КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2016 р. Справа№ 910/11559/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Чорної Л.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників сторін:
від відповідача (апелянта) - Головненко Н.В.- довіреність № 15/582 від 22.12.2015;
від позивача - Ткаченко О.Г.- довіреність № б/н від 25.10.2016;
від третьої особи - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі № 910/11559/16 (суддя Пінчук В.І.)
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», м. Київ
про стягнення 155886,21 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електа -Інжиніринг» (надалі- ТОВ «Електа-Інжиніринг»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (надалі - ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» /відповідач/апелянт) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 155 886, 21 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач ухиляється у виплаті страхового відшкодування, оскільки ТОВ «Електа-Інжиніринг» після настання страхового випадку звернулося до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» з заявою для проведення виплати страхового відшкодування, до якої були додані всі необхідні документи, передбачені пунктами 14-15 договору страхування № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 та яка залишена відповідачем без відповіді.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11559/16 та призначено її до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2016 по справі № 910/11559/16 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електа-Інжиніринг» 148 091 (сто сорок вісім тисяч дев'яносто одну) грн. 90 коп. страхового відшкодування та 2 221 ( дві тисячі двісті двадцять одну ) грн. 36 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване настанням страхового випадку у вигляді втрати частини вантажу внаслідок його викрадення (крадіжки) під час перевезення та обумовленого цим виникнення договірного зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування за вирахуванням суми франшизи.
Місцевий господарський суд керувався ст.ст. 599, 611, 629, 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 352 Господарського кодексу України, та ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електа - Інжиніринг» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 13 коп.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 32, 43 ГПК України, що виражено у неповному дослідженні доказів наданих позивачем; ст.ст. 6, 8, 16 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 627-628, 985 Цивільного кодексу України; неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 розгляд апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі № 910/11559/16 призначено на 27.10.2016.
27.10.2016 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду товариством з обмеженою відповідальністю «Електа - Інжиніринг» було подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останнє просило рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.
Представник позивача судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, з підстав викладених в запереченні на апеляційну скаргу.
Третя особа в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилася про причини неявки суду не повідомила, оскільки в матеріалах справи є докази (поштове повідомлення) належного її повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як встановлено місцевим господарським судом, 19.10.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ ТРАНС» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Електа-Інжиніринг» (перевізник/експедитор) був укладений разовий договір-заявка на перевезення вантажу № 2111.
20.10.2015 під час перевезення вантажу транспортним засобом ТОВ «Електа-Інжиніринг» автомобілем марки Рено державний № НОМЕР_1 напівпричіп № НОМЕР_2, відбулась крадіжка частини вантажу, з розміром нестачі - 84 мішки кукурудзи на суму 155 886,21 грн.
Факт нестачі підтверджується складеним за участю водія ОСОБА_4 (співробітника ТОВ «Електа-Інжиніринг») актом № 1/20/10/15/-1 від 20.10.2015, запис про складання вказаного акту внесено до товарно-транспортної накладної.
Водій, який керував автомобілем викликав на місце співробітників органів внутрішніх справ та заявив про факт крадіжки вантажу, а також викликав співробітників відповідача, що підтверджується письмовими поясненнями водія.
Відомості за фактом крадіжки були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250015001325.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016 у справі № 904/3939/16 стягнуто з ТОВ «Електа Інжиніринг» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне Логістичне Партнерство» (ТОВ «ЕМ Транс» змінило назву на ТОВ ««Аграрне Логістичне Партнерство» відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЕМ Транс» № 7 від 11.11.2015) матеріальних збитків у розмірі 155 886,21 грн., за разовим договором - заявкою на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015.
Вважаючи вищевикладений факт нестачі вантажу (крадіжки вантажу) страховим випадком за договором № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 та несплатою ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відповідного страхового відшкодування, ТОВ «Електра-Інжиніринг» звернулось з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Приписами ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2015 між ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик) та ТОВ «Електа-Інжиніринг» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника № 12/1204006/0402/15 (далі - договір), відповідно до п. 3.1 якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі передбаченими цим договором, а страхувальник зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови Договору.
Згідно п. п. 4.1, 4.2 договору вигодонабувачі за цим договором є потерпілі треті особи. Під третіми особами сторони розуміють: при страхуванні відповідальності за пошкодження, знищення або втрату вантажу та (або) відповідальності внаслідок ненавмисних помилок та (або) недогляду службовців страхувальника - сторону за договором перевезення - юридичну або фізичну особу, з якою страхувальник уклав договори перевезення, яка не є страхувальником та його працівниками, членами його родини (якщо страхувальник є фізичною особою), а також особи, які входять до складу органів управління страхувальника, яким заподіяно шкоду внаслідок дій або бездіяльності страхувальника при здійсненні ним своєї професійної діяльності перевізника (п. 4.2.1 договору); при страхуванні відповідальності за заподіяну вантажем шкоду життю, здоров'ю або майну третіх осіб - юридичних або фізичних осіб, які не є страхувальником та його працівниками, членами його родини (якщо страхувальник є фізичною особою), а також особами, які входять до складу органів управління страхувальника, і не пов'язані з ним умовами будь-яких договорів (в тому числі договорів перевезення), майну, життю та (або) здоров'ю яких заподіяно шкоду внаслідок дій або бездіяльності страхувальника (п. 4.2.2 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю та здоров'ю фізичної особи або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, під час надання страхувальником третім особам транспортних послуг з внутрішніх перевезень по Україні, а саме: стороні за договором перевезення внаслідок невиконання або неналежного виконання страхувальником умов договору перевезення (п. 5.1.1 договору); життю, здоров'ю або майну третіх осіб вантажем, що перевозиться страхувальником (п. 5.1.2 договору).
Пунктом 5.2 договору визначено перелік вантажів, під час перевезення яких застрахована відповідальність страхувальника за цим договором, у якому значиться і вантаж - сільськогосподарська продукція.
Сторонами у п. 5.3 договору погоджено, що за цим договором застрахованою є відповідальність страхувальника винятково щодо перевезень, які здійснюються автомобілями, автомобілями з причепами та (або) напівпричепами, які є власністю або орендуються страхувальником та зазначені в Додатку № 1 до договору, за умови, що страхувальник зазначений в товарно-транспортній (вантажній) накладній (ТТН) як перевізник.
Відповідно до п. 6.1 договору страховим випадком є подія (страховий ризик), передбачений пунктами 6.2.1-6.2.3 договору та не кваліфікована як виключення зі страхових випадків та обмеження страхування, яка відбулась в період дії договору, підтверджена документально згідно розділу 14 цього договору, внаслідок якої настає відповідальність перевізника щодо відшкодування заподіяних збитків (шкоди) та за настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, а саме: факт виникнення відповідальності та зобов'язання страхувальника відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, заподіяну внаслідок дій або бездіяльності страхувальника життю, здоров'ю та (або) майну (майновим інтересам) третіх осіб.
Згідно п. 6.2 договору до страхових випадків відносяться: відповідальність за пошкодження, знищення або втрату вантажу, включаючи витрати по рятуванню вантажу, зменшенню збитку та по встановленню його розмірів (п. 6.2.1 договору); відповідальність внаслідок ненавмисних помилок та (або) недогляду службовців страхувальника (п. 6.2.2 договору); відповідальність за заподіяну вантажем шкоду життю, здоров'ю або майну третіх осіб (п. 6.2.3 договору).
Відповідно до п. 6.3 договору визначення страхових випадків наведені в Розділі 10 договору.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що він діє з 03.02.2015 до 02.02.2016.
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання
певних подій (страхових випадків), визначених договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,
що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними
особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)
та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ч. 1 ст. 6 вказаного Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 16 вищезазначеного Закону передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до товарно-транспортної накладної серії SE № 429782 (надалі- ТТН) від 19.10.2015, на яку посилається позивач як підтвердження факту нестачі (крадіжки) вантажу, замовником та вантажовідправником вантажу є ТОВ «Сингента»; вантажоодержувачем - ТОВ «Украгроком»; автомобільним перевізником є ТОВ «ЕМ ТРАНС».
Таким чином, з огляду на вищезазначені норми матеріального права, положення п. 5.3 договору № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 та враховуючи, що перевізником за ТТН серії SE № 429782 від 19.10.2015 не було ТОВ «Електа-Інжиніринг», колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідальність страхувальника (ТОВ «Електа-Інжиніринг») за втрату (нестачу) вантажу (84 мішки кукурудзи) на суму 155 886,21 грн., що мала місце 20.10.2015, не може вважатись застрахованою за договором № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015.
Отже, у даному випадку обов'язок страховика (ПрАТ «СК «ПРОВІДНА») щодо виплати страхового відшкодування відсутній.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Як вбачається з умов договору № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015, а саме, п. п. 4.1, 4.2, сторони визначили вигодонабувачів за цим договором.
Тобто, при наявності страхового випадку саме за вказаним договором страхове відшкодування підлягає виплаті не страхувальнику, а вигодонабувачам.
Вищезазначеного судом першої інстанції враховано не було, що свідчить про недоведеність обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, та як наслідок часткове задоволення їх задоволення.
Вказані порушення визнаються апеляційною колегією беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права про відмову у задоволенні позову.
Крім того, в зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача та підлягають стягненню на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» в розмірі 2 572,13 грн.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі №910/11559/16 скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Електа-Інжиніринг» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення 155 886,21 грн. страхового відшкодування відмовити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електа-Інжиніринг» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 Березня, 23, ідентифікаційний код 33667838) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137) 2 572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 13 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.В. Чорна
М.Л. Яковлєв
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2016 |
Оприлюднено | 04.11.2016 |
Номер документу | 62398081 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні