Постанова

від 27.10.2016 по справі 916/1984/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р.Справа № 916/1984/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача:

- ОСОБА_1, паспорт серія КЕ № 392423, дата видачі : 02.09.96 (Директор ТОВ „АМКОСТРОЙ");

- ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 20.05.16;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 129, дата видачі : 21.01.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2016 р.

по справі № 916/1984/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АМКОСТРОЙВ»

до Квартирно -експлуатаційного відділу м.Одеси

про стягнення 133289,10грн.

В С Т А Н О В И В :

25.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю „АМКОСТРОЙВ» (далі по тексту ТОВ „АМКОСТРОЙВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Квартирно -експлуатаційного відділу м.Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) про стягнення 133 289,1грн. заборгованості за Договором №35 на виконання поточного ремонту від 25.12.2013р., з яких 68 394,83грн. основного боргу, 59 801,20 грн. інфляції та 5 093,07грн. - 3% річних від суми заборгованості за період з 28.01.2014р. по 21.07.2016р. Крім того позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №35 на виконання поточного ремонту від 25.12.2013р. у встановлений договором строк не здійснив оплату виконаних будівельних робіт, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 68 394,83грн., яка на його думку і підлягає стягненню з відповідача. Крім того, приймаючи до уваги прострочення виконання грошових зобов'язань за зазначеним договором позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 59 801,20 грн. та 3% річних в сумі 5 093,07грн., які також просить суд стягнути з останнього.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.16р. (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ „АМКОСТРОЙВ» задоволено частково, стягнуто з Квартирно -експлуатаційного відділу м. Одеси на користь ТОВ „АМКОСТРОЙВ» заборгованість у сумі 68 394,83грн., 3% річних у сумі 5 093,07грн., інфляційні втрати у сумі 59 673,01грн. В задоволені решти позову відмовлено. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на сплату судового збору у розмірі 1 997,41грн.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт виконаних будівельних робіт та наявності заборгованості відповідача за договором №35 від 2512.2013р. у сумі 68 394,83грн. та прострочення оплати ним вказаного боргу. Щодо часткового задоволення позову місцевим господарським судом, а саме часткового задоволення позовної вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, то воно обґрунтовано тим, що у наданому позивачем розрахунку наявні помилки, а саме 128,19 грн. заявлені безпідставно.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Квартирно -експлуатаційний відділ м. Одеси через господарський суд Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2016р. та відмовити у позові, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

Скарга майже повністю дублює доводи, викладені у відзиві на позов, при цьому скаржник не оспорює сам факт виконаних позивачем будівельних робіт та зазначає, що несвоєчасне перерахування коштів сталося внаслідок юридичного форс-мажору, оскільки КЕВ м. Одеси не мав можливості передбачити та запобігти обставинам, що спричинили неналежне виконання зобов'язань по своєчасності сплати за договором, оскільки не є розпорядником державного бюджету. З урахуванням зазначеного, а також того, що кошторисом не передбачено, а відповідно відсутнє асигнування на оплату 3% річних та інфляційних втрат, скаржник вважає, що у суду 1 інстанції були наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ст.233 Господарського кодексу України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, однак його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2013р. між КЕВ м.Одеси (Замовник) та ТОВ „АМКОСТРОЙВ» (Підрядник) був укладений Договір №35 на виконання поточного ремонту, згідно якого Підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією виконує поточний ремонт учбового корпусу (будівлі №83 по ГП) військового містечка №17 (м.Одеса, Фонтанська дорога,10).

Відповідно до п.2.1 Договору договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику є твердою , визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно ДБН. На час підписання цього Договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до Договору та складає 68 394 грн. 83 коп.(з ПДВ). Вартість робіт, яка належить до сплати Підряднику, визначається на основі витрат Підрядника, складених згідно ДБН, пред'явлених по Ф-2КБ та Ф КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

За умовами розділу 4 Договору Замовник проводить щомісячні проміжні платежі Підряднику за виконані роботи на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін довідки про вартість виконаних робіт (Ф-2в) та форми КБ-3 розрахунком фактичних витрат, включаючи умови ринкових відносин, надається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом 3 діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконаних робіт. За основу визначення вартісних показників покладений ДБН Д.1.1-2000 (з усіма змінами, внесеними відповідно з Доповненнями №3, затвердженим наказом Держбуду України).

Згідно п. 7.1 Договору за порушення умов цього Договору та неналежне його виконання сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

Відповідно до п. 8.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання його умов.

Позивач умови договору №35 від 25.12.2013р. виконав належним чином, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. ( форма КБ-3). Зазначені акт та Довідка були підписані повноваженими представниками сторін за Договором без зауважень.

При цьому відповідач, у встановлений у договорі строк оплату виконаних позивачем будівельних робіт не здійснив у наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед останнім у розмірі 68 394,83 грн. Наявність основного боргу та його розмір не оспорюється і самим відповідачем.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України та ст. 526 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання відповідача на те, що відсутність фінансування є підставою невиконання умов Договору щодо оплати виконаних робіт судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.05.2012р. №11/446, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. При цьому, у разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт , а не приймати їх результати.

Крім того відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів вчинення ним дій, направлених на оплату прийнятих виконаних ТОВ „АМКОСТРОЙВ» будівельних робіт, крім внесення 26.12.2013р. до Реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів зобов'язань на суму 68 394,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд 1 інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 68 394,83грн. за виконані позивачем роботи є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Згідно позовної заяви, позивачем також заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5 093,07грн. та інфляційних втрат у сумі 59 801,20 грн. за період з 28.01.2014р. по 21.07.2016р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, а також зробивши власний розрахунок інфляційних втрат за спірний період, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 59 673,01грн., оскільки позивач у своєму розрахунку допустив помилки та правомірно стягнув з відповідача заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 5 093,07грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови.

За таких обставин апеляційна скарга Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.09.16 р. - без змін.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 21.09.16 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.10.2016 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.