Постанова

від 31.10.2016 по справі 904/4380/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016 року Справа № 904/4380/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко В.О., довіреність №742-0 від 25.02.2014 р.;

від відповідача-1 та відповідача-2: представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Атлант-Бахмач" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. у справі № 904/4380/16

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпро

до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м.Дніпро

до відповідача-2: Приватне підприємство "Атлант-Бахмач", м.Бахмач Бахмацький район Чернігівська область

про стягнення 11 446,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. у справі № 904/4380/16 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та Приватного підприємства "Атлант-Бахмач" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за Договором №б/н від 09.04.2013 р. в розмірі 11 446, 74 грн., з яких: 3 704, 92 грн. - заборгованість за кредитом, 3672,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 069, 58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 689,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "Атлант-Бахмач" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 689,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач-2 порушив свої зобов'язання та не повернув позивачу отримані ним кредитні кошти, не сплатив відсотки за їх користування та комісію, що підтверджується випискою банка по рахунку відповідача-2, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач-1 (як поручитель по зобов'язанням відповідача-2 за Кредитним Договором) не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором поруки.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого господарського суду скасувати і повернути матеріали справи господарському суду Дніпропетровської області для виконання ним вимог ч.1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Приватне підприємство "Атлант-Бахмач" не брало на себе зобов'язань щодо забезпечення операцій по рахунку порукою і щоб поручителем було саме ТОВ "Приват-Фінансист" за Договором поруки, укладеного 11.08.2015р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Приват-Фінансист", відповідно до умов якого ТОВ "Приват-Фінансист" виступило поручителем по зобов'язанням ПП "Атлант-Бахмач".

Посилаючись на норму статті 553 Цивільного кодексу України апелянт зазначає, що природа поруки полягає у поєднанні волі боржника і поручителя відповідати спільно, тому порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя.

На думку апелянта, господарський суд не надав належну оцінку Договору поруки, який є фіктивним і не створює юридичних наслідків, що призвело до порушення правил територіальної підсудності, визначених статтею 15 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник посилається на п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Позивач вважає хибним висновок відповідача-2 про фіктивність Договору поруки, оскільки відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Також посилається з цього приводу на норми статей 207, ч.3 ст.215, 234 Цивільного кодексу України.

Позивач звертає увагу на те, що відповідач-2 не звертався з позовами про визнання Договору поруки недійсним (на підставі його фіктивності), тому в силу вимог ст. 204 Цивільного кодексу України вказаний договір є дійсним. Крім того, згідно приписів ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України боржник (відповідач-2) та поручитель (відповідач-1) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники, тому позивач законно звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості з обох солідарних боржників одночасно. Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Таким чином вважає, що рішення господарського суду прийнято без порушень правил територіальної підсудності.

Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та призначено в судове засідання на 31.10.2016р. колегією суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.

26.10.2016р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Одночасно заявник зазначив, що підтримує апеляційну скаргу, просить її задовольнити та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016р. шляхом накладення арешту на рахунки ПП "Атлант-Бахмач".

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду №1498/16 від 28.10.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.10.2016р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

У судове засідання 31.10.2016р. відповідач -1 не забезпечив явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.124). Про причини неявки суд не повідомив.

Клопотання відповідача-2 про розгляд справи без участі його представника підлягає задоволенню, оскільки неявка відповідача-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи те, що неявка відповідача-1 також не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи достатні для вирішення спору, колегія суддів розглядає справу у відсутність представників відповідачів-1, -2 за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 31.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

09.04.2013 року Приватним підприємством "Атлант-Бахмач" (далі Відповідач-2) було підписано заяву про відкриття рахунку (далі - Заява) (з. с. 22).

Згідно з вказаною заявою Відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умов), Тарифів Банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 09.04.2013р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № б/н від 09.04.2013р. (а.с. 46), починаючи з 25.02.2014р., Банк нараховував Клієнту відсотки за користування кредитом у розмірі 28% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, а з 01.07.2014 року Банк нараховував Клієнту за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних.

За сумами кредиту, отриманими клієнтом до 01.07.2014р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 30 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 28% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

В порушення взятих на себе зобов'язань Відповідач-2 отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування та комісію не сплатив.

Відповідно до розрахунку Позивача (а.с. 46) станом на 27.04.2016р. заборгованість по кредиту - 3704,92 грн. за період з 25.02.14р. по 27.04.16р., заборгованість по процентам за користування кредитом - 3672,24 грн. за період з 25.02.14р. по 27.04.16р., у зв'язку з чим Позивачем додатково до сплати Відповідачу-2 нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 4069,58 грн. за період з 4069,58 грн. з 11.09.14р. по 27.04.16р.

Заборгованість Відповідача-2 підтверджується випискою банка по рахунку Відповідача-2, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо (а.с.46, 47).

11 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (Відповідач-1) був укладений Договір поруки №30827CNBWS0AF (далі-Договір поруки) (а.с. 50), відповідно до умов якого Відповідач-1 виступив поручителем по зобов'язанням Відповідача-2 за договором б/н від 09.04.2013 року (далі - Кредитний договір). Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому з розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі (п.2 Договору поруки).

Пунктом 5 договору поруки передбачено, що у випадку не виконання Боржником будь-якого обов'язку передбаченого п.1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Пункт 6 передбачає, що Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений (ні) в письмовій вимозі Кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього Договору.

На момент вирішення спору Відповідач-1 не надав доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з протоколів судових засідань від 08.06.16р. (а.с. 63), 29.06.16р. (а.с. 77) та 09.08.16р. (а.с. 98) Відповідач-1 та Відповідач-2 в судові засідання призначені на ці дати не з'явилися, клопотання про відкладення слухання справи не подавали. В матеріалах справи наявні поштові конверти з ухвалами суду про виклик у судове засідання, які було направлено на вказані у витягу з ЄДРПОУ адреси Відповідачів та повернуто з посиланням на відсутність адресата та за закінченням терміну зберігання (а.с.60-62, 71-73, 87-92). Сповіщення Відповідача-2 про слухання справи також підтверджується поштовим повідомленням, яке останній отримав 07.06.16р. (а.с. 70).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п/п. 3.9.1 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

З урахуванням вищивикладеного доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм статті 104 Господарського процесуального кодексу України в частині проведення судового засідання за відсутності сторони, яку не було належним чином поінформовано про час і місце судового розгляду справи відхиляються колегією суддів як необґрунтовані і такі що не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання місцевим господарським судом належної оцінки договору поруки, який за твердженням апелянта є фіктивним відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 234 ЦК України передбачає, що фіктивним є правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захист) цивільних прав та інтересів серед іншого може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті

Відповідач-2 не надав доказів звернення до суду з позовами про визнання договору поруки №30827CNBWS0AF, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ПРИВАТ-ФІНАНАСИСТ» недійсним у зв'язку з його фіктивністю, а тому з урахуванням положень ст. 204 ЦК України вказаний договір є дійсним.

Перевіривши рішення місцевого господарського суду в повному обсязі у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не знайшла інших підстав для його зміни або скасування.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Атлант-Бахмач" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. у справі № 904/4380/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. у справі № 904/4380/16 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 07.11.2016р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов