Ухвала

від 26.10.2016 по справі 11/б-1042(377/7-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 11/Б-1042(377/7-10) УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянувши матеріали

за заявою: Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1, 46001, ОСОБА_2, 4, оф.20, м.Тернопіль

до Бучацької міської ради, 48400, ОСОБА_2, 1, м.Бучач Тернопільської області

про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні

в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10)

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області, -

За участю представників сторін:

Заявник : ОСОБА_1 - ліквідатор

Відповідач: не з'явився.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області: ОСОБА_3 - гол. спеціаліст відділу приватизації, управління державним майном та корпоративними правами держави

Суть справи: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12 жовтня 2016 року прийнято до розгляду заяву Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1, 46001, ОСОБА_2, 4, оф.20, м.Тернопіль до Бучацької міської ради, 48400, ОСОБА_2, 1, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні; розгляд заяви призначено на 26 жовтня 2016 року; відстрочено Відкритому акціонерному товариству "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області сплату судового збору за подання заяви про визнання про визнання права власності на нерухоме майно до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, ухвалою суду зобов"язано Бучацьку міську раду до дня розгляду справи надати суду обґрунтований відзив на заяву .

Арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про визнання права власності на майно в повному обсязі та просить суд задовольнити її.

Повноважений представник Бучацької міської ради в судове засідання не з'явився, разом з тим на адресу господарського суду надійшов відзив (вх.№ 18468 від 26.10.2016 року), в якому Бучацька міська рада заявлену вимогу про визнання права власності визнає та просить розглядати справу за відсутності її представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора ВАТ "Бучацький цукровий завод", судом встановлено наступне:

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Відповідно до положень статті 4 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 20 березня 2001 року відкрите акціонерне товариство "Бучацький цукровий завод", вул. Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 листопада 2010 року ліквідатором банкрута відкритого акціонерного товариства В«Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 007373095 призначено ОСОБА_1, м. Бережани Тернопільської області, ліцензія серії АВ № 456574 від 28.05.2009 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства.

Відповідно до ст..26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /у редакції Закону, чинній до 19.01.2013р./ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені і в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів, зазначених в п.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно Плану приватизації цілісного майнового комплексу, затвердженого заступником начальника регіонального відділення фонду державного майна України в Тернопільській області від 09.02.1998р. в п. 3.8. «Перелік вартості об'єктів незавершеного будівництва: Будівлі та споруди» увійшла в статутний капітал ВАТ «Бучацький цукровий завод» будівля - незавершеного будівництва - мехмайстерні, рік початку будівництва - 1995р, це підтверджується листом (вих. №18-10-04371 від 30.10.2015 року) отриманим від Регіонального відділення фонду Державного майна України в Тернопільській області, де зазначається, що в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу станом на 01.07.1997 року на балансі підприємства, на рахунку 33-незавершені капітальні вкладення, обліковувались витрати по будівництву мехмайстерні вартістю 501 грн. Відповідно відновна вартість незавершеного будівництва мехмайстерні склала 568 грн. Відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, затвердженого Регіональним відділенням 22.08.1997 року та плану приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, затвердженого Регіональним відділенням 09.02.1998 року, незавершене будівництво мехмайстерні станом на 01.07.1997 року увійшло до статутного капіталу ВАТ «Бучацький цукровий завод».

Згідно Рішення Виконавчого комітету Бучацької міської ради №246 від 22.12.2015 року було вирішено задовольнити клопотання арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ «Бучацький цукровий завод» ОСОБА_1 та присвоїти юридичну адресу будівлі, що належать ВАТ «Бучацький цукровий завод», а саме: об'єктові містобудування нежитловій будівлі незавершеного будівництва - мехмайстерні (вул. ОСОБА_4, З «М», м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської обл.).

Також ліквідатор звернувся в КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» з проханням виготовити Технічний паспорт на будівлю мехмайстерні, яка незавершена будівництвом. Комунальним підприємством «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» було виготовлено Технічний паспорт на будівлю мехмайстерні, яка незавершена будівництвом №3 «М» по вулиці Тичнини, м. Бучач, Бучацького району, Інвентарний номер 1429, Реєстраційний номер 1429.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором ВАТ «Бучацького цукрового заводу» було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування незавершеного будівництва мехмайстерні на умовах надання в оренду на території вул. ОСОБА_4, З «М», м. Бучач (в межах населеного пункту) Бучацької міської ради Бучацького району Тернопільської області. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Бучацької міської ради Тернопільської області №408 від 13.07.2016 року було вирішено затвердити ліквідатору ВАТ «Бучацький цукровий завод» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі в м. Бучач по вул. Тичини, З «М».

Головним Управлінням Держгеокадастру у Бучацькому району (вих.. №942/86-16 від 23.08.2016 року) було надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Окрім вищевказаного, ліквідатором ВАТ «Бучацький цукровий завод» було укладено договір оренди землі від 09.09.2016 року з Бучацькою міською радою терміном на 5 років з моменту державної реєстрації для обслуговування нежитлових приміщень.

Статтею 316 Цивільного Кодексу визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.

Як випливає з чинного законодавства право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. (ст.316 ЦК України).

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вказана стаття кореспондується із ст. 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Матеріалами справи не підтверджено та Бучацькою міською радою не доведено, що нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бучацький р-н, м.Бучач, вул..Тичини, 3 "М" загальною площею 478,44 м.кв., - зареєстроване за іншими особами.

Пунктом 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу передбачену законом чи договором оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в порядку п. 4 статті 25 Закону в господарському суді в межах справи про банкрутство №11/Б-1042(337/7-10) розглядалася скарга на дії ліквідатора щодо віднесення вказаних об'єктів до ліквідаційної маси в межах провадження справи про банкрутство ВАТ "Бучацький цукровий завод".

Відповідно до ст..392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Отже, оцінивши представлені документальні докази, суд прийшов до висновку, що вимоги боржника в особі ліквідатора /арбітражного керуючого/ ОСОБА_1 про визнання за Відкритим акціонерним товариством "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00373095 права власності на майно: право власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бучацький р-н, м.Бучач, вул..Тичини, 3 "М" загальною площею 478,44 м.кв. - є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюється нормами Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ« , що визначено у ст. 1 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ« державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно ст..27 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ« державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. визначено, що строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Судові витрати покладаються на заявника.

На підставі наведеного, керуючись статтями 33,43 Господарського процесуального кодексу України, статтею 20 Господарського Кодексу України, статтями 181, 182, 316, 317, 319, 321, 392 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1, 46001, ОСОБА_2, 4, оф.20, м.Тернопіль до Бучацької міської ради, 48400, ОСОБА_2, 1, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області - задовольнити.

2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00373095 право власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл.., Бучацький р-н, м.Бучач, вул..Тичини, 3 "М" загальною площею 478,44 м. кв.

3. Зобов'язати орган державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва мехмайстерні, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бучацький р-н, м.Бучач, вул..Тичини, 3 "М" загальною площею 478,44 м.кв.

4. Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00373095 в доход державного бюджету України 1378 грн. 00 коп. за подання заяви в межах справи про банкрутство.

Видати наказ.

5. Ухвалу направити Відкритому акціонерному товариству "Бучацький цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області; арбітражному керуючому ОСОБА_1, 46001, ОСОБА_2, 4, оф.20, м.Тернопіль; Бучацькій міській раді, 48400, ОСОБА_2, 1, м.Бучач Тернопільської області; Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль, вул..Танцорова, 11 та відділу державної реєстрації Бучацької районної державної адміністрації, м.Бучач Тернопільської області, вул..Міцкевича, 2.

Суддя А.М. Сидорук