Постанова

від 28.02.2017 по справі 910/11559/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/11559/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 р. у справі№910/11559/16 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" третя особаПублічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" проскасування суми

за участю представників від: позивачаПанченко А.В. (дов. від 20.02.17) відповідачаГоловненко Н.В. (дов. від 27.12.16) третьої особине з'явилась

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електа -Інжиніринг" (надалі- ТОВ "Електа-Інжиніринг"/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (надалі - ПрАТ "СК "ПРОВІДНА") про стягнення страхового відшкодування в розмірі 155 886, 21 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2016 р. по справі № 910/11559/16 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" 148 091,90 грн. страхового відшкодування. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 р. (судді: Т.І. Разіна, Л.В. Чорна, М.Л. Яковлєв) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами, 19.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ ТРАНС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" (перевізник/експедитор) був укладений разовий договір-заявка № 2111 на перевезення вантажу .

20.10.2015 р. під час перевезення вантажу транспортним засобом ТОВ "Електа-Інжиніринг" автомобілем марки Рено державний № НОМЕР_1 напівпричіп № НОМЕР_2, відбулась крадіжка частини вантажу, з розміром нестачі - 84 мішки кукурудзи на суму 155 886,21 грн.

Факт нестачі підтверджується складеним за участю водія ОСОБА_6 (співробітника ТОВ "Електа-Інжиніринг") актом № 1/20/10/15/-1 від 20.10.2015 р., запис про складання вказаного акту внесено до товарно-транспортної накладної.

Водій, який керував автомобілем викликав на місце співробітників органів внутрішніх справ та заявив про факт крадіжки вантажу, а також викликав співробітників відповідача, що підтверджується письмовими поясненнями водія.

Відомості за фактом крадіжки були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250015001325.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016 р. у справі № 904/3939/16 стягнуто з ТОВ "Електа Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство" (ТОВ "ЕМ Транс" змінило назву на ТОВ "Аграрне Логістичне Партнерство" відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЕМ Транс" № 7 від 11.11.2015 р.) матеріальних збитків у розмірі 155 886,21 грн., за разовим договором - заявкою на перевезення вантажу № 2111 від 19.10.2015 р.

Вважаючи вищевикладений факт нестачі вантажу (крадіжки вантажу) страховим випадком за договором № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 р. та несплатою ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" відповідного страхового відшкодування, ТОВ "Електра-Інжиніринг" звернулось з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виникло настання страхового випадку у вигляді втрати частини вантажу внаслідок його викрадення (крадіжки) під час перевезення та обумовленого цим виникнення договірного зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування за вирахуванням суми франшизи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до товарно-транспортної накладної серії SE № 429782 (надалі- ТТН) від 19.10.2015 р., на яку посилається позивач як підтвердження факту нестачі (крадіжки) вантажу, замовником та вантажовідправником вантажу є ТОВ "Сингента"; вантажоодержувачем - ТОВ "Украгроком"; автомобільним перевізником є ТОВ "ЕМ ТРАНС".

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх передчасними, що призвели до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Приписами ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.02.2015 р. між ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" (Страховик) та ТОВ "Електа-Інжиніринг" (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника № 12/1204006/0402/15 (далі - договір), відповідно до п. 3.1 якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі передбаченими цим договором, а страхувальник зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови Договору.

Згідно п. п. 4.1, 4.2 договору вигодонабувачі за цим договором є потерпілі треті особи. Під третіми особами сторони розуміють: при страхуванні відповідальності за пошкодження, знищення або втрату вантажу та (або) відповідальності внаслідок ненавмисних помилок та (або) недогляду службовців страхувальника - сторону за договором перевезення - юридичну або фізичну особу, з якою страхувальник уклав договори перевезення, яка не є страхувальником та його працівниками, членами його родини (якщо страхувальник є фізичною особою), а також особи, які входять до складу органів управління страхувальника, яким заподіяно шкоду внаслідок дій або бездіяльності страхувальника при здійсненні ним своєї професійної діяльності перевізника (п. 4.2.1 договору); при страхуванні відповідальності за заподіяну вантажем шкоду життю, здоров'ю або майну третіх осіб - юридичних або фізичних осіб, які не є страхувальником та його працівниками, членами його родини (якщо страхувальник є фізичною особою), а також особами, які входять до складу органів управління страхувальника, і не пов'язані з ним умовами будь-яких договорів (в тому числі договорів перевезення), майну, життю та (або) здоров'ю яких заподіяно шкоду внаслідок дій або бездіяльності страхувальника (п. 4.2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю та здоров'ю фізичної особи або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, під час надання страхувальником третім особам транспортних послуг з внутрішніх перевезень по Україні, а саме: стороні за договором перевезення внаслідок невиконання або неналежного виконання страхувальником умов договору перевезення (п. 5.1.1 договору); життю, здоров'ю або майну третіх осіб вантажем, що перевозиться страхувальником (п. 5.1.2 договору).

Пунктом 5.2 договору визначено перелік вантажів, під час перевезення яких застрахована відповідальність страхувальника за цим договором, у якому значиться і вантаж - сільськогосподарська продукція.

Відповідно до п. 6.1 договору страховим випадком є подія (страховий ризик), передбачений пунктами 6.2.1-6.2.3 договору та не кваліфікована як виключення зі страхових випадків та обмеження страхування, яка відбулась в період дії договору, підтверджена документально згідно розділу 14 цього договору, внаслідок якої настає відповідальність перевізника щодо відшкодування заподіяних збитків (шкоди) та за настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, а саме: факт виникнення відповідальності та зобов'язання страхувальника відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, заподіяну внаслідок дій або бездіяльності страхувальника життю, здоров'ю та (або) майну (майновим інтересам) третіх осіб.

Згідно п. 6.2 договору до страхових випадків відносяться: відповідальність за пошкодження, знищення або втрату вантажу, включаючи витрати по рятуванню вантажу, зменшенню збитку та по встановленню його розмірів (п. 6.2.1 договору); відповідальність внаслідок ненавмисних помилок та (або) недогляду службовців страхувальника (п. 6.2.2 договору); відповідальність за заподіяну вантажем шкоду життю, здоров'ю або майну третіх осіб (п. 6.2.3 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору визначення страхових випадків наведені в Розділі 10 договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що він діє з 03.02.2015 р. до 02.02.2016 р..

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 10.1 договору добровільного страхування відповідальності внутрішнього автомобільного перевізника № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 р., застрахованою відповідальністю страхувальника є відповідальність за пошкодження, знищення або втрату товару по причині раптового та непереборного характеру, що включає в себе протиправні дії третіх осіб як то: крадіжка, грабіж чи розбій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що після настання страхового випадку звернувся до відповідача - ПрАТ " Страхова Компанія " Провідна " з відповідною заявою для проведення виплат страхового відшкодування.

До заяви були надані всі необхідні документи, які передбачені пунктами 14-15 договору страхування

Не отримавши відповіді від відповідача, позивач неодноразово звертався з відповідним листом до відповідача щодо надання пояснень та визначення порядку відшкодування вищезазначеної суми.

Відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не надав і страхове відшкодування не сплатив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України )

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Твердження представника відповідача про те, що згідно п. 5.3 договору страхування за цим договором застрахованою є відповідальність страхувальника винятково щодо перевезень, які здійснюються автомобілями, автомобілями з причепами та ( або ) напівпричепами, які є власністю або орендуються страхувальником та зазначені в додатку № 1 до договору, за умови, що страхувальник зазначений в товарно - транспортній ( вантажній ) накладній ( CMR або ТТН ) як перевізник, але ТОВ " Електа - Інжиніринг " не зазначено в товарно - транспортній накладній № SE 429782 від 19.10.2015 р. як перевізник вантажу ( мішків кукурудзи ), а отже, на думку представника відповідача, відповідальність, яку застраховано, згідно договору страхування між ПрАТ " СК " Провідна " та ТОВ " Електа - Інжиніринг ", не наступила, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято, оскільки ні в договорі страхування № 12/1204006/0402/15 від 02.02.2015 р. ні в Законі " Про страхування не зазначено, що ці обставини є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 р. скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2016 р. у справі № 910/11559/16 залишити в силі.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж. О. Корнілова

С. К. Могил