Постанова

від 26.10.2016 по справі 813/185/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 876/4362/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Кунтого Н.О.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 813/185/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд"звернулося до суду з адміністративним позовом, яким після уточнення позовних вимог просило визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 15 січня 2016 року №0000062201/480, №0000052201/429.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що правочини між ТОВ «Ріо-Буд» та контрагентами є безтоварними, їх господарська діяльність спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Зазначено, що при перевірці підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджено реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності та свідчить про відсутність умов для відповідної господарської, економічної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із : ПП «Проект-інвест», ТОВ «ККМ-Схід», ТОВ «Проект-інвест 1», ТОВ «Проект-інвест 2», ТОВ «Натура Ексім», ПП «Ромо», ПП «Ігор та Фабіо»,ТОВ «Інтеграл менеджмент», ТОВ «Агрологістик», ТОВ «Сантехніка та механізація», ТОВ «Агросмарт-70», ТОВ «Стеко Інвест-79», ТОВ «Октавія-ЛТД», ТОВ «Неаполітана-16», ПП «Прикарпаття Акцент», ТОВ «Інтеграл логістик», ТОВ «Немо Етієне», ПП «Джанго Будсервіс», ПП «Львівавторем», ТОВ «БК» Інстал Плюс», ТОВ «Відпочинок в Карпатах», ТОВ «Асфалті ОСОБА_4.», ТОВ «Будівельне управління Карпатспецбуд», ПП «Метінвест-80», ТОВ «Каскад Карпати-44» за період з 01.01.2014 року по 31.10.2015 року.

За результатами перевірки встановлено порушення підприємством п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України) завищено податковий кредит по розрахунках з ПП «Проект-інвест» (ЄДРПОУ 39051162) за перевірений період на 128236,57 грн., ТОВ «Агросмарт-70» (ЄДРПОУ 39355230) за перевірений період на 51166,31 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2014 на 18942 грн., липень 2014 на 19404 грн., серпень 2014 на 16770 грн., вересень 2014 на 24294., жовтень 2014 на 20196 грн., листопад 2014 на 20476 грн., грудень 2014 на 2511 грн., січень 2015 на 9594 грн, лютий 2015 на 14302 грн., березень 2015 на 11028 грн., квітень 2015 на 13033 грн., червень 2015 на 637 грн., серпень 2015 на 161 грн., вересень 2015 на 81 грн., жовтень 2015 на 7975 грн; п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України завищено витрати на 607046,72 грн. по розрахунках з ПП «Проект-інвест», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 р на 109268 грн.

На підставі встановлених порушень 15.01.2016 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062201/480 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 224 255,00 грн. (за основним платежем 179 404 грн., за штрафними санкціями 44 851 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000052201/429 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 136 585,00 грн. (за основним платежем 109 268 грн., за штрафними санкціями 27 317 грн.).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення залишено без змін.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а тому висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю позивача та його контрагентів з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є такими, що ґрунтуються на припущеннях. Зазначив, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд" з його контрагентом ТОВ «Агросмарт-70» з огляду на наступне.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Судом встановлено, що ТзОВ «Ріо-Буд» (замовник) мало відносини з ТОВ «Агросмарт-70» (підрядник) та уклало договір підряду №15/12-15 від 15.12.2014 року, згідно якого підрядник зобов'язується своїми силами (з правом залучення третіх осіб-субпідрядників) і матеріально-технічними засобами по завданням замовника виконати роботи по ремонту офісних приміщень, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких,26, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну.

Виконання наведених вище робіт на зазначених у договорі об'єкті засвідчене сторонами шляхом підписання актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

На виконання умов договору, ТОВ «Агросмарт-70» виписано ряд видаткових накладних : РН-0000012 від 15.01.2015 року, РН-0000039 від 05.02.2015 року, РН-0000222 від 19.06.2015 року, РН-0000247 від 10.08.2015 року, РН-0000279 від 30.09.2015 року та податкових накладних №8 від 15.01.2015 року, №7, 17 від 26.01.2015 року, №12 від 27.01.2016 року, №23 від 29.01.2015 року, №25 від 02.02.2015 року, №39 від 05.02.2015 року, №49 від 17.02.2015 року, №50 від 18.02.2015 року, №54 від 24.02.2015 року, №200,202,204 від 23.03.2015 року, №222 від 19.06.2015 року, №247 від 10.08.2015 року, №279 від 30.09.2015 року, №287 від 08.10.2015 року, №296 від 21.10.2015 року.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про порушення ТОВ «Ріо-Буд» податкового законодавства на підставі того, що контрагенти ПП «Проект-Інвест» та ТОВ «Агросмарт-70» відсутні за місцезнаходженням, про що державним реєстраторам надіслано повідомлення про відсутність юридичних осіб за місцезнаходженням, відповідно податковий орган дійшов висновку, що правочини між ТОВ «Ріо-Буд» та цими товариствами є безтоварними по ланцюгу вигодонабувача. Фактичне здійснення господарських операцій, як наслідок така діяльність спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Зазначено, що при перевірці підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджено реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності та свідчить про відсутність умов для відповідної господарської, економічної діяльності.

Також відповідач вказує, що відповідно до отриманої інформації з Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області встановлено, що у ПП «Проект-Інвест» та ТОВ «Агросмарт-70» відсутні будь-які активи (основні фонди, орендовані або власні складські приміщення, автотранспортні засоби, інструменти та ін..), наявність яких може забезпечити виконання своїх зобов'язань по поставці товарів та виконанні будівельно-ремонтних робіт. Згідно вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 року у справі №464/4805/16-к, визнано винуватим засновника та директора ТОВ «Агросмарт-70» по ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.08.2016 року апеляційну скаргу на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 року повернуто апелянту. Відповідач зазначає, що вказані обставини свідчать про те, що посадові особи «Проект-Інвест» та ТОВ «Агросмарт-70» впродовж 2014 року по березень 2015 року здійснювали незаконну діяльність, пов'язану із реєстрацією, придбанням та використанням зазначених підприємств без фактичного здійснення господарських операцій.

Проаналізувавши вказаний вирок суду апеляційний суд приходить до висновку, що відповідно до вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 року визнано винуватим директора ТОВ «Агросмарт-70» ОСОБА_5 по ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. Слід зазначити, що ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у фіктивному підприємництві, створенні юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності та отримання вигоди. Зокрема, вироком встановлено, що переслідуючи корисливу мету та для реалізації своїх злочинних намірів ОСОБА_5 17.08.2014 року створив ТОВ «Агросмарт-70» та призначив себе на посаду директора, достовірно знаючи, що не буде здійснювати організаційно-розпорядчі функції керівника, а лише документально буде числитися службовою особою. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що період співпраці між ТОВ «Агросмарт-70» та ТзОВ «Ріо-Буд» дійсно стосується фіктивного підприємництва.

Як вбачається з акту перевірки, сума грошового зобов'язання податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2016 року №0000062201/480 становить 179 404 грн. основного платежу та 44 851 штрафних (фінансових) санкцій, з яких по розрахунках з ПП «Проект-Інвест»: основний платіж становить 128 236,57 грн., штрафні санкції - 32 059, 14 грн.; з ТОВ «Агросмарт-70»: основний платіж 51 166,31 грн., штрафні санкції - 12 791,57 грн..

Оскільки судом встановлено фіктивність господарських відносин позивача з ТОВ «Агросмарт-70», то враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення стосовно ТОВ «Агросмарт-70» правомірне.

Щодо господарської діяльності позивача з ПП «Проект-інвест», то як встановлено судом, між ТзОВ «Ріо Буд» (Замовник) та ПП «Проект-інвест» (Підрядник) укладено ряд договорів підряду, а саме: договір підряду №21/05-14 від 21.05.2014 року, згідно якого підрядник зобов'язується своїми силами (з правом залучення третіх осіб-субпідрядників) і матеріально-технічними засобами по завданням замовника виконати роботи по влаштуванню плитки на підлогу та стіну 1-4 поверхів в ТОЦ на пл..Соборній 14-15 у м. Львів, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну; договір підряду №22/09-14 від 22.09.2014 року, згідно якого підрядник зобов'язується своїми силами (з правом залучення третіх осіб-субпідрядників) і матеріально-технічними засобами по завданням замовника виконати роботи по ремонту офісних приміщень, розташованого за адресою :м. Львів, вул..Шептицьких,26 а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну;

Виконання наведених вище робіт на зазначених у договорах об'єктах засвідчене сторонами шляхом підписання актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Також, судом встановлено, що ТзОВ «Ріо Буд» (Замовник) та ПП «Проект-інвест» (Підрядник) укладено ряд договорів на виконання робіт, а саме: договір на виконання робіт №20/05-14 від 20.05.2014 р, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик та власними силами або із залучення третіх осіб (субпідрядників) виконати роботи на об'єкті замовника за адресою : м. Львів, вул. Б.Хмельницького,212 корпус №2 ремонтні роботи відповідно до погодженої кошторисної документації; договір на виконання робіт №04/08-14 від 04.08.2014 р, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик та власними силами або із залучення третіх осіб (субпідрядників) виконати роботи на об'єкті замовника за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 282, оздоблювальні роботи відповідно до погодженої кошторисної документації.

Виконання наведених вище робіт на зазначених у договорах об'єктах засвідчене сторонами шляхом підписання актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Також судом встановлено, що між ТзОВ «Ріо-Буд» (покупець) та ПП «Проект-інвест» (продавець) укладено договір поставки №22/05-14 від 22.05.2014 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується продати та передати у власність покупця будівельні матеріали та інші матеріали і товари, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість. Поставка продукції здійснюється зі складу продавця, з попереднім узгодженням умов і ціни кожної поставки. Ціна договору складає суму вартості фактично поставлених партій продукції на протязі дії договору , згідно з накладними.

На виконання умов цього договору, ПП «Проект-Інвест» виписано ряд видаткових накладних: РН-0000120 від 18.09.2014 року, РН-0000069 від 26.08.2014 року, РН-0000051 від 07.08.2014 року.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими ПП «Проект-Інвест» податковими накладними №13,14 від 09.06.2014 року, №15 від 10.06.2014 року, №41 від 01.07.2014 року, №40 від 07.07.2014 року, №41 від 15.07.2014 року, №51,56 від 07.08.2014 року, №53 від 08.08.2014 року, №60,69 від 26.08.2014 року, №146 від 15.09.2014 року, №120 від 18.09.2014 року, №147 від 23.09.2014 року, №164 від 24.09.2014 року, №145 від 12.09.2014 року, №162 від 02.10.2014 року, №163 від 03.10.2014 року, №165 від 08.10.2014 року, №266 від 03.11.2014 року, №267 від 11.11.2014 року, №275 від 19.11.2014 року, №283 від 26.11.2014 року, №344 від 18.12.2014 року, №343 від 05.12.2014 року, №342 від 08.12.2014 року. Тобто, в суді першої інстанції та в апеляційному суді, позивач надав належні та допустимі докази, які свідчать про реальність господарських операцій позивача з ПП «Проект-Інвест», а відтак висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо обставин, на які посилається податковий орган у вироку суду від 29.06.2016 року про фіктивність ПП «Проект-Інвест» слід зазначити наступне.

Як вбачається з вироку суду ПП «Проект-Інвест» перереєстроване 31.12.2014 року за адресою вул. Пісочна, 7, м.Оріхів, Оріхівський район, Запорізька область. Тобто, саме з цього часу дане підприємство почало проводити фіктивну діяльність. Тобто, тоді, коли засновником, директором та головним бухгалтером була ОСОБА_3. А до цього моменту це підприємство проводило легальні та реальні господарські операції. Директором був Запоточний Р.В., який жодного відношення до злочинної схеми не має. Ці обставини підтверджуються відповідними доказами.

На підставі вищенаведеного суд приходить до переконання, що між позивачем та його контрагентом ПП «Проект-Інвест» в дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об'єкта оподаткування. Тому податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2016 року №0000052201/429, яким визначено основне зобов'язання по розрахунках з ПП «Проект-Інвест» в сумі 109 268 грн., штрафні санкції в сумі 27 317 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 15 січня 2016 року №0000052201/429 та податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2016 року №0000062201/480 в частині 128 236,57 грн. основного платежу та 32 059,14 грн. штрафної (фінансової) санкції та залишення без змін іншої частини податкового повідомлення-рішення.

Норми частини 6 статті 94 КАС України передбачають, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 207 цього Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, то за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд" необхідно присудити витрати на оплату судового збору в сумі 4 453 грн. 23 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 196, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 813/185/16 - скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 15 січня 2016 року №0000062201/480 в частині 128 236,57 грн. основного платежу та 32 059,14 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 15 січня 2016 року №0000052201/429.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Буд" витрати на оплату судового збору в сумі 4 453 грн. 23 коп. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три гривні двадцять три копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2016 року.