71 рішення у справі "Булвес проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні в справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема, у Шостій Директиві №77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі-Шоста Директива).

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18 березня 2004 року №1629 визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать праву Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а відповідно його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви.

Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес проти Болгарії", а саме: "Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати".

Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, суд звертає увагу відповідача, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, відтак посилання відповідача на акти перевірок контрагентів контрагента позивача є беззмістовними та виявлені порушення не можуть нести наслідки для позивача.

Оскільки позивачем в повному обсязі підтверджено здійснення господарської операції з спірними контрагентами, долучені первинні документи оформлені належним чином та відповідають усім вимогам чинного законодавства, в них наявні прізвища та ініціали осіб, які підписували вказані вище документи, що дає змогу їх (осіб) ідентифікувати, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі № 2а-9628/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2016 року