Постанова

від 02.11.2016 по справі 826/18564/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2016 року № 826/18564/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПравобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Два" простягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Два" про стягнення заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01 квітня 2012 року по 31 жовтня 2014 року в сумі 134314,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з квітня 2012 року по травень 2014 року у розмірі 73024,97 грн., за Списком №1 за період з липня 2012 року по травень 2014 року розмірі 36871,01 грн. залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015, адміністративний позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Два" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-жовтень 2014 року на загальну суму 24418,14 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Два" задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні замінено неналежного позивача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва на належного Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками №1 та № 2 за червень - жовтень 2014 року, яка у встановлені законодавством строки погашена не була.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками №1 та № 2 за червень - жовтень 2014 року на факт наявності якої посилається позивач як на обґрунтування позовних вимог була погашена платіжними дорученнями №70 від 02.07.2014, №76 від 21.07.2014, №82 від 13.08.2014, №87 від 22.08.2014, №90 від 11.09.2014 та №106 від 13.10.2014.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія-два» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва були сформовані та надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія-два» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині ні пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень 2014 року, за липень 2014 року, за серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року на загальну суму 24 418,14 грн., з них: за списком №2 - 15 758,04 грн., за списком №1 - 8 660,10 грн.

27.11.2014 Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулось до суду з позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія-два» заборгованості на відшкодування витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2012 по 31.10.2014 в сумі 134 314,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з квітня 2012 року по травень 2014 року у розмірі 73024,97 грн., за Списком №1 за період з липня 2012 року по травень 2014 року розмірі 36871,01 грн. залишено без розгляду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 19.05.2016 у справі №826/18564/14 (к/с №К/800/26484/15) постанову Окружного адміністративного сулу міста Києва від 20.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 зазначив наступне: "Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як встановлено ч.ч.2, 3 ст.25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI).

Статтею 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п.«а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п.«б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Згідно п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 серпня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), пунктом 6 якої передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Як передбачено п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За правилами п.6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцем його реєстрації.

Аналіз наведених положень законів №№ 1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

За таких обставин суди попередніх інстанцій безпідставно прийшли до висновку про правомірність зарахування УПФ коштів, сплачених відповідачем на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за попередній період.

Дану справу слід вирішувати з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02 червня 2015 року у справі №21-166а15. "

В матеріалах справи наявні платіжні доручення, відповідно до яких відповідачем перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 24 275, 53 грн., а саме, № 70 від 02.07.2014 на суму 4769,54 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за червень 2014р. дод.6; дод.7", № 76 від 21.07.2014 на суму 4769,54 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за липень 2014р. дод.6; дод.7", № 82 від 13.08.2014 на суму 4769,54 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за серпень 2014р. дод.6; дод.7", № 87 від 22.08.2014 на суму 142,61 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за серпень 2014р. дод.6; дод.7", № 90 від 11.09.2014 на суму 4912,15 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за вересень 2014р. дод.6; дод.7", № 106 від 13.10.2014 на суму 4912,15 грн. з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за жовтень 2014р. дод.6; дод.7".

Позивачем факт надходження коштів за вказаними платіжними дорученнями не заперечується. Також факт надходження коштів за платіжними дорученнями № 70 від 02.07.2014, №76 від 21.07.2014, № 82 від 13.08.2014, № 87 від 22.08.2014, № 90 від 11.09.2014 підтверджується даними відображеними в акті звірення розрахунків за платежами та сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначених до п. „а" та „б-з" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 15.09.2015.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині ні пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень 2014 року, за липень 2014 року, за серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року сума фактичних витрат на сплату та доставку пенсій за вказаним списками склала 24 418,14 грн. з них: за списком №2 - 15 758,04 грн., за списком №1 - 8 660,10 грн.

При цьому відповідно до зазначених розрахунків відповідач мав відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2014 року у розмірі 4912, 15 грн. (за списком №2 - 3180,13 грн., за списком №1 - 1732,02 грн.), водночас відповідно до платіжного доручення № 76 від 21.07.2014 з призначенням платежу: "*; 23391807; пільгова пенсія за липень 2014р. дод.6; дод.7" відповідачем було сплачено 4769,54 грн., а отже позивачем не було відшкодовано витрати на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2014 року на суму 142,61 грн.

Таким чином, з урахуванням висновків викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19.05.2016 у справі №826/18564/14 (к/с №К/800/26484/15) та наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 70 від 02.07.2014, № 76 від 21.07.2014, № 82 від 13.08.2014, № 87 від 22.08.2014, № 90 від 11.09.2014 та № 106 від 13.10.2014, факт надходження коштів за якими не заперечується, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень 2014 року на суму 142,61 грн.

Частинами першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія-два» (код ЄДРПОУ 23391807, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень 2014 року на загальну суму 142,61 (сто сорок дві грн. 61 коп.) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (р/р 256093012601, код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, МФО 322669).

3. В решті позовних вимог - відмовити .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов