Ухвала

від 03.11.2016 по справі 5028/12/106/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"03" листопада 2016 р. Справа №5028/12/106/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у справі №5028/12/106/2011 (головуючий суддя Михайлюк С.І., судді Федоренко Ю.В., Демидова М.О.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області, в інтересах держави в

особі Фонду державного майна України

до 1.Федерації профспілкових організацій Чернігівської області

2.Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

3.Виконавчого комітету Чернігівської міської ради

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної

інвентаризації" Чернігівської обласної ради

2.Федерація професійних спілок України

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право

власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права

власності на нерухоме майно та витребування його з чужого незаконного

володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у справі №5028/12/106/2011 відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно та витребування його з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись з рішенням, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як роз'яснено в абзаці 4 п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги розглядається колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, одночасно з вирішенням питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Як вбачається зі змісту клопотання, в обґрунтування поважності причин пропуску 10-денного процесуального строку заявник посилається на звернення з апеляційною скаргою в межах строку оскарження, та зазначає про неможливість сплати судового збору у 2015 році, в зв'язку з відсутністю необхідних сум для сплати судового збору та появу такої можливості лише у жовтні 2016 році.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, всупереч приписам ст.33 ГПК України скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що в період з жовтня 2015 по жовтень 2016 заявник був позбавлений реальної можливості підготувати та подати апеляційну скаргу з причин недостатнього бюджетного фінансування видатків на сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у справі №5028/12/106/2011 з доданими до неї документами повернуто скаржнику. Відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, з причин не надання суду належних доказів на підтвердження його майнового стану та доказів неможливості останнім сплатити судовий збір.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у справі №5028/12/106/2011 з доданими до неї документами повернуто скаржнику, з тих же підстав.

Також, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у справі №5028/12/106/2011 з доданими до неї документами повернуто скаржнику, оскільки до скарги не додано доказів сплати судового збору.

Тобто, подане Прокурором клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване лише посиланням на усунення недоліків апеляційної скарги.

Виходячи зі змісту ст.ст. 52, 93 ГПК України недотримання порядку подання апеляційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.

В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Відтак, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з апеляційною скаргою, передбаченого ч. 4 ст. 97 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Крім того, чинне законодавство не забороняє сплату судового збору за заявника будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою. (у даному випадку, позивачем в інтересах якого заявлено позовні вимоги).

Колегія суддів зазначає, що очікування появи чи надходження на рахунок скаржника суми грошових коштів, необхідної для сплати судового збору, не є поважною причиною для відновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія не приймає до уваги наведене у клопотанні обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Також, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми подання державним органом або органом місцевого самоврядування апеляційної скарги після спливу річного терміну з дня оголошення оскаржуваного судового рішення виключає порушення та здійснення відповідного апеляційного провадження та є підставою для повернення апеляційної скарги - незалежно від поважності причин пропуску вказаного строку. Поновлення ж вказаним органам встановленого нормами ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження допускається лише у межах річного терміну з дня оголошення оскаржуваного судового рішення та здійснюється за наявності підстав для поновлення цього строку.

Таким чином, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених статтею 93 ГПК, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, а якщо апеляційну скаргу подано прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, то відповідний строк як присічний не може бути поновлено і у таких випадках повернення апеляційної скарги здійснюється на підставі частини другої статті 93 ГПК (а не пункту 4 частини першої статті 97 цього Кодексу).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України із змінами, внесеними п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012, якщо апеляційну скаргу подано прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, то відповідний строк як присічний не може бути поновлено; у таких випадках повернення апеляційної скарги здійснюється на підставі частини другої статті 93 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення прийнято місцевим господарським судом 12.10.2015 (повний текст виготовлено 16.10.2015). Таким чином, строк апеляційного оскарження зазначеного судового акта закінчився 26.10.2015.

Дана апеляційна скарга подана заявником лише 01.11.2016, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Господарського суду Чернігівської області, тобто після спливу більш ніж одного року від дня ухвалення оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що апелянтом пропущено зазначений в ч. 2 ст.93 ГПК України строк, який є присічним і відновленню не підлягає.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на імперативні приписи ч. 2 ст. 93 ГПК України, при поданні Заступником прокурора Чернігівської області апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 у даній справі має бути застосовано присічний (річний) строк для її подання, а відтак апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області не може бути прийнято до розгляду, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93, ст. 99 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Заступника прокурора Чернігівської області про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

2.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015 по справі №5028/12/106/2011 повернути скаржнику.

3.Справу №5028/12/106/2011 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна