Рішення

від 25.10.2016 по справі 908/2270/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/70/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 Справа № 908/2270/16

за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Перемоги, 4) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - ОСОБА_1 міської ради (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пл. Єдності, 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» (83001, м. Донецьк, вул. Красноармійська, 76)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (71118, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Праці, 20)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

Прокурор: Дядюшева К.Є. - посвідчення № 035882 від 05.10.2015 р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури, м. Бердянськ Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - ОСОБА_1 міської ради, м. Бердянськ Запорізької області звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» , м. Донецьк про розірвання договору оренди землі, укладеного 05.12.2007 р. між ОСОБА_1 міською радою Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» , який зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізькій регіональній філії ДП В«Центр ДЗК при Держкомземі УкраїниВ» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2008 року за №040826500041, про оренду земельної ділянки площею 0,9903 га (кадастровий номер: 2310400000:08:004:0100), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку В«СлавутичВ» ) у м. Бердянськ Запорізької області, про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» повернути на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради Запорізької земельну ділянку площею 0,9903 га, (кадастровий номер: 2310100000:08:004:0100), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку В«СлавутичВ» ) у м. Бердянськ Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 93, 141 Земельного кодексу, ст.ст. 13, 14, 31, 33, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 14.1, 16, 141, 287 Податкового кодексу України та умови договору оренди землі від 05.12.2007 р. Вказує, що відповідач протягом тривалого періоду часу (з серпня 2014р.) порушує умови договору щодо своєчасної оплати орендної плати за землю, що є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 ЦК України, одним з наслідків якого згідно ст. 611 цього Кодексу є розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

При цьому позов подано із урахуванням норми ч. 8 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність), згідно з якою справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу (тобто справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів), розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті. В даному випадку земельна ділянка площею 0,9903га. - об'єкт земельних відносин, знаходиться у м.Бердянськ, Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2270/16, розгляд якої призначено на 27.09.2016 р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 27.09.2016 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 25.10.2016 р.

За письмовим клопотанням прокурора фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Присутній у судовому засіданні прокурор в повному підтримав доводи, викладені у позові та наданих суду додатковий поясненнях, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. По дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.

10.10.2016 р. від позивача надішли письмові пояснення, в яких позивач просить позов задовольнити, розгляд справи здійснювати без участі його представника. Також, до пояснень позивачем надано Довідку з розрахунком заборгованості відповідача по орендній платі за період з липня 2014 р. по серпень 2016 р. за підписом начальника фінансового управління ОСОБА_1 міської ради, згідно з яким заборгованість ТОВ «Дітекс» за договором оренди землі, зареєстрованим в державному земельному кадастрі 01.02.2008 р. за №040826500041, за зазначений період, складає суму 53523,58 грн.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.2016 р. вдруге не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом, станом на 26.09.2016 р., місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» є: 83001, м.Донецьк, вул. Красноармійська, 76.

30.08.2016 р. господарським судом Запорізької області складено акт про те, що поштове відправлення - ухвала від 29.08.2016 р. по справі № 908/2270/16, яка адресована Товариству з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» юридична адреса: 83480, м. Донецьк, вул. Красноармійська, 76, не прийнято до пересилання УДППЗ «Укрпошта» та повернулось до господарського суду Запорізької області на підставі інформації, розміщеної на Веб-сайті УДППЗ «Укрпошта», щодо переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей на/з територію (ї) яких не здійснюється пересилання пошти.

Крім того, судом прийнято до уваги положення:

а) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.14 В«Про Закон України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операціїВ» (інформаційний лист ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14);

б) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2051/14 В«Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 В«Про Закон України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операціїВ» згідно з якими:

- учасник судового процесу (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 №01-06/2051/14), який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому (…) згідно із ст. 18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємцівВ» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвали господарського суду від 29.08.2016р. та від 27.09.2016р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи № 908/2270/16 в судових засіданнях ) була розміщена судом на офіційному Веб-порталі В«Судова влада УкраїниВ» 16.09.2016 р. та 03.10.2016 р. в розділі В«Новини та події судуВ» , що підтверджується роздрукованими (долучені судом до матеріалів справи) витягами із вказаного офіційного Веб-порталу під заголовком: В«До уваги ТОВ «Дітекс» по справі №908/2270/16».

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи передбачені чинним ГПК України, а також інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2052/14 В«Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 В«Про Закон України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням АТОВ» щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО.

Таким чином про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач і третя особа повідомлені належним чином.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 25.10.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що на рішенням тридцять третьої сесії ОСОБА_1 міської ради V скликання №12 від 29.11.2007 (п.4.1) ТОВ «Дітекс» надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310400000:08:004:0100) загальною площею 0,9903 га, яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку «Славутич») у м. Бердянськ для іншої комерційної діяльності.

05.12.2007 р. на підставі вказаного рішення, між ОСОБА_1 міською радою (Орендодавцем, позивачем у справі) та ТОВ «Дітекс» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2008 за №040826500041.

Згідно з п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для іншої комерційної діяльності, яка знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області по вул. Макарова (в районі б/в «Славутич»).

За змістом пунктів 2, 3 вказаного Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9903 га, вільна від забудови, інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 483513,38 грн. (48,83 грн. за 1 кв.м.) з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік.

Пунктом 8 Договору сторони встановили строк дії договору - до 01.11.2022 р.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 16.04.2008), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

При цьому, пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Бердянськ.

Відповідно до п. 38 Договору дія договору оренди землі припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.12.2007 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку в натурі в розмірі 0,9903 га, яка знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області по вул. Макарова (в районі б/в «Славутич»).

Прокурор посилається на те, що прокурорською перевіркою встановлено, що в порушення норм чинного законодавства та умов Договору, відповідачем протягом тривалого періоду часу орендна плата не сплачується. Відповідно до довідки ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про стан податкового боргу за ТОВ «Дітекс» станом на 11.07.2016 р., за останнім обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період часу: з серпня 2014 року по січень 2016 року у розмірі 31816,25 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор вказує на те, що порушення відповідачем умов Договору оренди землі у вигляді систематичної несплати протягом тривалого періоду орендних платежів за користування земельною ділянкою, є підставою для розірвання Договору оренди землі та повернення її позивачу.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного 05.12.2007 р. між ОСОБА_1 міською радою Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» , та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» повернути на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради Запорізької земельну ділянку, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі ст.ст. 10, 20 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради, як органи місцевого самоврядування представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Однією з основних функцій держави, що віднесена до компетенції міських рад, є регулювання земельних відносин.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи - ОСОБА_1 міської ради.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з виконанням позивачем його функцій контролю за виконанням умов договору оренди землі.

Згідно ст. 13 Конституції України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначних цим Кодексом.

Волевиявлення відповідного органу, як власника землі, у господарських відносинах -орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу (зокрема, органу місцевого самоврядування, оскільки він є колегіальним органом).

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України, яка є основним законом України, визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Згідно із ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону згідно п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України.

Приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда це засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В даному випадку, умовами пункту 9 договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 16.04.2008) визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором позивачем виконано в повному обсязі, а саме - відповідачу було передано в орендне користування земельну ділянку площею 0,9903 га, яка знаходиться за адресою: вул. Макарова у м.Бердянськ, що підтверджується актом прийому-передачі від 05.12.2007 р. до Договору, копія якого міститься у матеріалах справи.

Пунктом В«вВ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати податок або орендну плату.

Судом встановлено, що у період часу: з липня 2014 р. по серпень 2016 р., включно, відповідач не сплачував орендну плату, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 53523,58 грн. Зазначений факт підтверджується Довідкою № 1178 від 03.10.2016 р. за підписом начальника фінансового управління ОСОБА_1 міської ради, згідно з якою заборгованість ТОВ «Дітекс» за договором оренди землі, зареєстрованим в державному земельному кадастрі 01.02.2008 р. за №040826500041, за зазначений період складає 53523,58 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 38 Договору дія договору оренди землі припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Закон України «Про оренду землі» визначає підстави і порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріалами справи (довідка начальника Фінансового управління ОСОБА_1 міської ради № 1178 від 03.10.2016 р.) підтверджується, що станом на 03.10.2016 р. заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 53523,58 грн. Отже, факт істотного порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати орендної плати за землю суд вважає доведеним.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт несплати з боку відповідача сум орендної плати за користування спірною земельною ділянкою протягом тривалого часу, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про існування систематичності несплати орендної плати за землю.

Згідно п. В«дВ» ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання Договору оренди є виключно правом, а не обов'язком прокурора (позивача), тому недотримання прокурором та позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання Договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди розірвання Договору.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України у справі № 28/5005/640/2012 від 20.11.2012 р.

Із фактичних обставин і матеріалів справи випливає, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання за Договором в частині сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов Договору, а отже, наявні передбачені законом підстави для розірвання Договору оренди землі від 05.12.2007 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Прокурора щодо розірвання Договору оренди землі від 05.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ «Дітекс», є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в зв'язку з розірванням Договору оренди землі від 05.12.2007 р., відповідач втрачає статус орендаря, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради Запорізької області земельну ділянку загальною площею 0,9903 га, (кадастровий номер: 2310100000:08:004:0100), яка знаходиться по вул. Макарова (в районі бази відпочинку В«СлавутичВ» ) у м. Бердянськ Запорізької області, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - ОСОБА_1 міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовіий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - ОСОБА_1 міської ради (м. Бердянськ Донецької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» (м. Донецьк) задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди землі від 05.12.2007 р., укладений між ОСОБА_1 міською радою Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідністю «Дітекс» (код ЄДРПОУ 35205006), який зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2008 р. за №040826500041, про оренду земельної ділянки площею 0,9903 га, кадастровий номер 2310400000:08:004:0100, що розташована за адресою: вул. Макарова (в районі бази відпочинку «Славутич») у м. Бердянськ Запорізької області.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» (83001, м. Донецьк, вул. Красноармійська, 76, код ЄДРПОУ 35205006) повернути на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради ((71100, м. Бердянськ Запорізької області, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153) земельну ділянку, площею 0,9903 га, кадастровий номер 2310100000:08:004:0100, що розташована по вул. Макарова (в районі бази відпочинку «Славутич») у м. Бердянськ Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДітексВ» (83001, м. Донецьк, вул. Красноармійська, 76, код ЄДРПОУ 35205006, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь прокуратури Запорізької області в особі ОСОБА_1

місцевої прокуратури (пр. Перемоги, 4, м. Бердянськ, ЄРДПОУ 02909973, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2016 році при здійсненні представництва інтересів держави, код класифікації видатків бюджету - 2800 у сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та з урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України 31.10.2016 р.

Суддя М.В.Мірошниченко