Ухвала

від 02.11.2016 по справі 813/3255/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 876/6262/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Рісної Ю.Б.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Великолюбінське» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Великолюбінське» (далі - ТОВ «Великолюбінське») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ:

№ 0000022201 від 14.01.2015 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 169804,00 грн.;

№ 0000232201 від 15.04.2015 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 168986,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 813/3255/15 позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ від 14.01.2015 року № 0000012201 та від 15 квітня 2015 року № 0000232201.

У апеляційній скарзі відповідач Городоцька ОДПІ просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Великолюбінське» відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Городоцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Великолюбінське» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Зелененьке» за жовтень 2011 року, з ПП «Приват Агро» за лютий 2012 року, квітень 2012 року, червень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, з ТОВ «Дім Агро-Захід» за листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, з ПП «АФ Приват Агро» за грудень 2012 року, лютий 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, з ТОВ «Дойче агро компані» за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 24.12.2014 року № 13/2201/33465360.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Великолюбінське» у вказаний період здійснювало фінансово-господарські операції із зазначеними контрагентами та порушило вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого було занижено ПДВ на 114455 грн. Такий висновок контролюючим органом зроблено через відсутність належних доказів реального здійснення таких господарських операцій.

На підставі висновків акта перевірки Городоцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.01.2015 року № 0000012201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 143069 грн.; № 0000022201, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року на 10 943 грн., за серпень 2012 року на 12 285 грн., за жовтень 2012 року на 18 840 грн., за грудень 2012 року на 32 937 грн., за квітень 2013 року на 76 688 грн., за травень 2013 року на 18 111 грн.

Рішенням ГУ ДФС у Львівській області, прийнятим в результаті розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року № 0000022201 у частині 818 грн. зменшення від'ємного значення з ПДВ було частково скасовано.

На виконання рішення ГУ ДФС у Львівській області Городоцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 168 986 грн.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав подану апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Великолюбінське», суд першої інстанції виходив із того, що висновки Городоцької ОДПІ, зроблені у ході позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Зелененьке» за жовтень 2011 року, з ПП «Приват Агро» за лютий 2012 року, квітень 2012 року, червень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, з ТОВ «Дім Агро-Захід» за листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, з ПП «АФ Приват Агро» за грудень 2012 року, лютий 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, з ТОВ «Дойче Агро Компані» за грудень 2013 року (акт від 24.12.2014 року № 13/2201/33465360), про порушення товариством п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України та заниження ПДВ на загальну суму 114455 грн. є безпідставними, не ґрунтуються на належних доказах. Тому оспорювані податкові повідомлення рішення, винесені на їх підставі, підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Городоцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Великолюбінське», за результатами якої складено акт від 24.12.2014 року № 13/2201/33465360 та зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 114455 грн.

Висновки вказаного акту були покладені у основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 14.01.2015 року № 0000012201 та від 15.01.2015 року № 0000232201.

На переконання апеляційного суду, суть даного адміністративного спору зводиться до обґрунтованості висновків податкового органу про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача із ТОВ «Зелененьке», ПП «Приват Агро», ТОВ «Дім Агро-Захід», ПП «АФ Приват Агро» та ТОВ «Дойче агро компані» у періоди, що підлягали перевірці.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2, п. 3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Приписами пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Положеннями п. 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Великолюбінське» з ПП «Приват Агро» було укладено договори № 18/07-3 від 18.07.2011 року та № 04/04-03 від 04.04.2012 року про постачання позивачу шроту соняшникового та іншого товару.

У відповідності до своїх договірних зобов'язань ПП «Приват Агро» поставлено позивачу товар на загальну суму 434683,20 грн. в т.ч. 72477,20 грн. ПДВ, на підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні від 06.02.2012 року № РН-0000376, від 04.04.2012 року № ПА-0000334, від 22.06.2012 року № ПА-0000667, від 20.08.2012 року № ПА-0000946, від 26.09.2012 року № ПА-0001193, від 31.10.2012 року № 176. Окрім того, на поставку кожної окремої партії товару сторонами оформлено додатки до договорів, якими визначено конкретну кількість товару, його ціну та умови поставки. Умови цих додатків щодо доставки товару до складу позивача відповідають п. 3.1. договорів. Здійснення оплати за поставлений товар у повному обсязі підтверджується відповідними платіжними документами. Податкові накладні, складені ПП «Приват Агро», відповідають вимогам, визначеним законом, та містять усі обов'язкові реквізити.

Окрім того, ТОВ «Великолюбінське» укладено з ТОВ «Дім Агро-Захід» договір поставки продукції № 5 від 18.06.2012 року, на виконання умов якого останнім було поставлено позивачу товари (соєву макуху та олію соєву) на загальну суму 802533,60 грн., в тому числі ПДВ 133755,60 грн.

На підтвердження реальності виконання цього договору позивачем було надано видаткові накладні від 01.11.2012 року № 118, від 05.11.2012 року № 122, від 07.11.2012 року № 124, від 14.11.2012 року № 127, від 20.11.2012 року № 131, від 26.11.2012 року № 134, від 20.12.2012 року № 171, від 25.12.2012 року № 177, від 28.12.2012 року № 182, від 02.01.2013 року № 1, від 08.01.2013 року № 6, від 11.01.2012 року № 8, від 16.01.2013 року № 10, від 17.01.2013 року № 12, від 23.01.2013 року № 14, від 24.01.2013 року № 16, від 05.02.2013 року № 23, від 06.02.2013 року № 24, від 18.02.2013 року № 32, від 20.02.2013 року № 34, від 22.02.2013 року № 38, від 26.02.2013 року № 43.

Здійснення оплати за поставлений товар у повному обсязі у безготівковій формі підтверджується відповідними платіжними документами.

Складені ТОВ «Дім Агро-Захід» податкові накладні відповідають вимогам, визначеним законом, та містять усі обов'язкові реквізити.

Також ТОВ «Великолюбінське» було придбано шрот соняшниковий у ТОВ «Дойче Агро Компані» на суму 76527,80 грн. в тому числі ПДВ 12754,63 грн. згідно із видатковою накладною від 01.12.2013 року № 312 на підставі договору № 30/11-1 поставки та додатку № 1 до нього.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар у повному обсязі позивачем надані відповідні платіжні документи. Податкова накладна, складена ТОВ «Дойче Агро Компані», відповідає вимогам, визначеним законом, та містить усі обов'язкові реквізити.

Окрім того, ТОВ «Великолюбінське» уклало 21.12.2012 року з ПП «АФ Приват Агро» договір поставки № 21/12-07, на виконання якого останнім поставлено шрот соняшниковий на загальну суму 417512,04 грн. в тому числі ПДВ 69585,35 грн.

Виконання зазначеного договору оформлено видатковими накладними від 22.12.2012 року № 111, від 14.02.2013 року № 227, від 04.04.2013 року № 569, від 20.05.2013 року № 944, від 20.05.2013 року № 1109. На поставку кожної окремої партії товару сторонами складено відповідний додаток до договору, яким визначено конкретну кількість товару, його ціну та умови поставки. Умови цих додатків щодо доставки товару до складу позивача відповідають п. 3.1. договору.

Оплата за поставлений товар у безготівковій формі у повному обсязі підтверджується наданими платіжними документами.

Складені ПП «АФ Приват Агро» податкові накладні відповідають вимогам, визначеним законом, та містять усі обов'язкові реквізити.

На підтвердження використання у подальшій господарській діяльності поставленого від вказаних контрагентів товару позивачем надано видаткові накладні про купівлю курчат-бройлерів, рецептури по виготовленню кормів для вигодівлі курей, журнали обліку поставлених товарів для виготовлення кормів, звіти руху кормів, відомості з бухгалтерських рахунків позивача про рух поставлених товарів, виготовлення кормів та їх списання, правовстановлюючі документи на кормоцехи, які перебувають у власності товариства та використовуються для здійснення основної господарської діяльності для вигодівлі курчат-бройлерів, а також видаткові накладні про реалізацію курей-бройлерів на користь покупців-третіх осіб.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів податкового органу щодо відсутності у позивача довіреностей на отримання товару з огляду на встановлений наказом № 03 від 04.01.2011 року порядок отримання товару від контрагентів через завідувача складом ОСОБА_6, якому надано право підпису видаткових та товарно-транспортних накладних.

Щодо доводів апелянта про безтоварність господарських операцій з огляду на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до укладених договорів доставка товару до позивача покладалася на продавців до складу позивача і за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у господарській діяльності, ненадання таких документів не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено факт здійснення послуг з перевезення вантажу, а не факт придбання товару.

Покликання апелянта на висновки актів ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.08.2013 року № 651-1/222/36640515; ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 07.02.2014 року № 420/15-00/38676213; ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 06.02.14 р. № 401 /04-66-15- 01/38432303, щодо контрагентів позивача, які на той час виявилися відсутніми за місцем реєстрації, за результатами їх податкової звітності та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не можуть бути безумовними свідченнями правомірності оспорюваних висновків податкового органу.

Чинне законодавство України не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Покликання податкового органу на відсутність посадових осіб контрагентів позивача за юридичною адресою, відсутність складських приміщень, засобів та устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, не обмежує можливість укладення угоди найму та оренди, залучення до господарської діяльності активів та трудових ресурсів інших суб'єктів господарювання. Сам факт відсутності посадових осіб за юридичною адресою не є безумовною підставою для висновку про те, що суб'єкт господарювання не веде господарської діяльності, а укладені ним угоди є безтоварними.

Окрім того, щодо висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Приват Агро», які ґрунтуються на акті ДПІ у Жовтневому районі Дніпропетровської області від 28.08.2013 року за № 651-1/222/36640515, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що такий акт не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом, оскільки складений після ліквідації ПП «Приват Агро».

Судом першої інстанції було обґрунтовано взято до уваги постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року у справі № 804/3050/14, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року.

Суд першої інстанції вірно зверну увагу на те, що відповідно до п.п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Тому слід погодитися із врахуванням судом першої інстанції висновків Європейського суду з прав людини у справах «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (рішення від 22 січня 2009 року) та «Інтерсплав проти України» (рішення від 09.01.2007 року).

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що припускаючи, що певні товарно-матеріальні цінності бути передані іншими контрагентами позивача за спірний період чи придбані в необлікованому порядку, відповідач не вказав якими саме суб'єктами господарювання здійснено таке постачання товарів, якими ідентичними по кількості, сумі і характеристиці бухгалтерськими документами із іншими постачальниками і контрагентами сформовано податковий облік позивача на спірну суму податкового кредиту з ПДВ і обліковано валові витрати.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Приват Агро», ТОВ «Дім Агро-Захід», ПП «АФ Приват Агро», ТОВ «Дойче Агро Компані» ґрунтуються на припущеннях, не обґрунтовані належним чином, а отже є протиправними.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі № 809/689/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 03 листопада 2016 року.