Постанова

від 07.11.2016 по справі 815/4658/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4658/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Белінського Г.В.

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_2» до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною відмову у прийнятті податкової декларації,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_2» до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправною відмову Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період липень 2016 року ТОВ «Аргумент ОСОБА_2», що подані ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» у день їх фактичного отримання Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 25.08.2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

У зв'язку із зміною ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» свого місцезнаходження (з м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5 на м. Львів, Галицький район вул. Устияновича, буд. 8А/1), 31.12.2015 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів підприємства про, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис.

ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» надіслало поштою на адресу Галицької ОДПІ підписану керівником та скріплену печаткою підприємства податкову звітність з ПДВ за липень 2016 року.

Листом від 25.08.2016 року Галицька ОДПІ повідомила ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» про відмову у прийняті податкової декларації підприємства за липень 2016 року.

Позивач зазначив, що за період з 01.01.2016 року по 01.07.2016 року своє місцезнаходження не змінювали, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо).

Позивач вважає, що Галицькою ОДПІ було порушено порядок прийняття у нього податкової звітності та безпідставно відмовлено йому у прийнятті такої, а відтак дії відповідача є протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с.4-7).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Від представника відповідача 17.10.2016 року до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він просив в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» відмовити (а.с.23-24).

В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що в порушення вимоги ст.49 Податкового кодексу України ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» надіслало податкову звітність з ПДВ за липень 2016 року 18.08.2016 року (граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року 20.08.2016 року).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З січня 2016 року позивач перебував на обліку як основний платник у Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Крім того, ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» неодноразово засобами електронного зв'язку на адресу Галицької ОДПІ направляло договір про визнання електронних документів, проте Галицька ОДПІ не уклала з ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» даного договору.

18.08.2016 року ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» поштою надіслало на адресу Галицької ОДПІ підписану керівником та скріплену печаткою підприємства податкову звітність з ПДВ за липень 2016 року а саме: податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року на 2 арк., додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року на 1 арк., додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року на 2 арк. (а.с.53-57).

З огляду на матеріали справи вбачається, що зазначену податкову декларацію з додатками відповідач отримав 25.08.2016 року про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18-19).

Листом від 25.08.2016 року № 10063/1304-08 Галицька ОДПІ повідомила ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» про відмову у прийнятті податкової декларації підприємства з ПДВ за липень 2016 року (а.с.20-21).

У зазначеному листі Галицька ОДПІ не вказує причини відмови, виключно цитує норми пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48, п.49.11 ст.49 ПК України без вказівки на конкретне порушення даних норм з боку позивача, а також як на підставу відмови посилається на службову записку ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області від 11.04.2016 року.

Суд встановив, що згідно з відомостями ЄДР у період з 01.01.2016 року по 29.03.2016 року місцезнаходження позивача було: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Устияновича, будинок 8А/1, яке цим підприємством зазначалося у зазначеній вище податковій звітності. Згідно з відомостями ЄДР 29.03.2016 року ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» змінило своє місцезнаходження з м. Львів, Галицький район, вул. Устияновича, буд. 8А/1 на м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Законом України В«Про внесення змін до Податкового кодексу УкраїниВ» № 909-VIII від 24.12.2015 року п. 49.4 ст. 49 ПК України доповнено абзацом третім, згідно якого у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами В«аВ» і В«бВ» пункту 49.3 цієї статті.

Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно з п. 6.4 якого орган ДПС розриває Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно з пунктами на які посилається відповідач у своїй відмові, 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Однак, з огляду на відмову податкового органу у реєстрації він не зазначив, які реквізити вказані з порушенням у декларації, або які порушення взагалі містить подана декларація. Так само у своїх запереченнях відповідач не навів жодного порушення заповнення декларації.

Суд дійшов висновку, що Галицька об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Львівській області порушила порядок прийняття у позивача податкової звітності та безпідставно відмовила йому у прийнятті такої, а відтак зазначені дії відповідача є протиправними. Представник відповідача не зазначав, що позивач був знятий з обліку у Галицькій об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Львівській області в момент подання декларації.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З урахуванням вкладеного, суд дійшов висновку, що позов належить до задоволення, а податкова декларація вважається поданою вчасно згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період липень 2016 року ТОВ «Аргумент ОСОБА_2», та вважати її такою, що подана ТОВ «Аргумент ОСОБА_2» у день її фактичного отримання Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 25.08.2016 року.

3.Стягнути з Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 39069824) сплачений судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім),00 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 07 листопада 2016 року

Суддя О.Я. Бойко

.