Постанова
від 08.11.2016 по справі 910/1465/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 910/1465/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України, м. Київ (далі - Інститут),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016

зі справи № 910/1465/16

за позовом Інституту

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Дніпро-МТО", м. Київ (далі - Товариство),

про стягнення 167 484, 65 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Волтарніст М.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 167 484,65 грн., з яких: 125 522,77 грн. - заборгованість з орендної плати; 6 601,79 грн. - відшкодування комунальних платежів; 6 539,83 грн. - відшкодування податку на землю; 5 073,20 грн. - витрати на утримання будинку та прилеглої території; 22 418,03 грн. - пеня; 1 329,03 грн. - штраф.

У подальшому Інститут змінив розмір позовних вимог та просив стягнути з Товариства: 138 232,31 грн. основного боргу; 36 580,97 грн. пені; 2 639,79 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2016 (суддя Пінчук В.І.): позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь Інституту заявлені суми, відповідно 138 232,31 грн., 36 580,97 грн.,2 639,79 грн., а також 2 512,27 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б. і Отрюх Б.В.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду змінено з викладенням його резолютивної частини в іншій редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; з Товариства стягнуто на користь Інституту: 138 232,31 грн. основного боргу; 20 925, 51 грн. пені; 2 639,79 грн. штрафу; 2 426,96 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено; з Інституту стягнуто на користь Товариства 2 763,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Інститут просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 19.05.2016 залишити в силі. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням названою судовою інстанцією норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

18.02.2014 Інститутом (орендодавцем) і Товариством (орендарем) було укладено договір оренди № 01/14 нерухомого майна (далі - Договір). У подальшому сторони уклали додаткові угоди до Договору: від 31.12.2014 № 1 і від 27.02.2015 № 2.

За умовами Договору:

- Інститут передає, а Товариство приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - кімнати №№ 119, 120 загальною площею 178 кв.м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15 на 1-му поверсі будівлі НЛК, що перебуває на балансі Інституту;

- мета використання майна: виробниче приміщення (пункт 1.2);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди - на січень 2014 року - 9 975,84 грн. (пункт 3.1);

- крім орендної плати, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю "по розрахунках останнього": відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.3);

- орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.4);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7);

- у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості (пункт 3.8);

- у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити балансоутримувачу заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (пункт 3.11).

Сторонами було укладено також договір № 1/04/14 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір № 1/04/14).

Інститут зазначав, що Товариство припинило виконувати умови Договору з орендної плати та Договору № 1/04/14, внаслідок чого у Товариства виникла заборгованість у розмірі 138 232,31 грн. За неналежне виконання зобов'язань за цими договорами йому нараховано штраф та пеню.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

За актом приймання - передачі нерухомого майна від 01.03.2014 Інститут передав, а Товариство прийняло нерухоме державне майно - склад 53 кв.м.

Місцевий господарський суд у розгляді справи не звернув уваги на графік погашення заборгованості, що виникла станом на 17.08.2015 (додаток № 1), в якому (далі - Графік) сторони Договору погодили й зафіксували сталий розмір пені за період з 11.05.2015 (початок строку оплати за травень 2015 року) по 17.08.2015 (день підписання Графіка) за прострочення за оренду за травень, червень, липень 2015 року, а саме, сторонами пеня зафіксована:

за травень 2015 року на суму боргу 21 714,60 грн. - у розмірі 693,69 грн.;

за червень 2015 року на суму боргу 22 164,66 грн. - у розмірі 1 030,91 грн.;

за липень 2015 року на суму боргу 22 248,29 грн. - у розмірі 1 841,80 грн.

З урахуванням Графіка та листа Інституту на адресу Товариства від 20.08.2015 № 225/3-281 розмір пені складає 20 925,51 грн.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з частковою відмовою апеляційного господарського суду в задоволенні позову, яка (відмова) стосувалася частини заявленої до стягнення суми пені.

При цьому скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції "не в повній мірі" дослідив докази у справі, а саме - згадані Графік та лист Інституту від 20.08.2015 № 225/3-281.

Відповідно до статті 111 7 ГПК України (частини перша і друга):

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, додаткові дослідження та оцінка доказів у даній справі, якими є відповідні Графік і лист позивача, перебуває поза межами розгляду справи в касаційній інстанції, визначеними наведеними нормами ГПК України. Невиконання позивачем в суді апеляційної інстанції свого процесуального обов'язку щодо доведення належними доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог (частини першої і другої статті 4 3 , частина перша статті 33, частина перша статті 34 ГПК України), у силу згаданих положень статті 111 7 цього Кодексу не може бути надолужене в суді касаційної інстанції. Водночас скаржником не наведено доводів в обґрунтування порушення апеляційною інстанцією вимог статті 43 ГПК України стосовно оцінки доказів.

В інших частинах (щодо стягнення сум основного боргу, штрафу, судових витрат) постанова апеляційного господарського суду з цієї справи не оскаржується жодною із сторін.

Відтак визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 зі справи № 910/1465/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є.Пухова Національної академії наук України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Студенець

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення08.11.2016
Оприлюднено11.11.2016
Номер документу62593124
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1465/16

Постанова від 08.11.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Селіваненко В.П.

Ухвала від 21.10.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Селіваненко В.П.

Ухвала від 05.09.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Селіваненко В.П.

Постанова від 02.08.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 31.03.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Ухвала від 22.06.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні