Постанова

від 26.10.2016 по справі 906/569/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 906/569/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 29.06.2016 року); ОСОБА_2 (директор)

третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Державної екологічної інспекції у Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 25 липня 2016 року у справі № 906/569/16 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Екосфера"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бердичівської міської ради

про стягнення 15698,02 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки

Судом роз'яснено представникам відповідача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Машевська О.П.) від 25 липня 2016 року у справі №906/569/16 було відмовлено у позові Державної екологічної інспекції у Житомирській області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Екосфера" (надалі - відповідач), за участю третьої особи на стороні позивача - Бердичівська міська рада про стягнення 15698,02 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що об'єктом оренди, з однієї сторони, є земельна ділянка, на якій розміщене сміттєзвалище, загальною площею 46746 кв.м, а з іншої, саме міське сміттєзвалище, загальна площа якого становить 5,1 га.. Тобто, площа сміттєзвалища, і цей факт визнала міська рада, перевищує площу орендованої відповідачем земельної ділянки. Відповідно, вся площа сміттєзвалища загальною площею 5,1 га. призначена для її засмічення побутовими відходами, а не тільки площа орендованої відповідачем земельної ділянки. Однак позивач не довів, що виявлений у 2013 році факт засмічення побутовими відходами мав місце поза межами самого сміттєзвалища, площа якого становить 5,1 га.. Окрім того, складений ОСОБА_2 засмічення від 19 липня 2013 року не доводить, що саме відповідач засмітив відходами "суміжну земельну ділянку", розташовану справа від земельної ділянки для переробного комплексу.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 25 липня 2016 року в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Житомирській області з 16 липня 2013 року по 31 липня 2013 року було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся "Екосфера" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в ході якої виявлено та в акті перевірки від 03 червня 2013 року зафіксовано ряд порушень природоохоронного законодавства. Вказаний акт перевірки підписаний та отриманий в.о. директора ТОВ "Полісся "Екосфера" без зауважень та заперечень. В судовому порядку дії інспекторів Держекоінспекції в адміністративному суді не оскаржувались. Також 19 липня 2013 року було складено акт обстеження засміченої земельної ділянки з план схемою. Обставини, зазначені в позові, підтверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державної екологічної інспекції у Житомирській області, актом обстеження засміченої земельної ділянки, протоколом вимірювання показників та проведеним Державною екологічною інспекцією у Житомирській області розрахунками розміру заподіяної шкоди. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області 12 листопада 2013 року за №100-24/4 та №101-25/4 було виставлено відповідачу претензію про відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 15698,02 грн. в добровільному порядку. Вказана шкода, завдана навколишньому природному середовищу на даний час є невідшкодованою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року у справі №906/569/16 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача та призначено дату судового засідання на 05 жовтня 2016 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03 жовтня 2016 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Юрчука М.І. у період з 03 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно та відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі №906/569/16 апеляційну скаргу позивача було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Від відповідача - ТОВ "Полісся Екосфера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів, що засмічення земельної ділянки і забруднення землі важкими металами було здійснено саме відповідачем і саме за час його господарської діяльності. Навпаки, відповідач надавав суду фото і відеодокази стану сміттєзвалища у місті Бердичеві, в якому воно перебувало у листопаді 2006 року перед переданням відповідачу і в липні 2016 року; докази про діяльність відповідача зі збирання лише безпечних відходів; докази про відсутність забруднення землі важкими металами від санепідемслужби.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року у справі №906/569/16 було відкладено розгляд апеляційної скарги позивача на 26 жовтня 2016 року.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

26 жовтня 2016 року від позивача - Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшов електронний лист з клопотанням №4934/11-16 від 15 жовтня 2016 року про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представники установи перебувають у інших судових засіданнях, які призначені також на 26 жовтня 2016 року у приміщеннях господарського суду Житомирської області, Житомирського апеляційного адміністративного суду, Житомирського окружного адміністративного суду та у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частина третя статті 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Проте, позивач не надав до клопотання доказів того, що його представник не може взяти участь у судовому засіданні. Більш того, слід звернути увагу, що позивач у відповідності із діючим законодавством має можливість мати декількох представників, тому він не був позбавлений на час слухання справи забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, що узгоджуються зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції визнає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника позивача, оскільки останній не скористався своїм процесуальним правом на участь в розгляді господарської справи, про час і місце розгляду якої був повідомлений належним чином, що вбачається зокрема зі змісту наданого ним клопотання.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 16 липня 2013 року по 31 липня 2013 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_3 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_4 у присутності директора ТОВ "Полісся "Екосфера" ОСОБА_2 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства шляхом перевірки на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

19 липня 2013 року у присутності директора ТОВ "Полісся "Екосфера" ОСОБА_2 було складено акт обстеження засміченої ділянки №б/н яка знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.Чуднівська, 156 фахівцями Державної екологічної інспекції у Житомирській області, згідно якого зафіксовано засмічення земельної ділянки, яка належить Бердичівській міській раді, категорія земель - не встановлена, побутовими (комунальними) відходами на площі 0,1125 га (45м х 25м), суцільна товща шару яких становить 1 (один) метр або 0,1125 куб. м. Засмічена земельна ділянка знаходиться справа земельної ділянки ТОВ "Полісся "Екосфера", що надана в оренду для виробничих потреб і становить площу 0,9128 га.. Вимірювання проводилось спрощеним методом повіреною металевою мірною стрічкою довжиною 30 метрів "Siama" (далі - ОСОБА_2 засмічення від 19 липня 2013 року).

19 липня 2013 року у присутності директора ТОВ "Полісся "Екосфера" ОСОБА_2 було складено також акт відбору ґрунтів №27-13, згідно якого фахівцями Державної екологічної інспекції у Житомирській області виконано відбір 4 (чотирьох) проб ґрунтів на території полігону ТПВ по вул. Чуднівській, 156 у м. Бердичеві за допомогою рулетки вимірювальної металевої (тавро ІV кв.2012р.) та лопати (за ГОСТ 19596-87) при температурі зовнішнього повітря + 23 °C без опадів в наступний спосіб: проба №114/13 відібрана на відстані 10 м від місця розміщення ТПВ, проба №115/13 відібрана на відстані 20 м від місця розміщення ТПВ, проба №116/13 відібрана по периметру несанкціонованого сміттєзвалища, розташованого біля земельної ділянки, наданої товариству для виробничих потреб та проба №117/13 відібрана на відстані 500 м від місця розміщення ТПВ (фонова - умовно чиста). Відібрані проби ґрунту №№114/13, 115/13, 116/13 та 117/16 вагою 1 кг. кожна упаковані в поліетиленові пакети для вимірювання вмісту важких металів (далі - ОСОБА_2 забруднення від 19 липня 2013 року).

За результатами перевірки був складений ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31 липня 2013 року №б/н (далі - ОСОБА_2 перевірки від 31 липня 2013 року), в якому зазначено наступні порушення вимог цього законодавства:

- не виконується пункт 3 припису від 17 серпня 2010 року, а саме проводити перегляд та оновлення даних паспорта МВВ (стаття 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища");

- ТОВ "Полісся "Екосфера" не визначено оцінку впливу здійснюваної діяльності (збір та заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, обробка полімерних відходів , відходів та будівництво комплексу по переробці та сортування твердив побутових відходів) на стан навколишнього природного середовища (статті 7, 13, 14 Закону України "Про екологічну експертизу", стаття 51 "Про охорону навколишнього природного середовища");

- ТОВ "Полісся "Екосфера" здійснює експлуатацію дільниці по обробці полімерних відходів ( прес гідравлічний для обробки полімерних відходів) за відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи (статті 7, 13, 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статті 27, 29 "Про охорону навколишнього природного середовища", постанова КМУ від 27 липня 1995 року № 554 "Про затвердження Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку");

- ТОВ "Полісся "Екосфера" не здійснює заходи щодо запобігання забрудненню земель хімічними речовинами, відходами та не проводиться дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (частина 1 статті 29 Закону України "Про відходи", п.п. "б" та "г" частини 1 статті 91, 96, частина 1 статті 167 Земельного кодексу України, статті 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", абз. 6 п. "а" статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охоронною земель", статті 153 ГКУ, п.5.1, 5.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 N435 );

- ТОВ "Полісся "Екосфера" не визначено та не погоджено склад і властивості відходів 1, 2 та 3 класу небезпеки, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища (п."в" статті 17 Закону України "Про відходи");

- ТОВ "Полісся "Екосфера" не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються зберігаються та видаляються (п."г" ст. 17 Закону України "Про відходи", п.п. 1.4 п.1 Інструкції , затвердженої наказом Мінприроди України №342 від 07 липня 2008 року);

- ТОВ "Полісся "Екосфера" не здійснює заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів (п."є" статті 17, стаття 33 Закону України " Про відходи");

- ТОВ "Полісся "Екосфера" здійснює зберігання та видалення відходів з порушенням вимог екологічної безпеки (стаття 32, частини 1-5 статті 33, частина 8 статті 34 Закону України "Про відходи", стаття 55 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища", ДсанПіН 2.2.7.029-99, постанова КМУ № 1218 від 03.08.1998 року);

- не ведеться в установленому порядку паспорт місця видалення відходів - полігон ТПВ м. Бердичів (частина 2 статті 28, частина 2 статті 33 Закону України "Про відходи", пункти 5, 19 Порядку затвердженого постановою КМУ №1216 від 03 серпня 1998 року, пункт 9 "Порядку, затвердженого постановою КМУ №2034 від 01 листопада 1999 року, пункти 5.13, 5.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 року N435);

- ТОВ "Полісся "Екосфера" здійснює утримання та експлуатацію полігона ТПВ м.Бердичів з порушенням Правил експлуатації полігонів побутових відходів, а саме: не здійснюється радіометричний контроль відходів, відсутні автомобільні ваги, не розроблено технологічний план організації роботи із захоронення відходів; на основних напрямках поширення легких фракцій відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі, не проводиться огляд та очищення нагірної канави, не встановлено звукове та біоакустичне обладнання для відлякування птахів (Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2010 року N435);

- на суміжній земельній ділянці з полігоном ТПВ по вул. Чуднівська, 156 виявлено несанкціоноване захоронення та видалення твердив побутових відходів, у зв'язку з чим засмічену відкриту земельну ділянку розміром 45 м х 25м відходами комунальними (міськими) змішаними, у т.ч. сміття з урн, товща шару яких становить 1,0м ; вимірювання проводилось повіреною металевою мірною стрічкою довжиною 30 м у присутності директора полігона ТПВ (ТОВ "Полісся "Екосфера") ОСОБА_2, про що складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 19 липня 2013 року (статті 35, 46 Закону України "Про охорону земель", статті 17, 32, 33, 51 Закону України "Про відходи" , стаття 55 " Про охорону навколишнього природного середовища", стаття 153 ГКУ).

Акт перевірки від 31 липня 2013 року від імені ТОВ "Полісся "Екосфера" отримано в.о. директора ОСОБА_5.

На підставі ОСОБА_2 перевірки від 31 липня 2013 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області державної екологічної інспекції в Житомирській області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було видано припис від 01 серпня 2013 року №114/4 керівнику ТОВ "Полісся "Екосфера" ОСОБА_2О, з вимогою усунути окремі порушення у термін з 10 серпня 2013 року по 01 листопада 2013 року, інші заходи - здійснювати постійно. Зокрема, у пункті 11 припису вказано товариству у строк до 10 серпня 2013 року ліквідувати несанкціоноване захоронення та видалення ТПВ на суміжній земельній ділянці за адресою: м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156 (а.с.25-26).

Припис від 01 серпня 2013 року №114/4 від імені ТОВ "Полісся "Екосфера" отримано в.о. директора ОСОБА_5 (а.с. 26).

На підставі ОСОБА_2 забруднення від 19 липня 2013 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Житомирській області складено протокол №27-13 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 12 серпня 2013 року (а.с.23-24).

На запит Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 вересня 2013 року №3212/03-14 Управлінням Держземагентства у Бердичівському районі Житомирської області надано відповідь за №2448/10/01-13 від 20 вересня 2013 року про те, що відомості щодо категорій та нормативно грошової оцінки земельних ділянок, зазначених в запиті, які розташовані поза межами населених пунктів Скраглівської сільської ради, відсутні (а.с.27).

12 листопада 2013 року Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулась до ТОВ "Полісся "Екосфера" з претензією за №100-24/4 на суму 4725,00 грн. шкоди за засмічення суміжної земельної ділянки зі сміттєзвалищем площею 1125 кв.м та розрахунком, яку отримав директор товариства ОСОБА_2 18 листопада 2013 року /а.с.28, 29/.

12 листопада 2013 року Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулась до ТОВ "Полісся "Екосфера" з іншою претензією за №101-25/4 на суму 10973,02 грн. шкоди за забруднення земельної ділянки навколо сміттєзвалища залізом, свинцем та цинком з перевищенням допустимої концентрації та розрахунком, яку отримав директор товариства ОСОБА_2 18 листопада 2013 року /а.с. 30,31-53/.

ТОВ "Полісся "Екосфера" добровільно визначені у претензіях суми не сплатило.

Державна екологічна інспекція у Житомирській області у червні 2016 року звернулась до суду про примусове стягнення сум, визначених у цих претензіях на підставі вищенаведених доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

ТОВ "Полісся "Екосфера" з 17 жовтня 2006 року здійснює діяльність зі збирання безпечних відходів (клас 38.11 за КВЕД-2010).

Цей клас включає: збирання безпечних твердих побутових і промислових відходів у місцях їх накопичення, сміттєвих контейнерах, ємностях тощо та змішаних відновлюваних матеріалів збирання матеріалів, придатних для вторинного використання, збирання сміття з урн у громадських місцях. Цей клас також включає: збирання будівельних відходів та відходів розбирання будівель, збирання та видалення сміття, такого як щітки та щебінь, збирання відходів текстильного виробництва, діяльність з вивезення безпечних відходів у місця їх перероблення.

19 червня 2007 року між Бердичівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Полісся "Екосфера" (орендар) укладено Договір оренди землі про передачу в оренду земельної ділянки із земель промисловості для технічної інфраструктури за адресою: вул. Чуднівська, 156 у м.Бердичеві (далі - Договір оренди землі).

Згідно Договору оренди землі площа земельної ділянки становить 46746 кв.м, на якій знаходиться сміттєзвалище (далі - полігон ТПВ).

Договір оренди землі укладено сторонами строком на 4 роки 11 місяців з переважним правом орендаря на його переукладення на тих самих умовах та строк. Невід'ємними частинами Договору є, зокрема, схема розташування земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки /а.с. 81-82/.

Договір оренди землі укладено на підставі рішення Бердичівської міської ради від 05 червня 2007 року №216, у пункті 34.2 якого вказано про розірвання договору оренди землі від 03 липня 2006 року №193 на земельну ділянку площею 50000 кв.м., розташовану за адресою: вул. Чуднівська, 156 у м. Бердичеві з попереднім орендарем - ПП "Житомирвтормет" на підставі його добровільної відмови.

Як додатково було встановлено судом першої інстанції за даними інтернет-ресурсу https://usr.minjust.gov.ua попередній орендар земельної ділянки ПП "Житомирвтормет" (код ЄДРПОУ 33168111) займалось обробленням металевих відходів та брухту.

Рішенням Бердичівської міської ради від 06 грудня 2012 року №533 продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки площею 46746 кв.м, на якій знаходиться сміттєзвалище, тривалістю у 10 років, на підставі якого сторони уклали 11 березня 2013 року Додаткову угоду №4 до Договору оренди землі /а.с. 87/.

Крім того, рішенням Бердичівської міської ради від 30 березня 2010 року № 875 ТОВ "Полісся "Екосфера" передано в оренду на 10 років земельну ділянку для виробничих потреб (розташування комплексу по переробці та сортуванню твердих побутових відходів) площею 9128 кв.м., розташовану за адресою: м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156 за рахунок земель промисловості /а.с. 92/.

15 квітня 2010 року між Бердичівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Полісся "Екосфера" (орендар) було укладено Договір оренди землі щодо оренди земельної ділянки для виробничих потреб площею 9128 кв.м. (далі - земельна ділянка для переробного комплексу).

01 березня 2012 року між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Полісся "Екосфера" (орендар) було укладено Договір оренди міського сміттєзвалища загальною площею 5,1 га., а саме, асенізаційні поля - 2 шт. по вул. Чуднівська, 156а у м.Бердичеві строком дії з 01 березня 2012 року до 01 лютого 2015 року /а.с. 97-99/.

Державна екологічна інспекція у Житомирській області у 2013 році дійшла висновку, що ТОВ "Полісся Екосфера" засмітило відходами суміжну земельну ділянку, розташовану справа від земельної ділянки для переробного комплексу та забруднило важкими металами територію навколо полігону ТВП.

Позивач вважає, що складені ОСОБА_2 засмічення від 19 липня 2013 року та ОСОБА_2 забруднення від 19 липня 2013 року, а також протокол №27-13 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 12 серпня 2013 року є тими доказами, на підставі яких застосовується Методика для розрахунку шкоди, загальний розмір якої становить 15698,00 грн., де засмічення земельної ділянки становить 4725,00 грн., а забруднення земельної ділянки - 10973,02 грн..

Апелянт також вважає, що засмічення суміжної земельної ділянки та забруднення території навколо полігону ТВП є наслідком протиправних дій відповідача, за які останній зобов'язаний відповісти шляхом відшкодування шкоди у визначеній сумі.

Однак при вирішенні даного спору, суди обох інстанцій насамперед виходять із того, що основним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України "Про відходи", згідно якого, побутові відходи (відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення) повинні розміщуватися у відведених для цього місцях чи об'єктах, зокрема, полігонах, на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Частиною 1 статті 42 Закону України" Про відходи" встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктами 1.1 - 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 1998 року за №285/2725, визначено, що дана методика, розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України " Про відходи" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктом 3.1 вказаної методики визначено, що:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до підпункту 3.4.1, пункту 3.4 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

Згідно з підпунктом 3.5.1, пункту 3.5. зазначеної методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів, що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно пункту 4.2. Методики основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди висвітлено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди (її розмір); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 28 січня 2015 року у справі №5023/3993/12 (5023/9057/11).

При цьому, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди спричиненої таким засміченням, є факт виявлення сміття на відкритому ґрунті без дозволів, що призвело чи могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що об'єктом оренди, з однієї сторони, є земельна ділянка, на якій розміщене сміттєзвалище, загальною площею 46746 кв.м , а з іншої, саме міське сміттєзвалище, загальна площа якого становить 5,1 га.. Тобто, площа сміттєзвалища, і цей факт визнала міська рада у суді першої інстанції, перевищує площу орендованої відповідачем земельної ділянки. Відповідно, вся площа сміттєзвалища загальною площею 5,1 га. призначена для її засмічення побутовими відходами, а не тільки площа орендованої відповідачем земельної ділянки.

Проте, Державна екологічна інспекція у Житомирській області не довела, що виявлений у 2013 році факт засмічення побутовими відходами мав місце поза межами самого сміттєзвалища, площа якого становить 5,1 га. Крім того, складений ОСОБА_2 засмічення від 19 липня 2013 року не доводить, що саме ТОВ "Полісся "Екосфера" засмітило відходами "суміжну земельну ділянку", розташовану справа від земельної ділянки для переробного комплексу.

Місцевим господарським судом правомірно не взято до уваги акт забруднення від 19 липня 2013 року та протокол №27-13 вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 12 серпня 2013 року, як належні докази факту забруднення відповідачем грунту, оскільки позивачем не доведено, що забруднення ґрунту сталося в результаті господарської діяльності ТОВ "Полісся "Екосфера" на полігоні ТПВ, яку він розпочав з 30 серпня 2007 року, при встановленні обставин того, що попереднім орендарем фактично даного полігону площею 50000 кв.м. було ПП "Житомирвтормет", яке займалось обробленням металевих відходів та брухту.

Судом першої інстанції було правомірно відхилено доводи відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції у Житомирській області повноважень на звернення до суду з позовом з огляду на пункт 6.17 Положення про інспекцію та практику Верховного Суду України за участю цього органу державної влади (постанови ВСУ від 19.01.2010 року у справі № 3-6073к09, від 03.09.2013 року у справі №13/333-38/463-2012, від 18.11.2015 року у справі №917/2579/14 /а.с. 54-57/).

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 15698,02 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 25.07.16 року у справі №906/569/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/569/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Павлюк І. Ю.