Ухвала

від 24.01.2017 по справі 760/8492/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Кравець В.А., Мазурик О.Ф,

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Делікатесстаргруп , третя особа ОСОБА_2 про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року позивачка звернулася із зазначеним позовом, уточнивши який зазначила, що з 31.12.2014 року до 05.04.2016 року працювала у відповідача, коли наказом від 04 квітня 2016 року № 3 була увільнена від займаної посади на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України.

04 квітня 2016 року відповідачем був виданий наказ № 6 про невідповідність позивачки займаній посаді.

23 серпня 2016 року відповідачем був виданий наказ № 1-0000000007 про припинення трудового договору із позивачкою на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Зазначивши про безпідставність видання вищевказаних наказів, просила, визнати протиправними та скасувати наказ ПП Делікатесстаргруп № 3 від 04 квітня 2016 року Про результати проведення перевірки (інвентаризації) 01.04.2016 року магазину за адресою: АДРЕСА_1 та подальшого зняття з займаної посади ОСОБА_1 та наказ від 04 квітня 2016 року № 6 Про невідповідність займаній посаді комерційного директора ОСОБА_1 , поновити позивачку на посаді комерційного директора підприємства відповідача з 05 квітня 2016 року, стягнути із відповідача на користь позивачки 17141.76 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року, 1950 грн. витрат на правову допомогу. (т.1 а.с.1-4, 33-35, 203-205)

Відповідач проти позову заперечував. (т.1 а.с.41-43)

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним наказ ПП Делікатесстаргруп №3 від 04 квітня 2016 року Про результати проведення перевірки (інвентаризації) 01.04.2016р. магазину за адресою: АДРЕСА_1 та подальшого зняття з займаної посади ОСОБА_1 , визнано протиправним наказ ПП Делікатесстаргруп №6 від 04 квітня 2016 року Про невідповідність займаній посаді комерційного директора ОСОБА_1 , у задоволенні інших вимог відмовлено. (т.1 а.с.216, 218-221)

В апеляційній скарзі позивачка зазначила, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалити нове про задоволення заявлених вимог. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не врахував обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову і дійшов помилкового висновку про часткове його задоволення. (т.1 а.с.225-228)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав скаргу і просив її задовольнити, представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Третя особа ОСОБА_2 просив розглянути справу за його відсутності. (т.1 а.с.249-250, т.2 а.с.1-2)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, роз'яснень у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. (ч.1 ст. 83 КЗпП України)

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що наказом відповідача від 15 січня 2015 року № 1-0000000007 з 16 січня 2015 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаді комерційного директора. (т.1 а.с.46-48)

Наказом відповідача від 04 квітня 2016 року № 3 Про результати проведення перевірки (інвентаризації) 01.04.2016 року магазину за адресою: АДРЕСА_1 та подальшого зняття з займаної посади ОСОБА_1 , на підставі перевірки (інвентаризації) магазину проведеної 01 квітня 2016 року, ОСОБА_1 була знята з займаної посади. (т.1 а.с.5, 58)

04 квітня 2016 року відповідачем був виданий наказ № 6 Про невідповідність займаній посаді комерційного директора ОСОБА_1 .(т.1 а.с.6-7, 59)

Обґрунтовуючи видання вищевказаних наказів, відповідач посилався на наявність скарг на роботу магазину та виявлені в процесі перевірки недоліки.

Такі обставини (виявлені недоліки в організації роботи магазину і порушення) підтверджуються наданими до суду доказами, зокрема: скаргами, актом від 13 березня 2016 року встановлених порушень Закону України Про захист прав споживачів , претензіями на неналежну організацію роботи магазину, відомостями обліку товарно-матеріальних цінностей із зазначенням про їх нестачу. (т.1 а.с.51-57, 60-71)

Доводи позивачки про її звільнення з роботи наказом від 04 квітня 2016 року № 3 суперечать наявним у справі доказам, яким районним судом дана належна оцінка. При цьому, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зняття з займаної посади ОСОБА_1 суперечить положенням законодавства в частині можливих заходів до працівника за неналежне виконання трудових обов'язків.

Оскільки до суду не надано доказів, що із посадовими обов'язками ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис, або кваліфікаційних вимог до вказаної посади, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неспроможність висновків відповідача щодо невідповідності позивачки займаній посаді, викладеної у наказі від 04 квітня 2016 року № 6.

14 липня 2016 року відповідач направив позивачці письмове повідомлення про надання письмового пояснення причин неявки на роботу, яке вручено позивачці 27 липня 2016 року. (т.1 а.с.101-102)

Доводи позивачки щодо не допуску її відповідачем на робоче місце об'єктивними доказами по справі не підтверджені.

23 серпня 2016 року відповідачем був виданий наказ № 1-0000000007 про припинення трудового договору із позивачкою на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, нараховано компенсацію за невикористану відпустку. (т.1 а.с.47)

Факт вчинення позивачкою прогулу (відсутності на робочому місці більш ніж три години) у період з 04 квітня 2016 року доведений відповідачем в судовому засіданні і позивачем не спростований, доказів поважності причин відсутності на робочому місці у ці дні позивачка не надала, тому відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. (т.1 а.с.105-184)

Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивачки з роботи, не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу.

За таких обставин колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

В.А.Кравець

О.Ф.Мазурик

Справа № 22-ц/796/1059/2017

Унікальний номер 760/8492/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Коробенко С.В.

Доповідач Левенець Б.Б.