Ухвала

від 19.10.2016 по справі 125/2988/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Дьоміної О.О., Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Гримич М.К., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» про відшкодування збитків та упущеної вигоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду з указаним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що вони є власниками земельних ділянок (паїв) з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Разом з набуттям права власності на земельні ділянки вони набули право власності на багаторічні насадження - плодові дерева виду «яблуня», які росли на цих земельних ділянках.

24 квітня 2012 року за вказівкою керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Агро» (далі - ТОВ «Пфаннер Агро») працівники Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» (далі - ТОВ «Комарівці») здійснили незаконну вирізку цих плодових дерев, чим завдали позивачам збитків.

З урахуванням змінених позовних вимог позивачі просили стягнути з відповідачів на їх користь завдані збитки за знищення 966 шт. дерев на загальну суму 3 682 006 грн 70 коп., із яких: 596 400,96 грн на користь ОСОБА_6, 925 710,26 грн на користь ОСОБА_9, 544 875,78 грн на користь ОСОБА_8, 1 615 019,70 грн на користь ОСОБА_7

Вказаний розмір збитків позивачі розраховували з урахуванням наступного: 177 дерев росли на земельній ділянці ОСОБА_6, 191 дерево - ОСОБА_9, 178 - ОСОБА_8 та 420 - ОСОБА_7

Таким чином, незаконною порубкою дерев позивачам завдано шкоди на суму 3 459 807 грн 63 коп., із яких 554 348,61 грн - ОСОБА_6; 885 614,91 грн - ОСОБА_9; 490 542,30 грн - ОСОБА_8; 1 529 301,81 грн - ОСОБА_7

Розмір шкоди з використанням усередненого діаметру для всіх дерев, діаметр яких встановити було неможливо, складає 31 400 грн 04 коп., із яких: 8 689,32 грн - ОСОБА_6; 1 777,35 грн - ОСОБА_9, 19 353,48 грн - ОСОБА_8; 1 579,89 грн - ОСОБА_7

Розмір мінімально необхідних витрат для відновлення плодоносного яблуневого саду (який включає в себе мінімально необхідні роботи) складає 147 329 грн, з яких: 25 398 грн - ОСОБА_6, 29 723 грн - ОСОБА_9, 26 970 грн - ОСОБА_8, 65 238 грн - ОСОБА_7

Вартість саджанців дерев виду «яблуня», які є необхідними для відновлення знищеного саду, становить від 40 до 95 грн/шт., але здебільшого 50 грн/шт. За цих обставин позивачів дійшли згоди щодо середньої вартості саджанців у розмірі 45 грн/шт., а тому середній розмір необхідних витрат на придбання саджанців дерев виду «яблуня» становитиме 43 470 грн, із яких: 7 965 грн - ОСОБА_6, 8 595 грн - ОСОБА_9, 8 010 грн - ОСОБА_8, 18 900 грн - ОСОБА_7

Крім того, позивачі просили суд стягнути солідарно з відповідачів на їх користь упущену вигоду в сумі 256 402 грн 80 коп., яка полягає у незібранні ними врожаю і неотриманні через це прибутку, яка (упущена вигода), на їх думку, становить для ОСОБА_6 - 43 172,16 грн, ОСОБА_9 - 43 172,16 грн, ОСОБА_8 - 58 865,84 грн, ОСОБА_7 - 111 192,64 грн.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 січня 2016 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 25 січня 2016 року про виправлення описки, позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_9 завдану шкоду внаслідок порубки плодових дерев (яблунь) та їх відновлення на належній їй на праві власності земельній ділянці площею 0,5942 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1) та упущену вигоду у загальному розмірі 968 882,42 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_8 завдану шкоду внаслідок порубки плодових дерев (яблунь) та їх відновлення на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 0,8102 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2) та упущену вигоду у загальному розмірі 603 741,62 грн).

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_6 завдану шкоду внаслідок порубки плодових дерев (яблунь) та їх відновлення на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 0,5942 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3) та упущену вигоду у загальному розмірі 639 573,12 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_7 шкоду внаслідок порубки плодових дерев (яблунь) та їх відновлення на належних йому на праві власності земельній ділянці площею 0,5942 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4), земельній ділянці площею 0,5942 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5) та земельній ділянці площею 0,8113 га, яка розташована на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6), та упущену вигоду у загальному розмірі 1 726 212, 34 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_9 5 958 грн понесених судових витрат.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_8 5 958 грн понесених судових витрат.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_6 5 958 грн понесених судових витрат.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфанер Агро» на користь ОСОБА_7 5 958 грн понесених судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2016 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 січня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» про відшкодування збитків та упущеної вигоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рівних частках на користь ТОВ «Комарівці» судові витрати по справі в сумі 4 019,40 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представник ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - просять скасувати рішення апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2016 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на розпайованих земельних ділянках, що належать позивачам, винесених в натурі (на місцевості) під номерами 39, 40, 41, 42, 43, на які видано державні акти на право власності, було проведено порубку багаторічних насаджень дерев (яблунь), а також на розпайованій земельній ділянці, яка винесена в натурі (на місцевості), під номером 323 (квартал 14).

Оскільки багаторічні насадження та земельні ділянки є одним природним об'єктом, а проведеною ТОВ «Комарівці» за вказівкою ТОВ «Пфаннер Агро» порубкою дерев «яблунь» позивачам заподіяно збитки, розмір яких визначено висновком експертизи та матеріалами справи, суд дійшов висновку про задоволення позову і солідарне стягнення з відповідачів на користь позивачів шкоди, заподіяної порубкою дерев, та упущеної вигоди.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з недопустимості висновку комплексної оціночно-будівельної та інженерно-екологічної експертизи від 23 вересня 2015 року № 7817/15-43/7818/15-48 й недоведеність розміру шкоди, заподіяної позивачам вирубкою дерев.

Також відсутні належні і допустимі докази того, що після одержання державних актів на право власності на земельні ділянки і до порубки дерев у квітні 2012 року позивачі отримували з них будь-який дохід, а тим більше реалізовували урожай товарними партіями. Дані про середню урожайність і середню реалізаційну ціну яблук жодним чином не враховують витрати на їх вирощування й збір урожаю (собівартість виробництва). По суті ці дані й відповідні розрахунки є припущенням про те, що позивачі отримали б дохід відповідного розміру, якби врожай яблук на їх земельних ділянках не був нижчим за середній по району, без вирахування витрат.

У справі немає жодних належних і допустимих доказів того, що ТОВ «Пфаннер Агро» є безпосереднім ініціатором порубки спірних багаторічних насаджень, так само як і спонукання ТОВ «Комарівці» до таких дій шляхом видачі вказівок та розпоряджень.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачі є власниками земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області (за межами населеного пункту), а саме: ОСОБА_9 - площею 0,5942 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1), ОСОБА_8 - площею 0,8102 га (державний акт серії НОМЕР_2), ОСОБА_7 - площею 0,8113 га (державний акт серії НОМЕР_6), площею 0,5942 га (державний акт серії НОМЕР_4) і площею 05942 га (державний акт серії НОМЕР_5), ОСОБА_6 - площею 1,3818 га (державний акт серії НОМЕР_7) і площею 0,5942 га (державний акт серії НОМЕР_3).

Дані державні акти одержані й зареєстровані в установленому законом порядку у вересні-жовтні 2010 року.

07 травня 2008 року між Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Подільське» (далі - СВАТ «Подільське») та ТОВ «Комарівці» було укладено договір № 1-я купівлі-продажу товарів, відповідно до умов якого відповідно до Специфікації 1 (додаток № 1 до договору) СВАТ «Подільське» продало ТОВ «Комарівці» товар, а саме: яблуневі дерева та черешні, які знаходяться, в тому числі, на земельних ділянках позивачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, згідно із частиною першою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із положеннями частини другої статті 22, статті 19 ЗК України багаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Згідно із частиною третьою статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Так, суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули та на порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України належним чином не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановили характер правовідносин між позивачами та товариствами, зокрема, хто саме здійснив вирубку, межі порушення прав, підстави солідарного стягнення шкоди, та дійшли передчасного висновку про задоволення чи відмову у задоволенні позову.

Таким чином, оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий0Головуючий0 Головуючий О.О. Дьоміна Судді:В.С. Висоцька М.К. Гримич Ю.Г. Іваненко О.В. Умнова