Постанова

від 07.11.2017 по справі 826/994/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/994/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРУП-1 Техносервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРУП-1 Техносервіс (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2015 р. № 0008022207, №0008032207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ГРУП-1 Техносервіс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ГРУП-1 Техносервіс :

1) п. 138.2, ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 р. у сумі 212040,00 грн. (ставку податку 18%);

2) п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 235 600,00 грн., у тому числі по періодам: у вересні 2014 - в сумі 58 500,00 грн., у жовтні 2014 - в сумі 57 900,00 грн., у листопаді 2014 - в сумі 60 100,00 грн., у грудні 2014 - в сумі 59 100, грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2015 р. № 426/22-07/37819121 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 30.09.2015 р. № 0008022207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 265 050,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 212 040,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 53 010,00 грн.;

- від 30.09.2015 р. № 0008032207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 235 600,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58 900,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 04.12.2015 р. № 18526110/10/26-15-10-05-35, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 р. № 0008022207, №0008032207, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 30.12.2015 р. № 28148/6/99-99-10-01-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 13.09.2015 р. № 0008022207, №0008032207, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Федонюком М.С. 31.08.2015 р. було вручено головному бухгалтеру ТОВ ГРУП-1 Техносервіс Шарію В.М. копію наказу № 1816 від 21.08.2015 р., а також ознайомлено із направленням №1879/2207 від 31.08.2015 р.

Так, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ГРУП-1 Техносервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ ГРУП-1 Техносервіс (код ЄДРПОУ 39270629) за період з 01.01.2014 року по 01.07.2015 року проводилася на підставі наказу від 21.08.2015 р. за № 1816 та направлення від 31.08.2015 р. за № 1879/2207, виданого ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва та, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києва від 13.07.2015 р.

Позивач, вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, згідно абзацу г підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, відносяться витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів, які входять до групи витрат на збут, що включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 Кодексу до об'єкта оподаткування податком на додану вартість відноситься постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Груп-1 Техносервіс " та ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 39270629) укладено Договір про надання рекламних послуг від 01.09.2014 р. № 092-14.

Так, за умовами вказаного Договору, Виконавець (ТОВ "Скай-Холдінг ЛТД") зобов'язується надати Замовнику (ТОВ "Груп-1 Техносервіс ") рекламні послуги, що полягають у виготовленні та/або розповсюдженні рекламної продукції відповідно до заявки та ескізу Замовника (надалі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх вартість в повному обсязі.

Згідно п. 1.6 цього договору, розповсюдження рекламної продукції за даним договором включає в себе розміщення (розповсюдження) рекламної продукції, що становить предмет даного договору, за допомогою спеціальних носіїв реклами відповідно до встановлених адрес (адресна програма) або визначених адресатів, які погоджуються сторонами додатково. Розповсюдження рекламної продукції за даним договором також включає в себе здійснення розсилки електронного зображення комерційної пропозиції Замовника його потенційним контрагентам за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти та мережі Internet.

Відповідно до положень п. 1.7, 1.8, 1.11, 1.12 зазначеного договору адресна програма, тип та кількість рекламної продукції, термін та порядок розповсюдження рекламної продукції, вартість та порядок оплати послуг Виконавця визначаються сторонами в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Погоджений ескіз рекламної продукції надається замовником виконавцеві в момент укладання додатків до даного договору.

Факт надання послуг сторони фіксують в акті приймання-передачі наданих послуг.

Після надання послуг за даним договором виконавець надає замовнику відеозвіт та/або фотозвіт про надані послуги.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаним договором позивач надав суду копії наступних документів: Додатки до Договору №09/1-14 від 01.09.2014 р., № 09/2-14 від 01.09.2014 р., № 10/1-14 від 01.10.2014 р., № 10/2-14 від 01.10.2014 р., № 11/1-14 від 30.10.2014 р., № 11-2/14 від 30.10.2014 р., № 12/1-14 від 28.11.2014 р., № 12/2-14 від 28.11.2014 р. податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунки на оплату, платіжні доручення, звіти з розміщення рекламних плакатів замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами.

Дослідивши та проаналізувавши зміст цих звітів суд встановив, що вони не містять відомостей про конкретних осіб виконавців послуг. Також в текстах звітів відсутні відмітки (підписи посадових осіб ТОВ Скай-Холдинг ЛТД завірені печатками), що дають змогу ідентифікувати їх походження (тобто, що звіти були складені саме посадовими особами ТОВ Скай-Холдинг ЛТД );

Жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірного договору, зокрема: актів прийому-передачі макетів рекламної продукції, розрахунку (калькуляції) вартості послуг з підтверджуючими документами, позивачем до суду надано не було.

Крім того, надані звіти з розміщення рекламних плакатів замовника на спеціальних носіях зовнішньої реклами, не містять відомостей про конкретних осіб виконавців послуг. Також в текстах звітів відсутні відмітки (підписи посадових осіб ТОВ Скай-Холдинг ЛТД завірені печатками), що дають змогу ідентифікувати їх походження (тобто, що звіти були складені саме посадовими особами ТОВ Скай-Холдинг ЛТД ).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що первинні документи були підписані зі сторони ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" директором - ОСОБА_4

В свою чергу, під час апеляційного розгляду справи відповідачем надано копію вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року по кримінальній справі №755/16253/15-к (1-кп/755/939/15), винесеного за наслідками розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100040000058 від 27 липня 2015 року, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

За висновками районного суду ОСОБА_4 вчинив всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб'єкта господарської діяльності та відповідно, став засновником і директором юридичної особи ТОВ Скай-Холдинг ЛТД (ЄДРПОУ: 39270629) шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості та які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Дії ОСОБА_4, які полягали у внесенні в документи, що відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ Скай-Холдинг ЛТД , завідомо неправдивих відомостей, призвели до того, що невстановлені слідством особи, набули можливості здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені формально призначеного засновника та директора та, як наслідок, можливого незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові.

Таким чином, зі змісту вироку суду вбачається встановлення судом фіктивності фінансово-господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ Скай-Холдинг ЛТД , факт створення ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" з метою прикриття незаконної діяльності та те, що від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво.

Нарівні з цим, відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договір (внаслідок відсутності відповідних дозвільних документів, кваліфікованого персоналу, основних фондів) вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 травня 2016 року у справі № П/808/58/14, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Отже, з контексту наведеної правової позицій Верховного Суду України слідує, що первинні документи фіктивних підприємств-постачальників не тягнуть за собою податкових наслідків для їх контрагентів-покупців.

За сукупністю наведених обставин, в даній справі встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту надання послуг з боку ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД".

Представлені позивачем документи є неповними і не підтверджують обставин здійснення господарських операцій і, таким чином, не відтворюють реального стану речей, фіксують обставини, які у дійсності не відбувались.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування

Керуючись ст.ст.41, 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ГРУП-1 Техносервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: