Постанова

від 31.10.2016 по справі 813/4501/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року № 813/4501/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Гайдукевич О.Я.,

представника відповідача Пелих К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Авто-драйв ойл» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

приватне підприємство «Авто-драйв ойл» (далі - позивач, ПП «Авто-драйв ойл») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2013 № 0007861520 та № 0007851520.

Відповідно до вимог ст. 55 КАС України судом замінено Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області її правонаступником Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Авто-драйв ойл» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25.04.2013 № 1501/15-20/37073100 про нереальність господарських операцій з ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подала додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні. Зазначила, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД», а отже безпідставно завищено суми податкового кредиту по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у період з 25.04.2013 по 25.04.2013 проведено позапланову невиїзну документальну перевірки ПП «Авто-драйв ойл» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "Сьомий день" за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2011, з 01.04.2011 по 31.08.2011 та ПП "Імпел ЛТД" за період з 01.08.2011 по 30.09.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011, про що 25.04.2013 складено акт № 1501/15-20/37073100 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення:

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

- пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД».

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 22.05.2013 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0007861520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28843,00 грн, в тому числі за основним платежем - 25480,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3363,00грн;

- № 0007861520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 626,00 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Із положень ч. 1 - 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ПП «Сьомий день».

Між ПП "Сьомий день" (продавець) та ПП "Авто-драйв ойл" 22.10.2010 укладено договір купівлі-продажу № 22/10-10 згідно з умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар - запчастини в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірений сторонами.

На виконання договору ПП "Сьомий день" передало, а ТОВ ПП "Авто-драйв ойл" прийняло товар згідно видаткових накладних від 13.10.2010 № РН-1013002, від 02.11.2010 № РН-1102006, від 16.11.2010 № РН-11-1603, від 09.12.2010 № РН-1209002, від 07.02.2011 № РН-0070202, від 25.02.2011 № РН-0250205, від 04.04.2011 № РН-0040401, від 12.04.2011 № РН-0120401, від 10.05.2011 № РН-0100501, від 18.05.2011 № РН-0180501, від 31.05.2011 № РН-0310501, від 14.06.2011 № РН-0140601, від 30.06.2011 № РН-0300601, від 04.07.2011 № РН-0040701, від 05.07.2011 № РН-0050701, від 06.07.2011 № РН-0060701, від 14.07.2011 № РН-0140701, від 29.07.2011 № РН-0290701, від 01.08.2011 № РН-0010801.

На зазначену продукцію ПП "Сьомий день" виписало позивачу податкові накладні від 13.10.2010 № 1013000001, від 02.11.2010 № 1102000006, від 16.11.2010 № 1116000005, від 09.12.2010 № 1209000002, від 07.02.2011 № 17, від 25.02.2011 № 58, від 04.04.2011 № 11, від 12.04.2011 № 25, від 10.05.2011 № 20, від 18.05.2011 № 29, від 31.05.2011 № 37, від 14.06.2011 № 19, від 30.06.2011 № 44, від 04.07.2011 № 5, від 05.07.2011 № 8, від 06.07.2011 № 9, від 14.07.2011 № 12, від 29.07.2011 № 16, від 01.08.2011 № 1.

Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту ( т. 1 а.с. 93-130).

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 719050, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100297935.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ПП «Сьомий день».

Між ПП «Імпел ЛТД» (продавець) та ПП "Авто-драйв ойл" 01.08.2011 укладено договір купівлі-продажу № 3 згідно з умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, по цінам та на суму, які вказуються в накладних або в додаткових угодах, що являються невід'ємною частиною даного договору.

На виконання договору ПП «Імпел ЛТД» передало, а ПП "Авто-драйв ойл" прийняло товар згідно видаткових накладних від 18.08.2011 № РН-0180801, від 22.08.2011 № РН-0220803, від 14.09.2011 № РН-0140901, від 29.09.2011 № РН-0280901, від 11.11.2011 № РН-0111101, від 14.11.2011 № РН-0141101.

На зазначену продукцію ПП «Імпел ЛТД» виписало позивачу податкові накладні від 18.08.2011 № 36, від 22.08.2011 № 41, від 14.09.2011 № 34, від 28.09.2011 № 70, від 11.11.2011 № 57, від 14.11.2011 № 62.

Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту ( т. 1 а.с. 93-130).

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 737111, довідку з єдиного реєстру підприємств та організацій України № 500799, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100078562.

Судом встановлено, що отриманий товар ПП "Авто-драйв ойл" реалізував у власній господарській діяльності.

Між ДТГО «Львівська залізниця» (покупець) та ПП "Авто-драйв ойл" (постачальник) укладено договір від 26.07.2010 № №Л/ДРЕА-1040, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця вузли та деталі до автомобілів відповідно до специфікації.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем долучено до матеріалів справи податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

У сукупності вищенаведені фактичні обставини справи та наведені документи доводять факт придбання товарів позивачем у ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» та використання їх у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2015 у справі № 461/10489/13-к визнано винними у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України Музику П.-В.М. та Бухарова О.В. та за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України їх виправдано.

У вказаному вироку зазначено, що в ході судового розгляду не здобуто доказів того, що саме Музика П.-В.М. та Бухаров О.В. брали участь у створенні зазначених суб'єктів, підготовці їх установчих та реєстраційних документів, а також вчиняли дії з подальшої державної реєстрації ПП «Наладка», ТОВ «Сьомий день», ТОВ «Олекс», ПП «Симетрія», ПП «Імпел-ЛТД», з метою здійснення фіктивного підприємництва.

Крім того суд звертає увагу, що у долученій до матеріалів справи копії вироку зазначено підприємства Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД», однак господарські операції описані в акті не пов'язані з господарськими операціями, які відбувались між ПП "Авто-драйв ойл" та Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» згідно договорів договір купівлі-продажу від 22.10.2010 № 22/10-10, від 01.08.2011 № 3 та жодної згадки про вказані договори у вироку немає.

Дослідивши акт перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів іншого податкового органу. Висновки акта перевірки зводяться лише до констатації тверджень, що господарські операції ПП "Авто-драйв ойл" не мали реального товарного характеру. Підставою для таких висновків стали:

- ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 12.09.2012 № 1396/155/22-1/35501934 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Імпел ЛТД» (код ЄДРПОУ 35501934) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012»;

- ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 19.10.2012 № 2012/2210/22-1/32484508 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Сьомий день» (код ЄДРПОУ 32484508) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012».

При цьому, суд звертає увагу, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно порушення законодавства, які на думку податкового органу, були допущені ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД».

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ПП "Авто-драйв ойл" та ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений приватним підприємством «Авто-драйв ойл» судовий збір у розмірі 300 грн підлягає стягненню на користь позивача з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 22.05.2013 № 0007861520.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 22.05.2013 № 0007851520.

4. Стягнути з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Авто-драйв ойл» (код ЄДРПОУ 37073100, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 А) судовий збір в розмірі 300 (триста) грн 00 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 07.11.2016.