Рішення

від 26.10.2016 по справі 465/11900/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/11900/13 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/5464/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Симець В.І.

за участю: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз- Континент «Індустрія» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 25 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, за участю третьої особи- Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент «Індустрія» про звернення стягнення на корпоративні права,

ВСТАНОВИЛА:

Оскарженим рішенням Франківського районного суду м.Львова від 25 травня 2015 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на 2% корпоративних прав у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент «Індустрія» код ЄДРПОУ 32944679, які належать на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу корпоративних прав на публічних торгах за початковою ціною 436 988,11 гривень відповідно до договору застави корпоративних прав від 26.02.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Стягнуто з ОСОБА_5 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ІПННОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн.).

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз- Континент «Індустрія».

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є необгрутованим, незаконним, прийнятим з грубим порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства, норм матеріального права. Апелянт вказує, що на підставі п.2.1.1 договору застави корпоративних прав від 26.02.2008 року, укладеного між позивачем і відповідачем передбачено, що у разі невиконання боржником (ПАТ «БК Комфортбуд») зобов'язань за кредитним договором, заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави - корпоративні права. Крім того, апелянт посилається на розділ 5 Договору застави де передбачено, що задоволення вимог заставодержателя здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду відповідно до вимог діючого законодавства. Вважає, що всупереч вказаним положення договору застави, нормам матеріального права, та вимогам позивача , суд першої інстанції, з власної ініціативи, без будь-якого нормативного обґрунтування вирішив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 797989,79 доларів США.

Просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 травня 2015 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що 26.02.2008 року між позивачем АКІБ «УКРСИББАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонере товариство «УкрСиббанк») та Відкритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «КОМФОРТБУД» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11306093000, у відповідності до якого відповідач отримав кредит у валюті, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 1715 000 (один мільйон сімсот п'ятнадцять тисяч) доларів США. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 8660750 (вісім мільйонів шістсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень по курсу НБУ на день укладення цього договору /а.с.13-19/.

21.07.2008 року додатковою угодою до договору було змінено п.11. та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 16 980 000,00 доларів США /а.с.22-24/.

08.12.2008 року додатковою угодою до договору було змінено п.1.1. та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 10 263 750, 00 доларів США /а.с. 25-28/.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір застави корпоративних прав від 26.02.2008 року із відповідними змінами і доповненнями до нього.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору застави відповідач з метою забезпечення зобов'язань позичальника по кредитному договору передав позивачу в заставу корпоративні права, що належать відповідачу на підставі права власності на частку в статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент «Індустрія» код ЄДРПОУ 329446789 в розмірі 2%, які належать на праві власності ОСОБА_5.

Вартість предмету застави становить 436 988, 11 гривень /а.с.6-8/відповідно до п.1.2. Договору застави

Відповідно до п.5.1 договору застави передбачено, що заставодержатель задовольняє свої вимоги у випадках передбачених кредитним договором. Пунктом 2.1.1 договору застави передбачено, що у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, що витікають з умов кредитного договору заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави-корпоративні права. Розділом 5 Договору застави передбачено, що задоволення вимог заставодержателя здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду відповідно до вимог діючого законодавства або шляхом використання заставодержателем одного з позасудових способів звернення стягнення на предмет застави встановлених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії (додаткова угода від 21.07.2008 року до Договору), але в будь якому випадку не пізніше 25.02.2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18.01.2012 року позивачем на адресу відповідача була надіслана письмова вимога про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії №11306093000 від 26.02.2008 року /а.с.48/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.2.1.1 Договору застави передбачено, що у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, що витікають з умов Кредитного договору заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави-корпоративні права.

Згідно ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до абзацу ч.3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право способу судового захисту належить позивачеві.

Відповідно до правової позиції висловленій у Постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, а саме стягнення з ОСОБА_5 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн Франківький районний суд м. Львова вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляв таких вимог, тому рішення в тій частині слід скасувати та відмовити в задоволенні цих вимог.Окрім того представник позивача ОСОБА_4 а апеляційному суді підтвердив цю обставину та не заперечив щодо скасування рішення в цій частині.

Судова колегія вважає, що резолютивну частину рішення слід викласти в наступній редакції, а саме звернути стягнення на 2% корпоративних прав у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент «Індустрія» код ЄДРПОУ 32944679, які належать на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу корпоративних прав на публічних торгах за початковою ціною 436 988,11 гривень відповідно до договору застави корпоративних прав від 26.02.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11306093000 від 26.02.2008 року в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн.) та 17 164 384, 07 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції у порушення ст.ст.212-215 ЦПК України на вказані обставини уваги не звернув, належним чином не встановив фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення.

Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, визначивши правовідношення сторін та застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення з ОСОБА_5 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст..ст.309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз - Континент «Індустрія» задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Звернути стягнення на 2% корпоративних прав у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент «Індустрія» код ЄДРПОУ 32944679, які належать на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу корпоративних прав на публічних торгах за початковою ціною 436 988,11 гривень відповідно до договору застави корпоративних прав від 26.02.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн.) та 17 164 384, 07 грн.

В задоволенні стягнення з ОСОБА_5 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 797 989,79 доларів США (що за курсом НБУ становить 6 378 332,39 грн -відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська