Ухвала

від 24.10.2016 по справі 820/4395/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р.Справа № 820/4395/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Ситнік О.О.,

представника відповідача: Черніченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2015р. по справі № 820/4395/15

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив суд:

- скасувати податкові-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.12.2014р. №0000304600, №0000314600.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2015р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.12.2014 року №0000304600, №0000314600.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильність та неповноту дослідження наявних в справі доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по правовим відносинам з "СП ІНЖЕНЕРНО - АВІАЦІЙНА-СЛУЖБА" (код ЄДРПОУ 32029020 ) за період лютий, березень, квітень 2013 року, ТОВ «Укртехснаб» (код ЄДРПОУ 31217091) за період березень 2014 року, ТОВ «Укрнафко» (код ЄДРПОУ 30427998) за період квітень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, ТОВ «Спецтехніка - Харків « (код ЄДРПОУ 37461768 ) за період квітень, травень, червень 2013 року ТОВ «Дніпропетровський завод спеціальних труб» (код ЄДРПОУ 33338597) за період березень, квітень 2014 року, ТОВ «Авангард 10» (код ЄДРПОУ 37093902) за період квітень, 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.11.2015 року № 352/28-09-46-17/14310052 відповідно до висновків якого позивачем порушено: - п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. «г», «и» п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) - завищено податковий кредит на 269591,88грн; п. 198.1, 198.3,198.6 ст. 198, п. 200.1 - 200.3 ст. 200, п.п. «г», «и» п. 201.1,201.4, 201.6 ст. 201 ПКУ - занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 152721,75грн; - п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 - 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200, п.п. «г», «и» п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПКУ - завищено суму бюджетного відшкодування на 116870,12 грн. (а.с.31-87, т.1)

На підставі висновків акту перевірки від 12.05.2015р. № 352/28-09-46-17/14310052 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.12.2014р. №0000304600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 116870,0грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 58435,0грн. та №0000314600 яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 152722,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 76361,00 грн., (а.с.29-30, т.1).

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між СП «Інженерно - Авіаційна служба» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено контракт купівлі - продажу №82х/10-205 від 15.03.2010р. за умовами якого продавець продає, а покупець купляє комплект деталей к виробам: ГА 215 у кількості 70 комплектів; НС 46-2 в кількості 70 комплектів; ГМ 48 у кількості 70 комплектів; НР3ВМ-Т у кількості 100 комплектів, ГП21 у кількості 5 штук, ГП 21 у кількості 40 комплектів (а.с.107-108, т.1).

На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками переліки деталей (108-119, т.1).

Між СП «Інженерно - Авіаційна служба» (постачальник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір поставки №19/12 від 25.09.2012р. за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти замовлену продукцію у кількості, номенклатурі та за ціною яка вказана у специфікації №1 (додаток №1) який є невід'ємною частиною даного договору (а.с.120-121, т. 1).

Відповідно до умов вищезазначеного договору, найменування, кількість та вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей вказано в специфікаціях, а також в рахунках фактурах які містяться в матеріалах справи.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами (а.с.128-132, т.1).

На підтвердження виконання умов договору та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі позивачем долучено до матеріалів справи приходні ордери та лімітні картки (а.с.133-140, т.1).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно з абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 (надалі - Правила №363)) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.п. 11.1 п.11 Правил №363 товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі надано товарно-транспортні накладні (а.с.141-144, т.1).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними СП «Інженерно - Авіаційна служба» на адресу позивача (а.с.145-149, т.1), а оплати за виконання умов договору підтверджується виписками по особовим рахункам (а.с.150, т.1).

В матеріалів справи вбачається, що придбані товарно-матеріальні цінності відповідають належній якості та діючим стандартам даного виду продукції, згідно з наданими сертифікатами (а.с. 151-152, т.1).

Крім того, судовим розглядом встановелено, що між ТОВ "Укртехснаб" (постачальник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) був укладений договір поставки продукції (товару) №2П/08-205 від 12.03.2008р., предметом якого є поставка підшипників, найменування кількість та ціна яких буде оговорюватись додатковими угодами та додатками до даного договору. Постачальник зобов'язується передати у власність покупця підшипники, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за них грошову суму (а.с.153-154, т.1).

Між ДП "ХМЗ "ФЕД" та ТОВ "Укртехснаб" був укладений договір поставки продукції №02/04-14 від 02.04.2014р., за умовами якого ТОВ "Укртехснаб" передає на користь ДП "ХМЗ "ФЕД" товар в кількості, номенклатурі та по цінам, вказаним в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.1). Термін дії договору поставки згідно з п. 8.1 - до 31.12.2015р. (а.с.157-158, т.1).

З метою підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію: специфікації, додаткові угоди до договорів №02/04-14 від 02.04.2014р. №1, №2, №3, №4, №5, видаткові накладні та податкові накладні (158-180, т.1, 189-192, т.1).

Оприбуткування по складу підтверджується приходними ордерами а також лімітними картками (171-185, т.1).

За умовами договору, відповідно до п.3.1. постачальник постачає покупцю продукцію на умовах СРТ-м. Харків автомобільним транспортом, відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів (в редакції Інкотермс 2010). Перевезення товару здійснено автотранспортом постачальника, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також товарно-транспортними накладними (а.с.186-187, т.1).

Згідно з п. 2.1 договору оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України на вказаний постачальником рахунок у вигляді слідкуючої оплати у термін 30 календарних дні з моменту отримання продукції від постачальника, а оплата за придбані ТМЦ здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.194-205 т. 1).

Відповідно до п. 4.2 договору №02/04-14 постачальник гарантує, що вся продукція яка поставляється по цьому договору, має належну якість, від дефектів матеріалу, виготовлення, комплектна і повністю відповідає вимогам конструкторській документації, діючим стандартам якості для даного виду продукції технічним умовам. Якість товару підтверджується паспортами та етикетками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Днепровський завод спеціальних труб» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №2Г/13-205 від 12.09.2013р. відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє труби нержавіючі в номенклатурі, кількість за ціною на суму згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору на умовах які передбачені даним договором (а.с.227-229, т.1).

На виконання умов договору сторонами підписано та скріплено печатками специфікації, а також додаткові угоди (а.с.230-233, т.1).

На підтвердження факту передачі товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, які підписані сторонами (а.с.234-238, т.1).

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі підтверджено приходними ордерами та лімітними картками, які містяться в матеріалах справи (а.с.239-250, т.1, а.с.1, т.2).

На підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що автоперевізником є ДП "ХМЗ "ФЕД" (а.с.2-5, т.2), підтвердженням чого є договір перевезення вантажів №2448 від 10.01.2011р., який укладено між ТОВ «Транспортна компанія САТ» (перевізник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (клієнт) відповідно до умов якого клієнт надає для перевезення вантажі а перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом (а.с.6-9,т2).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Днепровський завод спеціальних труб» на адресу позивача (а.с.11-18, т.2), а оплата за придбані товарно-матеріальні цінності здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями, а також виписками по рахункам, які наявні в матеріалах справи (а.с.19-26 т.1).

На виконання п.4 умов договору купівлі-продажу №2Г/13-205 від 12.09.2013р. позивачем долучено до матеріалів справи сертифікати якості придбаної продукції (а.с.28-31, т.2).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що структурним підрозділом товариства позивача у ТОВ «Авангард 10» (згідно з положенням друкарні - укладає та виконує господарські операції самостійно) за готівку, фіскальні чеки та звіт про використання коштів, придбано бензин та оливу моторну (а.с.32-37, т.2).

Використання придбаного бензину та оливи моторної підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими ордерами, накладними на видачу, звітом про обіг автомобілю та подорожніми листами (а.с.38-50, т2).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Авангард 10» на адресу позивача (а.с.46-48, т.2).

Також, судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Укрнафко» (продаець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір №282х/10-205 купівлі продажу, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає неф рас, керосин і масло, найменування яких в подальшому товар, в номенклатурі, кількість, ціна, згідно специфікацій №1-5, та додаткових угод, які підписані сторонами (а.с.51-60,т.2).

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця покупцю, а також оприбуткування по складу підтверджується приходними ордерами та видатковими накладними (а.с.61-87, т.2). Переміщення товарно-матеріальних цінностей від продавця покупцю підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 88-101, т.2).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Укрнафко» на адресу позивача (а.с.102-117, т.2), а оплата за виконання умов договору підтверджується виписками по особовим рахункам (а.с.118-123, т.1).

Слід зазначити, що ТОВ «Спецтехніка-Харків» на підставі рахунку-фактури поставлено позивачу товарно-матеріальні цінності (замок електромагнітний, комплект відео-домофону, відеокамеру, зчитувач, блок живлення. кнопку «вихід», акумулятор), що підтверджується видатковою накладною, прибутковим ордером (а.с.125-128, т.2).

ТОВ «Спецтехніка-Харків» на підставі рахунку-фактури виконано роботи по встановленню системи контролю доступу, (із використанням вищевказаних товарно-матеріальних цінностей), що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.131, т.2).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено виписаною ТОВ «Спецтехніка Харків» на адресу позивача податковою накладною. (а.с.129, т.2).

Між ТОВ «Спецтехніка Харків» (виконавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (замовник) укладено договір №4/01 від 03.01.2013р., на обслуговування системи охоронного телебачення (а.с.136). Виконання робіт за вказаним договором підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками (а.с.138-139, т.2).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Спецтехніка Харків» на адресу позивача (а.с.140-143, т.2), а оплата за виконання умов договору підтверджується платіжними дорученнями та висками по рахункам (а.с.144-147, т.2).

Право на отримання всіх придбаних товарно-матеріальних цінностей по вищезазначеним договорам підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей за 2011 - 2012 роки №37 (а.с.147-167, т.2).

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій за: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Наявна у контролюючого органу інформація про можливі порушення з боку постачальників позивача чи по ланцюгу постачання не може бути підставою для висновків про відсутність реальності здійснених ним господарських операцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Отже, судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним розглядом відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з його контрагентами за перевіряємий період.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до ст. 1 вказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення, тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наявні в матеріалах справи документи на підтвердження виконання умов укладених договорів між позивачем та його контрагентами в перевіряємому періоді, відповідно до вимог абз. 4, 10 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не мають недоліків, котрі в силу ст. 9 цього Закону, ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що долучені до матеріалів справи позивачем докази транспортування товару, документи складського обліку спростовують висновки відповідача про не підтвердження реальності здійснених позивачем господарських операцій.

Також, номенклатура товару в податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних є ідентичною, а в прибуткових ордерах окрім інформації зазначеної в накладних, позивачем, додатково, вказувалось позначення товару у відповідності до державних стандартів/технічних умов.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 04.11.2015р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2015р. по справі № 820/4395/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.