Ухвала

від 02.11.2016 по справі 820/3632/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р.Справа № 820/3632/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. по справі № 820/3632/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" (далі по тексту - ТОВ "МАСТЕР КОРП", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі по тексту - відповідач, Східна ОДПІ м.Харкова), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016р. № 0002671402.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 15.07.2016 року №0002671402.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" зареєстровано в Харківському міському управлінні юстиції 29.11.1999 р. №14801200000029335, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова , є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.08.2014р. №200181837.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.03.2016р. за вих. №2689/10/20-36-14-01-18 на адресу ТОВ "МАСТЕР КОРП" контролюючим органом направлено запит про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень) по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "СТС ПРОЕКТ", ТОВ "ТОРГАКТИВ", ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ", на який позивачем надано відповідь та направлено копії первинних документів та оборотно-сальдових відомостей (т. 6 а.с. 77-85).

Фахівцями Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу від 30.05.2016р. № 358 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МАСТЕР КОРП" п.н. 39258947" та наказу від 10.06.2016р. №406 "Про продовження терміну проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "МАСТЕР КОРП" п.н. 39258947" в період з 06.06.2016р. по 14.06.2016р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "МАСТЕР КОРП" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з: ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" п.н. 35475564 за вересень 2015р. та листопад 2015р., з ТОВ "СТС ПРОЕКТ" п.н. 38775672 за грудень 2015р., з ТОВ "ТОРГАКТИВ" п.н. 39454475 за грудень 2015р. і з ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ" п.н. 39527453 за січень - грудень 2015р. та подальшому ланцюгу постачання, за результатами якої складено акт від 22.06.2016р. № 000/20-38-14-02-07/39258947 (т.1 а.с. 12-71).

В акті перевірки містяться висновки контролюючого органу про порушення позивачем, зокрема:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань по операціям з реалізації товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 1261897,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціям з придбання товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 1219638,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 15.07.16р. № 0002671402, яким зменшено суму податкових зобов'язань позивача за червень, вересень, листопад та грудень 2015 року в розмірі - 1261897,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту позивача за червень, вересень, листопад та грудень 2015 року в розмірі - 1219638,00 грн.

Вважаючи незаконним податкове повідомлення - рішення від 15.07.16р. № 0002671402, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи відповідач не довів суду правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.07.2016р. № 0002671402, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" п.н. 35475564 за вересень 2015 року та листопад 2015 року, ТОВ "СТС ПРОЕКТ" п.н. 38775672 за грудень 2015 року, з ТОВ "ТОРГАКТИВ" п.н. 39454475 за грудень 2015 року і з ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ" п.н. 39527453 за червень 2015 року, оскільки за отриманою відповідачем узагальненою податковою інформацією встановлено відсутність об'єктів оподаткування, не підтвердження здійснення господарських операцій у контрагентів позивача.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ "МАСТЕР КОРП" (Покупець) та ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" (Продавець) укладено договір поставки від 05.05.2015р. № 0505/2015, згідно з п. 1 якого ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС " зобов'язується передати у власність ТОВ "МАСТЕР КОРП" товар, а ТОВ "МАСТЕР КОРП" прийняти та оплатити його. Загальна вартість товару становить суму вартості товару, виписаного по видатковим накладним за період дії цього Договору. Повне найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару наведені у відповідних документах (рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях) на кожну окрему партію товару (т.1 а.с. 217).

Поставка обладнання здійснюється зі складу ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" на склад ТОВ "МАСТЕР КОРП" транспортом ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" та за його рахунок ( п.п.6.1 Договору).

Розвантаження товару й інші витрати, пов'язані з розвантаженням, проводяться за рахунок ТОВ "МАСТЕР КОРП" ( п.п. 6.2 Договору).

Як убачається із матеріалів справи, на виконання умов договору були виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму 4110810,00 грн. (в тому числі ПДВ - 685135,00 грн.) ( т.1 а.с.17-39). Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за відповідні податкові періоди.

В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано копію банківської виписки, відповідно якої за отриманий товар позивачем сплачено 4028810 грн.

Судом встановлено, що станом на 30.11.2015 р. заборгованість по здійсненим операціям станом на 30.11.2015 р. становила 82000 грн.

Перевезення товару відбувалось з використанням позивачем транспортного засобу - автомобіля марки Мазда 626, НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2, відповідно до договору оренди транспортного засобу від 11.09.2014р. , укладеного між ТОВ "МАСТЕР КОРП" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Агеєнко О.С. (т.1 а.с. 244).

Судовим розглядом встановлено, що під час проведення перевірки встановлено повне відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку ТОВ "МАСТЕР КОРП".

Крім того, між ТОВ "МАСТЕР КОРП" (Покупець) та ТОВ "ТОРГАКТИВ" (Продавець) укладено договір поставки від 01.12.2015р. № ТА-МК/011215, відповідно до п.1 якого ТОВ "ТОРГАКТИВ" зобов'язується передати у власність ТОВ "МАСТЕР КОРП" товар, а ТОВ "МАСТЕР КОРП" прийняти й оплатити його. Загальна вартість товару становить суму вартості товару, виписаного по видатковим накладним за період дії даного Договору. Повне найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару наведені у відповідних документах (рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях) на кожну окрему партію товару (т.1 а.с. 220).

Відповідно до п.п.6.1 Договору поставка обладнання здійснюється зі складу ТОВ "ТОРГАКТИВ" на склад ТОВ "МАСТЕР КОРП" транспортом ТОВ "ТОРГАКТИВ" та за його рахунок.

Розвантаження товару й інші витрати, пов'язані з розвантаженням, проводяться за рахунок ТОВ "МАСТЕР КОРП" (п.6.2 Договору).

Як убачається із матеріалів справи, на виконання умов договору були виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму 2464848,00 грн. (в тому числі ПДВ - 410808,00 грн.) ( т.1 а.с.43-55).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за відповідні податкові періоди.

В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано копію банківської виписки, відповідно якої за отриманий товар позивачем сплачено 700321 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на 31.12.2015 р. заборгованість по здійсненим операціям становила 1764527 грн. ( т.1 а.с.56).

Перевезення товару відбувалось з використанням позивачем транспортного засобу - автомобіля марки Мазда 626, НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2, відповідно до договору оренди транспортного засобу від 11.09.2014р. , укладеного між ТОВ "МАСТЕР КОРП" та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 244).

Також, між ТОВ "МАСТЕР КОРП" (Підрядник) та ТОВ "СТС ПРОЕКТ" (Субпідрядник) укладено договір про виконання робіт від 01.12.15р. № СТС п/151201-1, згідно з п.1.1. якого ТОВ "МАСТЕР КОРП" доручає, а ТОВ ""СТС "ПРОЕКТ" зобов'язується виконати наступне: монтаж і забезпечення функціонування у Бердянському морському порту системи відеоспостереження та системи контролю й керування доступом, згідно Технічного завдання за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького,6. (т.1 а.с. 230).

Фактичне виконання робіт підтверджується податковими накладними та актами виконаних робіт, а саме: актом б/н від 30.12.2015р., актом №1 від 30.12.2015р., податковою накладною №201 від 02.12.2015р., податковою накладною №3001 від 30.12.2015р.

Із матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за відповідні податкові періоди. Результати господарських операцій було включено до складу витрат декларації з податку на прибуток за 2015 рік. В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано копію банківської виписки, відповідно якої за отриманий товар позивачем сплачено 647970 грн., заборгованість по проведеним операція відсутня ( т.1 а.с.56-57).

Для транспортування ТМЦ ТОВ "МАСТЕР КОРП" залучало транспортний засіб відповідно до договору оренди транспортного засобу від 11.09.2014р. , укладеного між ТОВ "МАСТЕР КОРП" та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 244).

Крім того, між ТОВ "МАСТЕР КОРП" (Покупець) та ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ" п.н. 39527453 (Продавець) укладено договір поставки від 02.06.2015р. № 0206/2015, відповідно до п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти й оплатити його. Загальна вартість товару становить суму вартості товару, виписаного по видатковим накладним за період дії даного Договору. Повне найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару наведені у відповідних документах (рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях) на кожну окрему партію товару (т.1 а.с. 219).

Відповідно до п.п.6.1 Договору поставка обладнання здійснюється зі складу ТОВ "ТОРГАКТИВ" на склад ТОВ "МАСТЕР КОРП" транспортом ТОВ "ТОРГАКТИВ" та за його рахунок.

Розвантаження товару й інші витрати, пов'язані з розвантаженням, проводяться за рахунок ТОВ "МАСТЕР КОРП" (п.6.2 Договору).

Як убачається із акту перевірки, на виконання умов договору були виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму 94200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 15670,00 грн.) ( т.1 а.с.40-43).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій за відповідні податкові періоди.

В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано копію банківської виписки, відповідно якої за отриманий товар позивачем сплачено 94200 грн., заборгованість по проведеним операціям відсутня.

Перевезення товару відбувалось з використанням позивачем транспортного засобу - автомобіля марки Мазда 626, НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2, відповідно до договору оренди транспортного засобу від 11.09.2014р. , укладеного між ТОВ "МАСТЕР КОРП" та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 244).

Колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів (послуг) за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів. Як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи встановлено повне відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку позивача.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що товари (послуги), придбані від ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "СТС ПРОЕКТ", ТОВ "ТОРГАКТИВ", ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ", було реалізовано на адресу платників податків, а саме: ТОВ "Охорона і безпека" згідно договору постачання товару №0808/14-1 від 08.08.2014р.; ТОВ "Альфорг" - згідно договору постачання товару №0808/14-2 від 08.08.2014р.; ТОВ "Охорона і безпека Київ" - згідно договору постачання товару №0808/14-1 від 08.08.2014р., ТОВ "ФОРТ ПОСТ" - згідно договору постачання товару №01-09/14-1 від 01.09.2014р., ТОВ "ОПТА ФОРТ" - згідно договору поставки №01-09/14-3 від 01.09.2014р., ТОВ "ОПТА ЕКСИМ" - згідно договору поставки №01-09/14-4 від 01.09.2014р., ТОВ "ОПТА ЛТД" - згідно договору поставки №01-09/14-4 від 01.09.2014р., ТОВ "ОПТА ЛТД" - згідно договору №МК-1/84-В-БЕФ-15 від 20.11.2015р. (т.1 а.с. 207-212, 237-239).

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з посиланням на узагальнюючу податкову інформацію за операціями з ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "СТС ПРОЕКТ", ТОВ "ТОРГАКТИВ", ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ", колегія суддів зауважує на таке.

В силу закону, отримання контролюючим органом угазальнюючої податкової інформації, в якій викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод чи його обізнаності позивача з такими діями контрагента відповідачем не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, судом не встановлено будь-яких порушень, допущених позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, підтверджені належними та допустимими первинними документами, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності, контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій мали спеціальну податкову правосуб'єктність.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту сплачені сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС ", ТОВ "СТС ПРОЕКТ", ТОВ "ТОРГАКТИВ", ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ".

Як правомірно враховано судом першої інстанції, з огляду на недоведеність відповідачем висновків про наявність порушень позивачем податкових норм, що регулюють порядок формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "ЄВРОСТРОЙ ПЛЮС" п.н. 35475564 за вересень 2015 року та листопад 2015 року, ТОВ "СТС ПРОЕКТ" п.н. 38775672 за грудень 2015 року, з ТОВ "ТОРГАКТИВ" п.н. 39454475 за грудень 2015 року і з ТОВ "СЕРЕНІТІ ТОРГ" п.н. 39527453 за червень 2015 року, тому відсутні порушення позивачем вимог п. 185.1 та п. 187.1 Податкового кодексу України під час формування податкових зобов'язань за наслідками продажу товарів , придбаних у вказаних вище підприємств.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на підставі письмових доказів, наданих позивачем до матеріалів справи, підтверджено реальність операцій позивача з продажу товарів, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, банківські документи), податковими накладними, товарно-транспортними накладними, відповідно з якими позивач передав продані товари на користь третіх осіб покупців. Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України є неправомірними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 15.07.2016 р. №0002671402.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. по справі № 820/3632/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.