07.11.16 336/5995/14-к
1в/336/305/2016
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,засудженого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про розстрочку оплати штрафу за вироком суду,-
ВСТАНОВИВ:
Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.03.2016 р. ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.203-2 Кримінального кодексу України,з призначенням йому покарання у виді 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 170000 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08.09.2016 р.вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання залишений без змін.
Вирок набрав законної сили 08.09.2016 р.,відповідно до ст.26 КВК України,засуджений до основного покарання у виді штрафу повинен сплатити його в місячний строк після набрання вироком суду законної сили та повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
07.10.2016 р.засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про розстрочку оплати штрафу за вироком суду на 60 місяців шляхом сплати щомісячно суми 2833 гр.40 коп.
Клопотання засуджений мотивує тим,що він одружений та має дитину 2008 р.н.,що покладає на нього обов*язок матеріально забезпечувати сім*ю.Як інвалід 3 групи по зору змушений витрачати кошти на лікування та має труднощі у пошуку роботи,пенсії 1130 гр.недостатьно для забезпечення першочергових потреб,заощаджень або цінного майна він не має.З 01.01.2017 р.йому гарантовано працевлаштування у ПП «Торговий дім «Дінастія» плюс» із заробітної платою 6000 гр.на місяць.
З урахуванням цих обставин може гарантувати своєчасну оплату штрафу у спосіб його розстрочки на 60 місяців шляхом сплати щомісячно суми 2833 гр.40 коп.і просить його розстрочити.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 вважає,що клопотання підлягає задоволенню з огляду на розмір штрафу,визначений як основне покарання за ст.203-2 КК України,принципу гуманізму у цивілізованому суспільстві.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те,що обставини,на які посилається засуджений,вже були враховані судом при призначенні йому покарання у виді мінімального штрафу,передбаченого санкцією ч.1 ст.203-2 КК України,а розстрочка штрафу на 60 місяців чинним КК України взагалі не передбачена.
Заслухавши думку учасників процесу,перевіривши обґрунтованість клопотання матеріалами справи,суд дійшов висновку,що клопотання не підлягає задоволенню ,виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження встановлено,що вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.03.2016 р. ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.203-2 Кримінального кодексу України,з призначенням йому покарання у виді 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 170000 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08.09.2016 р.вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання залишений без змін.
Стаття 26 КВК України встановлює порядок виконання покарання у виді штрафу ,зокрема,відповідно до частини 1 цієї статті засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя набрав законної сили 08.09.2016 р.,у місячний строк після набрання вироком суду законної сили засуджений штраф не сплатив.
Як передбачено ч.3 цієї ж,у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Стаття 53 ч.4 КК України передбачає,що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
На теперішній час засуджений та його захисник ставлять питання про розстрочку виплати призначеного штрафу на 60 місяців,з посиланням на скрутне матеріальне становище,перспективу працевлаштування з 01.01.2017 р.з розрахунком на отримання заробітної плати 6000 гр.
Такі доводи засудженого та захисника не є підставою для задоволення клопотання.
Так,при призначенні покарання у виді штрафу суд вже врахував стан здоров*я ОСОБА_4 ,майновий і сімейний стан та наявність на його утриманні малолітньої дитини,що було підставою для призначення мінімального штрафу,передбаченого санкцією ч.1 ст.203-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України, штраф це покарання, що полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених в Особливій частині КК України, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті штраф є заходом примусу,що застосовують від імені держави за вироком суду до особи,визнаної винуватою у вчиненні злочину,і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів,цей вид покарання спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винної особи.
Відтак,призначене покарання у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для засудженого,який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом їх сплати у вигідний для нього спосіб,що зводить нанівець саму суть такого покарання,запропонований засудженим механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам ст.53 КК України щодо строків його сплати.
Крім того,вироком суду вирішено питання про повернення засудженому предметів,які мають певну матеріальну цінність,за рахунок реалізації яких він може вирішити питання про сплату штрафу відповідно до приписів чинного законодавства.
Аналізуючи наведене,суд не встановив передбачених законом підстав для задоволення заяви засудженого.
На підставі ст.537 КПК України,ст.26 КВК України,ст.53 КК України,суд-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про розстрочку сплати штрафу за вироком суду-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2016 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 62512871 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Орлянська Валентина Іванівна
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Орлянська Валентина Іванівна
Кримінальне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Галущенко Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні