Рішення

від 02.11.2016 по справі 916/2734/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2016 р.Справа № 916/2734/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 20.05.2016р.), ОСОБА_2 (керівник);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АМКОСТРОЙВ»

до відповідача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

про стягнення 89 050,63 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АМКОСТРОЙВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 89 050,63 грн., з яких: 45 694,68 грн. - сума основної заборгованості, 3 402,68 грн. - 3% річних, 39 953,27 грн. - інфляційні нарахування. Також, позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ТОВ „АМКОСТРОЙВ» та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси договору на виконання поточного ремонту № 33 від 25.12.2013р. щодо здійснення повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. порушено провадження по справі № 916/2734/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 02.11.2016р.

В судовому засіданні 02.11.2016р. представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення ухвали суду (вх. № 40119/16 від 25.10.2016р.), наявне в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.11.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача, суд встановив таке.

У 2013р. КЕВ м. Одеси був затверджений Дефектний акт на поточний ремонт будівлі №1 по ГП , в/м №17, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10, Військова академія м. Одеса.

25.12.2013р. між ТОВ „АМКОСТРОЙВ» та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси було укладено договір про виконання поточного ремонту № 33.

Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник (ТОВ „АМКОСТРОЙВ» ) у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт санвузлів учбового корпусу (будівлі № 1 по ГП) військового містечка № 17 (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10).

П. 2.1. договору встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, є твердою, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДНБ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 45 694,68 грн. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на основі витрат підрядника, складених згідно з ДНБ, пред'явлених по Ф-2КБ та Ф-КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

П. 3.1., п. 3.2. договору закріплено, що терміном початку виконання робіт є термін передачі підряднику проектно-кошторисної документації на роботи, строк дії договору з моменту підписання договору по 31.12.2013р., але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторін.

Згідно п. 4.1. договору замовник проводить щомісячні проміжні платежі підряднику на виконані роботи на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін довідки про вартість виконаних робіт (Ф-2в) та форми КБ-3 розрахунком фактичних витрат, включаючи умови ринкових відносин, надається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3 діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання його умов (п.8.1. договору).

На виконання умов Договору №33 від 25.12.2013р., позивачем було здійснено передбачені Дефектним актом та проектно-кошторисною документацією роботи на суму 45 694,68грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. (форма КБ-3).

У встановлений договором строк замовником оплату виконаних будівельних робіт здійснено не було, з огляду на що 16.11.2015р. ТОВ „АМКОСТРОЙВ» направило на адресу КЕВ м. Одеси претензію № 27/11-15 щодо оплати виконаних робіт за договором №33 від 25.12.2013р у сумі 45 694,68 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

У зв`язку з вищенаведеним, ТОВ „АМКОСТРОЙВ» і звернулось до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості - 45 694,68 грн., просить суд стягнути з відповідача ще 39 953,27 грн. - інфляційних нарахувань та 3 402,68 грн. - 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2013р. між КЕВ м. Одеси (Замовник) та ТОВ „АМКОСТРОЙВ» (Підрядник) укладено Договір №33 на виконання поточного ремонту , згідно якого Підрядник, у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт учбового корпусу (будівлі №1 по ГП) військового містечка №17 (м. Одеса, Фонтанська дорога, 10).

На виконання умов Договору №33 від 25.12.2013р. ТОВ „АМКОСТРОЙВ» було виконано передбачені Дефектним актом та проектно-кошторисною документацією роботи на суму 45 694,68 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. ( форма КБ-3). Зазначені акт та Довідка були підписані повноваженими представниками сторін за Договором без зауважень.

Проте, у строк встановлений договором, замовник оплату виконаних будівельних робіт не здійснив.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача щодо стягнення з КЕВ м. Одеси заборгованості у сумі 45 694,68 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення умов цього Договору та неналежне його виконання сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за період з 28.01.2014р. по 21.07.2016р. у сумі 3 402,68 грн.

Також, судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, здійснений за період з 28.01.2014р. по 21.07.2016р. на суму 39 953,27 грн., та встановлено, що розмір інфляційних втрат за зазначений період становить 39 867,62грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 45 694,68 грн. -- основного боргу, 3 402, 68грн. - 3% річних, 39 867,62 грн. - інфляційних витрат.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю„АМКОСТРОЙВ» (65065, м. Одеса, вул. Літературна, буд. 12, оф. 1301, код ЄДРПОУ 34055911) 45 694 (сорок п'ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 68 коп. - основної заборгованості, 39 867 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 62 коп. - інфляційних витрат, 3 402 (три тисячі чотириста дві) грн. 68 коп. - 3 % річних, 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 62 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 03.11.2016р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко