Рішення

від 02.11.2016 по справі 922/3150/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р.Справа № 922/3150/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос", м. Харків про стягнення 114293,49 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 28.09.2016р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за генеральним кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013р. у розмірі 114293,49 грн., яка складається з: сума кредитної заборгованості у розмірі 50541,54 грн., сума заборгованості по процентам у розмірі 7575,87 грн., пеня у розмірі 6432,71 грн., 3% річних у розмірі 543,37 грн., штраф у розмірі 49200,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору укладеного між сторонами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2083,40 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав документи згідно супровідного листа за вх.№33641, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідно інформації по відстеженню пересилання поштових відправлень з офіційного сайту "Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" по штрихкодовому ідентифікатору №6102219496582 за яким було направлено ухвалу про відкладення розгляду справи від 12.10.16р. у даній справі, зазначена ухвала суду не була вручена під час доставки.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

07.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" ( далі по тексту - банк) правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" (далі по тексту - відповідач, або позичальник) укладено генеральний кредитний договір №699004042713003 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - кредитний договір).

02.12.2013 року між АТ "Дельта Банк" (далі по тексту - позивач) та ПАТ "Астра Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги (далі по тексту - купівлі - продажу права вимоги), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №1533.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу права вимоги продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно п.2.3. договору купівлі - продажу права вимоги, переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту підписання продавцем акту приймання - передачі прав вимоги.

Таким чином, за договором купівлі-продажу, а згідно ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора за кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013р. укладеного ПАТ "Астра Банк" та ТОВ "Торгівельна мережа "Колос".

Відповідно до п.1.1.1. кредитного договору, надання кредиту здійснюється окремими частинами, далі по тексту кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "транші" в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 820000,00 гривень та зменшенням максимального ліміту заборгованості у порядку, зазначеному в п. 1.1.2. цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 06 червня 2016 року включно, на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.1.1.3. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником (відповідачем) будь якого з зобов'язань, передбачених п.3, 2.8-3.3, 12., 3.3.16 цього договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 24,5% річних, та починає застосовувалися до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16 цього договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Відповідно до п.1.1.4. кредитного договору, у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного у п.1.1.1. цього договору, процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 39,5% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту/траншу, визначених цим договором. Позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог - п. 3.3.1., 3.3.6. - 3.3.16. цього договору позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% (два проценти) від максимального ліміту заборгованості від максимального ліміту заборгованості, визначеного у п.1.1.1. цього договору, за кожний випадок порушення.

Свої зобов'язання, визначені кредитним договором, банк виконав належним чином та надав відповідачу грошові кошти, але відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 50541,54 грн., яка залишається не погашеною відповідачем з 21.04.2016р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Штраф в розмірі 32800,00 грн. нараховано у порядку передбаченому п. 1.1.3. кредитного договору за невиконання не грошових зобов'язані, унормованих пунктами 3.3.9. та 3.3.10 кредитного договору, а саме за порушення обов'язку з надання фінансової звітності за 1 та 2 квартали 2016 р. в розмірі 2% від максимального договірного ліміту користування.

Штраф в розмірі 16400,00 грн. нараховано у порядку передбаченому п. 1.1.3. кредитного договору за невиконання не грошового зобов'язання, унормованого пунктом 3.3.16.2 кредитного договору, а саме за порушення обов'язку укласти та падати договір страхування у період з 06.06.2016 р. по 05.06.2017 р. в розмірі 2% віл максимального договірного ліміту кредитування.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частин 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено що, у разі якщо розмір штрафних санкцій Законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання і вимагати, кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача: заборгованості за генеральним кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013 року в розмірі 114293,49 грн., яка складається з: сума кредитної заборгованості - 50541,54 грн.; сума заборгованості по процентам 7575,87 грн.: розмір пені - 6432,71 грн.; сума трьох процентів річних - 543,37 грн.; розмір штрафу - 49200,00 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" (61121, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код ЄДРПОУ 38381872) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-6, код ЄДРПОУ 3404702) заборгованість за генеральним кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013 року в розмірі 114293,49 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто три гривень 49 коп.) та складається з: сума кредитної заборгованості - 50541,54 грн.; сума заборгованості по процентам 7575,87 грн.: розмір пені - 6432,71 грн.; сума трьох процентів річних - 543,37 грн.; розмір штрафу - 49200,00 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" (61121, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код ЄДРПОУ 38381872) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-6, код ЄДРПОУ 3404702) судові витрати в розмірі 1714,41 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_3