Постанова

від 19.10.2016 по справі 826/994/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ № 826/994/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП-1 Техносервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП-1 Техносервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 р. № 0008022207, № 0008032207.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття суд не повідомив, через відділ документообігу та контролю суду надав заперечення в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРУП-1 Техносервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ГРУП-1 Техносервіс»:

1) п.138.2, ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 р. у сумі 212 040,00 грн. (ставку податку 18%);

2) п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 235 600,00 грн., у тому числі по періодам: у вересні 2014 - в сумі 58 500,00 грн., у жовтні 2014 - в сумі 57 900,00 грн., у листопаді 2014 - в сумі 60 100,00 грн., у грудні 2014 - в сумі 59 100, грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2015 р. № 426/22-07/37819121 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 30.09.2015 р. № 0008022207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 265 050,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 212 040,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 53 010,00 грн.;

- від 30.09.2015 р. № 0008032207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 235 600,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58 900,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 04.12.2015 р. № 18526110/10/26-15-10-05-35, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 р. № 0008022207, № 0008032207, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 30.12.2015 р. № 28148/6/99-99-10-01-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 13.09.2015 р. № 0008022207, № 0008032207, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Федонюком М.С. 31.08.2015 р. було вручено головному бухгалтеру ТОВ «ГРУП-1 Техносервіс» Шарію В.М. копію наказу № 1816 від 21.08.2015 р., а також ознайомлено із направленням № 1879/2207 від 31.08.2015 р.

Так, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ГРУП-1 Техносервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ГРУП-1 Техносервіс» (код ЄДРПОУ 39270629) за період з 01.01.2014 року по 01.07.2015 року проводилася на підставі наказу від 21.08.2015 р. за № 1816 та направлення від 31.08.2015 р. за № 1879/2207, виданого ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва та, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києва від 13.07.2015 р.

Досліджуючи правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

ТОВ «ГРУП-1 Техносервіс» зареєстровано 08.08.2011 р. Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 42399 від 10.08.2011 р. у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва. Основним видом діяльності є інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Між ТОВ "Груп-1 Техносервіс " та ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) укладено Договір про надання рекламних послуг від 01.09.2014 р. № 092-14.

Так, за умовами вказаного Договору, Виконавець (ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД") зобов'язується надати Замовнику (ТОВ "Груп-1 Техносервіс ") рекламні послуги, що полягають у виготовленні та/або розповсюдженні рекламної продукції відповідно до заявки та ескізу Замовника (надалі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх вартість в повному обсязі.

Пунктом 1.11. Факт надання послуг Сторони фіксують в Акті приймання-передачі наданих Послуг, який складається Виконавцем та подається на підпис Замовнику протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надання послуг за даним Договором. Замовник протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання зазначеного Акту повинен підписати його та завізувати його власною печаткою або надати обгрунтовані зауваження щодо наданих послуг. В разі не підписання Акту та відсутності зауважень до нього протягом зазначеного терміну, Послуги вважаються наданими Виконавцем належним чином та прийнятими Замовником у повному обсязі.

Згідно п.1.12 Після надання послуг за даним Договором Виконавець надає Замовникові відеозвіт та/або фотозвіт про надані послуги.

Пунктом 5.4 визначено, що оплата вартості послуг, передбачених даним Договором, визначається на підставі відповідних Додатків до Договору та здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України у встановлені строки на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання вказаного договору, сторонами укладені Додатки № 09/1-14 від 01.09.2014 р., № 09/2-14 від 01.09.2014 р., № 10/1-14 від 01.10.2014 р., № 10/2-14 від 01.10.2014 р., № 11/1-14 від 30.10.2014 р., № 11-2/14 від 30.10.2014 р., № 12/1-14 від 28.11.2014 р., № 12/2-14 від 28.11.2014 р.,; контрагентом виписані податкові накладні № 155 від 30.09.2014 р. на суму 162 000,00 грн., № 156 від 30.09.2014 р. на суму 189 000,00 грн., № 442 від 31.10.2014 р. на суму 158 400,00 грн., № 443 від 31.10.2014 р. на суму 189 000,00 грн., № 384 від 28.11.2014 р. на суму 180 000,00 грн., № 385 вд 28.11.2014 р. на суму 180 600,00 грн., № 406 від 29.12.2014 р. на суму 165 600,00 грн., № 407 від 29.12.2014 р. на суму 189 000,00 грн.; оформлені Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 155 від 30.09.2014 р. (загальна вартість робіт - 162 000,00грн.), № 156 від 30.09.2014 р. (загальна вартість робіт - 189 000,00 грн.), № 442 від 31.10.2014 р. (загальна вартість робіт - 158 400,00 грн.), № 443 від 31.10.2014 р. (загальна вартість робіт - 189 000,00 грн.), № 384 від 28.11.2014 р. (загальна вартість робіт - 180 000,00 грн.), № 385 від 28.11.2014 р. (загальна вартість робіт - 180 600,00 грн), № 406 від 29.12.2014 р. (загальна вартість робіт - 165 600,00 грн.), № 407 від 29.12.2014 р. (загальна вартість робіт - 189 000,00 грн.).; виписано рахунки на оплату № 309 від 30.09.2014 р. на суму 162 000,00 грн., № 409 від 30.09.2014 р. на суму 189 000,00 грн., № 1310 від 31.10.14 р. на суму 158 400,00 грн., № 1410 від 31.10.2014 р. на суму 189 000,00 грн., № 3011 від 28.11.2014 р. на суму 180 000,00 грн., № 3111 від 28.11.2014 р. на суму180 600,00 грн., № 2712 від 29.12.2014 р. на суму 165 600,00 грн., № 2812 від 29.12.2014 р. на суму 189 000,00 грн.

На підтвердження здійснення оплати за отримані послуги позивачем до суду подані копії платіжних доручень № 683 від 28.10.2014 р. на суму 8 910, 00грн., № 684 від 28.10.2014 р. на суму 10 395, 00грн., № 711 від 19.11.2014 р. на суму 16 540, 00 грн., № 712 від 21.11.2014 р. на суму 100 000,00 грн., № 713 від 26.11.2014 р. на суму 20 000, 00грн., № 714 від 27.11.2014 р. на суму 8 712, 00 грн., № 715 від 27.11.2014 р. на суму 10 395,00грн., № 725 від 15.12.2014 р. на суму 16 550, 00грн., № 726 від 15.12.2014 р. на суму 23 450, 00 грн., № 732 від 18.12.2014 р. на суму 50 000,00 грн., № 733 від 23.12.2014 р. на суму 40 000,00 грн., № 734 від 23.12.2014 р. на суму 40 000 грн., № 739 від 26.12.2014 р. на суму 25 155,00 грн., № 740 від 26.12.2014 р. на суму 22 845,00 грн., № 745 від 29.12.2014 р. на суму 9 900,00 грн., № 746 від 29.12.2014 р. на суму 9 933,00 грн., № 750 від 16.01.2015 р. на суму 100 000,00 грн., № 760 від 28.01.2015 р. на суму 9 108,00 грн., № 761 від 28.01.2015 р. на суму 10 395,00 грн., № 767 від 06.02.2015 р. на суму 26 843,00 грн., № 768 від 06.02.2015 р. на суму 93 157,00 грн., № 769 від 16.02.2015 р. на суму 60 000,00 грн., № 773 від 25.02.2015 р. на суму 25 448,00 грн., № 774 від 25.02.2015 р. на суму 34 552,00 грн., № 777 від 27.02.2015 р. на суму 40 000,00 грн., № 780 від 16.03.2015 р. на суму 50 000,00 грн., № 782 від 19.03.2015 р. на суму 45 548,00 грн., № 794 від 02.04.2015 р. на суму 40 000,00 грн., № 809 від 16.04.2015 р. на суму 39 116,00 грн., № 808 від 16.04.2015 р. на суму 49 492,00 грн., № 806 від 14.04.2015 р. на суму 50 000,00 грн., № 807 від16.04.2015 р. на суму 31 391,70 грн., № 810 від 21.04.2015 р. на суму 17 884,00 грн., № 811 від 21.04.2015 р. на суму 12 116,00 грн., № 814 від 07.05.2015 р. на суму 50 000,00 грн., № 33 від 24.03.2015 р. на суму 50 000,00 грн., № 34 від 26.03.2015 р. на суму 30 000,00 грн., № 35 від 30.03.2015 р. на суму 19 275,30 грн., № 41 від 23.04.2015 р. на суму 20 000,00 грн., № 45 від 29.04.2015 р. на суму 15 000,00 грн.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивачем подані, зокрема: Звіт з розміщення рекламних плакатів Замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами БІГ-БОРДИ (РОЗМІР - 6.0*3.0 м) за вересень 2014 р.; Звіт з розміщення рекламних плакатів Замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами СІТІ-ЛАЙТИ (РОЗМІР - 1.2*1.8 м) за вересень 2014 р.; Звіт з розміщення рекламних плакатів Замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами БІГ-БОРДИ (РОЗМІР - 6.0*3.0 м) за жовтень-листопад 2014 р.; Звіт з розміщення рекламних плакатів Замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами БІГ-БОРДИ (РОЗМІР - 6.0*3.0 м) за грудень 2014 р.; Звіт з розміщення рекламних плакатів Замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами СІТІ-ЛАЙТИ (РОЗМІР - 1.2*1.8 м) за грудень 2014 р.

Водночас, із висновків акту перевірки від 11.09.2015 р. № 426/22-07/37819121 вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано на виконання лист СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві з доданою постановою СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.07.2015 р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Груп-1 Техносервіс" (код ЄДРПОУ 37819121) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2015 р.

Відповідно до інформації, наведеної в постанові від 13.07.2015 р. :"... Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 32015100040000037 від 09.06.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України…

… Як встановлено під час розслідування кримінального провадження ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629) та ТОВ "Центробудком" (код ЄДРПОУ 39438568) являються підприємствами з ознаками фіктивності, а їх діяльність направлена на сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Допитаний директор ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629) ОСОБА_3 повідомив, що не має жодного відношення до діяльності підприємства, а реєстраційні дії вчинив виключно за винагороду та на прохання невстановлених осіб…"

Оцінивши доводи відповідача, викладені в акті перевірки від 11.09.2015 р. № 426/22-07/37819121, суд вважає їх передчасними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання та не пов'язується з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Разом з тим, твердження податкового органу про нереальний характер перевіряємих господарських правовідносин не носить правового підґрунтя, зважаючи на наступне.

Особливості виникнення, зміни та припинення договірних зобов'язань, вимоги до правочинів, умови та наслідки їх недійсності регламентовані нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Крім того, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" - нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства. Отже, правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з частиною третьою ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій позивача через призму пояснень свідка ОСОБА_3, який значиться засновником та директором ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД", відображених у відповідному протоколі допиту свідка, згідно якого на переконання контролюючого органу встановлені факти фіктивності підприємницької діяльності ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" та відсутність юридичної сили Договору про надання рекламних послуг від 01.09.2014 р. № 092-14., зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України межі юридичної відповідальності мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Виходячи з наведеного, позивач як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності, за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами.

Також, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Так, проаналізувавши первинну документацію позивача, суд дійшов висновку, що вона складена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629) здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідачем не спростовано того факту, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629) не було зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платника податку на додану вартість.

При цьому, в акті перевірки від 11.09.2015 р. № 426/22-07/37819121 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629) угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Судом встановлено, що податковий кредит та валові витрати були сформовані позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629), сторони під час підписання податкових накладних мали статус платників податку на додану вартість.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що висновки відповідача не підкріплені належними доказами та не спростовують реальність господарських операцій позивача з його контрагентом.

Таким чином, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД " (код ЄДРПОУ 39270629).

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 р. № 0008022207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 265 050,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 212 040,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 53 010,00 грн.; від 30.09.2015 р. № 0008032207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 235 600,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58 900,00 грн. прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП-1 Техносервіс» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУП-1 Техносервіс" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30.09.2015 р. № 0008022207, № 0008032207.

3. Судові витрати в сумі 5 637,25 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП-1 Техносервіс» (код ЄДРПОУ 35625166) за рахунок асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур