ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"31" жовтня 2016 р.Справа № 922/3644/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БМК» про вжиття заходів щодо забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК", м.Чугуїв до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Східний корпус", м.Київ , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", м.Харків про визнання права користування
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«М-БМКВ» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання права користування за договором оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агентство В«Східний корпусВ» , в якій просить суд:
- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю В«М-БМКВ» (код ЄДПРОУ 39344344, місцезнаходження 63506, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Щорса, будинок 57 Е) право користування за Договорами оренди №05/04-1 та 05/04-2 від 1 квітня 2015 року.
Також, 31 липня 2016 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю В«ОХОРОННЕ АГЕНСТВО В«СХІДНИЙ КОРПУСВ» (код ЄДРПОУ 39946740, місцезнаходження: 04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 15, офіс 162), Товариству з обмеженою відповідальністю В«МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯВ» (код ЄДРПОУ 37191082, місцезнаходження: 61007, Харківська область, місто Харків, вулиця Свистуна, будинок 11), іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо вчинення перешкод у користуванні майном, що знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю В«М-БМКВ» (код ЄДРПОУ 39344344, місцезнаходження: 63506, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Щорса, будинок 57 Е), за Договорами оренди № 05/04-1 від 01.04.2015 року та № 05/04-2 від 01.04.2015 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«М-БМКВ» .
Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що починаючи з 05 жовтня 2016 року відповідачем було фактично здійснено захоплення вищевказаного нерухомого та рухомого майна, чим унеможливлено здійснення господарської діяльності позивача.
Внаслідок цього здійснюється недопущення позивача до майна, яке знаходиться в його користуванні за вищевказаними договорами оренди №05/04-1 від 01.04.2015 року та №05/04-2, укладеними з відповідачем-2, строк дії яких визначено сторонами до 31 березня 2018 року.
Позивач в заяві зазначає, що відповідно до п.1.2. Договору оренди №05/04-1 від 01.04.2015 року, він орендує нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі: Літ А-1-3 площею 5357,1 кв. м., літ. Б-2 площею 16,8 кв. м., літ. В-1 площею 15, 6 кв. м., літ. Г-1 площею 291,1 кв. м., літ. Д-1 площею 1369, 8 кв. м., літ. Е-1 площею 134, кв. м., за адресою: м.Харків, вул.Свистуна, буд.11.
У відповідності до п.1.2. Договору оренди №05/04-2 від 01.04.2015 року позивачу передано в оренду рухоме майно - обладнання, перелік якого визначений у Додатку № 1 до цього Договору.
Також, позивач вказує, що ним були відправлені заяви про вчинення кримінального правопорушення до органів прокуратури України та Національної поліції України щодо дій відповідачів по недопущенню його до орендованих приміщень, що підтверджується матеріалами справи.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, на підставі висновків, зроблених в результаті дослідження наявних у справі доказів, враховуючи підтверджені цими доказами обставини справи, на підставі аналізу доводів заяви про забезпечення позову, керуючись положеннями Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №16 В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", суд вважає, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України).
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) (п. 3 Постанови від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.
Оскільки, предметом даного спору є вимога позивача щодо визнання права користування за Договорами оренди № 05/04-1 від 01.04.2015 року та № 05/04-2 від 01.04.2015 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«М-БМКВ» , то заборона вчиняти відповідачам будь-які дії щодо вчинення перешкод позивачу у користуванні майном, розташованим за адресами: м.Харків, вул. Свистуна, 11 та Харківська область, місто Чугуїв, вул. Щорса 57 Е, яке знаходиться користуванні ТОВ В«М-БМКВ» , є пов’язаною з такою позовною вимогою та зумовленою нею.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року, застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивач у заяві вказує, що створення відповідачами перешкод у користуванні майном, а саме обмеження доступу до приміщення та обладнання з використанням охорони та інших силових засобів, свідчить про наміри унеможливити позивачу вільно користуватися вищевказаним майном.
Позивач в обґрунтування заяви надав копії Договорів оренди № 05/04-1 від 01.04.2015 року та № 05/04-2 від 01.04.2015 року.
Таким чином, наявність обставин щодо вчинення відповідачами перешкод у користуванні майном позивачу, підтверджуються матеріалами справи.
При цьому, вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х ГПК України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинна довести його необхідність та адекватність.
Суд вважає, що вимога даної заяви є адекватною та обґрунтованою, оскільки заборона відповідачам та іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо вчинення перешкод у користуванні майном позивачу є співмірною із вимогою позивача щодо визнання права користування за договорами оренди.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ч.3 ст.5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, інші учасники відносин у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених законодавством вимог.
Суд враховує, що Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до конвенції.
Згідно із ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач вказує на тому, що існує наслідком невжиття заходів забезпечення позову, може мати місце знищення, пошкодження або втрата вищевказаного майна позивача.
Господарський суд за змістом ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи, що ймовірність знищення, пошкодження або втрата майна позивача обґрунтовується матеріалами справи, суд дійшов висновку щодо необхідності створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, шляхом вжиття забезпечувальних заходів; належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності відповідача, пов'язаної із спірним майном товариства та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача у разі задоволення його позовних вимог, встановлення заборони відповідачеві та іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, що направлені на вчинення перешкод у користуванні майном.
Дослідивши підстави, викладені в заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову, докази в її обґрунтування, та додані до позовної заяви матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення та необхідність про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
З іншої сторони суд враховує, що зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями для відповідачів, оскільки не має наслідком повного припинення господарської діяльності, жодним чином не заважає веденню ними власної звичайної господарської діяльності, не позбавляє учасників судового процесу можливості розпорядитися відповідними цивільними правами в разі відмови в позові, та крім того стягнути з позивача завдані накладеною забороною збитки.
Щодо обґрунтованості заходів забезпечення позову Пленум ВГСУ у п.3 Постанови від 26.12.2011р. N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Викладені обставини, із врахуванням загальної економічної кризи, високим рівнем загрози протидії законній господарській діяльності суб’єктів господарювання, високого ступеню ризику неплатоспроможності суб’єктів господарювання, означають наявність очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав позивача може стати неможливим без прийняття вище зазначеного заходу забезпечення та для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а отже про наявність та достатність передбачених законом (ст. 66, 67 ГПК України) правових підстав для застосування у даній справі заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам, іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо вчинення перешкод позивачу у користуванні майном за вищезазначеними договорами оренди.
За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.43, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО «СХІДНИЙ КОРПУС» (код ЄДРПОУ 39946740, місцезнаходження: 04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 15, офіс 162), Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37191082, місцезнаходження: 61007, Харківська область, місто Харків, вулиця Свистуна, будинок 11), іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо вчинення перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю «М-БМК» (код ЄДРПОУ 39344344, місцезнаходження: 63506, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Щорса, будинок 57 Е) у користуванні майном, розташованим за адресами: м.Харків, вул.Свистуна, буд.11 та Харківська область, місто Чугуїв, вул.Щорса 57 Е, яке знаходиться у володінні та користуванні ТОВ «М-БМК» за Договорами оренди №05/04-1 від 01.04.2015 року та №05/04-2 від 01.04.2015 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-БМК».
Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, з 31 жовтня 2016 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки до 31 жовтня 2019 року.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «М-БМК» (код ЄДРПОУ 39344344, місцезнаходження: 63506, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Щорса, будинок 57 Е).
Боржниками за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО «СХІДНИЙ КОРПУС» (код ЄДРПОУ 39946740, місцезнаходження: 04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 15, офіс 162), Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37191082, місцезнаходження: 61007, Харківська область, місто Харків, вулиця Свистуна, будинок 11).
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2016 |
Оприлюднено | 03.11.2016 |
Номер документу | 62370458 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аріт К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні