Постанова

від 05.12.2011 по справі 44/154-2/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2011 № 44/154-2/22

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ЦЕНТР ДА ВІНЧІ"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011

у справі № 44/154-2/22 (ОСОБА_2О.)

за позовом ТОВ "ЦЕНТР ДА ВІНЧІ"

до ТОВ "Альфабуд"

про стягнення 122 033,73 грн.

за зустрічним позовом ТОВ "Альфабуд"

до ТОВ "ОСОБА_3 ДаВінчі"

про стягнення 30 160 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 44/154-2/22 від 11.10.2011 р. у задоволенні як первісного так й зустрічного позовів відмовлено.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про задоволення первісного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, у липні-серпні 2008 позивачем, на користь відповідача перераховано 117 426,80 грн. в якості попередньої оплати за ремонтно-будівельні роботи за адресою м. Київ вул. Червоноармійська 45.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів, мотивуючи вимоги тим, що враховуючи невиконання ремонтних робіт на об'єкті, листом повідомив відповідача про повернення коштів, але відповіді на листа не отримав. Таким чином, відповідач повинен повернути безпідставно отримани кошті з урахуванням інфляційних втрат та річних.

В свою чергу відповідач звернувся з зустрічним позовом про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі укладеного договору № 05/06/01 від 17.06.08 не отримав повної оплати за виконані роботі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Відмовляючи сторонам у позовних вимогах, господарський суд виходив з того, що враховуючи відсутність оригіналу договору № 05/06/01 від 17.06.08 та заперечення позивача щодо його укладання та/або отримання пропозицій щодо його укладання, то суд не погоджується з доводами відповідача щодо існування договору № 05/06/01. Необґрунтованими вважає суд доводи відповідача, що своїми діями позивач підтверджує укладання договору. Судом відхилені твердження позивача, що акти виконаних робіт підписані директором позивача в зв'язку з введенням його в оману з боку представників відповідача, оскільки фактичних доказів такого введення в оману суду не надано.

Заперечуючи проти рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову, позивач наполягає на тому, що при первісному розгляді справи в2009році, у суду не виникало сумнівів щодо отримання відповідачем вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів; суд не звернув увагу на те, що доступ судового експерта до приміщення не міг забезпечити з об'єктивних причин( не є власником та орендарем). Суперечливими вважає висновки суду стосовно того, що вимоги про повернення коштів є необґрунтованими незважаючи на відсутність правових підстав у відповідача на їх отримання. Крім того, порушеннями норм матеріального права позивач вважає те, що суд приймаючи рішення послався на приписи статей що регулюють зобов'язання з підрядних робіт, тоді як суд вказує на те, що такій договір сторонами не укладався, а Господарський процесуальний Кодекс взагалі не містить ст. 180, 181, на яки суд послався в своєму рішенні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За приписами ст. ст. 638-640 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду та доводами позивача про те, що сторонами договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 05/06/01 від 17.06.08 не укладався з огляду на наступне. Здійснюючи перерахування коштів, які на думку позивача відповідач отримав безпідставно, саме позивачем в графі «призначення платежу» зазначено: аванс на виконання ремонтно-будівельних робіт відповідно договору № 05/06/01 від 17.06.08р. Довідки форми КБ 2, КБ 3 підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств також посилаються на договір № 05/06/01 від 17.06.08р.

Врахувавши положення ст. ст. 11, 509 ЦК України апеляційний суд дійшов висновків про фактичне досягнення сторонами згоди на укладання договору з виконання ремонтних робіт( підряду).

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність тверджень позивача про введення його директора в оману, так як відповідно до ст. 230 ЦК України правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб. Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Так, обман може стосуватися насамперед як елементів та обставин самого правочину, що мають істотне значення (природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей речі, які значно знижують її цінність або унеможливлюють використання за цільовим призначенням (див. коментар до ст. 229), так і обставин, що знаходяться за межами елементів правочину, в тому числі мотиву й мети правочину.

Між тим, матеріали справи не містять відомостей щодо введення відповідачем позивача в оману. Крім того, відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання, законністю користування печатками та штампами товариства покладається на керівників товариств.

Таким чином, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути безпідставно отримані кошти, такими що не підлягають задоволенню.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судова колегія вважає висновки господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову підставними, оскільки відсутність у сторін оригіналів договору, унеможливлює встановити об'єм робіт, що повинен був здійснити відповідач, строки оплати та відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. Акти КБ 2, КБ 3 за грудень 2008р. складені та підписані одноособово відповідачем, доказів того, що на адресу позивача акти направлялись для підписання, але останнім повернути не були у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «ОСОБА_3 Вінчі» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 44/154-2/22 від 11.10.2011 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Корсакова Г.В.

ОСОБА_1

08.12.11 (відправлено)