Рішення

від 31.10.2016 по справі 906/1244/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" жовтня 2016 р. Справа № 906/1244/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром"

про визнання недійсним договору оренди №27 від 27.07.2012

В провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа № 906/1244/15, провадження по якій порушено ухвалою господарського суду від 11.08.2015.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2016 було зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №906/1227/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27358,08 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2016р. справу № 906/1244/15 суддею Сікорською Н.А. прийнято до свого провадження та поновлено провадження у справі № 906/1244/15. Розгляд справи призначено на 18.10.2016р.

Ухвалою суду від 18.10.2016р. розгляд справи відкладено на 31.10.2016р.

Позивач в судове засідання не з'явився.

27.10.2016р. на адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області від 18.10.2016р., яка направлялась на адресу позивача з відміткою поштового відділення про неможливість вручення у зв'язку з "закінченням терміну зберігання" (а.с. 70-72).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкладення розгляду справи від 18.10.2016р. р. направлялась відповідачу на адресу - АДРЕСА_1, тобто на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

До того ж, в судовому засіданні, яке відбулось 18.10.2016 р., брала участь представник позивача, за клопотанням якої розгляд справи відкладався, в зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та поданням письмової позиції по суті спору з урахуванням обставин, викладених у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016р. по справі №906/1277/14.

Представника позивача було повідомлено про дату та час наступного судового засідання.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив,

31.10.2016р. на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання через зайнятість в інших судових процесах. Водночас заперечив проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. Повідомив, що керівник відповідача не має юридичної освіти, а направити в судове засідання іншого представника підприємство не має змоги (а.с.73).

Суд розглянувши вищевказане клопотання, дійшов висновку про його відхилення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Як вказано у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відтак, безпосередня відсутність в судовому засіданні представника відповідача у зв'язку із зайнятістю останнього в інших судових засіданнях не може слугувати підставою для відкладення з врахуванням наведених вище законодавчих приписів, оскільки вказана обставина не свідчить про неможливість забезпечення відповідачем явки в судове засідання іншого уповноваженого представника. А відсутність у керівника відповідача юридичної освіти не позбавляє останнього права на представлення інтересів відповідача у судах.

До того ж, суд зауважує, що явка повноважного представника судом не визнавалась обов'язковою, а своїм правом подати письмові пояснення відповідач не скористався як в судове засідання, яке відбулось 18.10.2016 р., так і в дане засідання.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористались, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні оглядались матеріали справи №906/1227/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Місцевпром" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27358,08 грн. заборгованості з орендної плати.

Судом долучено до справи копії документів, які виготовлені зі справи № 906/1227/14 (а.с. 78-88).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач у вересні 2014 року ТОВ "Місцевпром" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з позивача заборгованості з орендної плати в сумі 27358,08 грн., посилаючись на умови договору оренди № 27 від 27.07.2012р.

Позивач зазначає, що в ході вирішення, поданого ТОВ "Місцевпром" позову у справі № 906/1227/14, зокрема, було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області № 1/1305 від 05.05.2015р. підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди № 27 від 27.07.2012р. виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Посилаючись на висновки проведеної судової почеркознавчої експертизи в межах розгляду справи № 906/1227/14 позивач звернулася до суду з даним позовом про визнання недійсним договору оренди № 27 від 27.07.2012р., який міститься в матеріалах справи (а.с. 9).

Як на підставу визнання даного договору оренди недійсним позивач посилається на те, що даний договір позивачем не підписувався, ніколи не укладався та є підробленим.

Судом встановлено, що договір оренди № 27 від 27.07.2012р. був предметом дослідження при розгляді господарським судом Житомирської області справи № 906/1227/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Місцевпром" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27358,08 грн. заборгованості з орендної плати.

18.06.2015 р. господарським судом у справі № 906/1227/14 було винесено рішення, згідно якого з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром" 17229,82 грн. заборгованості з орендної плати, 10000,00 грн. штрафу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. рішення господарського суду від 18.06.2015 р.у справі № 906/1227/14 скасовано в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром" 14029 грн. 82 коп. заборгованості та 10000 грн. штрафу.

Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові, викладено пункти 1, 2, 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10002, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром" (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 17, ід. код 30620776) - 3 200 грн. заборгованості з орендної плати та 213 грн. 70 коп. судового збору за подання позову.

3. В решті позовних вимог відмовити.»

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, при розгляді справи № 906/1227/14 судом було встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного Договору оренди № 27 від 27.07.2012р.

За умовами п. 1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення перукарні (об'єкт), що розташований на першому поверсі нежилого приміщення TOB „Місцевпром" за адресою: АДРЕСА_2. Загальна площа об'єкту 56,5 кв.м., в т. ч. площа підсобних приміщень та коридору.

Відповідно до п. 3 Договору передача приміщення оформляється актом приймання-передачі протягом 2-х днів з моменту підписання цього договору. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.

В підтвердження укладення договору оренди № 27 від 27.07.2012р. до матеріалів справи було долучено два примірники вказаного договору оренди, які за змістом не є тотожними, а також примірники акта приймання - передачі по договору оренди №27 від 27.07.2012р.

При дослідженні обставин по справі № 906/1227/14, суд дійшов висновку, що надані сторонами примірники договору оренди № 27 від 27.07.2012р та акт приймання-передачі до договору оренди № 27 від 27.07.2012р. в сукупності засвідчують факт прийняття ФОП ОСОБА_1 (в даному випадку позивачем) до виконання зобов'язань за договором.

В постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. вказано, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.10.2014р. у справі № 906/1227/14 призначено судову почеркознавчу експертизу, об'єктом дослідження якої був договір оренди № 27 від 27.07.2012р., вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до висновку експерта №1/1305 від 05.05.2015, предметом дослідження якого виступав договір оренди №27 від 27.07.2012 (в редакції, поданій ТОВ "Місцевпром"), встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в правому нижньому куті на першому аркуші договору оренди № 27 від 27.07.2012 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис від імені ОСОБА_1 в правому нижньому куті на другому аркуші договору оренди № 27 від 27.07.2012 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис від імені ОСОБА_1 в правому нижньому куті на третьому аркуші договору оренди № 27 від 27.07.2012 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «ОСОБА_1.» на четвертому аркуші договору оренди № 27 від 27.07.2012 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 При цьому, вирішити питання про те, чи виконаний підпис на четвертому аркуші договору оренди № 27 від 27.07.2014р. в графі «ОСОБА_1.» - ОСОБА_2 чи іншою особою, не виявилося можливим.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення повторної судово - почеркознавчої експертизи від 14.03.2016р. №18903-18905/15-32, який було надано на стадії апеляційного провадження у справі № 906/1227/14, підпис від імені ОСОБА_1 у правому нижньому куті першого, другого , третього аркушів та у графі «Орендар ФОП ОСОБА_1» у рядку «ОСОБА_1.» на четвертому аркуші договору оренди №27 від 27.07.2012р., укладеного від імені ТОВ «Місцевпром» та ФОП ОСОБА_1, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_1 у правому нижньому куті першого, другого , третього аркушів та у графі «Орендар ФОП ОСОБА_1» у рядку «ОСОБА_1.» на четвертому аркуші договору оренди №27 від 27.07.2012р., укладеного від імені ТОВ «Місцевпром» та ФОП ОСОБА_1, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1; встановити чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 Олександрівни у правому нижньому куті першого, другого, третього аркушів та у графі «Орендар ФОП ОСОБА_1» у рядку «ОСОБА_1.» на четвертому аркуші договору оренди №27 від 27.07.2012р., укладеного від імені ТОВ «Місцевпром» та ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 або іншою особою, не виявилося можливим з причин, наведених у п. 3 дослідницької частини висновку експертів.

При дослідженні обставин справи № 906/1227/14, суд дійшов висновку, що фактичні дії сторін свідчать про те, що спірний договір був укладений. Проте умови Договору, визначені п. 5.1.2 та п. 7.4 (щодо штрафу) не є дійсними, оскільки сторони не дійшли згоди в цій частині.

Судом також встановлено, що 29.04.2014р. орендар - ФОП ОСОБА_1, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 4.4 договору оренди, повідомила ТОВ "Місцевпром" про бажання достроково припинити дію укладеного договору оренди, зазначила, що 27.04.2014р. було звільнено орендоване приміщення та просила орендодавця підписати акт приймання -передачі.

Враховуючи надісланий лист ФОП ОСОБА_1 про дострокове припинення договору оренди № 27 від 27.07.2012р., дату отримання вказаного листа орендодавцем та враховуючи умови п. 4.4. договору, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором оренди припиняються через 90 днів, а саме 05 червня 2014 року.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 с. 627 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, предметом розгляду даного спору є визнання недійсним договору оренди № 27 від 27.07.2012р.

В процесі розгляду справи суд встановив, що позивач просить визнати договір оренди саме в тій редакції, на підставі якого грунтував свої вимоги ТОВ "Місцевпром" до ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення орендної плати у справі № 906/1227/14.

Як уже зазначалось судом, позивач недійсність даного договору оренди пов'язує із тим, що спірний договір не підписано позивачем, що встановлено висновком судової почеркознавчої експертизи в межах розгляду справи № 906/1227/14.

Відповідно до частин 1-3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, при розгляді справи № 906/1227/14 відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи № 1/1305 від 05.05.2015р. та № 18903/18905/15-32 від 14.03.2016р. було встановлено, що підпис в договорі оренди № 27 від 27.07.2012р. виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

За таких обставин, при вчиненні договору оренди № 27 від 27.07.2012р., в редакції який позивач просить визнати недійсним, не дотримано вимог ч.2 ст. 207 ЦК України, а саме договір не підписано сторонами.

Оскільки спірний договір не підписано зі сторони позивача, відсутня й така обов'язкова вимога, додержання якої є необхідною для чинності правочину,як воля ФОП ОСОБА_1 щодо укладення такого договору.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що спірний договір є недійсним.

При цьому суд зауважує, що між сторонами вже ж таки існували договірні відносини щодо оренди приміщення для розміщення перукарні, загальною площею 56,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2, що було предметом дослідження у справі № 906/1227/14.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди № 27 від 27.07.2012р. (в редакції, яка не підписувалась ФОП ОСОБА_1) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди № 27 від 27.07.2012р., в редакції, яка не підписувалась ФОП ОСОБА_1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцевпром" (10014, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 30620776)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

- 1218,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.11.16

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)