Постанова

від 07.11.2016 по справі 925/1797/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Справа № 925/1797/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В. перевіривши касаційну скаргууповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (головуючий суддя Баранець О.М., судді Зубець Л.П., Пашкіна С.А.) на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 (суддя Єфіменко В.В.) у справі№ 925/1797/14 Господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" доПриватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", третя особаНаціональний банк України, простягнення 327.265,58 доларів США, що еквівалентно 4.230.258,12 грн., за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", третя особаОСОБА_6, про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором, за іпотечним договором та за договором поруки, за участю представників (за первісним позовом): позивачаГоловко О.С., відповідачаОСОБА_6, ОСОБА_8, третьої особине з'явились, третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 у справі №925/1797/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, припинено провадження у справі за первісним в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 287.000,00 дол. США та простроченої заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами у розмірі 15.729,80 дол. США, всього 302.729,80 дол. США, що еквівалентно 3.913.106,89 грн.; відмовлено в первісному позові в частині стягнення пені в розмірі 24.535,78 дол. США, що еквівалентно 317.151,23 грн.; відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 36, 37, 45, 46, 48, 49, 52, ч. 8 Перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 17 Закону України "Про банківську діяльність", ст.ст. 177, 190, 509, 1066, 1074 ЦК України, ст.ст. 173, 175 ГК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" , виходячи із офіційного курсу НБУ 12,92 грн. за 1 дол. США, заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" 327.265,58 доларів США (станом на 09.09.2014 еквівалентно 4.230.258,12 грн.), а саме: 302.729,80 доларів США загального боргу без штрафних санкцій (станом на 09.09.2014 еквівалентно 3.913.106,89 грн.); 287.000,00 доларів США заборгованості з повернення кредитних коштів (станом на 09.09.2014 еквівалентно 3.709.782,38 грн.); 15.729,80 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами (станом на 09.09.2014 еквівалентно 203.324,51 грн.) та 24.535,78 доларів США пені (станом на 09.09.2014 еквівалентно 317.151,23 грн.), всього еквівалентно 4.230.258,12 грн., за невиконання грошових зобов'язань за Кредитним Договором від 23.04.2013 за № 3-0006/13/40-KL.

В зустрічній позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Коопзовнішторг" просить:

- визнати припиненими зобов'язання за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг", із змінами, внесеними на підставі договору від 05.11.2013 № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 30006/13/40-КL від 23.04.2013 з 23.04.2014 та додаткових угод до нього, у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином;

- визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Приватним акціонерним товариством "Коопзовнішторг" з 23.04.2014 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором №30006/13/40-КL від 23.04.2013;

- визнати припиненими зобов'язання за договором поруки № 3-0059/13/40-Р від 23.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_6, із змінами від 05.11.2013, в зв'язку з припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-КL від 23.04.2013.

Таким чином між сторонами виник спір із кредитних правовідносин, предметом якого є:

- стягнення банком коштів (заборгованості) внаслідок невиконання клієнтом банку грошових зобов'язань за кредитним договором;

- припинення зобов'язань клієнта перед банком шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою клієнта банку.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Разом з тим відповідно до пунктів 2, 5 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15.02.2011 № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

ПАТ "Банк Форум" отримав банківську ліцензію № 62 від 06.10.2011.

Зі Статуту ПрАТ "Коопзовнішторг" вбачається, що одним із видів діяльності товариства є, зокрема, експорт та імпорт товарів народного споживання, продовольства, сільськогосподарської продукції, лікарської сировини, технічного обладнання.

05.07.2012 між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг" було укладено договір банківського рахунка № 3-24000/225006, предметом якого є відкриття банком поточних рахунків ПрАТ "Коопзовнішторг" для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів в національній валюті, доларах США, євро: рахунок НОМЕР_1 - дол. США, рахунок НОМЕР_2 - євро, рахунок НОМЕР_3 - гривня.

05.07.2012 між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг" був укладений додатковий договір до договору банківського рахунку № 3-24000/225006 на розрахункове обслуговування за допомогою автоматизованої банківської системи "IFOBS Клієнт-банк".

25.01.2013 ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг" уклали договір банківського вкладу (депозит) "Депозитна лінія" № 1, предметом якого є відкриття депозитного рахунка, на якому обліковуються грошові кошти ПрАТ "Коопзовнішторг".

25.01.2013 на підставі договору банківського вкладу № 1 ПАТ "Банк Форум" відкрив ПрАТ "Коопзовнішторг" вкладний (депозитний) рахунок на вимогу НОМЕР_4 (далі - депозитний рахунок).

23.04.2013 між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг" укладений Кредитний договір № 3-0006/13/40-КL, предметом якого стало відкриття у банку ПАТ "Банк Форум" відновлювальної кредитної лінії на суму 375.000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 22.04.2014.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між сторонами 23.04.2013 також укладений іпотечний договір № 3-0058/13/40-ІР, за яким в іпотеку банку було передано належне ПрАТ "Коопзовнішторг" нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

23.04.2013 додатково між ПАТ "Банк Форум" та гр. ОСОБА_6 укладено договір поруки № 3-0059/13/40-Р, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3-0006/13/40- КL від 23.04.2013.

05.11.2013 між ПАТ "Банк Форум" та гр. ОСОБА_6 укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № 3-0059/13/40-Р від 23.04.2013.

Згідно з листом ПАТ "Банк Форум" від 04.03.2014 № 993-54/3.4 на адресу гр. ОСОБА_6 банк повідомив третю особу про те, що 19.02.2014 майнові права за кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг", за яким гр. ОСОБА_6 витупає поручителем відповідно до договору поруки №03-0059/13/40-Р від 23.04.2013, укладеного з ПАТ "Банк Форум", передані в заставу Національному банку України.

05.11.2013 між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг" укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013 в частині розміру фіксованої ставки - 10,0 процентів річних.

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 № 135 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних.

У зв'язку з цим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Форум" призначено Соловйову Наталію Анатоліївну (далі - уповноважена особа Фонду).

14.03.2014 банківська ліцензія ПАТ "Банк Форум" відкликана не була.

25.03.2014 на рахунок ПрАТ "Коопзовнішторг" банк зарахував 59.925,00 євро як кошти, що надійшли за інвойсом № 6/01, дата 23.01.2014.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1068 ЦК встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог ст. 1089 ЦК за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

При цьому переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Спеціальним законом, яким унормовано процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон № 4452-VI, згідно з яким тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд; ФГВФО) стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Водночас відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширювалося на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014 у Приватному акціонерному товаристві "Банк Форум" з 14.03.2014 по 13.06.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію.

Отже кошти у розмірі 59.925,00 євро надійшли на рахунок ПрАТ "Коопзовнішторг" після запровадження в ПАТ "Банк Форум" процедури тимчасової адміністрації (25.03.2014), а тому обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI , на них не поширюються з огляду на норми п. 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.02.2016 № 3-1182гс15.

На час виникнення спірних взаємовідносин сторін і до 17.05.2014 діяла постанова НБУ від 15.11.2014 "Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", за приписами якої надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 № 34, у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за № 841/7129 (зі змінами), на які поширюються вимоги пункту 2 Постанови № 453, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50 процентів.

Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

26.03.2015 ПАТ "Банк Форум" за курсом НБУ 1458,2971 грн. за 100 євро купив 50% валютних надходжень ПрАТ "Коопзовнішторг" (29.962,00 євро) на суму 436.943,00 грн., які зарахував на рахунок НОМЕР_5.

Станом на 27.03.2014 на рахунку ПрАТ "Коопзовнішторг" з ПАТ "Банк Форум" знаходились грошові кошти в сумі: рахунок НОМЕР_6 - 7.600,00 грн., рахунок НОМЕР_7 - 746,00 грн., рахунок НОМЕР_5 - 1.441.382,27 грн., рахунок НОМЕР_2 - 29.962,55 євро, рахунок НОМЕР_8 - 122.594,11 дол. США.

27.03.2014 на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивач за зустрічним позовом подав ПАТ "Банк Форум" заяву про купівлю іноземної на суму 90.000,00 доларів США. Валютний курс НБУ в цей день становив 10,6721 грн. за 1 дол. США.

27.03.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" було надано платіжне доручення № 4 на суму 2.416,18 доларів США та платіжне доручення № 5 на погашення кредиту в сумі 210.000,00 доларів США (в рахунок цієї суми входить сума в розмірі 90.000,00 дол. США, яку ПАТ "Банк Форум" був зобов'язаний купити за заявою про купівлю іноземної валюти, поданою ПрАТ "Коопзовнішторг" цього ж дня).

Станом на 27.03.2014 рішень про відкликання банківської ліцензії у ПАТ "Банк Форум" у встановленому законом порядку прийнято не було.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 510 ЦК сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначено у ст. 598 ЦК, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначено також ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК), згідно з якою господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ПрАТ "Коопзовнішторг" термін повернення грошових коштів до банку настав 22.04.2014.

Станом на 22.04.2014 на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг" продовжували обліковуватись кошти а таких розмірах: рахунок НОМЕР_6 - 7.600,00 грн., рахунок НОМЕР_7 - 746,00 грн., рахунок НОМЕР_5 - 1.441.382,27 грн., рахунок НОМЕР_2 - 29.962,55 євро, рахунок НОМЕР_8 - 122.594,11 дол. США.

За приписами статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статею 198 ГК України, яка регламентує виконання грошових зобов'язань, встановлено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

ПрАТ "Коопзовнішторг" своїм листом від 31.03.2014 вих. № 14 -59 надало додаткову згоду на списання грошових коштів з рахунків, відкритих у ПАТ "Банк Форум" на повне погашення Кредитного договору № 3-0006/13/40-КL. Вказаний лист отриманий ПАТ "Банк Форум" 03.04.2014.

Крім того ПрАТ "Коопзовнішторг" зверталось до ПАТ "Банк Форум" з заявами від 24.04.2014 та від 30.05.2014 щодо виконання договірних зобов'язань та надання відомостей.

Так 24.04.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" подало до ПАТ "Банк Форум" заяви про купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту та платіжне доручення № 7 на суму 278.000,00 доларів США із призначенням платежу: "Погашення кредитних коштів зг. Кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013. Без ПДВ". Доказів розгляду вищеназваних заяв та надання відповіді суду не подано.

Посилання скаржника на те, що тимчасова адміністрація не могла здійснювати операції з рахунками ПрАТ "Коопзовнішторг", є необґрунтованим виходячи з такого.

14.03.2015 банком було проведено платіжне доручення про погашення кредитного договору на суму 41.390,00 доларів США та відмовлено у проведенні інших платіжних доручень, а 25.03.2014 здійснено зарахування на рахунок ПрАТ "Коопзовнішторг" грошових коштів в сумі 59.925,00 євро та здійснено продаж 50 % отриманої валюти.

Посилання скаржника на неможливість здійснення операцій з рахунком під час дії тимчасової адміністрації є необґрунтованим, оскільки наведені вище факти свідчать про те, що банком в квітні 2014 року здійснювались операції із грошовими коштами ПрАТ "Коопзовнішторг".

Після 31.03.2014 ніяких прав і законних інтересів ПАТ "Банк Форум" з боку ПрАТ "Коопзовнішторг" порушено не було.

ПрАТ "Коопзовнішторг" вчинило всі необхідні дії на виконання зобов'язання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 та договором про внесення змін №1 до Кредитного договору №3-0006/13/40-KL.

Таким чином зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків з користування кредитними коштами могли бути виконані належним чином і тільки з вини тимчасової адміністрації банку придбання валюти і наступне погашення за їх рахунок кредиту (в тому числі і реалізація права на дострокове погашення кредиту) ПрАТ "Коопзовнішторг" не здійснене.

Як вірно відзначено судами, вини ПрАТ "Коопзовнішторг" у невиконанні грошових зобов'язань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 немає, а відтак немає і господарського правопорушення з боку ПрАТ "Коопзовнішторг".

З огляду на вищевикладене підстави для стягнення пені із ПрАТ "Коопзовнішторг" за невиконання грошових зобов'язань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 відсутні, а тому у первісному позові в цій частині слід відмовити.

16.06.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 12 розділу II Закону № 4452-VI згідно з планом врегулювання, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (протокол засідання виконавчої дирекції від 12.06.2014 № 122/14), на підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ФОРУМ" за № 49 прийняла рішення, яким зокрема, вирішила:

1. Розпочати ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014.

2. Призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Соловйову Н.А. строком на 1 рік з 16.06.2014 по 16.06.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.10.2015 № 10 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" з 19.01.2015 призначено Ларченко І.М.

ПАТ "Банк Форум" і ПрАТ "Коопзовнішторг" умовами п. 4.2 п.п 4.2.1, п.п 4.2.2 Кредитного договору № 3-0006/13/40-КL визначили таке: "п. 4.2. Сторони домовились, що з метою погашення вимог Кредитора за цим Договором:

Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку НОМЕР_9 в ПАТ "Банк Форум", код банку (МФО) 322948, ідентифікаційний код 22797815 (скрізь за текстом цього Договору - "Поточнй Рахунок Позичальника") та рахунку (-ів) НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Форум", код банку (МФО) 322948, ідентифікаційний код 22797815, а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) Позичальника, що будуть відкриті у Кредитора.

Такі доручення мали бути реалізовані Кредитором за умови настання терміну виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за Кредитом та/або сплати процентів та/або комісій з моменту настання такого терміну і в сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника перед Кредитором, включаючи можливу неустойку пеню), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором - кошти в наявній (доступній) сумі.

Відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору договірне списання здійснюється на підставі цього Договору з оформленням Кредитором відповідного розрахункового документу (меморіальний ордер тощо) без будь-яких додаткових погоджень Позичальника. При договірному списанні за цим Договором Кредитор одночасно виступатиме і отримувачем коштів і банком отримувача.

У випадку, якщо валюта на відповідному рахунку, з якого Кредитором здійснюється договірне списання коштів, є відмінною від валюти виконання зобов'язання Позичальника за цим Договором, Позичальник цим доручає Кредитору на вибір останнього списати кошти у відповідній валюті та:

- від імені Позичальника здійснити купівлю/продаж/конвертацію відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, міжнародному валютному ринку за курсом, який склався на дату здійснення такої купівлі/продажу/конвертації, та зарахувати кошти у відповідній іноземній валюті або гривні, отримані в результаті купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, на відповідний поточний рахунок. Позичальника, з рахунків якого Кредитором здійснено списання сум коштів, з наступним перерахуванням на відповідні рахунки для виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором; або

- від імені Кредитора та за рахунок списаних в порядку договірного списання коштів здійснити залік списаної суми коштів у відповідній іноземній валюті або гривні на свій вибір або за офіційним курсом Національного банку України (крос-курсом, тобто співвідношенням однієї іноземної валюти до іншої іноземної валюти, що визначається через офіційний курс гривні до цих іноземних валют, що встановлюється Національним банком України), встановленим на дату проведення такої операції, або за ринковим курсом крос-курсом), що склався на міжбанківському валютному ринку України чи міжнародному валютному ринку на дату здійснення такого заліку, в рахунок виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Пунктом 4.2.2 Кредитного договору Сторони встановили, що порядок визначення курсу купівлі/продажу іноземної валюти з метою виконання вищезазначених доручень Позичальника вважався таким, що узгоджений, та інформація, викладена в даному пункті Договору, є достатньою для купівлі/продажу іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від Позичальника заяви про купівлю/продаж іноземної валюти. Витрати, пов'язані як з купівлею-продажем іноземної валюти, так і з її конвертацією, здійснюються за рахунок коштів Позичальника, який, в свою чергу, доручає Кредитору здійснити договірне списання таких витрат з його рахунків в порядку та в спосіб, викладені в п. 4.2 Цього договору.

ПАТ "Банк Форум" не потребувало додаткової згоди Позичальника на списання коштів з вищезазначених банківських рахунків для погашення Кредитного договору.

Поза тим позивач листом від 31.03.2014 вих. № 14 - 59 підтвердив згоду на списання грошових коштів з рахунків відкритих у ПАТ "Банк Форум" на повне погашення Кредитного договору№3-0006/13/40-КL. Вказаний лист отриманий ПАТ "Банк Форум" 03.04.2014.

Посилання скаржника на те, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI) колегія суддів вважає необґрунтованим, виходячи з такого.

За приписами частини 6 ст. 36 Закону № 4452-VI, в редакції станом на 09.06.2013, обмеження встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Доказів виконання вимог вищеназваного Закону банком уповноважена особа не подала.

За умовами п. 1.4 Кредитного договору кінцевий термін, до набрання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 22.04.2014. Вказана дата сторонами не оспорюється і визнається.

Офіційні банківські курси НБУ станом на 22.04.2014 становили за 100 доларів США 1124.7453 гривень, а за 100 Євро - 1558.3346 грн.

Розмір заборгованості позивача перед відповідачем станом на 22.04.2014, враховуючи нараховані відсотки, становив: 289.416,18 доларів США.

Відповідно до перерахунку грошових коштів, які знаходились на рахунках НОМЕР_10, НОМЕР_11 НОМЕР_1 ПрАТ "Коопзовнішторг", в долари США за офіційним банківським курсом НБУ станом на 22.04.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" мав 293.001,14 доларів США, зобов'язання за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013 складали 289.416,18 доларів США. Залишок різниці складав 3.584,96 доларів США або 40.321,66 грн.

Ці кошти було акумульовано на рахунках з метою своєчасного погашення кредитної лінії за Кредитом, що станом на 22.04.2014 становила 287.000,00 доларів США та 2.416,18 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами.

Станом на 23.04.2014 (наступний день зі сплати кредиту та відсотків за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013) розмір коштів на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг", виходячи із офіційного курсу гривні до долару США, який за курсом НБУ становив 11,512850 грн. за один долар США, становив 289.915,98 доларів США.

З урахуванням того, що сума боргу за кредитною лінією та нарахованими відсотками складала 289.416,18 доларів США, різниця між зобов'язаннями ПрАТ "Коопзовнішторг" перед банком та його правами на грошові кошти становила 499,8 доларів США, або 5.754,12 грн.

Оскільки станом на 23.04.2014 наявних на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг" грошових коштів було достатньо для виконання його зобов'язань за кредитним договором, то ПрАТ "Коопзовнішторг" мало можливість сплатити кредитні борги, а ПАТ "Банк Форум" відповідно мало обов'язок прийняти таке повернення кредитних коштів за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL у розмірі 59.925,00 євро спочатку за курсом до української гривні, а потім до долара США станом на 31.03.2014, оскільки кошти в євро надійшли після введення тимчасової адміністрації (14.03.2014) і є поточними надходженням.

Згідно з Законом України від 04.07.2014 № 1586-VII частину 6 ст. 36 Закону №4452-VI доповнено пунктами 5 і 6.

На час взаємовідносини сторін, що призвели до судового спору, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" діяв в редакції зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452-VI, в редакції від 16.07.2015, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно п. п. 5 та 6 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452-VI, в редакції від 16.07.2015, обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; (тобто із 14.03.2014),

здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов'язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов'язкового продажу валюти.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону № 4452-VI, в редакції від 16.07.2015, з дня початку процедури ліквідації банку:

забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором його банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом нього боржника перед ним банком за кредитними договорами та/або за емітованими ним боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розмішені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

У п. 2 Листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.09.2015 № 12-33820/15 також зазначено, що відповідно до абзацу другого пункту 8 частини другої статті 46 Закону у редакції, що діє з 12.08.2015, протягом здійснення процедури ліквідації банку зарахування зустрічних однорідних вимог заборонено, крім випадків, визначених зазначеним пунктом Закону.

У цьому разі боржник банку має бути одночасно кредитором цього банку, кошти мають бути спрямовані на погашення зобов'язань за кредитом такого боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, а також договірне списання з рахунків має бути передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Пункт 8 частини другої статті 46 Закону у редакції, що діє з 12.08.2015, застосовується уповноваженими особами Фонду в усіх банках, що знаходяться на стадії ліквідації, незалежно від дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії і ліквідації банку.

Таким чином законодавець визначив, що в даному випадку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника в рахунок оплати його зобов'язань за кредитом.

На реалізацію вказаних положень законів України відповідач звернувся до ПАТ "Банк Форум" з вимогою вих. № 15-94 від 01.10.2015 щодо зарахування в рахунок погашення кредитних зобов'язань грошових коштів, заявлених як кредиторські вимоги перед ПАТ "Банк Форум".

В даній заяві від 01.10.2015 ПрАТ "Коопзовнішторг", посилаючись на зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме до ст. 46 Закону, повідомив уповноважену особу про зарахування в рахунок погашення кредитних зобов'язань грошових коштів, заявлених ПрАТ "Коопзовнішторг" як кредиторські вимоги перед ПАТ "Банк Форум", що станом на 22.04.2014 обліковувались на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг" в таких розмірах: рахунок НОМЕР_6 - 7.600,00 грн., рахунок НОМЕР_7 - 746,00 грн., рахунок НОМЕР_5 - 1.441.382,27 грн., рахунок НОМЕР_2 - 29.962,55 євро, рахунок НОМЕР_8 - 122.594,11 дол. США.

Розмір заборгованості позивача перед відповідачем станом на 22.04.2014, враховуючи відсотки, складав: 289.416,18 доларів США із розрахунку, що офіційні банківські курси НБУ станом на 22.04.2014 становили за 100 доларів США 1124,7453 гривень, а за 100 Євро - 1558,3346 грн.

01.12.2015 за вих. № 16547/5.2 та 25.01.2016 за вих. № 1081/4 на адресу ПрАТ "Коопзовнішторг" відправлено листи-відповіді від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М., якими фактично визнається право позивача на проведення зарахування зустрічних вимог, як це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Із вищеназваних листів вбачається, що Фонд визнає, що Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є підставою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках відповідача для оплати зобов'язань за кредитним договором.

На думку Фонду, погашення зобов'язань за кредитом боржника, наданим банком в іноземній валюті, за рахунок кредиторських вимог такого боржника до цього банку здійснюється шляхом перерахування суми кредиторських вимог в національній валюті в іноземну валюту за курсом, встановленим на дату проведення операції взаємозаліку.

При цьому уповноважена особа Фонду вимагала у ПрАТ "Коопзовнішторг" надіслати до банку заповнену заяву про зарахування зустрічних вимог, оформлену відповідно до вимог затвердженого шаблону заяви банку. Шаблон заяви надано в додатку до листа.

Доводи уповноваженої особи Фонду, викладені у вищенаведених листах, колегія суддів суд вважає безпідставними, виходячи з такого.

Стаття 601 ЦК України не містить обов'язкової форми заяви про зарахування зустрічних вимог.

Вищеназвані листи, досліджені судами попередніх інстанцій, взагалі не містять відомостей про законодавчо затверджені будь-які додатки чи шаблони.

Доказів надсилання/вручення відповідачу будь-яких додатків до вищеназваних листів суду не надано.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 202 ЦК України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно зі ст.ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання.

При цьому характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

За таких обставин та з огляду на приписи ст. 202 ЦК України, суди дійшли правильного висновку про те, що повідомлення ПрАТ "Коопзовнішторг" про проведення заліку зустрічних однорідних вимог є правочином, направленим на припинення цивільних прав та обов'язків за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013 та договором банківського вкладу 25.01.2013 (депозит).

Між сторонами станом на 22.04.2014 існували грошові вимоги, які є юридично однорідними, та були предметом зустрічного зарахування.

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, за даних обставин відсутні.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.06.2015 у справі № 914/2492/14 (3-255гс15).

Зарахування здійснюється не з моменту ухвалення судового рішення, а з моменту настання підстав, з якими закон пов'язує можливість зарахування.

Суди дійшли до вірного висновку про наявність підстав, визначених законом, для зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на 22.04.2014.

Відповідно до перерахунку грошових коштів, які знаходились на рахунках НОМЕР_10, НОМЕР_11 НОМЕР_1 ПрАТ "Коопзовнішторг", в долари США за офіційним банківським курсом НБУ станом на 22.04.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" мав 293.001,14 доларів США, зобов'язання за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23.04.2013 складали 289.416,18 доларів США. Залишок різниці складав 3.584,96 доларів США або 40.321,66 грн.

Отже в частині вимог ПАТ "Банк Форум" про стягнення коштів та процентів за кредитом, з приводу яких суд дійшов висновку про їх зарахування в розмірі 327.265,98 дол. США, що еквівалентно 4.230.258,12 грн., предмет спору відсутній і в цій частині провадження за позовом ПАТ "Банк Форум" підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Доказів визнання недійсним іпотечного договору № 3-0058/13/40-ІР, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ПрАТ "Коопзовнішторг", з 23.04.2014 у зв'язку із припиненнями зобов'язань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 сторони не подали.

За умовами п. 4.2 іпотечного договору іпотека припиняється проведеним належним чином виконанням іпотекодавцем забезпечених нею зобов'язань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-ІV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК України, згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону № 898-ІV).

Дійсне зобов'язання повинне ґрунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у ст. 1 Закону № 898-ІV, основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно з чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Вимога, що забезпечується іпотекою, виникає після набрання чинності договором, яким вона встановлена.

За ч. 2 ст. 7 Закону № 898-ІV у разі, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

З огляду на вищезазначені норми не суперечить положенням закону іпотечний договір, за умовами якого забезпечуються вимоги банку за генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, яким визначено загальні принципи й порядок проведення банківських операцій щодо позичальника, ліміт і строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій.

Підстави припинення іпотеки наведені у ст. 17 Закону № 898-ІV. Відповідно до цієї норми іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 898-ІV іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Суд дійшли підставного висновку, що основне зобов'язання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог припинено в силу вимог ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України та п. 8 ст. 46 Закону № 4452-VI.

Договір іпотеки № 3-0058/13/40-ІР з 23.04.2014 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL є припиненим, а тому у задоволенні вимоги ПрАТ "Коопзовнішторг" в частині припинення зобов'язань за іпотечним договором №3-0058/13/40-ІР необхідно відмовити, оскільки ця обставина настала ще до звернення ПрАТ "Коопзовнішторг" до суду із зустрічним позовом.

Аналізуючи вимогу ПрАТ "Коопзовнішторг" про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки №3-0059/13/40-Р у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 3-0006/13/40-KL, суди встановили таке.

Відповідно до ст. 553 ЦК України порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Доказів визнання недійсним договору поруки №3-0059/13/40-Р від 23.04.2013 та додаткового договору від 05.11.2013 № 1 сторони не подали.

За умовами п. 3.2.1 договору поруки поручитель має право достроково виконати зобов'язання, забезпечені порукою. Пунктом 5.9 договору поруки передбачено, що довір діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором.

ЦК України не визначає переліку істотних умов, які повинен містити договір поруки.

Порука гр. ОСОБА_6 є видом забезпечення виконання зобов'язань і має похідний характер (залежить від основного зобов'язання) - кредитного договору № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013.

За своєю правовою природою порука є зобов'язанням, у зв'язку з чим до таких правовідносин застосовуються загальні правила про припинення зобов'язання, визначені у гл. 50 розд. 1 кн. 5 ЦК України, а саме: в результаті виконання поручителем договору поруки; за домовленістю сторін тощо. Ст. 559 ЦК України передбачає спеціальні підстави припинення поруки. Так, порука припиняється, зокрема:

- з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Припинення поруки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду. За наявності спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на підставі закону, поручитель вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Гр. ОСОБА_6 у даній справі не звертався із самостійними вимогами щодо поруки, оформленої договором від 23.04.2013 та додатковим договором від 05.11.2013.

Згідно зі ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При цьому порука припиняється не з моменту ухвалення судом рішення про це, а з моменту настання підстав, з якими закон пов'язує припинення поруки.

Як встановлено судами, порука гр. ОСОБА_6 припинилася у зв'язку із припиненням зобов'язань 22.04.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" за Кредитним договором № 3-0006/13/40-KL від 23.04.2013.

З огляду на вищевикладені обставини суди дійшли вірного висновку, що зустрічні вимоги ПрАТ "Коопзовнішторг" про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР задоволенню не підлягають.

Крім того судами встановлено, що ПрАТ "Коопзовнішторг" вже звертався із інших підстав до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами: - визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 у зв'язку з поєднанням в особі ПАТ "БАНК ФОРУМ" боржника, щодо вимог за грошовими коштами на рахунках та кредитора по кредитному договору; - визнати припиненим іпотечний договір № 3-0058/13/40-ІР від 23.04.2013 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-KL від 23.04.2013. У задоволенні визначених вимог Господарський суду міста Києва відмовив.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення первісних та зустрічних позовних вимог, а також підставність часткового припинення провадження у справі щодо первісних позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 925/1797/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова