Постанова

від 03.11.2016 по справі 825/1857/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року Чернігів Справа № 825/1857/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Скугоревої Н.О.,

за участі представника позивача Шелеста С.Ю.,

за участі представника відповідача Серкіна К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Приватного підприємства ''Сигва'' про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

19.10.2016 позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства ''Сигва'' (далі - ПП ''Сигва'') і просить стягнути з відповідача податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 13600,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачуються податки до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, оскільки грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2015 № 0000982224 є неузгодженим за правилами статті 56 Податкового кодексу України, а тому, представник відповідача вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду про стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим просив суд відмовити у позові (а.с. 23-25).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не належить задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП ''Сигва'' у встановленому законом порядку зареєстроване, як юридична особа Чернігівським районним управлінням юстиції 09.12.2011 та перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області 12.12.2011.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи визначення терміну "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 13600,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 № 0000982224 (отримано - 01.10.2016, а.с.11).

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем винесено податкову вимогу № 667-25 від 29.04.2016, яка надіслана засобами поштового зв'язку на адресу підприємства (а.с. 12).

При цьому, судом встановлено, що ПП "Сигва" не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2015 №0000982224 звернулось до Головного управління ДФС в Чернігівській області зі скаргою від 06.10.2015 № 06/01/10. Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 22.10.2015 № 2865/1025-01-10-04-15 податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалось, було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Після отримання ПП "Сигва" рішення ГУ ДФС в Чернігівській області від 22.10.2015 № 2865/1025-01-10-04-15 підприємством було подано до Державної фіскальної служби України вторинну скаргу № 23/01/11 від 23.11.2015 (вхідний № 33852/6 від 25.11.2015) на податкове повідомлення-рішення Чернігівської ОДПІ. Рішенням ДФС України від 07.12.2015 № 25933/6/94-94-10-01-02-25 скарга ПП "Сигва" була залишена без розгляду та повернена заявнику. Підставою для повернення стало порушення ПП "Сигва" вимог п. 56.3, п. 56.6 ст. 56 ПК України щодо 10-ти денного строку подання такої скарги.

ДФС України в своєму рішенні зазначила, що днем отримання ПП "Сигва" рішення ГУ ДФС в Чернігівській області за результатами розгляду первинної скарги є 31.10.2015, оскільки рішення направлялось поштою з повідомленням про вручення та повернулось до ГУ ДФС в Чернігівській області із зазначенням причини невручення - "за закінченням терміну зберігання", а отже відповідно до п. 9.6 розділу IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 № 848 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за №99/24876, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 825/7/16 адміністративний позов ПП "Сигва" задоволено, визнано неправомірною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за скаргою ПП ''Сигва''' від 23.11.2015 № 23/01/11 про скасування грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 25.09.2015 року № 000982224 форма С.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 змінено та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати неправомірною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, скарги ПП ''Сигва'' від 23.11.2015 № 23/01/11 про скасування грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області від 25.09.2015 № 000982224 форми С".

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З таких підстав, суд дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі № 825/7/16 має преюдиціальне значення, а тому, суд визнає, що в порушення вимог статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган допустив бездіяльність щодо не розгляду скарги ПП ''Сигва'' від 23.11.2015 № 23/01/11 про скасування грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2015 № 000982224, а відтак, останнє є неузгодженим.

До такого висновку суд дійшов і тому, що відповідно до п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Враховуючи викладене, положення п. 56.9 ст. 56 Кодексу передбачають настання відповідних правових наслідків за наявності юридичного факту - не надсилання вмотивованого рішення або рішення про продовження строку розгляду скарги.

При цьому, за змістом пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (у т.ч. з підстав п. 56.9 ст. 56 Кодексу).

Відповідно до п. 60.3 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.09.2015 № 000982224 є відкликаним, оскільки в силу п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга позивача була повністю задоволена контролюючим органом та за наявності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі № 825/7/16, таке податкове повідомлення-рішення не породжує для платника податків (позивача) жодних правових наслідків.

Відтак, суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення грошових сум визначених податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2015 № 000982224, виходячи з того, що в судовому порядку можуть стягуватися виключно узгоджені суми податкових зобов'язань.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи, позивач не довів правомірності та обґрунтованості своїх доводів, викладених у позові, відтак суд дійшов висновку про недоведеність позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області є не обґрунтованими та безпідставними, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч. 1 ст. 98 КАС України).

Відтак, визначаючись щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 87 КАС України, до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. До таких відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором (частина перша статті 90 КАС України).

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що належним підтвердженням витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги є договір про надання правової допомоги та документ, який свідчить про оплату послуг, оформленого у встановленому законом порядку (квитанція, платіжні доручення тощо).

При цьому слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Частиною 3 статті 90 КАС України визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З 01.01.2012 набрав чинності Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (далі - Закону №4191) статтею 1 якої визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до глави 6 КАС України склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.

Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено калькуляцію вартості правової допомоги та договір про надання правової допомоги від 26.10.2016 (а.с.27).

Оплата послуг з надання правової допомоги підтверджується квіитанцією №14 від 26.10.2016 (а.с.26).

Досліджуючи вказаний вище розрахунок суд встановив, що фахівцем в галузі права надані наступні послуги, а саме:

- ознайомлення з документами та вивчення на доцільність написання заперечень проти позову тривалість 30 хвилин;

- написання заперечень проти позову тривалість 2 години;

- мінімальний заплановий час приймання участі в судовому засіданні 30 хвилин.

Таким чином, належно підтверджена сума витрат на правову допомогу, що підлягає відшкодуванню становить 1200,00 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - відмовити.

Стягнут з Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) на користь Приватного підприємства ''Сигва'' (код ЄДРПОУ 37943774) витрати на правову допомогу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук