Рішення

від 25.10.2016 по справі 914/2277/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016р. Справа № 914/2277/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» , м.Львів

про визнання недійсним договору страхування № К086745 від 11.07.2016р.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» про визнання недійсним договору страхування №К086745 від 11.07.2016р.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак надіслав на адресу суду пояснення (вх.№42459/16 від 25.10.2016р.) по суті позовних вимог. У вказаному поясненні позивач також просить проводити розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Станом на 25.10.2016р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд, -

встановив:

11.07.2016р. між Приватним акціонерним товариством В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» (страховик) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» (страхувальник) укладено договір страхування №К086745.

Предметом договору відповідно до п.3 договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час здійснення перевезення відповідно до положень Міжнародної Конвенції КДПВ1956р. (з доповненнями і змінами), включаючи протокол до Конвенції 1978р. та транспортного законодавства тієї держави, на території якої сталася подія, що призвела до страхового випадку. При здійсненні страхувальником внутрішніх перевезень (в межах України) згідно національного транспортного законодавства України.

Відповідно до п.15.3.1. договору страховик має право перевіряти достовірність повідомленої страхувальником інформації та наданих документів, а також виконання страхувальником умов договору.

В додатку №1 до договору страхування сторони узгодили реєстр транспортних засобів, а саме: транспортний засіб:

- IVECO STRALIS, тип ТЗ: E, 2007 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС4323ВН, номер кузова, шасі: WJMM1VTH404336372;

- IVECO STRALIS, тип ТЗ: E, 2007 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС2653ВС, номер кузова, шасі: WJMM1VTH4043299588;

- CHEREAU C38, тип ТЗ: н/причіп, 2006 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС0852XP, номер кузова, шасі: WM4CD385G6AO51006;

- KRONE SDP 27, тип ТЗ: н/причіп, 2004 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС7720XТ, номер кузова, шасі: WKESDP27041220617;

- VAN HOOL NV, тип ТЗ: н/причіп, 2006 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС9478XТ, номер кузова, шасі: YE13B2007AC088327.

Позивач у позовній заяві стверджує, що договір страхування було укладено з порушенням вимог законодавства, а відтак його слід визнати недійсним. При цьому, позивач посилається на Закон України «Про страхування» та «Особливі умови №11/03 добровільного страхування відповідальності автоперевізників та експедиторів» від 01.12.2006р., що є додатком до «Правил №11/02 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту» від 01.12.2006р.

Як зазначає позивач, в заяві на добровільне страхування відповідальності автоперевізників від 11.07.2016р. до договору №К086745 (п.п.7,8) зазначено, що транспортні засоби згідно реєстру до заяви на страхування є власністю відповідача, на підтвердження чого відповідачем були надані копії відповідних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: СХХ730165, СХХ 684036, СХХ 513971, СХХ 169870, СХХ 859609.

Відповідно до п.п.10.1.1., 10.1.2. «Особливих умов страхування» страховик має право здійснювати перевірку даних і документів, що надані страхувальником стосовно об'єкта страхування, умов перевезення, факту й обставин настання випадку, що має ознаки страхового, розміру заподіяних збитків, робити запити до правоохоронних органів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про випадок, що має ознаки страхового, а також самостійно з'ясовувати обставини.

Як зазначив позивач, ним було зроблено запит до МВС України щодо надання інформації, чи зареєстровані на території України транспортні засоби, вказані відповідачем в договорі страхування станом на дату його укладення (11.07.2016р.).

У відповіді №31/27-2366 від 15.08.2016р. Головного сервісного центру МВС України на запит позивача повідомлено, що станом на 12.08.2016р. згідно із інформацією із бази даних ЄДР МВС та АІС «НБД «Автомобіль» вказані відповідачем транспортні засоби на дату укладення договору страхування 11.07.2016р. не були зареєстровані за ТзОВ «Рабентрейд». Крім того, було зазначено, що надані у додатку копії свідоцтв про реєстрацію вищевказаних транспортних засобів мають ознаки підробки, а саме свідоцтва про реєстрацію СХХ730165, СХХ 684036, СХХ 513971, СХХ 169870 видані на інші марки автомобілів, тобто не на ті марки, що зазначені у вищенаведених свідоцтвах, а згідно свідоцтва про реєстрацію СХХ 859609 власником напівпричіпа є фізична особу, а не ТОВ «Рабентрейд».

Отже, як стверджує позивач, відповідачем при укладенні договору страхування були надані недостовірні дані щодо належності йому транспортних засобів, щодо яких був укладений даний договір страхування, та подано підроблені документи на ці транспортні засоби.

Відповідно до п.9.2. «Особливих умов» договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника, за формою, встановленою страховиком. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в заявці на страхування, покладається на страхувальника.

Посилаючись на ч. 1 ст. 29 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 215, 229, 230 Цивільного кодексу України, враховуючи обставини встановлені вище, позивач звернувся до господарського суду та просить визнати недійсним договір страхування №К086745 від 11.07.2016р.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Статтею 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

11.07.2016р. між Приватним акціонерним товариством В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» (страховик) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» (страхувальник) укладено договір страхування №К086745.

В додатку №1 до договору страхування сторони узгодили реєстр транспортних засобів, а саме: транспортний засіб:

- IVECO STRALIS, тип ТЗ: E, 2007 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС4323ВН, номер кузова, шасі: WJMM1VTH404336372;

- IVECO STRALIS, тип ТЗ: E, 2007 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС2653ВС, номер кузова, шасі: WJMM1VTH4043299588;

- CHEREAU C38, тип ТЗ: н/причіп, 2006 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС0852XP, номер кузова, шасі: WM4CD385G6AO51006;

- KRONE SDP 27, тип ТЗ: н/причіп, 2004 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС7720XТ, номер кузова, шасі: WKESDP27041220617;

- VAN HOOL NV, тип ТЗ: н/причіп, 2006 рік випуску, державний реєстраційний номер: ВС9478XТ, номер кузова, шасі: YE13B2007AC088327.

Згідно заяви на добровільне страхування відповідальності авто перевізників від 11.07.2016р. до договору №К086745 (п.п.7, 8) зазначено, що транспортні засоби згідно реєстру до заяви на страхування є власністю відповідача, на підтвердження чого відповідачем були надані копії відповідних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: СХХ730165, СХХ 684036, СХХ 513971, СХХ 169870, СХХ 859609.

У відповіді №31/27-2366 від 15.08.2016р. Головного сервісного центру МВС України на запит позивача повідомлено, що станом на 12.08.2016р. згідно із інформацією із бази даних ЄДР МВС та АІС «НБД «Автомобіль» вказані транспортні засоби на дату укладення договору страхування не були зареєстровані за ТзОВ «Рабентрейд». Крім того, було зазначено, що надані у додатку копії свідоцтв про реєстрацію вищевказаних транспортних засобів мають ознаки підробки, а саме свідоцтва про реєстрацію СХХ730165, СХХ 684036, СХХ 513971, СХХ 169870 видані на інші марки автомобілів, тобто не на ті марки, що зазначені у вищенаведених свідоцтвах, а згідно свідоцтва про реєстрацію СХХ 859609 власником напівпричіпа є фізична особу, а не ТОВ «Рабентрейд».

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. У частині 1 ст. 229 ЦК України зазначено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю (п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що відповідач ввів в оману позивача шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, а відповідно на момент укладення правочину замовчував про існування обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину, і суд вважає, що ці обставини мають істотне значення, оскільки у цілях страхування надані відповідачем позивачу документи на транспортні засоби, згідно відповіді №31/27-2366 від 15.08.2016р. Головного сервісного центру МВС України, мають ознаки підробки, і вказані автомобілі не зареєстровані за відповідачем, хоча свідоцтва про реєстрацію містять інші відомості. Окрім цього, згідно заяви на добровільне страхування відповідальності автоперевізників від 11.07.2016р. відповідач застрахував вантажі які мали перевозитись на вказаних транспортних засобах, і умови договору не виключають, що такі вантажі можуть належати третім особам.

Тим не менше, на думку суду, лише сам факт подання відповідачем у цілях страхування позивачу підроблених документів позбавляє необхідності позивачу доводити істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору у сумі 1378,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № ЗР045807 від 18.08.2016р. який відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № К086745 від 11.07.2016р. укладеного між Приватним акціонерним товариством В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» (04050, м.Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ № 24175269) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» (79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 43А офіс 310, код ЄДРПОУ № 40366502).

3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«РабентрейдВ» (79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 43А офіс 310, код ЄДРПОУ № 40366502) на користь Приватного акціонерного товариства В«Українська страхова компанія В«Княжа Вієнна ОСОБА_1В» (04050, м.Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ № 24175269) 1378,00 грн. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 31.10.2016р.

Суддя Петрашко М.М.