Постанова

від 03.11.2016 по справі 909/470/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р. Справа № 909/470/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № 07/504 від 01.09.2016 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.16

у справі №909/470/16

за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«Єврокомсервіс-2006В» , м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ;

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Івано-Франківськ;

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "ІФ-Будімпекс", м. Івано-Франківськ.

про визнання права іпотекодержателя на незавершений будівництвом торгово-промисловий центр "Анатоль", готовністю 92%, який розташований за адресою: вул. Об'їзна, м. Івано-Франківськ і належить відповідачу на праві приватної власності.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_5 - представник;

від відповідача - ОСОБА_6В, ОСОБА_7 - представники;

від третіх осіб - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №909/470/16 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Давид Л.Л. та Михалюк О.В.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.16 скаржнику понровлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 20.10.16.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.16 розгляд справи відкладено на 03.11.16.

Рішенням Господарського суду Господарського суду ОСОБА_6 - Франківської області від 09.08.16 у справі № 909/470/16 (суддя Калашник В.О.) відмовлено в задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до відповідача, ОСОБА_2 підприємство "Єврокомсервіс-2006" про визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 підприємству "Єврокомсервіс-2006", а саме: незавершений будівництвом торгово-промисловий центр "Анатоль", готовністю 92%, що розташований за адресою: вул. Об'їзна, м. Івано-Франківськ (поштова адреса: вул. Чумака, 85, с. Вовчинці, Івано-Франківської міської ради). Судові витрати залишено за позивачем.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржене рішення покликався на припинення застави у зв'язку із припиненням основного зобов'язання з огляду на ст.593 ЦК України.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Івано-Франківського міського суду яке винесене у справі №0907/2-3234/2011 встановлено, що ЗАТ "ІЗЯСЛАВЛЬ-АГРО", який був боржником у зобов'язаннях за інноваційним договором № 48 від 08.06.1998 ліквідовано з 25.09.2009 шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру, таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва торгово-побутового центру В«АнатольВ» від 18.06.2009 року зобов'язання за інноваційним договором були погашені, а застава припинилася.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд вважав, що вказане рішення місцевого суду має преюдиціальний характер в силу ст.35 ГПК України, а тому викладені у ньому обставини не підлягають доказуванню.

Крім того, зазначено про те, що Приватне підприємство В«ЄВРОКОМСЕРВІС-2006В» не є суб'єктом спірних правовідносин, а тому суд вважав, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права. З врахуванням викладених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові.

Щодо строку позовної давності, то судом першоії інстанції не знайдено підстав для застосування наслідків спливу позовної давності виходячи з того, що судом відмовлено в задоволенні позову у зв'язку з його необгрунтованістю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивачем подано апеляційну скаргу в якій він просить рішення Господарського суду ОСОБА_6 - Франківської області від 09.08.16 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідність висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Зокрема, скаржник покликається на те, що у зв'язку із пред'явленням позову про звернення стягнення на майно до дати ліквідації боржника за основним зобов'язанням - ЗАТ «ІЗЯСЛАВЛЬ - АГРО», договір іпотеки, який укладений для забезпечення виконання інноваційного договору боржником, не є таким, що припинений. Таку позицію, апелянт обгрунтовує постановами Верховного Суку України у справах №6-15893св11, №6-84цс15 та №216цс14.

Також, скаржник не погоджується з висновоком місцевого господарського суду стосовно посилання судом на рішення ОСОБА_6 - Франківського міського суду у справі №0907/2-3234/2011 як на преюдиційне, оскільки, як зазначає апелянт, під час розгляду вказаної справи питання про визнання зобов'язання за договором застави приепиненим чи визнання договору застави недійсним жодною зі сторін не ставилося, відтак не можуть бути преюдиційними обставини, що стосуються правової оцінки обставин справи.

Крім того, скаржник вказує на те, що Державна інноваційна фінансово - кредитна установа під час розгляду справи ОСОБА_6 - Франківським міским судом не була стороною у справі, а виступала третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача, а відтак ст.35 ГПК України не може бути застосована у даному випадку.

Окрім іншого апелянт вказує також на помилковість висновку місцевого господарського суду стосовно неправильно обраного позивачем способу захисту, оскільки, на думку скаржника, ПП «ЄВРОКОМСЕРВІС -2006» набуло статусу іпотекодавця у зв'язку із укладенням договору купівлі - продажу майна, і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

13 жовтня 2016 року до суду апеляційної інстанції від третіх осіб ОСОБА_3А та ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вони зазначають про обгрунтованість доводів викладених в апеляційній скарзі, а тому просять рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення яким задоволити позовні вимоги Державної інноваційної фінансово - кредитної установи.

20 жовтня 2016 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. В поданому відзиві відповідач покликається на обгрунтованість тверджень місцевого господарського суду щодо припинення іпотеки, оскільки такий факт встановлено рішенням суду в цивільній справі №0907/2-3234/2011.

Також, відповідач вважає, що у даній справі ним було подано заяву про застосування строків позовної давності, яка на його думку є обгрунтованою, оскільки твердження позивача про те, що він дізнався про перехід права власності на спірний об'єкт до ПП «Єврокомсервіс - 2006» лише з рішення апеляційного суду ОСОБА_6 - Франківської області від 20.06.13 у справі №0907/2-3234/2011 не відповідає дійсності виходячи з того, що, як зазначає відповідач, про існування договору купівлі продажу спірного об'єкту позивачу було відомо ще у 2010 році. Таким чином, на думку відповідача, позиція скаржника стосовно того, що строк позовної давності слід обчислювати з 20.06.13 є помилковим.

Треті особи участі свої уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили.

Представники сторін навели у судовому засіданні свої доводи, міркування та запереченння.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.06.1998 року між Хмельницьким регіональним відділенням Держаного інноваційного фонду України, правонаступником якого є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа та закритим акціонерним товариством "Ізяславль-Агро" м.Ізяслав Хмельницької області був укладений інноваційний договір №48.

Предметом вказаного договору є реалізація інноваційного проекту - "Впровадження геліотехнологій вирощування овочів в закритих грунтах", з метою створення виробництва конкурентноспроможної продукції. Сторони договору домовились, що інвестор зобов"язується внести для здійснення проекту цільовий вклад у вигляді іноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт ( додаток 2) , а Підприємство виконати всі роботи по реалізації Проекту і повернути інвестору його вклад у строки і розмірах, що вказані у плані повернення платежів (додаток 4).

Загальна вартість проекту, відповідно до п.2.2 Договору складає 4 450 000грн.

Строк виконання проекту починається з 08 червня 1998 р. до 08 червня 2001 року.

Розділом 7 Договору передбачено, що повернення інвестору його вкладу забезпечується заставним майном - цілісним майновим комплексом торгово-промислового центру "Анатоль", м. Івано-Франківськ (додаток 5 ).

В забезпечення виконання зобов'язань з повернення інноваційної позики, 30.06.1998, між Виробничо-торговим приватним об'єднанням В«АнконВ» , Хмельницьким відділенням Державного інноваційного фонду України та АТЗТ В«Ізяславль-АгроВ» укладено Договір застави (із змінами від 02.09.1999), відповідно до якого виробничо-торгівельне приватне об'єднання В«АнконВ» виступило заставодавцем по Інноваційному договору № 48 від 08.06.1998 за зобов'язаннями ЗАТ В«Ізяславль-Агро В» .

Відповідно до договору застави, ВТІІО В«АнконВ» виступило майновим поручителем, передавши в заставу Хмельницькому регіональному відділенню Державного інноваційного фонду України наступне майно:

1.Адміністративний будинок готовністю 72%, трансформаторну підстанцію, прохідну, козловий кран, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ,'вул. Побутова, 8-А;

2.Майновий комплекс (торгово-побутовий центр В«АнагольВ» ) готовністю 92%, в т.ч. торгово-складські приміщення (літ.А), торгово-складські приміщення з адмінкорпусом та котельнею (літ. Б), вольєр (літ. Г), ресторан (літ, Д) і торгові-ряди, білетні каси, яке (майно) знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Об'їзна, б/н (поштова адреса об'єкта: с. Вовчинець, Івано-Франківської міськради, вул. Чумака, 85).

30 червня 1998 року, приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно ст. 73 ЗУ В«Про нотаріатВ» , накладена заборона на відчуження заставленого майна.

18 липня 1998 року власником ВТПО В«АнконВ» ОСОБА_9 складено заповіт (посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №882Д), згідно якого, майно, що було передано в заставу заповідалось дітям: ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

10 листопада 1999 року, державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, у зв'язку із смертю ОСОБА_9, 25.08.1998 , видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно з якими ОСОБА_3 передано у спадок майновий комплекс (торгово-побутовий центр В«АнатольВ» ) готовністю 92%, з майном, розташованим за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Об'їзна, б/н, а ОСОБА_4 - адміністративний будинок готовністю 72%, з майном, яке в ньому знаходиться, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Побутова, 8-А.

Зважаючи на порушення боржником зобов'язань з повернення отриманої позики, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2001 справа №12/1610 та від 04.09.2001 справа №7/2820 задоволенні позовні вимоги Хмельницького відділення Державного інноваційного фонду України про стягнення з ЗAT В«Ізяславль-АгроВ» заборгованості та штрафних санкцій по Інноваційному договору №48 від 08.06.1998 на загальну суму 3 375 241,09 грн.

Згідно постанов ВДВС Ізяславського РУЮ від 20.09.2001 та 05.02.2001 виконавчі провадження були закінчені через відсутність коштів та майна у боржника (ЗАТ В«Ізяславль- АгроВ» ).

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2009 року ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №3/44-Б-НВО- 3/157-Б Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.03.2006 скасовано, ЗАТ "ІЗЯСЛАВЛЬ-АГРО" (код ЄДРПОУ 23839484) ліквідовано з 25.09.2009 (Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення Дата запису: 25.09.2009; Номер запису: 16581170006000365).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.02.2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 22.10.2007 року (справа №33-Ц-273), задоволено позовну заяву Української державної інноваційної компанії до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, заставлене згідно Договору застави від 30.06.1998 року, зі змінами від 02.09.1999, в сумі 3 375 241,09 грн.

В подальшому, 07 грудня 2007 року, між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, що перейменована з Української державної інноваційної компанії, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. №1007 (кредитор), власниками заставленого майна - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (боржники) та ОСОБА_2 підприємством В«ІФ-БудімпексВ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34084209) (третя особа) був укладений Договір про погашення боргу третьою особою, із змінами, внесеними додатковим договором від 05.02.2008 року, згідно якого ПП В«ІФ-БудімпексВ» зобов'язувалось погасити борг в сумі 3 727 791,09 грн. за ВТПО В«АнконВ» (власником якого був ОСОБА_9,спадкоємцями якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4А.), яке виступило майновим поручителем та заставодавцем по інноваційному договору №48 від 08.06.1998 року за ЗАТ В«Ізяславль-АгроВ» за Договором застави від 30.06.1998 року.

Відповідно до п.3.1. Договору про погашення боргу третьою особою від 07.12.2007, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (кредитором) знято заборону на відчуження заставного майна, з метою укладення в той же день між ОСОБА_3 та ПП В«ІФ-БудімпексВ» договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, а саме: договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом торгово-побутового центру В«АнатольВ» , готовністю 92%, який знаходиться за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради по вул. Об'їзній б/н (поштова адреса об'єкта: с. Вовчинець, Івано-Франківської міськради, вул. Чумака, 85).

ПП В«ІФ-БудімпексВ» взяті на себе зобов'язання виконало частково, сплативши на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 2 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суд Івано-Франківської області від 20.07.2010 у справі №П-16/61 присуджено до стягнення із ПП В«ІФ-БудімпексВ» на користь Державної інноваційної фінансово- кредитної установи 1 940 585,87 грн. (1 527 791,09 грн. сума основного боргу, 104 906,87 грн. - 3% річних, 307 887,91 грн. - інфляційні втрати) боргу.

Проте, рішення суду не було виконано у зв'язку із відсутністю коштів та майна у ПП В«ІФ-БудімпексВ» , та перебуванням його у стані припинення із 26.04.2010 року.

Разом з цим, 18 червня 2009 року, між приватним підприємством В«ІФ-БудімпексВ» (продавець) та приватним підприємством В«ЄВРОКОМСЕРВІС-2006В» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - торгово-промисловий центр В«АнатольВ» , готовністю 92%, що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Вовчинець, вул. Чумака, буд.85, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за №2750, за ціною 10 800 000,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.04.2013 у справі №0907/2-3234/2011, залишеним Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.06.2013 та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.09.2013р. (справа №6-31668св 13), за позовом ОСОБА_3 до ПП В«ІФ- БудімпексВ» , ПП В«ЄВРОКОМСЕРВІС-2006В» , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, повернення у власність ОСОБА_3 та визнання за ним права власності на незавершене будівництво та за зустрічним позовом ПП В«ЄВРОКОМСЕРВІС-2006В» до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, визнано за ГІП В«СВРОКОМСЕРВІС-2006В» право власності на незавершений будівництвом торгово-промисловий центр В«АнатольВ» , готовністю 92%, що розташований за адресою: м. Івано- Франківськ, с. Вовчинець. вул. Чумака, буд.85.

З огляду навищенаведне та посилаючись на те, що постановлення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - боржника та виключення його з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення обов'язку іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, та зважаючи на те, що ПП «ЄВРОКОМСЕРВІС - 2006» набуло у власність об'єкт іпотеки, Державна інноваційна фінансово - кредитна установа звернулася з позовом до ПП «ЄВРОКОМСЕРВІС - 2006» з позовом про визнання за позивачем права іпотекодержателя на незавершений будівництвом торгово - промисловий центр «Анатоль».

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія судді зазначає наступне:

Згідно з ст. 1 Закону України «Про заставу» (в редакції Закону № 2654-XII від 20.11.1997, чинній на момент укладення договору застави) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють з підставами для припинення права іпотеки. Однак при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, боржником не виконано свого зобов'язання з погашення боргу за інноваційним договором, вказана обставина не заперечується сторонами у справі, таким чином посилання місцевого господарського суду на відсутність заборгованості та припинення застави у зв'язку із ліквідацією боржника з посиланням на встановлені рішенням ОСОБА_6 - Франківського міського суду у справі №0907/2-3234/2011 обставини є передчасними з огляду на наступне:

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Реєстру.

Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання кредитного договору боржником (правовий висновок Верховного Суду України у справах №6-216цс14 та №6-84цс15).

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2001 справа №12/1610 та від 04.09.2001 справа №7/2820 задоволенні позовні вимоги Хмельницького відділення Державного інноваційного фонду України про стягнення з ЗAT В«Ізяславль-АгроВ» заборгованості та штрафних санкцій по Інноваційному договору №48 від 08.06.1998 на загальну суму 3 375 241,09 грн.

Разом з цим, згідно постанов ВДВС Ізяславського РУЮ від 20.09.2001 та 05.02.2001 виконавчі провадження були закінчені через відсутність коштів та майна у боржника (ЗАТ В«Ізяславль- АгроВ» ). З наведеного вбачається, що рішення про стягнення боргу залишилося без виконання.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» ( в редакції Закону № 898-IV від 05.06.2003 року, чинній на момент звернення стягнення на предмет іпотеки ) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.02.2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 22.10.2007 року (справа №33-Ц-273), задоволено позовну заяву Української державної інноваційної компанії до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, заставлене згідно Договору застави від 30.06.1998 року, зі змінами від 02.09.1999, в сумі 3 375 241,09 грн.

При цьому, 16 вересня 2009 року ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №3/44-Б-НВО- 3/157-Б ЗАТ "ІЗЯСЛАВЛЬ-АГРО" (код ЄДРПОУ 23839484) ліквідовано з 25.09.2009 (Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення Дата запису: 25.09.2009; Номер запису: 16581170006000365).

З наведеного вбачається, що позивач (Державна інноваційно фінансово - кредитна установа) реалізував своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувшись до суду з відповідним позовом, коли зобов'язання, забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося, та до виключення боржника з Реєстру.

Отже, можна зробити висновок, що постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - боржника за основним зобов'язанням і його виключення з Реєстру не припиняє поруки, якщо кредитор до виключення боржника з цього Реєстру реалізував своє право щодо поручителя, пред'явивши до нього позов.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про припинення застави у зв'язку з внесенням відомовтей про ліквідацію боржника є безпідставним.

Також, як зазначено вище 07 грудня 2007 року, між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, що перейменована з Української державної інноваційної компанії, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. №1007 (кредитор), власниками заставленого майна - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (боржники) та ОСОБА_2 підприємством В«ІФ-БудімпексВ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34084209) (третя особа) був укладений Договір про погашення боргу третьою особою, із змінами, внесеними додатковим договором від 05.02.2008 року, згідно якого ПП В«ІФ-БудімпексВ» зобов'язувалось погасити борг в сумі 3 727 791,09 грн. за ВТПО В«АнконВ» ( власником якого був ОСОБА_9К, спадкоємцями якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4А.), яке виступило майновим поручителем та заставодавцем по інноваційному договору №48 від 08.06.1998 року за ЗАТ В«Ізяславль-АгроВ» за Договором застави від 30.06.1998 року.

Відповідно до п.3.1. Договору про погашення боргу третьою особою від 07.12.2007, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (кредитором) знято заборону на відчуження заставного майна, з метою укладення в той же день між ОСОБА_3 та ПП В«ІФ-БудімпексВ» договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, а саме: договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом торгово-побутового центру В«АнатольВ» , готовністю 92%, який знаходиться за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради по вул. Об'їзній б/н (поштова адреса об'єкта: с. Вовчинець, Івано-Франківської міськради, вул. Чумака, 85).

7 грудня 2007 року укладено договір купівлі - продажу незавершеного будівництвом торгово-побутового центру В«АнатольВ» , готовністю 92%, який знаходиться за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради по вул. Об'їзній б/н (поштова адреса об'єкта: с. Вовчинець, Івано-Франківської міськради, вул. Чумака, 85). Укладений договір посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано за №Д-707. На підставі зазначеного договору ПП В«ІФ-БудімпексВ» набуло у власність незавершений будівництвом торгово-побутового центру В«АнатольВ» .

В подальшому, 18.06.2009 року між ПП В«ІФ-БудімпексВ» та ПП «Єврокомсервіс - 2006» укладено договір купівлі -продажу незавершеного будівництвом торгово-побутового центру В«АнатольВ» . Відповідно до укладеного договору власником зазначеного нерухомомого майна стало ПП «Єврокомсервіс - 2006».

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку не доведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Таким чином, оскільки всі права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, перейшли до ПП «Єврокомсервіс - 2006» та те, відсутні підстави для припинення договору застави у зв'язку з ліквідацією боржника, - іпотека (застава) залишається дійсною незалежно від зміни власника майна . Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України в постанові від 25.05.2016 у справі № 6-2858цс15.

Зважаючи на наведене, посилання місцевого господарського суду на припинення застави у зв'язку з реалізацією предмета застави на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2009, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необгрунтованим.

Крім того, відповідно до п.3.5 договору про погашення боргу третьою особою від 07.12.2007 року, з моменту перерахування третьою стороною ( ПП «ІФ - Будімекс») суми заборгованості в розмірі 3727791,09 грн 09 коп. у повному обсязі припиняє дію договір застави від 30.06.1998 року . Таким чином договором про погашення боргу третьою особою чітко встановлено дату припинення договору застави.

Разом з цим, ПП В«ІФ-БудімпексВ» взяті на себе зобов'язання виконало частково, сплативши на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 2 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суд Івано-Франківської області від 20.07.2010 у справі №П-16/61 присуджено до стягнення із ПП В«ІФ-БудімпексВ» на користь Державної інноваційної фінансово- кредитної установи 1 940 585,87 грн. (1 527 791,09 грн. сума основного боргу, 104 906,87 грн. - 3% річних, 307 887,91 грн. - інфляційні втрати) боргу.

Проте, рішення суду не було виконано у зв'язку із відсутністю коштів та майна у ПП В«ІФ-БудімпексВ» , та перебуванням його у стані припинення із 26.04.2010 року.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, момент припинення договору застави не настав, у зв'язку з невиконанням третьою стороною (ПП В«ІФ-БудімпексВ» ) взятого на себе обов'язку по погашення боргу в повному обсязі.

При цьому, судом апеляційної інстанції спростовується посилання місцевого господарського суду на рішення ОСОБА_6 - Франківського міського суду у справі №0907/2-3234/2011 як на преюдиційне, оскільки наведені вище обставини свідчать про чинність договору застави, що випливає безпосередньо з норм законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, до предмета дослідження під час розгляду справи №0907/2-3234/2011 не входило питання припинення договору застави, а надана судом в процесі розгляду зазначеної справи правова оцінка договору застави не може вважатися преюдиційними фактами в розумінні ст.35 ГПК України.

Відтак, з огляду на встановлений судом факт чинності договору застави, позивачем у справі не було втрачено правового статуту сторони такого договору, тобто Державна інноваційна фінансово - кредитна установа залишається іпотекодержателем нерухомого майна до моменту погашення кредиторського боргу та повного виконання договірних зобов'язань. При цьому, зважаючи на перехід права власності на предмет застави (іпотеки), зобов'язаною стороною (заставодавцем/іпотекодавцем майна) є ПП «Єврокомсервіс - 2006», оскільки до нього перейшли всі права та обов'язки за договором застави, зважаючи на набуття ним права власності на спірне нерухоме майно згідно договору купівлі - продажу.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду стосовно того, що Приватне підприємство В«Єврокомсервіс -2006 В» не є суб'єктом спірних правовідносин, а тому позивачем невірно обрано спосіб захисту, у зв'язку з чим місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позову, колегія суддів вважає необгрунтованим.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що відповідачем, під час розгляду справи місцевим господарським судом подано клопотання про застосування строків позовної давності, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов , тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з поданої заяви пр заастосування строкі позовної давності, відповідач вважає, що позивачу було відомо про порушення його права з лютого 2010 року у зв'язку з наявністю рішення ОСОБА_6 - Франківського міського суду у справі № 2-1582/2010.

При цьому, в спростування поданого клопотання, позивач покликається на те, що він не був стороною договору іпотеки, а тому строк позовної давності слід обчислювати з моменту набрання законної сили рішенням ОСОБА_6 - Франківським районного судом у справі № 0907/2-3234/2011 від20.06.13, після встановлення факту належності спірного нерухомого майна ПП «Єврокомсеровіс - 2006».

Оцінивши матеріали справи на предмет дотримання позивачем строків позовної давності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим подане клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності з огляду на таке:

Як вбачається з рішення ОСОБА_6 - Франківського міського суду у справі № 2-1582/2010 предметом розгляду якої було, зокрема, визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, відповідно до якого ПП «Єврокомсервіс - 2006» набуло у власність об'єкт незавершеного будівництва, суд відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним договору встановив, що майно - незавершений будівництвом торгово - побутовий центр «Анатоль», набуто ПП «Єврокомсервіс - 2006» на законних підставах.

При цьому, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі було залучено Державну інноваційну фінансово - кредитну установу.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до законодавства право власності набувається, зокрема на підставі договору купівлі - продажу, відтак, зважаючи на обізнаність позивача у даній справі про наявність договору купівлі продажу спірного майна, який не визнаний судом недійсним, скаржник знав про набуття майна ПП «Єврокомсервіс - 2006» на законних підстав з рішення ОСОБА_6 - Франківського міського суду від 29.06.10, а тому не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позов до набувача майна в межах строків позовної давності.

Відтак, посилання скаржника на те, що йому стало відомо про особу до якої перейшло право власності на майно та відповідно до якої необхідно було пред'являти позов з рішення Івано- Франківського міського суду від 03.04.13 у справі 0907/2-3234/2011 не відповідає матеріалах та обставинам справи.

Покликання апелянта на постанову Верховного Суду України у справі № 6-30цс15 від 18.03.15, як на підтвердження подання позову в межах строків позовної давності споростовуються судом апеляційної інстанції, оскільки постанова, на яку посилається скаржник, прийнята за наслідками перегляду судових рішень у справах за різних фактичних обставин, які не є тотожними даній справі.

Таким чином, оцінивши все вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про звернення позивачем до суду з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.13 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на встановлення факту порушеного права позивача, у зв'язку із чинністю договору поруки, але при цьому пропуск ним позовної давності, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.

Зважаючи на наведене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, у зв'язку із необхідністю відмови у позові з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що незважаючи на те, що місцевим господарським судом правильно в резолютивній частині відмовлено в задоволенні позову, ним допущено процесуальне порушення, зважаючи на неповне дослідження всіх обставин стосовно подання позову поза межами строку позовної давності, відтак рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга часковому задоволенню.

Судовий збір покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду ОСОБА_6 - Франкоівської області від 09.08.16 у справі № 909/470/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.11.16

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.