Постанова

від 08.11.2016 по справі 903/803/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 903/803/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргуПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року у справі Господарського суду№ 903/803/15 Волинської області за позовомКовельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області доТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат" пророзірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки №18 від 24.05.2006 року, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації Державного акта на право власності на землю, зобов'язання повернути земельну ділянку в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О.: Бушуєв М.О. (довіреність №13-11-9400 від 13.09.2016 року), Ковельської міської ради Волинської області: не з'явилися,

ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат": не з'явилися, Генеральної прокуратури України:Онуфрієнко М.В. (посвідчення №036179 від 04.11.2015 року).

ВСТАНОВИВ :

у липні 2015 року Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат" (далі - відповідача) про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки №18 від 24.05.2006 року, яка розташована за адресою: м. Ковель, провулок 40 років Перемоги, 10, площею 1168 кв.м.; визнання недійсним Державного акта на право власності на землю серії ВЛ №080660 від 31.08.2006 року, виданого відповідачу на земельну ділянку, площею 0,3299 га, кадастровий номер 0710400000:15:002:0043, що знаходиться в м. Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 6, 8, 10, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000070; скасування державної реєстрації Державного акта на право власності на землю серії ВЛ №080660 від 31.08.2006 року, виданого відповідачу на земельну ділянку, площею 0,3299 га, кадастровий номер 0710400000:15:002:0043, що знаходиться в м. Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 6, 8, 10, яка проведена в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000070; зобов'язання відповідача повернути Ковельській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Ковель, провулок 40 років Перемоги, 6, 8, 10, площею 0,3299 га (том 1, а.с. 3 - 36).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.07.2015 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду (том 1, а.с. 1).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.08.2015 року (суддя Шум М.С.) позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки №18 від 24.05.2006 року, яка розташована за адресою: м. Ковель, провулок 40 років Перемоги, площею 1168 кв.м., укладений між Ковельською міською радою та відповідачем; визнано недійсним Державний акт на право власності на землю серії ВЛ №080660 від 31.08.2006 року, виданий відповідачу на земельну ділянку, площею 0,3299 га, кадастровий номер 0710400000:15:002:0043, що знаходиться в м. Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 6, 8, 10, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000070; скасовано державну реєстрацію Державного акта на право власності на землю серії ВЛ №080660 від 31.08.2006 року, виданий відповідачу на земельну ділянку, площею 0,3299 га, кадастровий номер 0710400000:15:002:0043, що знаходиться в м. Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 6, 8, 10, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000070; зобов'язано відповідача повернути Ковельській міській раді Волинської області земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Ковель, провулок 40 років Перемоги, 10, площею 1168 кв.м. (том 1, а.с. 66 - 68).

22.06.2016 року ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. (далі - скаржник) , вважаючи, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог стосується його прав, як іпотекодержателя спірної земельної ділянки, площею 1168 кв.м., переданої відповідачем в іпотеку банку в забезпечення виконання кредитних зобов'язань, вперше звернулося до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просило поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції від 18.08.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом положень законодавства про заставу (іпотеку) та неповнотою з'ясування обставин справи (том 1, а.с. 83 - 103).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року вперше подану скаржником апеляційну скаргу повернено з підстав ненадання до апеляційної скарги доказів надсилання її копії іншій стороні у справі (позивачу) - Ковельській міській раді Волинської області (том 1, а.с. 82).

Усунувши недоліки, що стали підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до ухвали апеляційного суду від 05.07.2016 року, скаржник 21.07.2016 року повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року відмовлено скаржнику у відновленні строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 18.08.2015 року у даній справі, повернено вдруге подану скаржником апеляційну скаргу від 03.06.2016 року з додатками на оскаржуване рішення місцевого господарського суду (том 1, а.с. 139 - 142). Зазначена ухвала апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

23.08.2016 року шляхом направлення поштового відправлення скаржник втретє звернувся до Рівненського господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою від 23.08.2016 року на рішення суду першої інстанції від 18.08.2015 року, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.) відмовлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 18.08.2015 року у даній справі, повернено скаржнику матеріали скарги разом з доданими до неї документами на 19-х аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №56577-30 (№13192618011) від 01.06.2016 року про сплату судового збору, справу повернено до місцевому господарському суду (том 1, а.с. 148 - 150). Апеляційний суд дійшов висновку про те, що чинним ГПК України не передбачено права суду апеляційної інстанції переглядати рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку за повторно поданою апеляційною скаргою після повернення первісної апеляційної скарги з підстав відхилення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням по суті спору та ухвалою апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 18.08.2015 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 08.09.2016 року, прийняти у справі нове рішення про відмову в позові, обґрунтовуючи апеляційним судом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна з 1997 року, статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 16 Закону України "Про заставу", статті 3 Закону України "Про іпотеку", статей 22, 53, 80, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За твердженням скаржника, ухвалою від 08.09.2016 року апеляційний суд позбавив його права на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду про задоволення позову про розірвання укладеного між органом місцевого самоврядування та відповідачем договору купівлі-продажу земельної ділянки, іпотекодержателем якої є скаржник, прийнятого судом першої інстанції у засіданні без його участі, не надавши належної оцінки об'єктивним обставинам, що наводились скаржником як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2016 року відмовлено скаржнику в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 18.08.2015 року у даній справі, прийнято касаційну скаргу до провадження в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року та призначено її розгляд в цій частині у судовому засіданні на 08.11.2016 року о 10 год. 10 хв., зобов'язано скаржника до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги від 23.08.2016 року з додатками на рішення Господарського суду Волинської області від 18.08.2015 року у даній справі, а також докази направлення копії касаційної скарги від 21.09.2016 року з додатками Ковельській міській раді Волинської області за її належною адресою місцезнаходження.

08.11.2016 року до початку судового засідання у справі через канцелярію Вищого господарського суду України надійшли документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 27.10.2016 року (вх. №13660 Д1/20453).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника - Бушуєва М.О. та прокурора Генеральної прокуратури України Онуфрієнко М.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом , якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання , без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено .

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено про те, що якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено , то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з посиланням на статті 97, 98 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ПАТ "КБ "Надра", як іпотекодержатель земельної ділянки відповідача, договір купівлі-продажу якої, укладений з позивачем, було розірвано за результатами розгляду спору по суті, двічі зверталося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 18.08.2015 року про задоволення позову, яка поверталася скаржнику ухвалами суду апеляційної інстанції від 05.07.2016 року та від 04.08.2016 року, що набрали законної сили (том 1, а.с. 82, 139 - 142).

Апеляційним судом встановлено, що при повторному поданні апеляційної скарги у липні 2016 року скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 18.08.2015 року, яке прийнято без його залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, зазначаючи, що про оскаржуване судове рішення йому стало відомо лише у березні 2016 року, у зв'язку з чим скаржник не міг реалізувати право на апеляційне оскарження в межах строку згідно статті 93 ГПК України (том 1, а.с. 140 - 141).

Відмовляючи скаржнику у відновленні строку на подання апеляційної скарги у судовому засіданні від 04.08.2016 року та повертаючи вдруге подану ним апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не підтверджено обставин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 18.08.2015 року, про що прийняв ухвалу, яка в касаційному порядку не оскаржувалася і набрала законної сили (том 1, а.с. 139 - 142).

Однак, незважаючи на відмову скаржнику у відновленні строку на апеляційне оскарження ухвалою апеляційного суду від 04.08.2016 року, ПАТ "КБ "Надра" 23.08.2016 року втретє звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18.08.2015 року та повторно клопотало про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду за змістом оскаржуваної ухвали від 08.09.2016 року про неможливість прийняття до провадження втретє поданої ПАТ "КБ "Надра" апеляційної скарги від 23.08.2016 року на рішення суду першої інстанції про задоволення позову та відмову у її прийнятті, оскільки питання щодо наявності чи відсутності поважних причин для відновлення пропущеного строку, встановленого для подання апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції вирішено ухвалою суду від 04.08.2016 року, яка є чинною.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року права скаржника, як іпотекодержателя спірної земельної ділянки відповідача, на апеляційне оскарження судового рішення про задоволення позову прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного з відповідачем, та її повернення позивачу, прийнятого судом першої інстанції у судовому засіданні без участі скаржника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, що не спростовують правильності висновків апеляційного суду про неможливість прийняття до провадження апеляційної скарги, втретє поданої ПАТ "КБ "Надра" з пропуском строку на апеляційне оскарження, у відновленні якого було відмовлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.08.2016 року, що набрала законної сили.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111 5 , 111 9 ГПК України, вважає, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому правові підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року у справі №903/803/15 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко