Постанова

від 07.11.2016 по справі 904/4724/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016 року Справа № 904/4724/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О., Кузнецова І.Л.

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №18-161 від 30.12.2015 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2 , довіреність №2080 від 25.10.2016 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3 , довіреність №2079 від 25.10.2016 р.;

представник відповідача-2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 року по справі № 904/4724/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг", Чернігівська область, м. Прилуки

про стягнення 9 220, 07 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 року у справі № 904/4724/16 ( суддя Мілєва І.В.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задоволено в повному обсязі.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 3 487,99 грн. та з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 5732,08 грн .

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач 1 - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" суми вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування своєї скарги відповідач 1 - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" посилається на те, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що позивачем подана скарга про відмову у складанні комерційного акту поза межами передбаченого строку, оскільки вагон № 67147751 було подано на під'їзні колії ПАТ «Запоріжкокс» 29 жовтня 2016 року об 17:10 год., а на під'їзні колії вантажоодержувача 29 жовтня 2016 року об 21:00 год.

Таким чином, скарга про відмову в складанні комерційного акту необхідно було подати до 30 жовтня 2016 року об 21:00 год., чого позивачем не було зроблено.

Крім того, судом першої інстанції, на думку апелянта, не було враховано, що висновки викладені в ОСОБА_1 № 423/15 від 29 жовтня 2015 року - 03 листопада 2015 року відображають внесення невірних відомостей про масу вантажу та розходження у визначенні маси тари вагону.

Всі ці обставини на думку відповідача-1, є підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» суми вартості нестачі вантажу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 17 жовтня 2016 року колегією суддів у складі : головуюча суддя - Березкіна О.В.( доповідач), судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_4 від 17 жовтня 2016 року та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17 жовтня 2016 року , у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Іванова О.Г. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2016 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 07 листопада 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду.

Представники відповідача -1 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» суми вартості нестачі вантажу.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг" в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг", оскільки про час та місце розгляду справи він був повідомлений в належний спосіб, та з урахуванням строку розгляду скарги на рішення суду і відсутності можливості за власною ініціативою продовжити цей строк, а також розгляд справи вже було відкладено ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача -1, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг" (постачальник) було укладено договір поставки № 274 від 05 березня 2015року (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту - товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками і діє до В« 31В» грудня 20І6 р., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення.

Звертаючись до відповідачів із позовом про стягнення збитків, спричинених внаслідок недостачі вантажу, позивач - Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" посилався на те, що внаслідок неправильного визначення ваги відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг", а також із-за розходження у величині тари вагону № 65348989 по накладній і фактичної ваги тари вагону по результатам перевірки, позивач зазнав збитків у вигляді нестачі вантажу на суму 3 487,99 грн., а внаслідок нерівномірного навантаження вагону № 67147751, відсутності маркування на поверхні вантажу, розходженні у величині тари вагону по накладній та фактичної ваги тари вагону діями залізниця заподіяні збитки позивачу на суму 5 732,08 гр.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що згідно з актом № 417/15 при зважуванні вагону № 65348989 недостача з вини постачальника - відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профбізнесторг" склала 2 820 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження - 1 660 кг складає суму 3 487,99 грн. з ПДВ із розрахунку вартості 1 тони вантажу - 1 751,00 грн. без ПДВ (1,660т х 1 751,00 грн./т + ПДВ).

Стягуючи 5 732,08 грн. з відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця", суд першої інстанції виходив з того, що недостача (відповідальна) при зважуванні вагону № 67147751становить: 3940 кг - 1212 кг = 2728 кг, де: 3940 кг - різниця між вагою нетто згідно з накладною і вагою нетто, визначеної під час переважування на ПАТ В«ЗФЗВ» ; 1212 кг - норма недостачі (згідно з Правилами видачі вантажів, для вантажів, що перевозяться у вологому стані, 2% від ваги нетто, зазначеної в залізничній накладній).

Оскільки відповідачем 1 було відмовлено позивачу у складанні комерційного акту у зв'язку із відсутністю маркування та гострим скосом по всій довжині вагону № 67147751 (а.с. 98), а позивачем додержано порядок оскарження відмови начальника станції у складанні комерційного акту та здійснено приймання вантажу відповідно до Інструкції №П-6, то збитки у розмірі нестачі ваги на суму 5 732,08 грн. підлягають стягненню з відповідача 1.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору за накладною № 49401250 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію ОСОБА_5 Придніпровської залізниці прибули вагони № 65348989, № 67147751 з вантажем: вугілля кам'яне, зазначивши в накладній масу вантажу 118 600 кг (вагон № 65348989 - 58 000 кг, вагон № 67147751 - 60 600 кг) (а.с. 22-23).

27 жовтня 2015 року в ході приймання вагону № 65348989 при зважуванні було виявлено відхилення, перевищуюче допустиму норму недостачі. Відповідно до акту № 417 від 30.10.2015р. про вагу тари вагону (а.с. 27) за результатами переважування вагону №65348989 (комісією у складі начальника зміни ЗДЦ ПАТ В«ЗФЗВ» , уповноваженого представника громадськості, прийомоздавальника ЗДЦ ПАТ В«ЗФЗВ» ) виявлено: маса нетто вантажу - 55 180 кг.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси вантажу зданого до перевезення у вологому стані.

Відповідно до акту приймання продукції по кількості № 417/15 від 27-30.10.2015р. (а.с.25), відповідно до якого комісією (у тому ж складі) встановлено: навантаження в вагоні рівномірне, В«шапкоподібнеВ» . Основне навантаження на рівні бортів вагона. Обриси навантаження не порушені. Вантаж має природні скоси до торцевих дверей вагона. На поверхні вантажу не проглядається маркування вапном. У технічному відношенні вагон справний. Розвантажувальні люки вагону закриті щільно. Вагон без дверей. Слідів течі вантажу через конструкційні зазори не виявлено. Відхилення у вазі продукції допущено до прибуття на ПАТ В«ЗФЗВ» в результаті неправильного визначення ваги відправником, а також через розбіжності у величині вагона за накладною і фактичної ваги тари вагона за результатами таріровки. З урахуванням результатів таріровки, відхилення ваги нетто вагона № 65348989, виявлене на ПАТ В«ЗФЗВ» , від ваги нетто, зазначеного відправником (постачальником) в залізничній накладній № 49401250 складає - 2820 кг. Розбіжності у вазі 2820кг, норма недостачі (2%) 1160кг, недостача 1660кг.

Таким чином, фактичними обставинами справи підтверджуються, що було допущено недостачу вантажу в розмірі 2820 кг, яка складається з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження - 1 660 кг (58000-58000 х 2%-55180) в сумі 3 487,99 грн. з ПДВ із розрахунку вартості 1 тони вантажу - 1 751,00 грн. без ПДВ (1,660т х 1 751,00 грн./т + ПДВ), які підлягають стягненню з вантажовідправника, тобто, відповідача -2 ТОВ « Профбізнесторг».

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за недостачу - у розмірі дійсної вартості. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (п.114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

На кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) (п.1.1. Правил оформлення перевізних документі)

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п.1.3. Правил оформлення перевізних документі)

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі недостачі вантажу в розмірі вартості вантажу, якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. (п.129 Статуту).

Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р. затверджено Правила складання актів (стаття 129 Статуту) (далі - Правила складання актів).

При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1. Правил складання актів).

Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин (п. 2. Правил складання актів).

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п. 3. Правил складання актів).

Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів (п. 8. Правил складання актів).

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (п. 10. Правил складання актів).

З вищевикладеного вбачається, що підставою для матеріальної відповідальності залізниці є належним чином складений станцією залізниці комерційний акт або акт загальної форми.

Як встановлено судом першої інстанції, вантаж у вагоні № 67147751 видано одержувачу на під'їзні шляхи ПАТ "Запоріжкокс" 29 жовтня 2015року о 17 год. 10 хв., передано на під'їзні шляхи ПАТ "Запорізький завод феросплавів" 29 жовтня 2015року о 21 год. 00 хв.

03 листопада 2015року в ході приймання вагону № 67147751 по залізничній накладній № 49401250 (основна), № 49444011 (досилочна), комісією у складі начальника зміни ЗДЦ ПАТ В«ЗФЗВ» , уповноваженого представника громадськості, прийомоздавальника ЗДЦ ПАТ В«ЗФЗВ» , при зважуванні було виявлено відхилення, перевищуюче допустиму норму недостачі.

Відповідно до акту № 423 від 03 листопада 2015року про вагу тари вагону (а.с. 28) за результатами переважування вагону № 67147751 виявлено: маса нетто вантажу - 56 660 кг.

У залізничній накладній № 49444011 в гр. № 49 "відмітки залізниці" є відмітка про складений актів про подачу вагону в ремонт форми ВУ-23, від 25жовтня 2015року, а також про вихід вагону з ремонту ВУ-3б від 26 жовтня 2015року. Зазначені позначки завірені штампом ст. Червоний Лиман Дон. Залізниці. Відхилення у вазі продукції утворилося до надходження вагона № 67147751 на ПАТ В«ЗФЗВ» .

За результатами перевірки ваги тари порожнього вагону № 67147751 виявлено розбіжність у величині тари вагона за накладною і фактичної ваги тари вагона. За результатами кількісного приймання, проведеного на ПАТ В«ЗФЗВ» , встановлено фактичне відхилення ваги нетто у вагоні № 67147751, яке склало 3940 кг та перевищує допустиму норму недостачі. Недостача (відповідальна) становить: 3940 кг - 1212 кг = 2728 кг, де: 3940 кг - різниця між вагою нетто згідно з.д. накладною і вагою нетто, визначеної під час переважування на ПАТ В«ЗФЗВ» ; 1212 кг - норма недостачі (згідно з Правилами видачі вантажів, для вантажів, що перевозяться у вологому стані, 2% від ваги нетто, зазначеної в залізничній накладній).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач подав відповідачу-1 заявку від 29 жовтня 2015 року, в якій просив перевірити вагу вантажу у вагоні № 67147751, у зв'язку із відсутністю маркування та гострим скосом по всій довжині вагону (а.с. 98) та заяву від 30 жовтня 2015року № 23/339 (а.с. 101), в якій зазначив, що при комерційному огляді позивач виявив ознаки розкрадання вантажу (порушення контурів відправницького навантаження, гострий скос шапки вантажу по всій довжині вагону та відсутність маркування).

В прийманні заявки на участь представника станції в переваженні спірного вагону від працівників станції ОСОБА_5 було отримано необґрунтовану відмову, у зв'язку із чим просив скласти комерційний акт, оскільки при переважуванні вагону № 67147751 виявлено невідповідність ваги вантажу із вагою, вказаною у залізничній накладній.

Позивач звернувся до начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень держпідприємства В«Придніпровської залізниціВ» зі скаргою № 23/340 від 30 жовтня 2015року (а.с. 102), в якій просив зобов'язати співробітників станції ОСОБА_5 скласти комерційний акт за заявкою підприємства позивача на спірний вагон.

З письмових пояснень позивача, не спростованих відповідачем 2, вбачається, що згідно з інформацією про дислокацію та стан вагонів, вагон №67147751 був відчеплений по станції ОСОБА_6 та складений акт загальної форми №2280Т від 26 жовтня 2015року станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, на підставі якого був складений комерційний акт про неприбуття вагона № 67147751.

29 жовтня 2015року о 5:45 на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці в складі поїзда № 2245 прибув вагон № 67147751 досильною відправкою по залізничній накладній №49444011. В комерційному та технічному відношенні вагон прибув справний. Комерційний огляд вагона № 67147751 здійснював прийомоздавач вантажу ОСОБА_7

В вагоні було виявлено: навантаження не порушено, без виїмок і поглиблень, з природними скосами. Підстав для комісійної видачі не було.

Крім того, 29 жовтня 2015року о 17:10 згідно пам'ятки ГУ-45 на подачу вагонів № 1050 (а.с. 99) вагон № 67147751 був поданий на під'їзну колію ПАТ В«ЗапоріжкоксВ» та прийнятий представником ОСОБА_8 без претензій. Пам'ятка представником підписана без зауважень.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність підстав для складання комерційного акту з огляду на наступне.

Позивачем у акті № 423/15 приймання продукції за кількістю від 29-30 жовтня 2015року (а.с. 26), зазначено: основне навантаження на рівні бортів вагона, нерівномірне, з гострим скосом В«шапкиВ» вантажу до правого борту (розміточної сторони). Відсутнє маркування на поверхні вантажу. На поверхні вантажу є такі порушення: з розміточної сторони вагону над 7-м люком біля сходів є поглиблення розміром 100х100х50см; порушення природного скосу вантажу уздовж усього борту вагону з розміточної cтopoни, є поглиблення шириною 40-50 см, глибиною 25-30 см. У технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей (двері суцільнометалеві). Люки вагона закриті щільно, ознак течі вантажу через конструкційні зазори не виявлено.

З залізничної накладної № 49491250 вбачається, що при прийманні вантажу залізницею до перевезення було маркування, а при складанні посилочної накладної № 49444011 на час перевезення вантажу залізницею маркування було відсутнє, що свідчить про порушення поверхні вантажу та зовнішнього втручання за час перевезення залізницею вантажу у вагоні № 67147751.

При цьому, посилання апелянта на пам'ятку про надання вагонів № 1050, яка на думку апелянта свідчить про відсутність вини перевізника, є необґрунтованим, оскільки вона складалась між залізницею та ПАТ « Запоріжкокс» і відповідно представник позивача не брав участь у складанні цього документу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем 1 - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" не спростована вина за нестачу вантажу.

Посилання апелянта на порушення позивачем строків звернення із скаргою є необґрунтованим, оскільки заявка позивача на ім'я начальника ст. Запоріжжя-Ліве була подана своєчасно, тобто, 29 жовтня 2015 року, що вбачається з самої заявки.

Пунктом 16 Правил складання актів унормовано, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання відмови у видачі комерційного акту, позивач звернувся до начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень держпідприємства В«Придніпровської залізниціВ» зі скаргою № 23/340 від 30 жовтня 2015року (а.с. 102), в якій просив зобов'язати співробітників станції ОСОБА_5 скласти комерційний акт за заявкою підприємства позивача на спірний вагон.

Відповідно до п.3.4. Роз'яснень Вищого господарського суду від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_9 СРСР від 15.06.65 N П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_9 СРСР від 25.04.66 N П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122. У разі додержання порядку оскарження відмови начальника станції у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією або позовом, до яких необхідно додати докази оскарження дій начальника залізничної станції та акти приймання вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено акт № 423/15 приймання продукції за кількістю від 29-30 жовтня 2015року (а.с. 26), відповідно до якого комісією встановлено: основне навантаження на рівні бортів вагона, нерівномірне, з гострим скосом В«шапкиВ» вантажу до правого борту (розміточної сторони). Відсутнє маркування на поверхні вантажу. На поверхні вантажу є такі порушення: з розміточної сторони вагону над 7-м люком біля сходів є поглиблення розміром 100х100х50см; порушення природного скосу вантажу уздовж усього борту вагону з розміточної cтopoни, є поглиблення шириною 40-50 см, глибиною 25-30 см. У технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей (двері суцільнометалеві). Люки вагона закриті щільно, ознак течі вантажу через конструкційні зазори не виявлено.

Статтею 113 Статуту залізниць визначено що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Таким чином, оскільки позивачем додержано порядок оскарження відмови начальника станції у складанні комерційного акту та здійснено приймання вантажу відповідно до Інструкції №П-6, висновки суду першої інстанції щодо стягнення збитків за нестачу вантажу у вагоні № 67147751 з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця", є законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставними.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 року у справі № 904/4724/16 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 листопада 2016 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.Л.Кузнецова