Постанова

від 01.11.2016 по справі 916/1443/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р.Справа № 916/1443/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кіртока Л.В.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 16.08.2016р.,

представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2016р.

у справі №916/1443/16

за позовом: Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;

до відповідачів:

1. Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик";

2. Приватного підприємства "Юридично-консалтингова компанія "Аргумент-Плюс";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області;

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області (далі - Тузлівська сільрада) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик" (далі - ОСОБА_2) та Приватного підприємства "Юридично-консалтингова компанія "Аргумент-Плюс" (далі - ОСОБА_3) про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку (а.с. 3-7).

Позовні вимоги обґрунтовані довідкою Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 15.12.2015р. №8007, відповідно до якої за ОСОБА_2 станом на 15.12.2015р. рахувалась заборгованість в розмірі 241.417,42 грн. Також позивач вказує на наявність постанови Львівського окружного адміністративного суду №813/943/14 від 17.02.2014р., якою задоволено позовні вимоги Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області щодо стягнення податкового боргу у розмірі 10.921,32 грн. Проте, до матеріалів справи, копії даної постанови адміністративного суду надано не було.

Від відповідачів та третьої особи жодних письмових пояснень по справі та відзивів на позовну заяву до суду надано не було.

В липні 2016 року ОСОБА_3 звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою про визнання угоди від 20.03.2014р., укладеної між Тузлівською сільрадою та ОСОБА_2 до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Татарбунарському реєстраційному відділі Одеської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007р. за №040753500044 - недійсною (а.с.45-46).

Однак, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2016р. на підставі п.1 ч.1 ст.62, ст.60 ГПК України було відмовлено у прийнятті даної зустрічної позовної заяви (а.с.42-43).

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2016р. по справі №916/1443/16 (суддя Петров В.С.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 95-98).

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для розірвання договору оренди, оскільки не вбачає систематичної несплати ОСОБА_2 орендної плати. Також місцевий суд зазначив, що позивач не вказав жодних вимог до ОСОБА_3 та жодних доказів його причетності до даної справи до суду надано не було.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Тузлівська сільрада звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Одеської області та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 129-132).

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом неповно з'ясовані та недоведені обставини, що мають істотне значення для справи. Доводи викладені в апеляційній скарзі збігаються з доводами позовної заяви.

Також Тузлівською сільрадою 01.11.2016р. у судовому засіданні надані письмові додаткові пояснення, відповідно до яких позивач вказує на те, що ОСОБА_2 не можна назвати добросовісним платником орендної плати та вважає доведеною систематичну несплату орендарем орендної плати.

Представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третьої особи Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області у судове засідання не з'явились, відзиву на апеляційну скаргу, заяв клопотань та пояснень до апеляційного суду не надали. За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а з огляду на положення ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі" вказано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а статтею 13 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як встановлено матеріалами справи, 25.04.2007р. Тузлівською сільрадою прийнято рішення „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду ДП „Пансіонат „ЕнергетикВ» ВАТ „ЛьвівтепВ» для експлуатації та обслуговування пансіонату „ЕнергетикВ» №195-V (а.с.14).

Так, на підставі вказаного рішення 13.08.2007р. між Тузлівською сільрадою, як Орендодавцем, та ОСОБА_2, як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), згідно п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель рекреаційного призначення загальною площею 1,935 га, яка розташована в межах населеного пункту Лебедівка Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області для експлуатації та обслуговування ОСОБА_2 терміном на 25 років (а.с.10-11).

Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.3 Договору).

Розділом 4 Договору сторони передбачили строки, суми та порядок сплати орендної плати.

20 березня 2014 року між Тузлівською сільрадою, як Орендодавцем, та ОСОБА_2, як Орендарем, укладено угоду до Договору, якою сторони узгодили збільшення орендної плати, що склала 146.982,20 грн. на 2014 рік (а.с.13).

Позивач вказує на наявність заборгованості за ОСОБА_2 станом на 15.12.2015р. у розмірі 241.417,42 грн., що є порушенням вимог чинного земельного законодавства та умов вказаного Договору, надавши довідку Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 15.12.2015р. №8007.

Тузлівська сільрада зазначає, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду №813/943/14 від 17.02.2014р. позовні вимоги Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області щодо стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу, який виник 30.12.2012р. задоволені в повному обсязі. Але на рахунках ОСОБА_2 відсутні такі кошти і по теперішній час заборгованість не погашена. Такі обставини, на думку позивача, і є підставою для припинення права користування Орендарем земельною ділянкою шляхом розірвання спірного Договору у судовому порядку та зобов'язання Орендаря повернути земельну ділянку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1, 3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Чинним законодавством України, а саме ч.1 ст.188 ГК України, ч.1 ст.651 ЦК України встановлено та ч.4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст.651 ЦК України). Під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно п.11.3 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Так, як на підставу для розірвання спірного Договору позивач вказує на несплату відповідачем орендної плати.

Разом з тим, відповідно до ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Між тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт саме систематичної несплати ОСОБА_2 орендної плати за Договором .

Відповідач визнає саме несвоєчасну оплату орендної плати, внаслідок чого, як вірно зазначає місцевий господарський суд, Договором передбачена відповідальність у вигляді сплати пені, а не розірвання договору.

Натомість, матеріали справи містять платіжні доручення, які свідчать про періодичне внесення відповідачем сум орендної плати.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2016р. у справі №916/1443/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Т.Я. Гладишева