Постанова

від 10.11.2016 по справі 815/2301/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2301/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника відповідача - Левицької Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року приватне підприємство «САКСЕСС-СТРОЙ» (далі - ПП «САКСЕСС-СТРОЙ») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 квітня 2016 року:

- №0010591202 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 4000,80 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 40 008,00 грн.;

- №0010601202 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 52 231,81 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 261 159,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що самостійно обчислені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були зазначені підприємством в податкових деклараціях були своєчасно сплачені до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями.

Тому, висновки акту камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість.

26 квітня 2016 року за наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт №2891/15-53/12-2 (далі - акт перевірки) та зроблено висновок про порушення позивачем термінів сплати, самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що встановлені п.203.2 ст.203 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

27 квітня 2016 року, на підставі виявлених порушень, контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0010591202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 4000,80 грн. та за №0010601202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 52 231,81 грн.

Зміст акта перевірки та таблиця, яка в ньому міститься свідчать про те, що штраф нараховувався суб'єктом владних повноважень за затримку сплати підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які, останнім, визначались самостійно шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість.

Сума штрафу, згідно наведених підрахунків, складає 56 232,61 грн.

Позивач вважає, що в наведеній в акті перевірки таблиці правильно зазначено дата та номер податкової накладної.

Що стосується дати операції, кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання та сум боргу і штрафів, які виникли у зв'язку з затримкою, ці дані, позивач не визнає, спростовуючи наданими копіями податкових декларацій та платіжних доручень.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив із того, що крім затримки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначалися підприємством самостійно, позивач порушив строки сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного контролюючим органом, відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Так, суд узяв до уваги податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23 листопада 2012 року №0006732210, яким ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» контролюючим органом було визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем - 49 376,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 344,00 грн., всього в розмірі 61 720,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення набуло статус узгодженого після набрання 05 березня 2014 року законної сили рішення суду, яким ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» було відмовлено в задоволенні позову про його скасування.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що з моменту виникнення у позивача грошового зобов'язання у розмірі 61 720,00 грн., по день його погашення, останнім сплачувались узгоджені суми податкових зобов'язань, відповідно до поданих підприємством податкових декларацій.

Однак, вказані кошти, відповідно до п.1 розділу V Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, (затвердженого наказом МДЗУ від 05.12.13 №765 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994), ДПІ у Приморському районі м. Одеси зараховувались в рахунок погашення боргу, який виник з 21 квітня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов враховуючи наступне.

За загальним правилом, яке встановлено п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою з дати подання такої декларації або уточнюючого розрахунку.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Контролюючий орган, застосовуючи до позивача штраф, вказує в акті перевірки та в спірних податкових повідомленнях - рішеннях, саме на порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (а.с.11).

Проте, суд першої інстанції, беручи до уваги заперечення ДПІ у Приморському районі м. Одеси надані в процесі судового розгляду, змінив правове обґрунтування правопорушень, які викладені в акті перевірки і вважав, що підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій стала несвоєчасність сплати ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного відповідачем в податковому повідомленні - рішенні форми «Р» від 23 листопада 2012 року №0006732210 в розмірі 61 720,00 грн.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, податкове законодавство розрізняє поняття «податкове зобов'язання» та «грошове зобов'язання».

Так, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (п.14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України).

Грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Системний аналіз вищевикладених норм податкового законодавства дає підстави вважати, що позивача визнано винним у скоєнні податкового правопорушення, передбаченого п. 203.2 ст.203 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що у суду першої інстанції не було право змінювати склад цього правопорушення, визначаючи інші його складові.

Частина 3 статті 2 КАС України містить перелік вимог, за якими суд перевіряє законність та обґрунтованість рішень суб'єкта владних повноважень, у випадку їх оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції, беручи до уваги цю правову норму, надає оцінку саме податковим повідомленням-рішенням, які були прийняти суб'єктом владних повноважень і які місять відомості про порушення позивачем п. 203.2 ст.203 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На думку суду, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що були самостійно визначені позивачем в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались контролюючому органу, а також дати їх сплати, підтверджені відповідними платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи і які спростовують відомості, які наведені відповідачем в акті перевірки.

Беручи до уваги те, що суд першої інстанції визнав позивача винним у скоєнні податкового правопорушення, передбаченого п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, апелянт у скарзі наголошує на тому, що станом на 11 червня 2015 року ним було повністю сплачено узгоджене грошове зобов'язання, яке було визначено контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні форми «Р» від 23 листопада 2012 року за №0006732210, а також і пеня, що була нарахована за порушення строку його сплати.

При цьому, позивач посилається на наявні в матеріалах справи картки особового рахунку з ПДВ (а.с.140-143), які були надані ДПІ у Приморському районі м. Одеси на його адресу для здійснення звірки розрахунків платника податку на ПДВ.

Так, згідно даних картки особового рахунку з ПДВ за 2014 рік за ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» станом на 31 грудня 2014 року рахувалася заборгованість в розмірі 73 492,40 грн., із них 71 924,18 грн. недоїмка з ПДВ, а 1 568, 22 грн. - залишок несплаченої пені.

Якщо подивитися на картку особового рахунку з ПДВ за 2015 рік ПП «САКСЕСС-СТРОЙ» станом на 31 травня 2015 року рахувалася недоїмка в розмірі 8 844,98 грн., що повністю складається із залишку несплаченої пені.

Платіжними дорученнями від 09 червня 2015 року та від 11 червня 2015 року дана сума була повністю сплачена.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що підстав для застосування до нього штрафної санкції в 2016 році за порушення строків сплати податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 23 листопада 2012 року за №0006732210 у контролюючого органу не було.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, на підставі п.3 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року - скасувати.

Прийняти у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27 квітня 2016 року за №0010591202 про зобов'язання приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 4000,80 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 40 008,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС Одеській області від 27 квітня 2016 року за №0010601202 про зобов'язання приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 52 231,81 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 261 159,05 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код за ЄДРПОУ 39565511) 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 копійок на користь приватного підприємства «САКСЕСС-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 33865986), в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова