Постанова

від 19.09.2011 по справі 26/258

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2011 № 26/258

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Чорної Л.В.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши матеріали апеляційної скарги боржника АТФ "УКРГАЗБУД"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 р. у справі № 26/258 (суддя Пінчук В.І.)

за скаргою стягувача (позивача): Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення В«ЧорнобильсервісВ»

на дії: Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

за позовом:

Прип"ятський спеціальний прокурор в інтересах держави в особі:- Державного департаменту -Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (позивач-1);- Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення В«ЧорнобильсервісВ» Державного департаменту -Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (позивач-2)

до відповідача: Акціонерне товариство фірма "УКРГАЗБУД"

про: про стягнення 11705,53 грн.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2011 у справі № 26/258 скарга Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного відселення «Чорнобильсервіс» на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволена. Визнано дії ДВС щодо повернення наказу стягувачеві неправомірними, скасована постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження, зобов'язано відділ ДВС відновити виконавче провадження и виконати рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2008р.

Не погоджуючись з ухвалою, боржник - АТФ «Укргазбуд» звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати.

Представник позивача 2, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Представник позивача1, прокурор в судове засідання не з'явилися, з огляду на вимоги ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду м. Києва № 26/258 від 10.07.2008 задоволений позов Прип'ятського спеціального прокурора в інтересах державі в особі Державного департаменту Адміністрації зони відчуження і зони безумовного відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного відселення «Чорнобильсервіс» Державного департаменту Адміністрації зони відчуження і зони безумовного відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд».

01.08.2008 на виконання рішення виданий наказ про стягнення з АТФ «Укргазбуд» 6 842,71 грн. основного боргу, 4 316,05 грн. збитків від інфляції та 546,77 грн. - 3 % річних.

03.12.2008 відділом виконавчої служби ГУ юстиції у м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 10343843.

23.03.2009 виконавче провадження було зупинено у зв'язку з порушенням господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство АТФ «Укргазбуд» до розгляду справи по суті.

18.03.2011 підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у м. Києві винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.09 № 2а-7565/09/2670.

Задовольняючи скаргу стягувача на дії ВДВС, господарський суд виходив з того, що до закінчення виконавчого провадження № 10343843 від 18.03.11, ухвалою господарського суду № 23/668-б-15/518-б від 30.09.08 про банкрутство боржника - АТФ «Укргазбуд» затверджено мирову угоду. ДП «Чорнобильсервіс» до реєстру вимог кредиторів АТФ «Укргазбуд» не входив, тому є поточним кредитором, та з боржником мирову угоду не укладав.

Заперечуючи проти ухвали суду, скаржник посилається на те, що виконавче провадження з виконання наказу № 26/258 від 01.08.08 є частиною зведеного виконавчого провадження № 69/4 про примусове стягнення боргів. Підставою для закінчення виконавчого провадження була постанова Окружного адміністративного суду від 26.11.09 № 2а-7565/09/2670 з якої випливає обов'язок ВДВС закінчити зведене виконавче провадження № 69/4, таким чином дії ВДВС здійснені в межах покладених на нього діючим законодавством обов'язків. Крім того, вважає, що ДП «Чорнобильсервіс» втратив право вимоги, так як не вступив у справу про банкрутство, таким чином кредитори, грошові вимоги яких виникли до дня порушення провадження по справі, як конкурсного кредитора, заявлені після закінчення строку, встановлено для їх подання або не заявлені взагалі не розглядаються та вважаються погашеними.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Законом України Про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом. Тому судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог тощо, зокрема:

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем. Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Вимоги по поточних зобов'язаннях погашаються боржником без будь-яких обмежень в процедурі банкрутства до введення ліквідаційної процедури (рекомендації Президії ВГСУ № 04-5/1193 від 04.06.04 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», постанова ВГСУ від 21.08.2002 р. № Б-16927/2-19)

29.10.2004 порушено провадження про визнання АТФ «Укргазбуд» банкрутом, 11.04.2007 господарським судом у справі № 23/668-б-15/518-б затверджений реєстр кредиторів АТФ «Укргазбуд».

Як вірно встановлено господарським судом, ДП «Чорнобильсервіс» є поточним кредитором, відповідно рішення господарського суду м. Києва № 26/258 від 10.07.08, залишеного постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.08 без змін.

Таким чином, твердження скаржника про те, що ДП «Чорнобильсервіс» втратив право вимоги, оскільки не звернувся у встановлений строк з заявою про визнання його конкурсним кредитором є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» (ст. 49 Закону в редакції чинної на час зупинення виконавчого провадження) у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Спростовуються посилання скаржника на те, що виконавче провадження з виконання наказу № 26/258 від 01.08.08 є частиною зведеного виконавчого провадження № 69/4 про примусове стягнення боргів, оскільки з залучених до матеріалів справи, судом першої інстанції копій постанов ВДВС, постанова про об'єднання наказу № 26/258 в зведене виконавче провадження 69/4 не приймалась.

Щодо наполягань представника скаржника на тому, що виконавча служба діяла на підставі постанови Окружного адміністративного суду, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

У п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначається, що за змістом статті 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

У п. 20 інформаційного листа від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання, чи підлягають розглядові господарським судом скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, якщо у відповідних скаргах ідеться про зведене виконавче провадження, учасниками якого є серед інших фізичні особи, що не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, відповів таке. За змістом частини першої статті 1212 ГПК до господарського суду можуть бути подані скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби лише щодо виконання рішень, ухвал і постанов господарських судів. Отже, якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) названого органу у зведеному виконавчому провадженні, то вона підлягає розглядові господарським судом виключно в тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, яким видано виконавчий документ.

Судова колегія враховує, що об'єднання наказів про примусове стягнення з боржника коштів у зведене виконавче провадження відбувалось у справі про банкрутство боржника, тому оскарження АТФ «Укргазбуд» дії ВДВС в Окружному адміністративному суді у справі 2а-7565/09/2670 було безпідставним, а тому не беруться до уваги постанова Окружного адміністративного суду від 26.11.09 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.10 р.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу АТФ «Укргазбуд» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва № 26/258 року від 02.06.2011 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Чорна Л.В.

ОСОБА_1

14.09.11 (відправлено)