Рішення

від 09.11.2016 по справі 915/1031/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 915/1031/16

м. Миколаїв

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«КомелектронпромВ» ,

вул. 9-та Воєнна, 12, м. Миколаїв, 54039, код 20871808

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юг-СпецтрансВ» ,

АДРЕСА_1, 54001, код 39775390

про стягнення суми попередньої вартості товару у розмірі 231479,79 грн., -

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 16.09.2016

від відповідача - представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача суму попередньої вартості товару у розмірі 231 479 грн. 79 коп., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 655, 692, 693, 670, 713 ЦК України.

Ухвали господарського суду від 26.09.2016 та 19.10.2016 направлені на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: АДРЕСА_1. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення Відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

25 липня 2016 року між сторонами було укладено договір поставки №ЮСТ-25/07-3 (надалі - Договір) відповідно до якого відповідач зобов'язується в порядку та на умовах передбачених цим договором виготовити та поставити, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого визначається в специфікації до цього договору. Загальна вартість договору (ціна договору) дорівнює сумі вартості Товару, зазначеної у всіх специфікаціях до цього договору, підписаних сторонами (п.п.1.1, 2.3 Договору).

Оплата за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється позивачем в національній валюті України на підставі рахунку-фактури, отриманого від відповідача (в тому числі по факсу або електронною поштою), шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідача (п.3.1 договору).

Відповідно п.п.4.1, 4.2 договору поставка товару, за цим договором, здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації.

В разі невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору (п 9.1 Договору).

Згідно з п.10.2 договору якщо суперечки і розбіжності не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають розгляду Господарським судом, відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017.

На виконання умов Договору сторонами підписані специфікації на поставку товару №1 від 25.07.2016 на суму 250 000 грн. 00 коп. та №2 від 25.07.2016 на суму 181 000 грн. 00 коп.

Позивач здійснив оплату товару у відповідності з вимогами викладеними в специфікаціях та рахунків-фактури на суму 431 000 грн. 00 коп. (250 000 грн. та 181 000 грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с.24-28, 39-42).

Відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання та передав у власність відповідача товар на суму 199 520 грн. 21 коп., що підтверджено видатковою накладною №РН-0000011 від 16.08.2016 (а.с. 23).

Таким чином, на момент пред'явлення позову відповідач не виконав свої договірні зобов'язання та не поставив товар на суму 231 479 грн. 79 коп.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 251, ст. 253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої вартості товару у розмірі 231 479 грн. 79 коп. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юг-СпецтрансВ» (АДРЕСА_1, 54001, код 39775390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«КомелектронпромВ» (вул. 9-та Воєнна, 12, м. Миколаїв, 54039, код 20871808) суму попередньої вартості товару у розмірі 231 479 (двісті тридцять одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 79 коп. , а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов