Справа №2-803/09 30.08.2010 30.08.2010 30.08.2010
Головуючий у 1-й інстанції Нікітіна Ю.О.
Справа № 22ц-5461/10 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
Категорія 34
РІШЕННЯ
Іменем України
30 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - ЛисенкаП.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення
Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позивач зазначав, що йому на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1 (далі - автомобіль LEXUS GS). ЗО травня 2008 року біля 11 год.ЗО хв. в районі перехрестя вул. В ОСОБА_5 та вул. Лягіна в м. Миколаєві сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП). З його автомобілем зіштовхнувся автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER за реєстраційним номером BE 9242 АК (далі - автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER), під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_3 Внаслідок цього його автомобіль пошкоджено, й на відновлювання автомобіля витрачено 111332 грн. 09 коп. Також йому завдана моральна шкода.
Посилаючись на те, що ДТП відбулося з вини відповідача, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 176 436 грн. витрат на відновлювальний ремонт автомобіля з врахуванням індексу інфляції та 20 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року позов ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено повністю, а моральної шкоди - частково. Стягнуто на його користь з відповідача 176436 грн. майнової та 10 000 грн. моральної шкоди, а також 2020 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 188466 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, а справу повернути на новий розгляд. На думку апелянта, суд не врахував, що винним в ДТП є позивач, а розмір шкоди є завищеним.
Позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2008 року, біля 11 год. 30 хв. на нерегульованому перехресті вул. ОСОБА_5 та вул. Лягіна в м. Миколаєві відбулося зіткнення автомобілів, якими керували сторони. Внаслідок ДТП автомобіль позивача пошкоджено, і на його відновлення він витратив 110 273 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що винним в ДТП був відповідач. Він в порушення вимог суцільної дорожньої розмітки 1.1, п.п. 12,1,11.4,10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), рухаючись по вул. В.Морська, виїхав на смугу зустрічного руху, перетнувши суцільну лінію, та при зміні напрямку руху не вибрав безпечну швидкість, в результаті чого і допустив зіткнення з автомобілем LEXUS GS. Визначаючи розмір майнової шкоди, суд виходив з того, що гроші, витрачені позивачем на відновлювання автомобіля, відповідач повинен повернути з врахуванням їх знецінення внаслідок інфляції.
Проте, з висновками суду щодо вини в ДТП лише відповідача, а отже й з розміром шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача, колегія суддів погодитися не може.
З матеріалів адміністративної справи № АД - 395650, в яких є висновки службової перевірки заяви ОСОБА_2, проведеної УДАІ УМВС України в Миколаївській області в травні 2009 року, постанова апеляційного суду Миколаївської області від 28 серпня 2009 року, винесена за наслідками розгляду протесту прокурора Миколаївського району Миколаївської області на постанову Миколаївського райсуду Миколаївської області від 27 липня 2009 гюку відносно ОСОБА_3, висновки спеціалістів щодо причини ДТП, та інші іатеріали, вбачається наступне.
Безпосередньо перед ДТП дві смуги призначені для руху по вул. В.Морська (яку перетинав позивач) у напрямку вул. Радянської були зайняті. Перед пішохідним переходом через вул. ОСОБА_5, яка є головною, на правій полосі руху стояли транспортні засоби, що заважали огляду перехрестя водіям, які рухалися по другорядній дорозі, в тому числі і позивачу. Незважаючи на
складну дорожню ситуацію, а також приписи п. 10.1 ПДР України, що регулює початок руху, ОСОБА_2 не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеку іншим учасникам руху й навпаки, став проїжджати перехрестя. Тоді як п.16.11 ПДР передбачено, що знаходячись на перехресті
нерівнозначних доріг, водій повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Те, що ОСОБА_2 не надав перевагу у русі транспортному засобу, яким ував відповідач, підтверджуються постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2008 року, винесеною за наслідками розгляду протоколу про порушення ОСОБА_2 ПДР України.
Викладене свідчить про те, що вказана невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам ПДР України знаходиться також в причинному зв'язку з ДТП.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає рівним ступень вини водіїв в ДТП. У зв'язку з чим, відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, повинно відбуватися за правилами п. З ч. 1 ст. 1188 ЦК України.
Як зазначено у висновку спеціаліста автотоварознавця від 6 червня 2008 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з врахуванням зносу складає 111 332 грн. (а.с. 25).Позивач відновив автомобіль. Проте з рахунку ПП ОСОБА_6 від 26 червня 2008 року виходить, що ремонт за ремонт автомобіля та заміну запасних частин ним сплачено 110273 грн. Це підтвердив в апеляційному суді ОСОБА_2 Вказана сума й є майновими збитками позивача внаслідок пошкодження його автомобіля. Виходячи з 50% вини позивача в ДТП, йому підлягає відшкодуванню 55136 грн.(110273 грн.: 2).
Оскільки в даному випадку не йдеться про грошове зобов'язання, вказана сума підлягає стягненню без врахування інфляції.
Щодо моральної шкоди, то беручи до уваги викладене колегія суддів вважає, що 2000 грн. є достатньою компенсацію моральних страждань позивача.
На підставі вказаного колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити, в тому числі й в частині розподілу судових витрат, які повинні розподілятися за правилами ст. 89 ЦПК України.
При подачі позову позивач повинен був сплатити 1700 грн. судових витрат і 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Фактично ним сплачено 1121 грн. 81 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи. З врахуванням цього і задоволених позовних вимог на його користь з відповідача необхідно стягнути 545 грн. судових витрат, в які входять 399 грн. витрат на дослідження спеціалістів ( 399 +120+25 грн. 83 коп.).
Керуючись статтями 303, 305, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року змінити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 55136 грн. майнової шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, та 545 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2010 |
Оприлюднено | 10.11.2016 |
Номер документу | 62504983 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Миколаївської області
Мурлигіна О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні