Рішення

від 14.08.2017 по справі 125/2988/14-ц

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/2988/14-ц

2/125/251/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2017 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

за участі: секретаря Білик Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро , Товариства з обмеженою відповідальністю Комарівці про відшкодування збитків та упущеної вигоди, -

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Барського районного суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро , Товариства з обмеженою відповідальністю Комарівці про відшкодування збитків та упущеної вигоди. Свої вимоги до суду позивачі мотивували тим, що вони є власниками земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області. Разом з набуттям права власності на земельні ділянки позивачі набули права власності на багаторічні насадження - плодові дерева виду яблуня , які росли на їх земельних ділянках. 24.04.2012 за вказівкою ТОВ Пфаннер Агро працівники ТОВ Комарівці на належних позивачам земельних ділянках здійснили незаконну вирізку плодових дерев у кількості 966 шт., з них - 177 шт. на земельній ділянці ОСОБА_1, 191 шт. на земельній ділянці ОСОБА_4, 178 шт. на земельній ділянці ОСОБА_3 та 420 шт. на земельних ділянках ОСОБА_2 Позивачі зазначають, що незаконним вирізанням дерев позивачам завдано шкоди на суму 3 459 807 гривень 63 коп. З яких: 554 348,61 грн - ОСОБА_1; 885 614,91 грн - ОСОБА_4; 490 542,30 грн - ОСОБА_3; 1 529 301,81 грн - ОСОБА_2 Розмір шкоди з використанням усередненого діаметру для всіх дерев у частині тих дерев, діаметр яких встановити було неможливо, складає 31 400 гривень 04 коп., з яких: 8 689,32 грн - ОСОБА_1; 1 777,35 грн - ОСОБА_4; 19353,48 грн - ОСОБА_3; 1 579,89 грн - ОСОБА_2 Розмір мінімально необхідних витрат для відновлення плодоносного яблуневого саду (який включає в себе мінімально необхідні роботи) складає 147 329 грн, з яких: 25 398 грн - ОСОБА_1; 29 723 грн - ОСОБА_4; 26 970 грн - ОСОБА_3; 65 238 грн - ОСОБА_2 Вартість саджанців дерев виду яблуня , які є необхідними для відновлення знищеного саду, сягає від 40 грн/шт. до 95 грн/шт., але здебільшого - 50 грн/шт. За цих обставин позивачі дійшли згоди щодо середньої вартості у розмірі 45 грн/шт. Вартість підтверджується даними з офіційних сайтів постачальників. Ураховуючи, що загальна підтверджена кількість знищених плодових дерев на земельних ділянках позивачів становить 966 шт., то середній розмір необхідних витрат на їх придбання становитиме 43 470 гривень. З яких: 177 х 45 = 7 965 грн. - ОСОБА_1; 191 х 45 = 8 595 грн - ОСОБА_4; 178 х 45 = 8 010 грн - ОСОБА_3; 420 х 45 = 18 900 грн - ОСОБА_2 Оскільки реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного прав, то з урахуванням зазначеного загальний розмір реальних збитків для позивачів складає 3 682 006 грн 70 коп., з яких: 554348,61+ 8689,35+ 25398+ 7965= 596 400, 96 грн - ОСОБА_1; 885614,91+ 1777,35+ 29723+ 8595 = 925 710,26 грн - ОСОБА_4; 490542,3+ 19353,48+ 26970+ 8010= 544 875,78 грн - ОСОБА_3; 1529301,81+ 1579,89+ 65238+ 18900 = 1 615 019,70 грн - ОСОБА_2 Упущена вигода позивачів полягає у не зібранні ними урожаю і не отриманні прибутку. Загальний розмір упущеної вигоди складає 256 402 грн 80 коп., з якої упущена вигода ОСОБА_1 становить 43 172,16 грн, ОСОБА_4 - 43 172,16 грн, ОСОБА_3 - 58 865,84 грн, упущена вигода ОСОБА_2 - 111 192,64 грн. Таким чином, позивачі просили суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро та Товариства з обмеженою відповідальністю Комарівці на їх користь збитки, завдані незаконною вирізкою належних позивачам плодових дерев, а саме, на користь ОСОБА_5 у розмірі 639 573,12 грн, на користь ОСОБА_4 968 882,42 грн, на користь ОСОБА_3 603741,62 грн, на користь ОСОБА_2 у розмірі 1 726 212,34 грн та вирішити питання судових витрат.

У судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, що зазначені у позовній заяві, та просили їх задовольнити. Додатково представник позивачів зазначила, що позивачі є власниками зазначених у позові земельних ділянок , що підтверджується даними правовстановлюючих документів - Державними актами на право власності на земельні ділянки, тому на підставі ч. 1 ст. 181, ч. 3 ст. 373 ЦК України та ч. 2 ст.79 ЗК України представник позивачів вважає, що позивачі були та є законними власниками багаторічних насаджень виду яблуня , які знаходились на їх земельних ділянках в кварталах №9 та №14 на території Комаровецької сільської ради Барського району з часу отримання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації. 24.04.2012 працівниками ТОВ Комарівці , за вказівкою ТОВ Пфаннер Агро , як наполягають позивачі, було здійснено незаконну вирізку плодових дерев суцільним масивом підряд, згори до низу на належних їм земельних ділянках. Представник позивача вказала, що факт вирізки визнано відповідачами, а також підтверджено показами свідків, що були допитані у судових засіданнях; актами узгоджувальної комісії від 04.05.2012, 05.12.2012, підрахунком зрізаних дерев у присутності свідків 24.04.2012 , повідомленнями Барського РВ УМВС України у Вінницькій області , матеріалами перевірки Барського РВ УМВС України №595 та матеріалами додаткової перевірки №920. Незаконність дій відповідача ТОВ Комарівці щодо порубки плодових дерев 24.04.2012 на земельних ділянках позивачів на думку представника позивачів, підтверджується: правовстановлюючими документами позивачів на зазначені земельні ділянки - державними актами , а, відтак, правом власності на плодові дерева виду яблуня ; відсутністю у відповідача ТОВ Комарівці правовстановлюючого документа на вказані багаторічні насадження. Причетність ТОВ Пфаннер Агро до незаконної порубки дерев, на думку представника позивачів, підтверджується повідомленнями Барського РВ УМВС України у Вінницькій області, поясненнями комерційного директора товариства ОСОБА_7, що містяться в матеріалах перевірки №595 та показами свідків у судовому засіданні. Крім того, представник позивачів звернула увагу суду на те, що загальна кількість незаконно знищених дерев у кварталі №9 складає 880 шт., з яких: - 177 шт. належні ОСОБА_1, 191 шт. - ОСОБА_4, 178 шт. - ОСОБА_3, 334 шт. - ОСОБА_3 ОТІ., та у кількості 86 шт. належні ОСОБА_2 в кварталі №14. Представник позивачів зазначила, що дана кількість підтверджена протоколами огляду доказів за місцем їх знаходження від 16.02.2015, 23.03.2015 та додатками до них . Підрахунок кількості залишків зрізаних дерев із зазначенням їх діаметру здійснювався у присутності позивача ОСОБА_4, представника позивачів, представників відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, голови Комаровецької сільської ради ОСОБА_10, спеціаліста з питань землевпорядкування Відділу Держземагенства у Барському районі ОСОБА_11, спеціаліста лісового господарства ДП Барський райагроліс - Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Віноблагроліс ОСОБА_12 Представник позивачів зазначила, що зазначену кількість порахованих залишків дерев та їх діаметр відповідачами не спростовано та доказу на підтвердження протилежного не надано. Доказів, які б спростували вказане позивачами місце знаходження земельних ділянок, на яких проводився підрахунок пнів, та їх межові знаки відповідачами також не надано. Натомість, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ін., будучи під присягою, у своїх показах стверджували, що межі земельних ділянок були відведені та визначені кілками і їм це достеменно відомо, кілки вони самі бачили.

Крім того, представник позивачів звернула увагу суду на те, що різниця між зазначеною кількістю зрізаних плодових дерев у актах узгоджувальної комісії, підрахунках у присутності свідків, позовній заяві та у протоколах виїзних засідань суду 16.02.2015, 23.03.2015 пояснюється та підтверджується: матеріалами перевірки №931/2012 Барського РВ УМВС України, які містять відомості про те, що пні зрізаних дерев відповідачем викорчовувались і знищувались , показами свідків, які підтвердили викорчовування та вивезення залишків зрізаних дерев, тривалістю у часі - 2012 р.-2015 р., що є достатнім для знищення доказів незаконних дій, фотознімками та відео зйомками, здійсненими під час огляду доказів за їх місцем знаходженням, з яких видно викорчувані пні з хаотичним їх розкиданням по території (диск у матеріалах справи). Доказами сортів яблунь Джонатан та Семеренка , що були знищені відповідачем на земельних ділянках позивачів, слугують покази свідків. Середня вартість саджанців даних сортів - 45 грн/шт. підтверджена даними з офіційних сайтів постачальників. При цьому, представник відповідачів зауважила, що відповідачами доказу в підтвердження іншої вартості та у спростування вартості, зазначеної позивачами, суду не надано. Упущена вигода за період з 2012 року по 2014 рік включно в розмірі 256 402 гривень 80 коп., з яких 43 172,16 грн для ОСОБА_4, 58 865,84 грн - для ОСОБА_3, 111 192,64 грн - для ОСОБА_2 та 43 172,16 грн для ОСОБА_1 підтверджена: державними актами позивачів на земельні ділянки , повідомленнями Управління статистики у Барському районі №01-19/6 від 13.01.2015 та №01-19/73 від 20.03.2015 щодо середньої урожайності яблук та середньої ціни їх реалізації. Право позивачів на відшкодування упущеної вигоди представник позивача обґрунтувала положеннями п. г ч. 1 ст. 90, п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України. Реальні збитки , які позивачі зазнали в результаті незаконних дій відповідачів в сумі 3682006 гривень 70 коп., підтверджуються також висновком експертів за результатами проведеної судової комплексної оціночно-будівельної та інженерно-екологічної експертизи №7817/15-43/7818/15-48 від 23.09.2015 . Загальна сума реальних збитків завданих відповідачами позивачам та які підлягають відшкодуванню, становить: 596400, 93 грн для ОСОБА_1, 615 013,70 грн для ОСОБА_2, 544 875,78 грн для ОСОБА_3, 925710,26 грн для ОСОБА_4 Представник позивачів вважає, що вказана сума збитків позивачами доведена та належно підтверджена, а відповідачами не надано суду жодного доказу, який би спростував вказану позивачами суму збитків та підтвердив би іншу, тому просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідачів ТОВ Пфаннер Агро , ТОВ Комарівці ОСОБА_15 позов не визнала повністю та просила у його задоволенні відмовити. На обґрунтування заперечень подала письмові пояснення. Додатково у судовому засіданні зазначила, що ТОВ Комарівці не порушувало прав та законних інтересів позивачів, тобто не завдавало шкоди шляхом порубки багаторічних насаджень плодових дерев (яблунь), що знаходились на земельних ділянках позивачів, оскільки саме ТОВ Комарівці було належним власником вказаних яблуневих садів та мало всі правові підстави розпоряджатися такими деревами, у тому числі провести їх вирубку. Факт порубки дерев яблунь 24.04.2012 працівниками ТОВ Комарівці представники відповідача не заперечували. Так, вказані вище багаторічні насадження ТОВ Комарівці придбало у Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Подільське (СВАТ Подільське ) на підставі договору купівлі-продажу товарів. СВАТ Подільське мало всі законні підстави та повноваження для продажу цих багаторічних насаджень з наступних підстав. Відповідно до плану приватизації майна комплексу держгоспу Подільський , затвердженого Фондом державного майна України, було визначено майно, що підлягає приватизації. Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу держгоспу Подільський , який затверджено Фондом державного майна України, встановлено вартість цілісного майнового комплексу та визначено майно, яке вилучено в процесі приватизації держгоспу Подільський . Зазначено перелік об'єктів, які не увійшли до статутного фонду. У переліку майна, вилученого із статутного фонду, багаторічні насадження відсутні. У плані приватизації встановлено вартість основних та оборотних засобів галузі садівництва та виноробництва. У вказаному акті наявна оцінка багаторічних насаджень, що знаходились на земельних ділянках відповідачів, які розташовані в межах с. Комарівці Барського району Вінницької області. А тому, наявність багаторічних насаджень у складі інших основних засобів при проведенні розрахунку відновної вартості основних засобів держгоспу Подільський при оцінці цілісного майнового комплексу свідчить про факт їх включення до статутного фонду СВАТ Подільське . Крім того, факт перебування оспорюваних багаторічних насаджень у власності СВАТ Подільське підтверджується також листом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 24.05.2011, у якому вказано, що до статутного фонду СВАТ Подільське станом на 01.03.1998 увійшли багаторічні насадження і є його власністю. Після розпаювання земель СВАТ Подільське земельні частки (паї), які були виділені в натурі на місцевості, були приватизовані колишніми членами СВАТ Подільське . Таким чином, позивачі отримали у власність земельні ділянки (паї), на яких знаходяться багаторічні насадження, які належать на праві власності ТОВ Комарівці . А тому СВАТ Подільське правомірно набуло право власності на багаторічні насадження, які знаходились на земельних ділянках позивачів, як на майновий об'єкт, який на момент приватизації перебував у цивільному обігу самостійно, без поєднання з земельною ділянкою, мав самостійну вартість не пов'язану з вартістю земельної ділянки. Це також підтверджується постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 у справі №11/5-09, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України; рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.02.2013 у справі №18/9/2012/5003. 07.05.2008 ТОВ Комарівці та СВАТ Подільське уклали договір купівлі-продажу №1-я, відповідно до умов якого відповідно до Специфікації 1 (додаток №1 до договору) СВАТ Подільське продало ТОВ Комарівці товар, а саме плодові дерева яблунь та черешень, які знаходилися на земельних ділянках позивачів. Оскільки ТОВ Комарівці є належним власником багаторічних насаджень, тому позовні вимоги позивачів є недоведеними та задоволенню не підлягають. Щодо позовних вимог, пред'явлених до ТОВ Пфаннер Агро , вважає їх безпідставними, оскільки ТОВ Пфаннер Агро не може бути належним відповідачем з тих підстав, що працівники, на яких вказують позивачі, які нібито провели вирубку плодових дерев (яблунь) на належних останнім земельних ділянках, не перебували з ТОВ Пфаннер Агро у трудових відносинах, ТОВ Пфаннер Агро не видавало жодних нарядів громадянам, на яких вказують позивачі, на проведення порубки плодових дерев, а тому вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просила у їх задоволенні відмовити.

Крім того, представник відповідачів просила визнати недопустимим доказом висновок комплексної оціночно-будівельної та інженерно-екологічної експертизи від 23.09.2015 №7817/15-43/7818/15-48, оскільки даний доказ здобутий з грубим порушенням норм процесуального права, подала письмові заперечення щодо вказаного доказу.

У судових засіданнях за клопотанням представника позивачів були допитані свідки.

У судовому засіданні 27.03.2017 свідок ОСОБА_16 пояснив, що у 2012 році працював слідчим Барського РВ УМВС та складав протокол огляду місця події у с. Комарівці Барського району Вінницької області та фото таблицю. Під час складання протоколу були присутні люди, у яких були документи на земельну ділянку розміром 8 га.

У судовому засіданні свідкові було надано для огляду копію протоколу огляду місця події від 24.04.2012 (том 1 а.с. 187), свідок підтвердив, що даний документ складав він. Де зберігаються фото таблиці, що були також виготовлені, свідкові невідомо.

У судовому засіданні 27.03.2017 свідок ОСОБА_13 пояснила, що була головою ФГ Холдіт та орендувала земельні ділянки у с. Комарівці Барського району Вінницької області, що належали ОСОБА_4. У квітні 2012 року, коли почали зрізати дерева, свідок одразу приїхала. Коли свідок приїхала, було зрізано 8-10 рядків. На місці вирізки був присутній ОСОБА_17 та приїхав ОСОБА_18 ОСОБА_17 казав різати дерева, бо вони належать ТОВ Комарівці , а не пайовикам. Також була присутня ОСОБА_4, просила не різати дерев. Після того, що сталося, свідок та інші присутні особи склали акт, порахували пеньки, скільки було пеньків свідок наразі не пам'ятає.

На запитання представника відповідачів ОСОБА_15 свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що земельні ділянки ОСОБА_4 були виділені в натурі ще до того, як свідок брала їх в оренду. Земельні ділянки були позначені шляхом нанесення на стовбури дерев, що розміщені по периметру ділянок, смуги білого кольору на деревах ОСОБА_4, а на деревах, що були розміщені на земельних ділянках свідка, була нанесена смуга жовтого кольору. Свідок з 2011 року орендувала земельні ділянки у ОСОБА_4. Крім того, свідок повідомила, що ОСОБА_4 вже тричі відновлювали межі, оскільки кудись зникали межові знаки.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні 27.03.2017 суду пояснив, що у нього у кварталі №9 саду є земельна ділянка. У ОСОБА_4 у кварталі №9 - 5 паїв, на яких приблизно було 250-255 дерев, які були зрізані. Підсадка дерев була у 1970 році, під час підсадки були висаджені яблуні сортів: антонівка, слава, семеренка і джонатан. У день, коли зрізали дерева, свідок приїхав близько 10.00 год., свідок бачив, що працювала бригада ТОВ Комарівці , він їх знав, оскільки раніше з ними працював. Під час того, як вирізали дерева була присутня ОСОБА_4, ділянки, що належать свідкові, межують з ділянками ОСОБА_4, межа була позначена, виїжджала комісія, та свідок особисто забивав коли. Коли різали дерева, то коли (межові знаки) повикидали. Дерева на ділянках були плодоносні, були такі дерева, що з одного дерева можна було зібрати 30 мішків яблук, це приблизно 1 тонна.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні 11.04.2017 суду пояснила, що у квітні 2012 року свідок прийшла на свій земельний пай і побачила, що усі дерева зрізані. Свідок та інші особи, пайовики, збиралися, рахували та визначили, що усього було зрізано приблизно 1300 дерев. У ОСОБА_19 було зрізано 2 чи 3 дерева. ОСОБА_19 і ОСОБА_13 також були присутні. Свідок вказала, що також подавала позов про відшкодування збитків.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_20 повідомила, що приймала участь у складанні акту, який знаходиться у матеріалах справи. Свідкові належить земельна ділянка розміром 3 га, прибутків свідок не мала, обробляє ділянку свідок зі своєю сім'єю самостійно. Сад був посаджений приблизно у 1974-1975 роках.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні 11.04.2017 суду пояснив, що приїхав в сад, коли вирізали дерева, працівники сказали, що це наказ ОСОБА_17 ОСОБА_17 був присутній, коли вирізали сад, однак нічого не пояснював. Це було у квітні 2012 року. Дерева були родючими, вже почало розпускатися листя. Сад ОСОБА_4 плодоносив, свідок сам це бачив.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні 26.05.2017 суду пояснив, що він директор ТОВ Комарівці , та станом на квітень 2012 року так само займав цю посаду. У 9 і 14 кварталах саду ТОВ Комарівці викупили сади, а земля під садом належить пайовикам. У 9 кварталі 3 паї орендує ТОВ Комарівці . У квітні 2012 року було вирізано 340 га дерев і у 9 та 14 кварталах у тому числі. Дерева вирізали з дозволу пайовиків, є додаткові угоди. ОСОБА_4 не укладали угоди. Землевпорядник показував межі паїв, на яких вирізали дерева. Не було конфліктів з ОСОБА_4 щодо вирізки дерев та свідок не звертався у міліцію з даного приводу. Щодо проведення вирізки дерев були видані наряди, які розподіляв агроном. ТОВ Комарівці є власником дерев на підставі договору купівлі-продажу з СВАТ Подільське . Зрізані дерева віддали у школу, хто саме займався вивезенням дерев свідок не пам'ятає та які були сорти теж. Агрономом був ОСОБА_21 ОСОБА_4 до ТОВ Комарівці з претензіями не зверталася.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні 26.05.2017 суду пояснив, що у 2012 році працював робітником садової бригади, що займалася вирізкою дерев. За наказом бригадира різали дерева. Під час вирізки дерев були присутні ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_13 та інші. Свідок пояснив, що їх просили припинити вирізку, і вони припинили. Свідок не пам'ятає скільки було вирізано дерев. Дерева були і сухі, і зелені. Бригадиром тоді був ОСОБА_23. Жодних межових знаків під час вирізки дерев свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні 26.05.2017 суду пояснив, що живе у с. Комарівці Барського району Вінницької області. Був присутній коли на 9 кварталі вирізали сад. Коли свідок приїхав, то практично всі дерева вже були зрізані. Вирізали дерева працівники ТОВ Комарівці , бригадиром був ОСОБА_23. Був присутній ОСОБА_17, а також були ОСОБА_19 і ОСОБА_4, бо там були їх паї. Сад, що вирізали, був живий, можливо одиниці дерев були сухі. У попередньому році були яблука, був урожай. Крім того, свідок зазначив, що до вирізки дерев у саду були межові знаки у вигляді дерев'яних колів. Коли свідок прийшов до ділянок під час вирізки дерев, то не бачив чи були межові знаки.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні 26.05.2017 суду пояснив, що живе у с. Комарівці Барського району Вінницької області на відстані 250 метрів від саду. З 1977 по 1995 роки свідок працював біля саду, у тому числі і у ТОВ Комарівці , а після 1995 року свідок знає про ці сади, бо близько живе. Коли у квітні 2012 року вирізали сад у кварталі №9, то свідок прийшов спитати що відбувається. Звернувся до бригадира ОСОБА_23, той повідомив, що з усіх питань звертатися до ОСОБА_17 Свідок запитав ОСОБА_17 чи є дозвіл на вирізку дерев, ОСОБА_17 показував документи, однак наразі свідок не пам'ятає, які були документи. На місці події ще був Студинець, якого свідок бачив у машині. Також на місці події були ОСОБА_13 і ОСОБА_4. Свідкові відомо, що дерева плодоносили, бо він біля них працював. На тих кварталах був старший сад, пізніше були підсажені яблуні сорту Семеренка . Сад було вирізано до половини.

На запитання представника відповідачів ОСОБА_15 свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що у 9 кварталі зверху розміщені земельні ділянки, що належать ОСОБА_4, а внизу - земельні ділянки іншого власника. Всього 9 квартал має площу 8 га 70 соток.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що працює генеральним директором ТОВ Пфаннер Агро і ТОВ Пфаннер Бар . Пам'ятає, що ОСОБА_4 звинувачувала ТОВ Пфаннер Агро , що вирізали її дерева, але вона сама не знала де її дерева. У кварталі №9 були земельні ділянки, які орендувало ТОВ Комарівці , тому товариство здійснювало планові роботи на даних земельних ділянках. Свідок зазначив, що ТОВ Пфаннер Агро є засновником ТОВ Комарівці , таким чином першому відомо про діяльність ТОВ Комарівці , однак втручатися до їх діяльності ТОВ Пфаннер Агро не має можливості. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 зверталася до нього з приводу вирізки дерев, свідок вважає, що ОСОБА_4 зверталася до нього, бо не могла знайти спільну мову з директором ТОВ Комарівці . На місці події ОСОБА_4 сварилася, що тут все її. Працівники ТОВ Комарівці показували договори оренди, а у ОСОБА_4 не було жодних документів. У кварталі №9 приблизно 10 паїв, не усі паї в оренді у ТОВ Комарівці . У ТОВ Пфаннер Агро є земельний відділ, у який входять 6 працівників, які також надають послуги ТОВ Комарівці та ТОВ Міжлісся , та який визначає де знаходяться певні земельні ділянки, зокрема, що перебувають в оренді ТОВ Комарівці , таку інформацію використовують товариства, коли обробляють ділянки. Свідок знаходився на місці, коли вирізали дерева, та бачив, що ОСОБА_4 запитували де знаходяться її ділянки, однак вона не могла показати, запитувала ОСОБА_13 При цьому, свідок зазначив, що земельні ділянки, які орендує товариство, відзначаються колами по периметру, щоб техніці було зручно працювати у саду.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні 26.05.2017 суду пояснив, що почув як у саду працюють пилки, поїхав і побачив, що працівники ТОВ Комарівці ріжуть дерева у саду, і повідомив ОСОБА_17, що це чужі паї. У ОСОБА_4 там 6 земельних ділянок, свідкові це відомо, бо його земельні ділянки знаходяться через дорогу. У 2008-2009 роках ОСОБА_4 виносили межі земельних ділянок внатурі, свідок зазначив, що з цією метою він позичав ОСОБА_4 коли (межові знаки). Під час вирізки дерев були присутні ОСОБА_25 та ОСОБА_24. Бригада ТОВ Комарівці була близько з 12-15 чоловік. Дерева, що вирізали, були плодоносні. Вирізати дерева почали з верхньої ділянки саду, де були земельні ділянки ОСОБА_4, потім було розміщено 2 земельні ділянки ОСОБА_25, які були в оренді ТОВ Комарівці , а потім знову ділянки ОСОБА_4. Тоді вирізали весь квартал №9 саду. Свідок приїхав на місце події близько 9.30 год., то було вирізано більше половини дерев. У кварталі №14 земельні ділянки орендує ФГ Холдік , працівники ТОВ Комарівці встигли вирізати у кварталі половину дерев, а потім приїхала директор і їх вигнала. У саду були колики, якими були позначені межі. У саду були яблуні сортів: Семеренка , Джонатан , Золота ренета , Сніжна кальвія , груші сорту Бере .

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював трактористом у ТОВ Комарівці та був присутній під час вирізки дерев у саду, розпорядження давав бригадир ОСОБА_23. Починали різати зверху саду і донизу, там був клинець. Коли почали різати дерева, то приїхала ОСОБА_4, просила не різати дерев.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював водієм у ТОВ Комарівці і привіз бригаду робітників до кварталу №9, а потім забрав бригаду. Свідок вказав, що дерева різали усі підряд, дерева були старі.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у 2012 році працював робітником у ТОВ Комарівці у бригаді, що займалася вирізкою дерев. Свідок пояснив, що робітникам не було відомо кому належали паї, на яких вирізали дерева. Коли бригада почала різати дерева, то прийшла ОСОБА_4 і почали з'ясовувати чиї паї, тоді робітники припинили роботу. Свідок зазначив, що колів (межових знаків) не було.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював робітником у ТОВ Комарівці . Був присутній у саду у кварталі №9 наступного дня, після того як вирізали дерева, був вирізаний увесь квартал.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював робітником у ТОВ Комарівці . Свідок був у бригаді, що вирізала дерева, однак особисто не різав дерева, а відкидав гілля. Різали дерева працівники ТОВ Комарівці . Чи були дерева живі та чи були межові знаки свідок не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні 12.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював робітником у ТОВ Комарівці . Бригадир ОСОБА_23 дав вказівку різати дерева, зрізали усі дерева підряд. Чи були межові знаки свідок не пам'ятає. ОСОБА_4 заперечувала проти вирізання дерев.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні 27.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював на посаді агронома-садовода у ТОВ Комарівці . У садах періодично проводиться рекультивація. Свідок пояснив, що запропонував провести рекультивацію садів, що були посаджені у 1964 році, оскільки для сіянців (таким чином були посаджені дерева у кварталі №9) строк плодоношення 35 років.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні 27.06.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював бригадиром у ТОВ Комарівці та отримав завдання вирізати дерева. Бригадир садової бригади показував, на яких ділянках різати дерева. Свідок чув, що ОСОБА_4 казала, що вони вирізають дерева на її земельних ділянках, тоді бригада припиняла роботу та переходила інший квартал саду. Різали дерева усі підряд, жодних межових знаків та інших позначок, зокрема, фарби на стовбурах дерев, не було.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні 25.07.2017 суду пояснив, що у квітні 2012 року працював робітником у ТОВ Комарівці та вирізав дерева у саду. Не звернув уваги чи дерева були сухі чи зелені. ОСОБА_4 казала не різати. На місці був бригадир, який спочатку припинив роботу, а потім сказав продовжувати. Бригада зачистила усю площу.

Сторони обґрунтували обставини, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, наступними письмовими доказами.

Відповідно до даних листів начальника Барського РВ УМВС №9026 від 13.08.2012 та №9767 від 03.09.2012 у порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_4 (позивачів), ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_31 за фактом вирізки багаторічних насаджень яблунь у кварталі №9 у с. Комарівці Барського району Вінницької області було відмовлено, при цьому повідомлення містить посилання на пояснення ОСОБА_17, який зазначав, що витрати власників земельних ділянок, які підтверджені документально, будуть відшкодовані (том 1 а.с. 20, 21).

Представник позивачів звернула увагу суду, що дані документи не є прямими доказами у даній справі, однак доводять те, що свідок ОСОБА_17 змінив свої показання.

Представник відповідачів звернула увагу суду на те, що свідок ОСОБА_17 не змінював показів, відповідачі заперечують проти позову, оскільки вважають, що позивачі не довели факту вирубки дерев саме на їх ділянках та документально не підтвердили свої витрати.

Відповідно до даних відповіді на звернення ОСОБА_4 Управління агропромислового розвитку Барської районної державної адміністрації №К-15 від 11.05.2012 у ході проведення перевірки встановлено, що 24.04.2012 працівниками ТОВ Комарівці була проведена вирубка багаторічних насаджень яблунь у кварталі №9, які були посаджені у 1974 році, для повної рекультивації. Крім того, зазнчено, що понесені власниками земельних часток (паїв) витрати, які підтверджені документально будуть компенсовані ТОВ Комарівці у повному обсязі (том 1 а.с. 25).

Представник позивачів звернула увагу суду на те, що звернення позивачів до управління агропромислового розвитку РДА доводить те, що позивачі намагалися захистити свої права у позасудовому порядку усіма можливими способами.

Відповідно до даних копії постанови від 26.04.2012 у порушенні кримінальної справи за фактом неправомірних дій посадових осіб ТОВ Комарівці відмовлено (том 1 а.с. 35).

Відповідно до даних копії наказу №920-ПП від 18.08.1998 Про затвердження плану приватизації майна держгоспу Полільський Барського району держгосп Подільський Барського району Вінницької області перетворюється у сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство, засновником якого було регіональне відділення ФДМ України у Вінницькій області (том 1 а.с. 56), умови приватизації було погоджено (том 1 а.с. 57), відповідно до плану приватизації (том 1 а.с. 58-64) та акту оцінки вартості майна до статутного фонду СВАТ Подільське увійшли багаторічні насадження, серед яких 89 га яблунь (том 1 а.с. 65-66).

Наведеними документами представник відповідачів обґрунтувала правомірність набуття права власності на багаторічні насадження яблунь СВАТ Подільське .

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.02.2013 у справі №118/9/2012/5003 позов ТОВ Комарівці до Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області, за участі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору СВАТ Подільське та фізичної особи-підприємця ОСОБА_36 про визнання незаконним та скасування рішення Комаровецької сільської ради від 25.01.2005 задоволено. Рішення 13 сесії 4 скликання Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області від 25.01.2005 Про передачу в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду на території Комаровецької сільської ради визнано незаконним та скасовано (том 1 а.с. 67-75).

Відповідно до даних копії протоколу чергових зборів акціонерів сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Подільське с. Комарівці від 23.01.2008 було, крім іншого, вирішено надати згоду на продаж багаторічних насаджень, що належать СВАТ Подільське : яблуні, черешні, що розташовані на земельній ділянці, загальною площею 484,27 га у с. Комарівці Барського району Вінницької області, вартістю 177609,00 грн (том 1 а.с. 105-109).

Відповідно до даних копії договору купівлі-продажу товарів №1-я від 07.05.2008 ТОВ Комарівці купило у СВАТ Подільське товар відповідно до Специфікації (додаток №1) (том 1 а.с. 110-114).

Наведеними вище документами представник відповідачів обґрунтувала правомірність набуття права власності на багаторічні насадження, зокрема, дерева яблунь, ТОВ Комарівці .

На підтвердження тих обставин, що у кварталі №9 були розміщені земельні ділянки, які орендує ТОВ Комарівці , відповідачем були надані копії договорів оренди та документів, що підтверджують їх належне оформлення, зокрема:

- копія договору оренди землі від 29.03.2007, відповідно до якого ТОВ Комарівці прийняло у строкове платне користування земельну ділянку на території Комаровецької сільської ради площею 0,8102 багаторічних насаджень, яка належить ОСОБА_35 (том 1 а.с. 118-122);

- копія договору оренди землі від 29.03.2007, відповідно до якого ТОВ Комарівці прийняло у строкове платне користування земельну ділянку на території Комаровецької сільської ради площею 0,8102 багаторічних насаджень, яка належить ОСОБА_34 (том 1 а.с. 123-127);

- копія договору оренди землі від 24.09.2012, копія акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 24.09.2012 ТОВ Комарівці прийняло у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №0520282200:01:004:0040 на території Комаровецької сільської ради площею 0,8102 га багаторічних насаджень, яка належить ОСОБА_37 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №310913 (том 1 а.с. 128-139). Однак, у акті погодження та закріплення меж земельної ділянки відсутня дата та інформація про закріплення меж земельної ділянки межовими знаками (том 1 а.с. 139). Відповідно до даних копії ОСОБА_36 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29043285 від 05.11.2014 02.10.2014 була проведена державна реєстрація договору оренди землі між ТОВ Комарівці та ОСОБА_37 (том 1 а.с. 140-141);

- копія реєстраційної справи земельної ділянки №44-1, копія договору оренди землі від 21.10.2010, копія акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 15.03.2011, відповідно до яких ТОВ Комарівці прийняло у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим №0520282200:01:004:0046 на території Комаровецької сільської ради площею 0,2798 га багаторічних насаджень, яка належить ОСОБА_38 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №717061, та копія акту визначення меж земельної ділянки (на місцевості) від 08.02.2010 (том 1 а.с. 142-155).

Однак, суд не бере надані документи у якості доказів, оскільки у судовому засіданні представником відповідача не було доведено їх належність, тобто те, що надані договори оренди укладені щодо земельних ділянок, які розміщені у кварталі №9.

Відповідно до даних копії письмових пояснень ОСОБА_4 вона 24.04.2012 зверталася до Барського РВ УМВС з письмовою заявою про те, що працівники ТОВ Пфаннер Агро без її згоди здійснили вирізку дерев на території її земельного паю у с. Комарівці Барського району Вінницької області (том 1 а.с. 189-190).

Відповідно до даних копії письмових пояснень ОСОБА_17 на початку 2012 року працівниками ТОВ Комарівці була проведена вирубка багаторічних насаджень яблунь у кварталі №9, які були посаджені у 1974 році, з метою проведення повної рекультивації земельних ділянок, крім того, зазначено, що документально підтверджені втрати власників земельних ділянок будуть відшкодовані ТОВ Комарівці (том 1 а.с. 192).

Відповідно до даних фотоматеріалів на фото зображені зрізані дерева, пеньки та техніка, дані фото, зі слів позивачів, були зроблені ними у день вирізки дерев (том 1 а.с. 204-211).

Представник відповідача висловила зауваження щодо наведеного доказу, оскільки з фото неможливо встановити де та коли вони зроблені. Суд вважає дані зауваження слушними та не приймає дані фото у якості доказу у справі.

Відповідно до даних копії відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області №18-09/3611 від 16.12.2014, багаторічні насадження, які обліковувалися на балансі Держгоспу Подільський на момент приватизації станом на 01.03.1998 не увійшли до зазначеного переліку майна переданого до статутного фонду СВАТ Подільське Барського району Вінницької області, але є його власністю (том 2 а.с. 21-26).

На підтвердження кількості зрубаних дерев представник позивачів посилалася на протоколи огляду доказів за їх місцезнаходженням від 16.02.2015 та 23.03.2015 та додатками до них (том 3 а.с. 123-130, а.с. 160-174)

Загальна кількість зрубаних дерев у кварталі №9 складає 880 шт., з яких: 177 шт. були розміщені на земельній ділянці ОСОБА_1, 191 шт. - ОСОБА_4, 178 шт. - ОСОБА_3, 334 шт. - ОСОБА_2, та у кварталі №14 86 шт., що були розміщені на земельній ділянці ОСОБА_2 Підрахунок кількості залишків зрізаних дерев із зазначенням їх діаметру здійснювався в присутності позивача ОСОБА_4, представника позивачів, представників відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_15, голови Комаровецької сільської ради ОСОБА_10, спеціаліста з питань землевпорядкування Відділу Держземагентства у Барському районі ОСОБА_11, спеціаліста лісового господарства ДП Барський райагроліс Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Віноблагроліс ОСОБА_12

Відповідно до даних копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №34517753 від 04.03.2015 на нерухоме майно ТОВ Комарівці накладено арешт з метою забезпечення позову (том 3 а.с. 157-158).

Відповідно до даних повідомлення ПП ЛеВаДа від 16.02.2015 межові знаки на території Комаровецької сільської ради було поновлено 12.02.2015 на земельних ділянках ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (том 3 а.с. 186).

Відповідно до даних висновку комплексної оціночно-будівельної та інженерно-екологічної експертизи №7817/15-43/7818/15-48 від 23.09.2015 порубкою дерев позивачам завдано шкоди (без урахування орієнтовного розрахунку щодо дерев діаметр яких встановити неможливо) на суму 3 459 807,63 грн, з яких: 554 348,61 грн - ОСОБА_1, 885 614,91 грн - ОСОБА_4, 490 542,30 грн - ОСОБА_3, 1 529 301,81 грн - ОСОБА_2

Згідно з даними орієнтовного розрахунку розміру шкоди з використанням усередненого діаметру для всіх дерев в частині тих дерев, діаметр яких встановити було неможливо - його розмір складає 31400,04 грн, з яких: 8 689,32 грн - ОСОБА_1, 1777,35 грн - ОСОБА_4, 19353,48 грн - ОСОБА_3, 1579,89 грн - ОСОБА_2

Згідно з даними висновку експертів розмір мінімально необхідних витрат для відновлення плодоносного яблуневого саду (який включає в себе мінімально необхідні роботи) складає 147329 грн, з яких: 25398 грн - ОСОБА_1, 29723 грн - ОСОБА_4, 26970 грн - ОСОБА_3, 65238 грн - ОСОБА_2 (том 3 а.с. 199-217).

Відповідно до даних копії матеріалів перевірки №931 директор ТОВ Комарівці ОСОБА_18 звертався до Барського РВ УМВС у Вінницькій області з заявою про те, що мешканці с. Комарівці Барського району Вінницької області ОСОБА_4 та ОСОБА_39 перешкоджають працівникам ТОВ Комарівці викорчовувати пні у кварталі №9. У порушенні кримінальної справи за даним фактом відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (том 4 а.с. 50-56).

Представник позивачів звернула увагу суду на те, що у судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_18 вказав, що не звертався до міліції з вказаного приводу. Суд вважає дане зауваження слушним та не приймає пояснення свідка ОСОБА_18 як доказ у справі.

Позивачі підтвердили розмір упущеної вигоди матеріалами з офіційних сайтів постачальників, відповідно до яких середня вартість саджанців дерев виду яблуня , які є необхідними для відновлення знищеного саду складає 45 грн (а.с. 64-81), та даними довідки з Управління статистики у Барському районі №01-19/6 від 13.01.2015, відповідно до якої середня урожайність яблук у 2012 році становила 121,9 ц/га, у 2013 році - 161,7 ц/га, у 2014 році - 155 ц/га, середня ціна реалізації яблук у 2012 році становила 1654,2 грн/тонну, у 2013 році - 1492,1 грн/тонну (том 5 а.с. 46).

Крім того, суд бере до уваги, що у даній справі рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.01.2016 позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро , Товариства з обмеженою відповідальністю Комарівці про відшкодування збитків та упущеної вигоди було задоволено повністю.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2016 рішення Барського районного суду Вінницької області було скасоване та постановлено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро , Товариства з обмеженою відповідальністю Комарівці про відшкодування збитків та упущеної вигоди відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.10.2016 рішення Барського районного суду Вінницької області від 22.01.2016 та Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2016 були скасовані. В ухвалі ВССУ зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень не звернули увагу на положення ч. 2 ст. 79 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 373 ЦК України та на порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України належним чином не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановили характер правовідносин між позивачами та товариствами, зокрема, хто саме здійснив вирубку, межі порушення прав, підстави солідарного стягнення шкоди, та дійшли передчасного висновку про задоволення чи відмову у задоволенні позову.

Сторони ознайомлені зі змістом вказаної ухвали ВССУ від 19.10.2016.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

На підставі наданих суду доказів, які були досліджені у судовому засіданні, судом були встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачам на праві власності на підставі державних актів належать земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Комаровецької сільської ради Барського району, зокрема: ОСОБА_4 - площею 0,5942 га, ОСОБА_3 - площею 0,8102 га, ОСОБА_1 - площею 0,5942 га, ОСОБА_2 - дві земельних ділянки площею по 0,5942 га кожна, а також одна земельна ділянка площею 0,8113 га (том 1 а.с. 10-16). Наведене не оспорювалося сторонами у справі.

Відповідно до акту узгоджувальної комісії Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області від 04.05.2012 на розпайованих земельних ділянках, що належать ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що винесені в натурі (на місцевості) під номерами 39, 40, 41, 42, 43, на які видано державні акти на право власності, було проведено порубку багаторічних насаджень дерев яблунь (том 1 а.с. 17).

05.12.2012 узгоджувальною комісією Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області був складений аналогічний акт щодо проведення порубки багаторічних насаджень дерев "яблунь" на розпайованій земельній ділянці ОСОБА_2, яка винесена в натурі (на місцевості) під номером 232 (квартал №14). При цьому, зазначено, що станом на 05.12.2012 на вказаній земельній ділянці із загальної кількості 80 шт. плодових дерев (яблунь) було вирізано не вказано яку кількість плодових дерев, а залишилося 124 шт. плодових дерев (том 1 а.с. 18).

Вирішуючи питання чи належать позивачам плодові дерева, що розміщені на земельних ділянках останніх, суд виходить з такого.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється у її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб; право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу.

Верховний Суд України при розгляді справи №6-14цс15 висловив правову позицію, відповідно до якої у правовідносинах, що склалися між реорганізованим сільськогосподарським підприємством та громадянином, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Відповідачі не визнали позов у цій частині, обґрунтували свої заперечення тим, що до одержання позивачами державних актів на право власності на землю, 07.05.2008 між СВАТ Подільське та ТОВ Комарівці було укладено Договір №1-я купівлі-продажу товарів, відповідно до умов якого відповідно до Специфікації 1 (додаток №1 до договору) СВАТ Подільське продало ТОВ Комарівці товар, а саме яблуневі дерева та черешні, які знаходяться в тому числі на земельних ділянках позивачів. У свою чергу факт перебування багаторічних насаджень у власності СВАТ Подільське та його повноваження розпорядитися ними на думку відповідача підтверджується їх перебуванням на балансі даного підприємства і його включенням до статутного фонду під час приватизації цілісного майнового комплексу держгоспу Подільський .

Вважаючи зазначені багаторічні насадження окремим рухомим майновим об'єктом, який перебуває в цивільному обігу самостійно, а себе - їх належним власником, ТОВ Комарівці на початку 2012 року прийняло рішення про видалення старих дерев і рекультивацію в кварталах №15 і №14, де, крім земельних ділянок, що перебували в оренді ТОВ Комарівці , розташовані земельні ділянки позивачів.

Однак, з огляду на викладені вище положення закону та правову позицію ВСУ, суд дійшов висновку, що перебування багаторічних насаджень на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна і не свідчить про знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації). Отже, суд вважає твердження позивачів у цій частині обгрунтованими, а заперечення відповідачів у цій частині суд відкидає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Вирішуючи питання чи є належними відповідачі у даній справі, суд виходить з такого.

З пояснень свідків ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_21 було встановлено, що саме керівництвом ТОВ Комарівці було прийнято рішення про рекультивацію земельних ділянок та працівники ТОВ Комарівці здійснювали вирізку дерев у кварталі №9 та №14.

З пояснень свідків, зокрема, ОСОБА_23, ОСОБА_28, ОСОБА_33, а також на підставі даних актів узгоджувальної комісії та матеріалів перевірок, що проводилися Барським РВ УМВС за заявами позивачів, у судовому засіданні було встановлено, що бригадою робітників ТОВ Комарівці було вирізано усі дерева у кварталі №9, у якому позивачам належить п'ять земельних ділянок (остання обставина була визнана відповідачами). Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачам працівниками ТОВ Комарівці були заподіяні збитки.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 1190 ЦК України встановлено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.09.1992 №6 особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов'язаними сукупними діями або діями, поєднаними одним наміром. Солідарний характер відповідальності осіб, які спільно завдали шкоди, пояснюється неподільністю результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав потерпілого.

Разом з тим, у судовому засіданні не було надано доказів того, що ТОВ Пфаннер Агро є ініціатором чи причетний до порубки спірних багаторічних насаджень.

Товариство з обмеженою відповідальністю Пфаннер Агро , ідентифікаційний код 34244416 (м. Бар, вул. Червоноармійська, 3), і Товариство з обмеженою відповідальністю Комарівці , ідентифікаційний код 34918457 (Вінницька область Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна, 1), є окремими юридичними особами, що підтверджується спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ Пфаннер Агро є засновником ТОВ Комарівці , обидва товариства мають одного кінцевого бенефіціарного власника (контролера), проте згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Пунктом 1.7 Статуту ТОВ Комарівці (том 2 а.с. 6) передбачено, що Учасник Товариства не відповідає за його зобов'язаннями і несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості свого вкладу. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом чи договором підстав покладення на ТОВ Пфаннер Агро солідарної з ТОВ Комарівці відповідальності за дії останнього.

На підставі викладеного суд не приймає твердження позивачів про те, що відповідати за даним позовом має ТОВ Пфаннер Агро , оскільки у судовому засіданні не було надано доказів причетності вказаної юридичної особи до заподіяння шкоди позивачам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме працівники ТОВ Комарівці за розпорядженням керівництва ТОВ Комарівці здійснювали вирізку дерев у кварталах №9 та №14, відтак, ТОВ Комарівці є належним відповідачем, а у позові до ТОВ Пфаннер Агро слід відмовити.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 статті 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як роз'яснив Верховний Суд України в абз. 2 пункту 12 Постанови Пленуму від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Способом відшкодування майнової шкоди, є, зокрема, відшкодування збитків (стаття 22 ЦК України). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання, в даному випадку - абсолютного зобов'язання не порушувати права власності інших осіб, і завданими збитками. При цьому на позивача покладається обов'язок доведення факту порушення права власності, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням його права й понесеними збитками.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінюючи докази, що надані позивачами на підтвердження розміру збитків та упущеної вигоди, суд виходить з такого.

Розмір збитків позивачі обґрунтували даними висновку комплексної оціночно-будівельної та інженерно-екологічної експертизи від 23.09.2015 №7817/15-43/7818/15-48 (том 3 а.с. 199-234), що була призначена ухвалою суду від 08.04.2015 (том 3 а.с. 197-198).

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Згідно з ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.

При цьому при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Представник відповідача висловила заперечення проти даного доказу, зазначила, що вважає його недопустимим, подала письмові заперечення.

Суд вважає, що заперечення представника відповідача є обґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 5, 7, 10 ст. 53 ЦПК України експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення, експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за наданими питаннями.

Експерт, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків; викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

У вступній частині висновку експертів від 23.09.2015 (том 3 а.с. 204) зазначено про те, що після ознайомлення з поставленими на експертизу питаннями листом Київського НДІСЕ від 13.05.2015 на адресу Барського районного суду Вінницької області було надіслане клопотання експертів про надання додаткових матеріалів до цивільної справи, а саме: документально підтверджені дані щодо сортів, кількості кожного з сортів та віку вирубаних дерев на кожній земельній ділянці із зазначенням серій та номерів державних актів позивачів (у разі відсутності - обґрунтовану відповідь неможливості надання даної інформації); документально підтверджені дані (параметри) кроку посадки дерев (у разі відсутності - крок розташування пнів по кожній з досліджуваних земельних ділянок). Для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев згідно такси (додаток №1 до Постанови КМ України від 23.07.2008 №665) необхідні вихідні дані щодо діаметрів зрізаних дерев (на основі кореневої шийки) та якісного стану зрізаних дерев (сироростучі, сухостійні). Також в матеріалах, наданих на дослідження, вказано, що було знищено, крім інших, 159 дерев, діаметри яких встановити неможливо, а відтак можливо провести лише орієнтовний розрахунок розміру шкоди, а саме, з використанням усередненого діаметру для всіх 159 дерев, який можна розрахувати як середньоарифметичний для решти вирубаних дерев з відомими діаметрами. В зв'язку з цим експерт просив надати інформацію щодо доцільності проведення орієнтовного розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок знищення 159 дерев з невідомими діаметрами.

03.06.2015 у відповідь на вказане клопотання до Київського НДІСЕ разом із супровідним листом від 25.05.2015 №2383/15 за підписом голови Барського районного суду Вінницької області надано пояснення представника позивачів у справі ОСОБА_6 (за її підписом), де уточнено вихідні дані, які необхідно враховувати при проведенні дослідження: роки посадки, якісний склад зрізаних дерев, доцільність проведення орієнтованого розрахунку відносно дерев з невідомим діаметром.

24.06.2015 на адресу Київського НДІСЕ разом із супровідним листом від 17.06.2015 №2702/15 за підписом голови Барського районного суду Вінницької області було надано повідомлення представника позивачів ОСОБА_6 (за її підписом), у якому надана додаткова інформація щодо кроку (параметрів) посадки дерев та їх якісного стану.

На підставі пояснень представника позивачів експерти відкоригували вихідні дані порівняно з ухвалою про призначення експертизи і при проведенні експертизи виходили з повідомленої представником позивача інформації про роки посадки дерев, дані (параметри) кроку їх посадки і якісного стану. Можливості безпосередньо перевірити цю інформацію під час візуально-інструментального натурного обстеження об'єктів дослідження 06.07.2015 в експертів не було (том 3 а.с. 208). Наведена додаткова інформація істотно вплинула на проведення експертизи і її результати, про що зазначено у самому висновку, і випливає зі змісту нормативно-правових актів, що застосовані для підрахунку розміру шкоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №655 затверджено Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, які застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду. Відповідно до примітки 1 до Такси за незаконне вирубування або пошкодження до ступеня припинення росту плодових дерев, самшиту, дерев і чагарників родини кипарисових, бархату амурського, айланта, платана, горіхів усіх видів, дерев еталонних насаджень та дерев на лісонасіннєвих плантаціях і ділянках, насіннєвих і хвойних дерев віком до 41 року в грудні-січні розмір шкоди обчислюється за цією таксою, збільшеною у 3 рази. Водночас згідно з приміткою 2 до Такси за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Таким чином, питання про те, чи були вирубані дерева сухостійними має істотне значення для визначення розміру збитків, оскільки в такому випадку розмір шкоди обчислюється за таксою, зменшеною в 2 рази, а не збільшеною в 3 рази, як зазначено у висновку. Дана обставина має значення для правильного вирішення справи й з огляду на те, що з пояснень працівників ТОВ Комарівці - директора, агронома, осіб, які безпосередньо здійснювали вирубку дерев, така вирубка проводилася з метою омолодження саду, оскільки дерева були старі, а їх продуктивний вік минув.

Крім цього, суд бере до уваги заперечення представника відповідачів щодо протоколів огляду доказів за їх місцезнаходженням, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 140 ЦПК України речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються особи, які беруть участь у справі, а їх неявка не є перешкодою для проведення огляду.

У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або завірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.

Так, при огляді доказів за їх місцезнаходженням 03.02.2015 суд, спеціалісти та сторони не змогли встановити де саме розташовані земельні ділянки позивачів через відсутність межових знаків на їх земельних ділянках (том 3 а.с. 117).

Згідно з довідкою ПП ЛеВаДа від 16.02.2015 (том 3 а.с. 186) 12.02.2015 ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було поновлено межові знаки на території Комаровецької сільської ради, проте в протоколах огляду доказів за їх місцезнаходженням (том 3 а.с. 123-130, 160-174) відсутні відомості про те, у який спосіб судом, спеціалістами й сторонами було ідентифіковано земельні ділянки й визначено їх межі, що має значення для визначення кількості дерев, яка була вирубана на кожній з них. До протоколів не додано схем розташування земельних ділянок за межовими знаками установленого зразка, а також схем посадки дерев у межах земельної ділянки, їх взаємне розташування, якісний стан на момент огляду. До протоколів додаються лише переліки дерев із зазначенням їх діаметру за кожним з державних актів та відміткою про неможливість встановити діаметр частини дерев.

У якості спеціалістів під час огляду доказів за їх місцезнаходженням брали участь голова Комаровецької сільської ради ОСОБА_10, юрист Відділу Держземагенства у Барському районі Вінницької області ОСОБА_11 та лісничий ОСОБА_12 При цьому, голова сільської ради та юрист відділу Держземагенства виступали представниками цих органів за посадою та на підставі довіреності відповідно. У матеріалах справи відсутні відомості про те, що дані особи володіють спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів, а, відтак, могли надавати під час вчинення процесуальних дій консультації, що потребують таких спеціальних знань і навичок та могли бути залученими до участі у справі у якості спеціалістів (ст. 54 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд вважає, що протоколи огляду доказів за їх місцезнаходженням не можуть бути джерелом доказів, а відображені в них дані - достовірними для використання при проведенні експертизи.

Таким чином, зі змісту висновку експертизи та з матеріалів справи було встановлено, що клопотання експерта було розглянуто без відновлення провадження у справі, без проведення судового засідання та виклику представників відповідачів, що у свою чергу позбавило можливості відповідачів скористатися процесуальними правами, що передбачені ст. 27 ЦПК України.

Вказані порушення суд вважає такими, що відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України перешкоджають суду взяти до уваги даний доказ як такий, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Інші письмові докази, які містяться в матеріалах справи, також містять суперечливі та неповні дані щодо кількості дерев, які були вирубані на кожній із земельних ділянок позивачів, та щодо року їх посадки. Зокрема, у акті узгоджувальної комісії від 04.05.2012 засвідчено факт вирізки плодових дерев (яблунь) 1964 року посадки, розташованих на розпайованих земельних ділянках за №39, 40, 41, 42, 43 (том 1 а.с. 17). Актом від 05.12.2012 засвідчено факт вирізки плодових дерев на земельній ділянці 232 (квартал №14), та вказано на те, що із загальної кількості 80 шт. плодових дерев вирізано невідому їх кількість, а залишилося 124 плодових дерева, що є неможливим (том 1 а.с. 18). Таким чином, через допущену арифметичну помилку в акті та не усунення вказаної неточності у судовому засіданні, суд позбавлений можливості прийняти дані документи у якості доказів щодо кількості дерев, що були вирізані.

Не підтверджені належними й допустимими доказами також вимоги позивачів про стягнення упущеної вигоди, з огляду на таке.

Так, відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Таким чином, під час визначення розміру збитків у частині упущеної вигоди слід виходити з показників, які звичайно характеризують доходи відповідного суб'єкта.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Відтак відповідно до норм цивільного процесуального законодавства на позивачів покладено тягар доказування обставин, що до порушення своїх прав вони мали відповідні доходи, проте в подальшому не одержали їх у зв'язку з протиправними діями відповідачів.

У якості доказу наявності упущеної вигоди у сумі 256402 грн 80 коп. позивачі надали лист Управління статистики у Барському районі про середню урожайність яблук згідно форми державного статистичного спостереження №29-сг (річна) Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2012-2014 роки та середню реалізаційну ціну яблук згідно форми державного статистичного спостереження №21-заг (річна) Реалізація сільськогосподарської продукції за 2012-2014 роки (том 3 а.с. 46, 183), та визначили розмір упущеної вигоди шляхом множення площі земельних ділянок позивачів на середню урожайність та середню реалізаційну ціну.

Суд вважає, що зазначені докази не доводять реальної можливості позивачів одержати дохід відповідного розміру упродовж 2012-2014 років, якби їх право не було порушене. У справі відсутні докази того, що після одержання державних актів на право власності на земельні ділянки і до порубки дерев у квітні 2012 року позивачі отримували дохід зі своїх земельних ділянок, а тим більше реалізовували урожай товарними партіями. Дані про середню урожайність і середню реалізаційну ціну яблук, що зазначені у довідках управління статистики не враховують витрати на їх вирощування й збір урожаю (собівартість виробництва). Таким чином, розрахунки на підставі вказаних статистичних даних є припущенням про те, що позивачі отримали б дохід відповідного розміру, якби врожай яблук на їх земельних ділянках не був нижчим за середній по району, без вирахування витрат.

Разом з тим, з пояснень позивача (том 1 а.с. 188) та свідка ОСОБА_13 (надані у судовому засіданні) випливає, що позивачі свої земельні ділянки передали в оренду фермерському господарству, головою якого є ОСОБА_13 Свідок зазначила, що у 2011 році збирала урожай з яблунь, що росли на земельних ділянках позивачів. З письмових пояснень свідка, що були відібрані працівниками міліції (24.04.2012) (том 1 а.с. 195), вбачається, що договори оренди були укладені 27.04.2011 на два роки. Однак, позивачами не надано жодних доказів, що свідчили б про розірвання договорів оренди у зв'язку з вирубкою дерев, чи, зокрема, втрати орендної плати, що була передбачена договором, чи про наявність іншої реальної можливості для отримання прибутку та у якому розмірі, який би можна було віднести до упущеної вигоди у зв'язку з діями працівників ТОВ Комарівці .

Слід зазначити, що новий судовий розгляд даної цивільної справи відбувався з дотриманням положень ч. 4 ст. 338 ЦПК України, відповідно до яких висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, а також положень частин 3 та 4 ст. 10 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Крім того, суд керується положеннями частин 1 та 2 ст. 11 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що судом було вжито заходів з метою виконання вимог ухвали ВССУ від 19.10.2016, суд сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, створив умови для подання доказів сторонами, зокрема, у справі було призначено попереднє судове засідання, у ході якого було задоволено усі клопотання представників сторін щодо дослідження доказів. Однак, суд зобов'язаний розглядати цивільні справи з дотриманням принципу диспозитивності, зокрема, на підставі доказів сторін.

Таким чином, під час нового судового розгляду позивачами не було надано належних та допустимих доказів на обгрунтування кількості вирізаних плодових дерев, їх стану, сортів, віку тощо, не було доведено розмір збитків, що були заподіяні їм працівниками ТОВ Комарівці , а також не доведено наявність підстав для стягнення упущеної вигоди та її розмір. Суд не приймає твердження представника позивачів про те, що відповідачами не надано доказів іншої кількості вирізаних дерев, не надано доказів на спростування розміру збитків, оскільки відповідно до положень цивільного процесуального закондавства обов'язок доводити дані обставини покладено на позивачів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у позові ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ТОВ Комарівці про стягнення збитків та упущеної вигоди слід відмовити.

Оскільки відомості про наявність судових витрат відповідачів у справі відсутні, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд не вирішував питання про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2017