Постанова

від 01.11.2016 по справі 815/4692/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4692/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року 11 год. 28 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ПАТ «Північтранс» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2016 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ПАТ «Північтранс» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2016 року № НОМЕР_1.

Ухвалою від 03.10.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, зазначив, що враховуючи надані відповідачу первинні документи, висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно, відтак підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно. Письмових заперечень по справі не надавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, не прибуття в судове засідання відповідача, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного Управління ДФС в Одеській області від 13 травня 2016 року № 756 було проведено документальну виїзну планову перевірку ПАТ «Північтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №241/15-32-14-01/05523553 від 03.08.2016 року про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Північтранс», з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за вказані періоди.

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки встановлено порушення ПАТ «Північтранс» вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, п. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього на суму 13 079 480,16 грн., в тому числі за 2015 рік у розмірі 13 079 480 грн. Встановлено порушення ст. 16, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді що перевірявся, на загальну суму 884 927 грн., а сааме: травень 2015 року на суму 11 512 грн.; червень 2015 року на суму 771 375 грн.; липень 2015 року на суму 68 892 грн.; серпень 2015 року на суму 8 148 грн.; листопад 2015 року на суму 23 000 грн.; грудень 2015 року на суму 2 000 грн..

06 вересня 2016 р. ПАТ «Північтранс» отримано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.08.2016року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати ПДВ за основним платежем на суму 884 927, 00 грн. та за штрафними санкціями на суму 442 464,00 гривень.

Позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак, звернувся до суду.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Північтранс» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно акту перевірки, відповідач зазначає про неправомірність відображення позивачем у складі податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з контрагентами ТОВ «Укрбілд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39428963), ТОВ «ЛЕГОБУД» (код ЄДРПОУ 34601542), TOB «СК ПЕТРОЛІУМ» (код 25417282), ТОВ «ТЕМП ОЙЛ» (код 39486559), ТОВ «МАГНАТ ГРУП» (39455171), ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ» (код 39497670), TOB «ОНІКА ПЛЮС» (39461309), ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» (код 35609453), ТОВ «Електролюкс» (32400391), ТОВ «ТД «САН ОЙЛ»(код 39197130).

Щодо порушень пов'язаних із заниженням податкових зобов'язання з податку на додану вартість, суд зазначає, що за господарськими операціями із контрагентом ТОВ «Укрбілд ЛТД» відповідач зробив висновок, що передача будівельних матеріалів Замовником Підряднику у межах договору підряду є операцією, що підлягає оподаткуванню та сума ПДВ за такими операціями включається до складу податкового зобов'язання.

Згідно матеріалів справи, між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Укрбілд ЛТД» було укладено договори підряду: №УБ-1803/1/2015-П від 18.03.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Укрбілд ЛТД» (Підрядник) зобов'язується провести ремонтні роботи з ремонту крівлі будівлі «Комплексу мийка пересувного складу (літера Д)» на об'єкті Замовника розташованого за адресою: м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги; №УБ-0604/1/2015-П від 06.04.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Укрбілд ЛТД» (Підрядник) зобов'язується провести ремонтні роботи з ремонту крівлі будівлі «АБК) (літера Б,Б1,Б3)» на об'єкті Замовника розташованого за адресою: м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги; № УБ-0604/2/2015-П від 06.04.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Укрбілд ЛТД» (Підрядник) зобов'язується провести ремонтні роботи з ремонту крівлі будівлі «Діагностична лабораторія (літера Г)» на об'єкті Замовника розташованого за адресою: м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги; №УБ-0206/1/15-П від 02.06.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Укрбілд ЛТД» (Підрядник) зобов'язується провести ремонтні роботи даху будівлі (склад літ. Т, Т майстерні літ. Н, майстерні літ. О) на об'єкті Замовника розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Чехова, 4.

За умовами вищезазначених договорів підряду виконання Підрядником робіт здійснюється частково із матеріалів Замовника. Так, у договорі, сторони дійшли згоди, що Замовник, згідно кошторисної документації, частково надає підряднику матеріали для виконання робіт за договором, придбані за власний рахунок, на підставі акту приймання- передачі. Вартість наданих матеріалів не включається до вартості робіт, що виконує підрядник.

Відтак, за умовами договорів підряду ПАТ «Північтранс» передало замовнику для проведення робіт будівельні матеріали без переходу до останнього права власності на зазначені матеріали, а отже, вказані відносини ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Укрбілд ЛТД» відповідають нормам цивільного та податкового законодавства.

Так, згідно із ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Судом встановлено, що факт передачі (без переходу права власності) будівельних матеріалів згідно договорів підряду від ПАТ «Північтранс» до ТОВ «Укрбілд ЛТД» було оформлено та підтверджено первинним документами - дефектними відомостями, локальними кошторисами, актами прийняття виконаних підрядних робіт (форми КБ2в), актами приймання-передавання матеріалів, підсумковими відомостями ресурсів.

Згідно вказаних документів Підрядник вів облік переданих йому матеріалів, як матеріалів замовника. За результатами виконаних робіт сторонами було підписано акти прийняття виконаних підрядних робіт до яких не увійшла вартість будівельних матеріалів Замовника. Крім цього, Підрядником надано підсумкові відомості ресурсів складених окремо на використані матеріали Замовника (форми ВРЗАК) та матеріали підрядника (форми ВРПОД).

У бухгалтерському обліку ПАТ «Північтранс» рух матеріалів відображався із застосуванням проводок: Дт 1522 «Модернізація необоротних активів», Кт 201 «Сировина та матеріали», Дт 103 «Будинки та споруди», Кт 1522 «Модернізація необоротних активів».

Відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування Податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Згідно пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість стає операція за якою відбувається передача права власності на товари (роботи, послуги) від одного суб'єкта правовідносин до іншого.

Відтак, під час передачі за договором підряду будівельних матеріалів від ПАТ «Північтранс» до ТОВ «Укрбілд ЛТД» не відбувся перехід права власності на вказані будівельні матеріали, а отже така операція згідно із нормами податкового законодавства не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 21 ПКУ Контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказу Міністерства Фінансів України від 20.08.2015р. №727, встановлено, що «У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Суд дійшов висновку, що відповідач на порушення ст. 21 ПКУ та вимог Порядку оформлення результатів документальної перевірки не дослідив у сукупності первинні документи, що надавалися ПАТ «Північтранс» у ході перевірки, та лише на підставі акту приймання передавання зробив висновок, що така передача будівельних матеріалів є операцією з постачання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вибіркове застосування первинних документів Позивача в ході проведення перевірки, призвело до не правильного застосування пп. 187.1 ст. 187 ПКУ при визначенні об'єкту оподаткування ПДВ, внаслідок чого ГУ ДФС в Одеській області здійснено неправомірне донарахування податку на додану вартість у сумі 93 713,00 гривень.

Щодо встановлених порушень пов'язаних із завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає, що підставами для винесення ГУ ДФС в Одеській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стало формування Позивачем податкового кредиту за наслідками операцій із придбання товарів, робіт із наступними суб'єктами: ТОВ «ЛЕГОБУД» (код ЄДРПОУ 34601542), ТОВ «ТЕМП ОЙЛ» (код 39486559), ТОВ «МАГНАТ ГРУП» (39455171), ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ» (код 39497670), TOB «ОНІКА ПЛЮС» (39461309), ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» (код 35609453), ТОВ «Електролюкс» (32400391), ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (код 39197130).

Операції із вказаними контрагентами, на думку податкового органу були направлені лише на отримання податкової вигоди з огляду на невідповідність номенклатури придбаних товарів від їх постачальників та поставлених товарів, робіт Позивачу. Крім того, податковий орган послався на наявність таких обставин як: - неможливість реального здійснення контрагентами платника податків зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення діяльності.

При цьому, зазначений висновок перевіряючих, з огляду на викладене в акті перевірки спирається виключно на інформацію отриману з ІС «Податковий блок» та податкової інформації отриманої із листів інших податкових органів.

Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією.

Отже підтвердженням реального здійснення господарської операції за конкретним договором, є виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за таким договором (сплачені кошти, надані послуги, виконані роботи, поставлені товари), а також підтвердження таких дій належним чином оформленими первинними документами, які свідчать про фактичне здійснення поставки товарів, надання послуг (робіт).

Судом встановлено, що ПАТ «Північтранс» за період діяльності з 01.04.2015р. по 31.03.2016р. мало взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «ЛЕГОБУД» (код ЄДРПОУ 34601542), ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» (код 25417282), ТОВ «ТЕМП ОЙЛ» (код 39486559), ТОВ «МАГНАТ ГРУП» (39455171), ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ» (код 39497670), ТОВ «ОНІКА ПЛЮС» (39461309), ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» (код 35609453), ТОВ «Електролюкс» (32400391), ТОВ «ТД «САН ОЙЛ»(код 39197130).

За взаємовідносинами з вказаними контрагентами ПАТ «Північтранс» сформувало на підставі чинного законодавства податковий кредит, що підтверджується наступними фактичними обставинами та первинними документами, а саме:

По господарським операціям з ТОВ «Легобуд»:

за домовленістю між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Легобуд» у травні-липні 2015 року ТОВ «Легобуд» виконало зобов'язання щодо проведення робіт із ремонту авто- техніки. Загальна вартість проведених робіт склала 39 850 грн., у т.ч. ПДВ - 6641,67 грн. Згідно виданого ТОВ «Легобуд» рахунку-фактури від 15.05.2015р. № СФ- 0000607, ПАТ «Північтранс» за надані роботи розрахувалося у повному обсязі. На виконання проведених робіт сторонами було складено та підписано акт здачі- прийняття робіт № 203 від 18.05.2015р., а також ТОВ «Легобуд» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкову накладну №2 від 18.05.2015р. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту;

за домовленістю між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Легобуд» у травні 2015 р. ТОВ «Легобуд» виконало зобов'язання щодо проведення робіт із укладання дорожніх плит та постачання дорожніх плит. Загальна вартість проведених робіт склала 39091,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6515,17 грн. Загальна вартість поставлених матеріалів (дорожніх плит) склала 54900,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9150,00 грн. Згідно виданого ТОВ «Легобуд» рахунку-фактури від 28.05.2015р. № СФ- 0002805 та рахунку-фактури від 28.05.2015р. № СФ-0002806, ПАТ «Північтранс» за надані роботи та поставлені матеріали розрахувалося у повному обсязі. На виконання проведених робіт сторонами було складено та підписано акт здачі- прийняття робіт № 245 від 29.05.2015р. та на підтвердження факту постачання матеріалів видаткову накладну № 255 від 29.05.2015р., а також ТОВ «Легобуд» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкові накладні №12 від 29.05.2015р. та податкову накладну № 11 від 29.05.2015р. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту;

за домовленістю між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Легобуд» у червні-липні 2015 року ТОВ «Легобуд» виконало зобов'язання щодо проведення робіт із будівництва каналізації на території 7-ї автоколони ПАТ «Північтранс» за адресою: Одеська обл., с.Черноморка. Загальна вартість проведених робіт склала 35 000 грн., у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн. Згідно виданого ТОВ «ЛЕГОБУД» рахунку-фактури від 02.06.2015р. № СФ- 0002080, ПАТ «Північтранс» за надані роботи розрахувалося у повному обсязі. На виконання проведених робіт сторонами було складено та підписано акт здачі- прийняття робіт б/н від 06.07.2015р., а також ТОВ «Легобуд» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкову накладну №1 від 06.07.2015р. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту;

за домовленістю між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Легобуд» у червні-липні 2015 року ТОВ «Легобуд» виконало зобов'язання щодо проведення робіт із будівництва зливової каналізації з приймальними колодязями на території 7-ї автоколони ПАТ «Північтранс» за адресою: Одеська обл., с.Черноморка та поставки будівельних матеріалів, що використовувалися для проведення вказаних робіт. Загальна вартість проведених робіт склала 91012 грн., у т.ч. ПДВ - 15 168,67 грн. Загальна вартість поставлених матеріалів склала 50657,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8442,00 грн. Згідно виданого ТОВ «ЛЕГОБУД» рахунків-фактури від 13.06.2015р. № СФ- 00001316 та № СФ-00001315, ПАТ «Північтранс» за надані роботи поставлені матеріали розрахувалося у повному обсязі (платіжне доручення № STR 13777 від 16 липня 2015р.). На виконання проведених робіт сторонами було складено та підписано акт здачі- прийняття робіт б/н від 16.07.2015р. та на підтвердження факту постачання будівельних матеріалів видаткову накладну № РН-0000007 від 16.07.2015р., а також ТОВ «ЛЕГОБУД» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкові накладні №1 та № 6 від 16.07.2015р. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту.

По господарським операціям з ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ПЛЮС»:

Суд зазначає, що основним видом господарської діяльності ПАТ «Північтранс» є діяльність з пасажирського наземного транспорту міського та приміського сполучення.

Яка пояснив представник позивача, у ході ведення фінансово-господарської діяльності ПАТ «Північтранс» та у зв'язку із виробничою необхідністю водії підприємства за власні грошові кошти здійснювали заправку транспортних засобів пальним на підприємствах ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ПЛЮС». Факт придбання пального підтверджується фіскальними чеками виданими на АЗС відповідними підприємствами, а також податковими накладними виписаними ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ПЛЮС» на адресу ПАТ «Північтранс». Повернення витрачених грошових коштів на придбання ПММ відбувалося фізичним особам - водіями із застосуванням авансових звітів, у порядку передбаченому Податковим кодексом України. У бухгалтерському обліку ПАТ «Північтранс» операції з придбання пального відображаються із застосуванням наступних проводок: Дт 2031 «Пальне» Кт 3721 «Розрахунки із підзвітними особами у національній валюті», Дт 6412 «Розрахунки з ПДВ» Кт 6442 «Податковий кредит», Дт 301 «Готівка у національній валюті» Кт 3721 «Розрахунки із підзвітними особами у національній валюті».

По господарським операціям з ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс»:

Судом встановлено, що між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» було укладено договір підряду №08/06 від 08.06.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» (Підрядник) зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи з влаштування водоводу, септики прохідної для АТП на території ПАТ «Північтранс» за адресою: вул. Коккінакі, 7а, с.Орловщина, Новомосковський район, Дніпропетровської області. Загальна вартість підрядних робіт за цим договором становить 64 968,60 грн., у т.ч. ПДВ. На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано кошторис від 08.06.2015 р., акти прийняття виконаних підрядних робіт № 103, акти використаних матеріалів № 103/1, а також ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкові накладні №6 від 13.08.2015р., № 3 від 16.07.2015р. Розрахунки з контрагентом проведені у повному обсязі (платіжні доручення № STR 14684 від 13 серпня 2015р., № STR 13722 від 16 липня 2015р.).

По господарським операціям з ТОВ «Електролюкс»:

Судом встановлено, що між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «Електролюкс» було укладено договір підряду б/н від 03.08.2015 року, згідно умов якого ПАТ «Північтранс» (Замовник) доручає, а ТОВ «Електролюкс» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з влаштування обшивки під навісу та пристрій козирка на території ПАТ «Північтранс» за адресою: вул. Механізаторська, 38, Овідіопольский район, Одеська область. Загальна вартість підрядних робіт за цим договором становить 35 553,28 грн., у т.ч. ПДВ. На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано договірну ціну, локальні кошториси від 03.08.2015 р., акти прийняття виконаних підрядних робіт № б.н від 29.01.2016 року, відомості ресурсів, а також ТОВ «Електролюкс» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкову накладну № 3207 від 31.08.2015р. Розрахунки з контрагентом проведені у повному обсязі (платіжне доручення № STR 15234 від 31 серпня 2015р.).

По господарським операціям з ТОВ «ТД «САН ОЙЛ»:

Судом встановлено, що між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» було укладено договір поставки нафтопродуктів № ТД-171 від 17.03.2015 року, згідно умов якого ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (Постачальник) передає у власність, а ПАТ «Північтранс» зобов'язується отримувати через мережу АЗС ПММ та оплачувати їх вартість. Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість визначається шляхом складання вартості всіх ПММ, поставлених Покупцю за цим договором. Відповідно до п. 6.2. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки ПММ з моменту відпуску ПММ у розпорядження Покупця на АЗС. Право власності на ПММ за цим договором переходить до покупця у день отримання від Постачальника видаткових накладних на ПММ, які підписуються сторонами після оплати вартості ПММ Покупцем. На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» було виписано відповідні видаткові накладні, а також ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкові накладні № 232 від 04.06.2015р., № 234 від 04.06.2015р., № 304 від 05.06.2015 р., № 625 від 11.06.2015р., № 985, № 986 від 18.06.2015р., № 1198 від 22.06.2015р.

Окрім того, між ПАТ «Північтранс» та ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» було укладено договір поставки нафтопродуктів № ТД-139 від 04 квітня 2015 року, згідно умов якого ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (Постачальник) передає у власність, а ПАТ «Північтранс» зобов'язується отримувати через мережу АЗС паливо мастильні матеріали та оплачувати їх вартість. Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість визначається шляхом складання вартості всіх ПММ, поставлених Покупцю за цим договором. Відповідно до п. 6.2. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки ПММ з моменту відпуску ПММ у розпорядження Покупця на АЗС. Право власності на ПММ за цим договором переходить до покупця у день отримання від Постачальника видаткових накладних на ПММ, які підписуються сторонами після оплати вартості ПММ Покупцем. На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» було відповідні наступні видаткові накладні, а також ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» виписано на адресу ПАТ «Північтранс» податкові накладні № 233 від 04.06.2015р., № 400 від 08.06.2015р., № 624 від 11.06.2015 p., № 775 від 15.06.2015р., № 980 від 18.06.2015р., № 1364 від 25.06.2015р., № 1572 від 30.06.2015р., №1182 від 22.06.2015р.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена ПАТ «Північтранс» до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Будь-яких зауважень стосовно ТОВ «ЛЕГОБУД», ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ПЛЮС», ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс», ТОВ «Електролюкс», ТОВ «ТД «САН ОЙЛ», як платників ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області не міститься.

Таким чином, висновок документальної позапланової виїзної перевірки про не підтвердження ПАТ «Північтранс» реальності здійснення господарських операцій з вищенаведеними контрагентами, обґрунтований лише інформацією отриманою від інших ДПІ про сумнівність господарської діяльності вказаних контрагентів та/або їх постачальників спростовується наданими ПАТ «Північтранс» належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів та правомірність відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку.

Крім цього, суд зазначає, що наявність узагальненої інформації щодо контрагентів Позивача не є достатнім доказом на підтвердження доводів податкового органу про неможливість ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс», ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» надати послуги, поставити товари ПАТ «Північтранс», адже зазначеною інформацією зафіксовано лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платників - ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс», ТОВ «ТД «САН ОЙЛ», разом із цим наявність чи відсутність можливості у такого платника надати послуги поставити товари ПАТ «Північтранс» не були предметом перевірки з боку контролюючого органу.

Слід зазначити, що згідно із п. 86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із цим, на порушення п. 86.7 ст. 86 ПКУ та ч. 2 ст. 19 Конституції України, контролюючий орган обґрунтовуючи нереальність (безтоварність) господарських операцій між ПАТ «Північтранс» та ТОВ«ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «РЦКБ «Будмережкомплекс», ТОВ«ТД «САН ОЙЛ» посилається на узагальнену податкову інформацію отриману від інших податкових інспекцій.

Отже, відповідно до чинного законодавства, самого по собі факту наявності узагальненої податкової інформації про порушення контрагентами вимог податкового законодавства при факті оприбуткування покупцем товарів та послуг та наявності інших первинних документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про нереальність такої операції.

Суд зазначає, що посилання Відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення ПАТ «Північтранс» вимог податкового законодавства на встановлення ризиковості його контрагентів та/або їх постачальників є незаконними та необґрунтованими.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов'язку платника податків контролювати місцезнаходження контрагента, дотримання ним трудового, податкового або іншого законодавства.

Більш того, відповідно до норм чинного законодавства України контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10.

Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 02.09.2010р. по справі №07/5012а, від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 р. № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13 та, в свою чергу, зазначив, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

До того ж, зазначена позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), В«БулвесВ» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03). Зокрема, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що відповідач на підставі лише отриманої від інших ДПІ інформації, без проведення зустрічних перевірок ризикових, на думку податкового органу, контрагентів ПАТ «Північтранс» фактично визнало правочини між ПАТ «Північтранс» та його контрагентами такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків жодним чином не обґрунтувавши якою нормою діючого законодавства України вона керувалась при цьому. Відсутність такого обґрунтування, є порушенням Наказу Міністерства Фінансів України від 20.08.2015р. №727 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами». Так, у відповідності з п. 4 даного порядку «У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків».

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У частині 2 статті 234 ЦК України прямо вказано, що фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто для того, щоб обґрунтовано встановити порушення ПАТ «Північтранс» податкового законодавства, необхідно в судовому порядку визнати Договори із зазначеними контрагентами недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Статтею 228 Цивільного Кодексу передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Усі укладені ПАТ «Північтранс» Договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.21.1.2. п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадови особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Суд зазначає, що під час перевірки відповідачу були надані відповідні первинні документи в повному обсязі й будь-яких зауважень чи претензій до форми чи змісту наданих позивачем до перевірки документів з боку відповідача не було.

Відтак, фактично позивач надав суду документи, які надають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем відповідних товарів та їх переміщення (доставку) тощо. З наданих позивачем доказів судом вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки послуги були надані, а договори виконано сторонами в повному обсязі.

Судом не встановлено визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами позивача недійсними, а також визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів визнання недостовірними цих документів у встановленому законодавством порядку відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що матеріали справи не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем зроблено невірний висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно є протиправним, відтак підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29)

Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача питання про стягнення судового збору при зверненні до адміністративного суду вирішується судом відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПАТ «Північтранс» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2016 року № 0006651401- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.08.2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства В«ПівнічтрансВ» (код ЄДРПОУ 05523553) судові витрати у розмірі 19910, 87 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина