Постанова

від 01.11.2016 по справі 805/4879/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 р. Справа №805/4879/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11год.58хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представників позивача Вороної Л.М.,

представник відповідача Бусела В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального закладу "Донецький палац молоді "Юність"

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкової вимоги від 02.07.2015р №494-25 та вимоги про сплату суму боргу від 03.07.2015р №Ю-636/25,

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 02.07.2015р №494-25 та вимоги про сплату суму боргу від 03.07.2015р №Ю-636/25 /а.с.39-44/.

Ухвалою суду від 22 грудня 2015 року відповідача по справі - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області замінено на Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області в зв'язку з проведеною реорганізацією /а.с.79/.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного суду України здійснюється технічний запис судового засіданні.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийняту 03 липня 2015 року податкову вимогу №Ю-636-25 про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 158799,31грн. неправомірною та такою, що підлягає скасуванню оскільки Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення АТО суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходився на території, де здійснюється антитерористична операція, то є звільненим від сплати єдиного внеску на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

Просить суд скасувати вимоги, прийняті Костянтинівською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, а саме податкову вимогу від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. та вимогу про сплату суму боргу від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн./а.с.21/.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково зазначив, що Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" визнає наявність податкового боргу визначеного податковою вимогою від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. та сплатить вказану суму заборгованості після розгляду даної справи. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях проти позову /а.с.61-63/. Додатково зазначив, що станом на 31 жовтня 2016 року, відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визначена у вимозі від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн., погашена за рахунок коштів, перерахованих позивачем, у зв'язку із чим вищевказана вимога вважається відкликаною у зв'язку із самостійною сплатою боргу по єдиному внеску. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Оскаржувані вимоги від 02.07.2015 року та 03.07.2015 року отримані Комунальним закладом "Донецький палац молоді "Юність" 03.07.2015 року, про, що свідчать пояснення в адміністративному позові.

До суду із даним позовом позивач, звернувся 13 листопада 2015 року, тобто із пропуском строку звернення до суду с зазначеними вимогами.

При вирішенні питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що обмеження законодавцем строку на звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.

Частинами 1, 4 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Не маючи змоги звернутись до суду із позовом в межах визначеного законом строку з обставин, які є непереборними та не залежать від волевиявлення позивача, особа позбавляється можливості реалізувати своє право на судовий захист своїх прав, у той час як законодавець не має на меті позбавити позивача права на звернення до суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з п.п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Так, позивач - Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 02549687/а.с.10-16/. З 22 червня 2015 року зареєстрований за адресою: пл. Перемоги,8, м. Костянтинівка, Донецька область та знаходиться на обліку платників податків в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

У період з 01 жовтня 2014 року до 22.06.2015 року позивач був зареєстрований і здійснював свою діяльність за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 , перебував на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, функції якої були покладені на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецкій області. З липня 2015 року перебуває на податковому обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ( яка є правонаступником Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області) /а.с.22/.

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України, є правонаступником Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

З урахуванням наявної заборгованості за узгодженими податковими зобов'язаннями по податку на додану вартість та рентній платі за спеціальне користування водою, відповідачем 02.07.2015р виставлено позивачу вимогу №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. /а.с.20/.

У зв'язку із виниклою заборгованістю по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем 03.07.2015р виставлено позивачу вимогу №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн., відповідно до якої контролюючий орган вимагає сплатити суму недоїмки у визначеному розмірі /а.с.21/.

Не погоджуючись із вказаними вимогами податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Так, пунктом 1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкової вимоги від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. суд зазначає наступне.

Заборгованість зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 10516,77грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до декларацій з податку на додану вартість: №9058677901 від 14.10.2014 року в розмірі 5 951,77грн. по терміну сплати 30.10.2014р; №9065570552 від 12.11.2014 року в розмірі 4 565грн. по терміну сплати 30.11.2014р /а.с.72-76/.

Заборгованість зі сплати зобов'язань з рентної плати за спеціальне користування водою у розмірі 645,78грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води №9061036510 від 22.10.2014 року у сумі 645,78грн. по терміну сплати 19.11.2014 року /а.с.69-71/.

В зв'язку з наявним боргом контролюючим органом прийнято податкову вимогу від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн.

Стосовно зазначеної вимоги, представник позивача у судовому засіданні неодноразово підкреслював, що Комунальний заклад "Донецький палац молоді "Юність" визнає наявну суму податкового боргу по податковій вимозі від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. і сплатить її після розгляду справи по суті.

Щодо податкової вимоги від 03.07.2015р. №Ю-636/25 про сплату узгодженого грошового зобов'язання по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн. суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що станом на 01.07.2015 року в інтегрованій картці платника податку Комунального закладу "Донецький палац молоді "Юність" обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 158 799,31грн./а.с.99-106/. У зв'язку із чим, відповідачем, 03.07.2015р виставлено позивачу вимогу №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн., відповідно до якої контролюючий орган вимагає сплатити суму недоїмки у визначеному розмірі.

Статтею 60 Податкового кодексу України передбачено умови, підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.

Так, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.60.2. вищевказаної статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 8 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція), за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Станом на 31 жовтня 2016 року, відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визначена у вимозі від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн., погашена за рахунок коштів, перерахованих позивачем, у зв'язку із чим вищевказана вимога вважається відкликаною у зв'язку із самостійною сплатою боргу по єдиному внеску.

Відповідно до пункту 7 розділу VІ Інструкції якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або органу Казначейства, то орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Податковим законодавством не передбачено процедури повідомлення платника податків про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Тобто, спірної податкової вимоги від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн. не існує, а податкову вимогу від 02.07.2015р №494-25 форми «Ю» про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. визнає.

Враховуючи наведе вище та встановлені протягом розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що спірні вимоги не підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, правомірність своїх рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу "Донецький палац молоді "Юність" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 02.07.2015р №494-25 та вимоги про сплату суму боргу від 03.07.2015р №Ю-636/25 - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 7 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.