Ухвала

від 03.11.2016 по справі п/811/228/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2016 рокусправа № П/811/228/16 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Уханенка С.А.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Фермерського господарства «Хлібороб» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі П/811/228/16 за позовом Селянського фермерського господарства «Павел» до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, ОСОБА_1, Фермерське господарство «Хлібороб», про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року СФГ «Павел» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач), треті особи: Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, ОСОБА_1, ФГ «Хлібороб», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 09.12.2015 року за № 26883628, стосовно державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ФГ «Хлібороб», зареєстрований Реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року позовні вимоги СФГ «Павел» задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ФГ «Хлібороб» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що дія договору оренди земельної ділянки, який було укладено між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» 20.01.2010 року, строком на 5 років, закінчилась 21.01.2015 року. 07.12.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ «Хлібороб» було укладено договір оренди землі, реєстрація речового права здійснена 08.12.2015 року, договір укладено на 10 років. Апелянт вказував, що ним взято в оренду вільну від будь-яких обтяжень земельну ділянку, з урахуванням, що строк дії попереднього договору оренди закінчився. Апелянт не погоджується з мотивами постанови суду першої інстанції та заперечує проти того, що перебіг п'ятирічного строку дії договору повинен починаєтись від дати державної реєстрації договору, вважав, що дія договору починається від дати його підписання. Апелянт вказував, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, на майно розповсюджувалось інше право користування, іншої особи. Суд першої інстанції вважав, що існування незакінченого договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Павел», є підставою для скасування реєстрації нового права користування на туж саму земельну діялянку. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Суд першої інстанції вказував, що державний реєстратор незаконно зареєстрував 09.12.2015 року право користування земельною ділянкою на правах оренди за ФГ «Хлібороб», у той момент коли станом на 09.12.2015 року була незакінчена дія зареєстрованого належним чином іншого договору оренди тієї самої земельної ділянки за СФГ «Павел». Суд першої інстанції вказував, що державний реєстратор повинен був перевірити відсутність будь-якого обтяження на земельну ділянку перш ніж реєструвати право оренди за ФГ «Хлібороб». Суд першої інстанції вказував, що Відділом Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області направлено письмові пояснення в яких вказано, що існує договір оренди земельної ділянки №225, укладений 20.01.2010 року між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» та зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 25.11.2011 року, який на даний час є дійсним та робить неможливим реєстрацію інших договорів оренди тієї самої земельної ділянки. Договір вважається чинним (укладеним) з моменту його державної реєстрації, всі його умови в сукупності та кожна окремо набирають юридичної сили також з цього моменту. Договір набрав юридичної сили з моменту державної реєстрації 25.11.2011 року, тому відлік вказаного в ньому п'ятирічного строку розпочинається саме з цієї дати, та договір діє до 25.11.2016 року.

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що 20.01.2010 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та СФГ «Павел» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку №225, кадастровий номер земельної ділянки 3521987500:000:0225, строком на 5 років. Актом прийому-передачі СФГ «Павел» було передано земельну ділянку №225 загальною площею 9,92 га.

Встановлено, що договір оренди землі від 20.01.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» зареєстрований у Відділі Держкомзему у Долинському районі 25.11.2011 року за № 352190004000695, що підтверджується записом на копії договору.

Встановлено, що 07.12.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ «Хлібороб» підписано договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 3521987500:000:0225, визначено строк дії договору 10 років.

08.12.2015 року до Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області звернулося ФГ «Хлібороб» з заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: договору оренди земельної ділянки від 08.12.2015 року (кадастровий номер 3521987500:000:0225). Реєстратором було направлено запит до відділу Держгеокадастру у Долинському районі з приводу наявності обтяжень земельної ділянки кадастровий номер 3521987500:000:0225, на який 08.12.2015 року отримано відповідь, про те, що станом на 29.12.2012 року власник земельної ділянки за кадастровим номером 3521987500:000:0225 ОСОБА_1, відомості про договір оренди відсутні.

09.12.2015 року державним реєстратором прийнято рішення №26883628 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3521987500:000:0225 за суб'єктом ФГ «Хлібороб».

Судом першої інстанції встановлено та в матеріалах справи наявні пояснення Відділу Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, відносно того, що існує договір оренди земельної ділянки №225, укладений 20.01.2010 року між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» та зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 25.11.2011 року, який є дійсним.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно п. 1 ч. 1, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що державний реєстратор приймаючи оскаржуване рішення, провів державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки за ФГ «Хлібороб» яка була обтяжена шляхом оренди згідно договору, строк дії якого не закінчився.

Згідно ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом статті 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент укладання договору) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Колегія суддів проаналізувавши законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини вважає, що договір оренди землі від 20.01.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» та зареєстрований у Відділі Держкомзему у Долинському районі 25.11.2011 року за № 352190004000695, на момент державної реєстрації договору оренди між ОСОБА_1 та ФГ «Хлібороб» був чинним. Не дивлячись на те, що в договорі між ОСОБА_1 та СФГ «Павел» передбачена його дія п'ять років, така дія починається з моменту державної реєстрації договору, а не з моменту його підписання. Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України, договір оренди землі набуває чинності в момент державної реєстрації, реєстрація змінює момент укладання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Колегія суддів зазначає, що державним реєстратором незаконно здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3521987500:000:0225 за суб'єктом ФГ «Хлібороб», отже рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 09.12.2015 року за № 26883628, стосовно державної реєстрації договору оренди землі є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Хлібороб» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі П/811/228/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 211 - ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко