Справа № 760/8492/16-ц
№2/760/4046/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Делікатесстаргруп», третя особа ОСОБА_2 про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
В С Т А Н О В И В :
В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доПриватного підприємства «Делікатесстаргруп» з вимогами про визнання протиправними наказів №3 від 04.04.2016р. та №6 від 04.04.2016р., поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В подальшому Позивач доповнила свій позов вимогою про визнання протиправним наказу директора ПП «Делікатсстаргруп» №1-0000000007 від 23.08.2016р. про припинення трудового договору на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).
Позивач мотивує свої вимоги наступним.
ОСОБА_1 зазначає, що 06 квітня 2016 року її було ознайомлено з наказом №3 від 04.04.2016р. «Про результати проведення перевірки (інвентаризації) 01.04.2016р. магазину за адресою: АДРЕСА_1, та подальшого зняття з займаної посади ОСОБА_1.», яким Позивача було знято з посади на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України (у зв'язку з втратою довіри), та наказом №6 «Про невідповідність займаній посаді комерційного директора ОСОБА_1.».
Зазначені накази, як стверджує Позивач, були формально прийняті на підставі проведеної 01.04.2016р. перевірки (інвентаризації) у магазині за адресою: АДРЕСА_1, проте фактично вони, на думку Позивача, прийняті у зв'язку з неприязними стосунками, які склались між власницею ПП «Делікатесстаргруп» ОСОБА_3 та нею. Крім того, як вказує Позивач, вона не обіймала посаду комерційного директора, і на неї ніколи не покладались функціональні обов'язки, про які йдеться в наказах.
Відтак, Позивач вважає своє звільнення незаконним та просить її поновити на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, враховуючи, що її було звільнено саме наказом від 04.04.2016р. і після цього вже не допускали до виконання роботи, Позивач вважає протиправним видання ще одного наказу про її звільнення за №1-000000007 від 23.08.2016р. за прогул, прийнятого вже після її звернення до суду з оскарженням первісного звільнення.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав. Зазначив, що не зважаючи на надання Відповідачем суду копії наказу про прийняття ОСОБА_1 на посаду комерційного директора ПП «Делікатесстаргруп», доказів ознайомлення її з посадовою інструкцією, в якій були б зазначені функціональні обов'язки, у зв'язку з невиконанням яких начебто була втрачена довіра до Позивача, та зроблено висновок про її невідповідність даній посаді, Відповідачем не надано.
Крім того, представник Позивача наполягав на тому, що саме наказом №3 від 04.04.2016р. ОСОБА_1 фактично була звільнена з роботи, не зважаючи на те, що в наказі вжите формулювання «зняти з посади», а не «звільнити».
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, звертаючи увагу суду на те, що накази №3 та №6 від 04 квітня 2016 року не мали жодних посилань на звільнення ОСОБА_1 з посади, зазначене в ньому формулювання про її «зняття» з посади чинним законодавством не передбачене, за своєю суттю зазначені накази містять в собі констатацію фактів, які встановлені за результатним проведеної інвентаризації магазину, в якому Позивач працювала директором. Представник Відповідача зазначив, що інвентаризація була ініційована у зв'язку надходженням неодноразових скарг від продавців та постачальників товару про наявність заборгованості, та за результатами перевірки магазину Київським міськобласним центром захисту прав споживачів, якості та безпеки продукції, яким було виявлено, що в магазині реалізується товар, термін придатності якого закінчився.
Представник Відповідача наполягає на тому, що жодних правових наслідків для Позивача накази №3 та №6 не мали, її трудові обов'язки на підприємстві не припинялись, проте після ознайомлення з наказами Позивач зникла і на роботі більше з'являлась. У зв'язку з неявкою Позивача на роботу кожного дня складались відповідні акти, і у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів поважності причин неявки Позивача на роботу, її було звільнено наказом №1-0000000007 від 23.08.2016р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул.
Третя особа - ОСОБА_4 - до суду не з'явився, подав заву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ПП «Делікатесстаргруп» з 16.01.2015 року, і була прийнята на роботу згідно з наказом №1-0000000007 від 15.01.2015р.
Наказом №2 від 31.03.2016р. директора ПП «Делікатесстаргруп» була створена інвентаризаційна комісія для проведення інвентаризації товарів та інших товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. (а.с. 57)
За результатами проведеної інвентаризації 04 квітня 2016 року директором Підприємства ОСОБА_4 було видано наказ №3, згідно з яким було встановлено:
1.Халатне відношення до своїх службових обов'язків:
-відсутність укладених договорів про матеріальну відповідальність з продавцями магазину;
-відсутність санітарних книжок у окремих продавців та інших співробітників магазину;
-недотримання санітарно-гігієнічних норм у торговому залі, підсобних та складських приміщеннях;
2.виявлено недостачу та псування довірених матеріальних цінностей;
3.несвоєчасні повернення та неповернення товарів,у яких закінчився граничний термін використання, а також зіпсованих товарів, що призвели до недоцільних та завищених витрат підприємства;
4.непрофесійне співробітництво з постачальниками товарів й формування заявок на постачання товарів та несвоєчасні розрахунки з ними, що призвели до економічного занепаду підприємства.
Цим же наказом ОСОБА_1 було знято з займаної посади.
В даному випадку суд звертає увагу в першу чергу на те, що можливість «зняття» особи з посади не передбачена чинним Кодексом законів про працю України. Намагання Позивача ототожнювати це поняття з поняттям «звільнення» не має достатнього правового підґрунтя, і суд не може в даному випадку погодитись із такою думкою.
Відсутність наміру Відповідача на звільнення працівника в розумінні трудового законодавства підтверджується наданими суду звітами з бухгалтерського та кадрового обліку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 продовжувала обліковуватись як працівник до моменту її звільнення за прогул 23 серпня 2016 року. (а.с. 87-99)
В той же час, враховуючи, що такий дисциплінарний захід з боку роботодавця по відношенню до робітника як «зняття з посади», безвідносно до його суті та наслідків, не передбачений Кодексом законів про працю, його застосування уявляється суду протиправним, а тому сам наказ №3 від 04.04.2016 слід визнати незаконним.
04 квітня 2016 року директором ПП «Делікатесстаргруп» було прийнято Наказ №6 «Про невідповідність займаній посаді комерційного директора Богдановою О.Л.», яким встановлено, що вона :
1.не здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства у сфері матеріально-технічного забезпечення, заготівлі та зберігання товарів, збуту товарів за договорами постачання, забезпечуючи ефективне та цільове використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їх витрат, прискорення обігу грошових коштів;
2.не організовує матеріально-технічне забезпечення якості продукції, організації зберігання, транспортування та збуту готової товарів;
3.не вживає заходів щодо своєчасного укладення господарських та фінансових договорів з постачальниками і споживачами товарів, розширення прямих і тривалих господарських зв'язків, не забезпечує виконання договірних зобов'язань з поставок товару (за кількістю, номенклатурою, асортиментом, якістю, строками та іншими умовами поставок);
4.не здійснює контроль за реалізацією товарів, матеріально-технічного забезпечення підприємства, фінансовими та економічними показниками діяльності підприємства, за правильним витрачанням обігових коштів, цільовим використанням банківського кредиту, припиненням постачання товарів, які не матимуть збуту.
Невідповідність працівника займаній посаді Кодекс законів про працю України пов'язує з недостатньою кваліфікацією або станом здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України).
В той же час Відповідачем не надано суду посадової інструкції комерційного директора ПП «Делікатесстаргруп», кваліфікаційних вимог до такої посади, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості переконатись у правомірності висновку Відповідача про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді.
Зазначене свідчить про обґрунтованість вимог Позивача про визнання протиправним наказу №6 від 04 квітня 2016 року.
Встановлено, що наказом №1-0000000007 від 23 серпня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади комерційного директора за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 100)
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Таким чином, роботодавець перед звільненням працівника має переконатись як у наявності самого факту відсутності працівника на робочому місці, так і у відсутності поважних причин неявки працівника на роботу.
Безспірно встановлено, що в період з 04 квітня по 23 серпня 2016 року Позивач ОСОБА_1 не перебувала за місцем своєї роботи в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 105-184)
Аналізуючи наявність або відсутність поважних причин неявки Позивача на робочому місці протягом зазначеного терміну, суд враховує наступне.
В якості поважної причини неявки на роботу після 04 квітня 2016 року Позивач зазначає, що згідно з наказом №3 від 04.04.2016р. вона вважала себе звільненою, а крім того, Відповідач не допускав її не робоче місце.
В той же час, як встановлено судом вище, наказ №3 від 04.04.2016 не містив у собі формулювання про звільнення ОСОБА_1 з посади, а захід, застосований до неї у вигляді «зняття з посади» не передбачений законом. Таким чином, Позивач не мала достатніх виправданих підстав не з'являтись на роботу попри видання щодо неї наказу №3 від 04.04.2016р.
Посилання Позивача на дії працівників Відповідача по недопущенню її на робоче місце після видання наказу №3 від 04.04.2016р. жодними доказами не підтверджуються.
Так само Позивач не надала суду доказів звернення її до Відповідача із заявами про здійснення остаточного розрахунку при звільненні, отримання трудової книжки тощо.
В той же час листом від 14 липня 2016 року ПП «Делікатсстаргруп» запропонувало ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу відсутності її на робочому місці з 04 квітня 2016 року, чим фактично підтвердило, що ОСОБА_1 не була звільнена на підставі наказу №3 від 04.04.2016р., а продовжувала обліковуватись як діючий працівник.
Суд звертає увагу на те, що не зважаючи на отримання такого повідомлення Позивач не з'явилась на роботу та продовжила ігнорування своїх трудових обов'язків, вже будучи достовірно обізнаною, що вона не вважається звільненою з посади.
У зв'язку з цим з моменту отримання від ПП «Делікатесстаргруп» пропозиції надати пояснення з приводу відсутності на роботі, Позивач вже не лише могла, а і повинна була усвідомлювати відсутність у неї поважних причин неявки на роботу, а тому висновок Відповідача про можливість звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин є обґрунтованим, законним та відповідає суті спірних правовідносин.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП здійснене у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для її поновлення на роботі немає.
З урахуванням задоволення позову в тій частині, яка оплачена судовим збором Позивачем, стягненню з Відповідача підлягає судовий збір в розмірі 551,20 гривень.
З матеріалів справи також вбачається, що Позивачем витрачено кошти в сумі 1900 грн. на правову допомогу, які Позивач також просить стягнути з Відповідача.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується участь представника Позивача у судових засіданнях протягом 1,5 годин граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу слід вирахувати наступним чином: 1450 * 40% * 1,5 = 870 гривень.
При цьому, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, компенсацію підлягають витрати пропорційно до задоволених вимог, і остаточна сума компенсації розраховується наступним чином: 870 / 2 = 435 гривень.
Керуючись ст. ст. 40 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 81, ч. 3 ст. 88, ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» №3 від 04 квітня 2016 року «Про результати проведення перевірки (інвентаризації) 01.04.2016р. магазину за адресою: АДРЕСА_1 та подальшого зняття з займаної посади ОСОБА_1.».
Визнати протиправним наказ Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» №6 від 04 квітня 2016 року «Про невідповідність займаній посаді комерційного директора ОСОБА_1.».
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 986,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2016 |
Оприлюднено | 11.11.2016 |
Номер документу | 62554959 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Фаловська Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Фаловська Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Фаловська Ірина Миколаївна
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Коробенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні