Ухвала

від 24.01.2012 по справі 1-531/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 11-47/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 187 ч. 2 КК ОСОБА_1

України Доповідач в апеляційній

інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Неділька М.І., Суходольського М.І.,

за участю прокурора Свищ Л.А.,

адвоката ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2011 р., яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий 30.05.2011 року Соснівським райсудом м. Черкаси за ст. 296 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, -

засуджений за ст. 187 ч, 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Слснівського районного суду від 30.05.2011 року і кінцево до відбуття призначено покарання - чотири роки один місяць позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю; міру запобіжного заходу залишено попередню - тримання під вартою;

ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до трьох років

позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю; міру запобіжного заходу залишено попередню - тримання під вартою.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Згідно вироку суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 засуджені за те, що вони

23.07.2011 р. близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи

неподалік від будівлі Державної податкової міліції по вул. Хрещатик, 251 у м. Черкаси, разом з потерпілим ОСОБА_4; між ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_4 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_7 наніс останньому удар головою в область голови, в результаті чого ОСОБА_4 відійшов в сторону, але продовжував нецензурно висловлюватися. ОСОБА_6 в свою чергу підійшов до ОСОБА_4 та наніс останньому один удар кулаком правої руки в область тулуба, від удару останній присів, а ОСОБА_6 наніс йому ще один удар коліном лівої ноги в область обличчя, а саме лобу, спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 239 м/д від 09.08.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Під час падіння на землю ОСОБА_4, з кишені останнього випав мобільний телефон марки «Sony Ericsson W395» вартістю 300 грн. з сім-карткою оператора «Ді-джус» вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 30 грн. Після цього ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 умисно, відкрито заволоділи вказаним мобільним телефоном та мобільним телефоном марки «Sony Ericsson Z25301» вартістю 400 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн. і грошовими коштами в сумі 35 грн., які належали потерпілому ОСОБА_4 після чого з місця злочину зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 820 грн.

В поданій апеляції, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, ставить питання про скасування вироку суду в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

При цьому посилається на цілий ряд обтяжуючих їх відповідальність обставин та те, що ОСОБА_7 вже не перший раз притягається до кримінальної відповідальності, скоїв злочин не відбувши покарання за скоєння попереднього злочину; засуджені скоїли злочин в стані алкогольного сп"яніння. Враховуючи викладене прокурор просить винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді семи років одного місяця позбавлення волі, а ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_6 в своїй апеляції посилається на те, що судом першої інстанції під час винесення вироку не враховано цілий ряд пом'якшуючих його відповідальність обставин, зокрема, те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив вперше, має позитивні характеристики за місцем свого проживання, повністю відшкодував завдані потерпілому ОСОБА_4 збитки, має захворювання - тотальне облисіння і знаходиться на обліку у лікаря з цього приводу. Також зазначає, що потерпілий ОСОБА_4 не має до засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 матеріальних претензій та просить не застосовувати до засуджених покарання у вигляді реального позбавлення волі. Просить вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України без конфіскації майна.

Заслухавши суддю-доповідача. думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймає участь в суді першої інстанції, заслухавши потерпілого ОСОБА_4, який просив суд суворо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не карати, захисника засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та самого ОСОБА_6, які наполягали на задоволенні його апеляційних вимог, вивчивши та дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи зазначених апеляцій, колегія суддів судової палати вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_6 не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні того злочину за який вони засуджені при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в суді першої інстанції і яким дана вірна юридична оцінка, і які не оспорюються в апеляції.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог ч.3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України. В апеляціях прокурора та засудженого ОСОБА_6 не оскаржується ні ця процедура, ні питання про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ні правильність кваліфікацій їхніх дій. А тому відповідно до положень ч. 1 ст. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, тобто в даному випадку тільки в частині призначеного покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що відповідає межам згаданих апеляцій. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст.299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, не перевіряються.

Колегія суддів судової палати вважає, що доводи апеляції прокурора про м"якість призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання належно не вмотивовані, оскільки в них має місце посилання на обставини, які місцевим судом, відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України, достатньо враховані при вирішенні цього питання, а тому міру покарання районний суд обрав засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, даних про особу засуджених, та обставин, що пом'"якшують та обтяжують покарання. Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що призначене місцевим судом засудженим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України в частині основного покарання, є необхідним і достатнім для виправлення даних засуджених та попередження скоєння ними нових злочинів.

Стосовно доводів засудженого ОСОБА_6 про можливість застосування до нього положень ст. ст. 75. 76 КК України, то вони були предметом дослідження у суді першої інстанції і його висновок з цього приводу про відсутність підстав застосування до ОСОБА_6 цих положень матеріального закону є правильним.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку місцевого суду, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Підстав для прийняття рішення на користь ОСОБА_7 (апеляція від останнього не надходила) суд апеляційної інстанції не вбачає.

При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку місцевого суду не має, тому апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 362, 365. 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, і апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2011 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - без змін.

Головуючий

Судді