ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2017 р.Справа № 915/1031/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.,
(У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_1 у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №78 від 17.01.2017 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017).
при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
від відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс
на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016
у справі № 915/1031/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комелектронпром
до Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс
про стягнення суми попередньої вартості товару у розмірі 231 479,79 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 18.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комелектронпром (далі - ТОВ Комелектронпром , позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс (далі - ТОВ Юг-Спецтранс , відповідач) про стягнення суми попередньої вартості товару у розмірі 231 479,79 грн.
Позов обґрунтований тим, що між сторонами був укладений договір, на виконання умов якого, ТОВ Комелектронпром здійснило попередню оплату за товар, проте відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав в повному обсязі та не повернув позивачу сплачені за непоставлений товар грошові кошти.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016 позов ТОВ Комелектронпром задоволено, стягнуто з ТОВ Юг-Спецтранс на користь позивача 231 479,79 грн. суму попередньої вартості товару та грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3 472, 18 грн. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 25.11.2016).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, проведено попередню оплату за договором поставки, однак відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору, взяте на себе зобов'язання щодо поставки товару або повернення сплачених в якості передоплати коштів не виконав.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції , ТОВ Юг-Спецтранс , звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вважає, рішення незаконним та таким що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Разом з апеляційною скаргою ТОВ Юг-Спецтранс надало до Одеського апеляційного господарського суду додаткові документи, а саме: копію рішення ГСМО від 09.11.2016 по даній справі, копію та оригінал видаткової накладної №РН-0000013 від 31.08.2016 на суму 479,79 грн., копію видаткової накладної № РН-0000012 від 23.08.2016 на суму 181 000,00 грн., копію листа № 78 від 05.12.2016, копію акта звірки взаєморозрахунків станом за 01.06.2016-31.12.2016, копію опису вкладення та фіскального чеку від 05.12.2016, копію та оригінал довіреності № 478 від 23.08.2016.
16.01.2017 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає скаргу необґрунтованою. Єдине, з чим погоджується ТОВ Комелектронпром , це наявність помилки при розрахунку суми боргу - помилкове не врахування факту поставки на суму 479, 79 грн., згідно видаткової накладної від 31.08.2016 №РН-0000013 (часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених договором та специфікацією №1). У зв'язку з чим, позивач просить змінити рішення суду, стягнути з відповідача на користь ТОВ Комелектронпром суму попередньої вартості товару у розмірі 231 000,00 грн. та суму сплаченого судового збору.
До початку судового засідання 18.01.2017 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, разом з якими відповідач надав до суду додаткові документи, а саме: копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.12.2016, копія заяви від 05.01.2017 №1 про вчинення кримінального провадження, копії описів кладення у цінний лист і фіскальні чеки від 05.01.2017, копії роздруківок з офіційного сайту Укрпошта .
18.01.2017 представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, в яких підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила задовольнити останню, також представник відповідача просила залучити до матеріалів справи додаткові документи, які додані до скарги та письмових додаткових пояснень до апеляції.
В судовому засіданні 18.01.2017 представник позивача надала пояснення, в яких заперечувала щодо задоволення скарги з підстав викладених у відзиві на апеляцію.
З'ясувавши думку представника відповідача щодо додаткових документів наданих ТОВ Юг-Спецтранс разом з апеляційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, судова колегія зазначає, що вищевказані додаткові документи не підлягають залученню до матеріалів справи, оскільки згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Про розгляд справи в суді першої інстанції відповідач був повідомлений належним чином. При викладених обставинах колегія суддів вважає, що вищезазначені додаткові документи не були подані скаржником до суду першої інстанції не з причин, що не залежали від нього, а внаслідок особистої недбалості. Отже, копії та оригінали додатково наданих документів до апеляційної скарги та додаткових пояснень підлягають поверненню відповідачу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду, 25 липня 2016 року між ТОВ Юг-Спецтранс (постачальник) та ТОВ Комелектронпром (покупець) було укладено договір поставки №ЮСТ-25/07-3 (надалі - Договір) за умовами якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах передбачених цим договором виготовити та поставити, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого визначається в специфікації до цього договору. Загальна вартість договору (ціна договору) дорівнює сумі вартості Товару, зазначеної у всіх специфікаціях до цього договору, підписаних сторонами (п.п.1.1., 2.3. Договору).
Оплата за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем в національній валюті України на підставі рахунку-фактури, отриманого від постачальника (в тому числі по факсу або електронною поштою), шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.1. договору).
Відповідно п.п. 4.1., 4.2. договору поставка товару, за цим договором, здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією.
В разі невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору (п 9.1. Договору).
Згідно з п.10.2 договору якщо суперечки і розбіжності не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають розгляду Господарським судом, відповідно до чинного законодавства.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (п. 11.5. Договору).
Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору поставки суду не подано, отже він є чинним.
На виконання умов Договору сторонами підписані специфікації на поставку товару №1 від 25.07.2016 на суму 250 000,00 грн. та №2 від 25.07.2016 на суму 181 000,00 грн.
Позивач здійснив оплату товару у відповідності з вимогами викладеними в специфікаціях та рахунків-фактури на суму 431 000,00 грн. (250 000,00 грн. та 181 000,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с.24-28, 39-42).
Відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання та передав у власність відповідача товар на суму 199 520,21 грн., що підтверджено видатковою накладною №РН-0000011 від 16.08.2016 (а.с. 23).
Таким чином, на момент пред'явлення позову відповідач не виконав свої договірні зобов'язання та не поставив товар на суму 231 479,79 грн.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що станом на день розгляду справи відповідачем кошти в розмірі 231 479,79 грн. не повернуто, товар не поставлено.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 231 479,79 грн. підлягає задоволенню.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції порушив ст. 64 ГПК України, оскільки не направляв процесуальні документи на поштову адресу відповідача.
Дійсно, ст. 64 ГПК України встановлює, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Тобто, саме надсилання процесуальних документів на юридичну адресу сторони (адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) вважається, що сторона у справі повідомлена належним чином. Про що також, роз'яснено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18.
Стосовно доводів апеляції, що відповідач поставив позивачу товар 23.08.2016 на суму 181 000,00 грн., не відповідає матеріалам справи, оскільки не підтверджується належними доказами.
Єдиним належним доказом передачі товару є підписана повноважними представниками сторін видаткова накладна (з врахуванням вимог п.6.1 та 4.6 договору щодо порядку передання товару за кількістю). Така накладна (підписана сторонами) відсутня, що визнається скаржником.
Судова колегія не погоджується з твердженням скаржника, що звернення позивача із позовом про стягнення суми попередньої вартості товару у розмірі 231 479,79 грн. є передчасним, а вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Специфікацією № 1 до договору визначено термін виробництва, а не термін поставки.
Оскільки, п.4.2 Договору чітко визначає строк поставки товару: якщо інше не передбачено відповідною Специфікацією, Постачальник зобов'язаний поставити Товар протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації, крім випадку, передбаченого п.9.2 даного Договору .
Специфікація №1 від 26.07.2016 року не встановлює іншого строку поставки, не містить вона й посилань на те, що встановлений п.4.2 Договору строк поставки не підлягає застосуванню. Таким чином, з врахуванням положень п.4.2 договору, товар, визначений Специфікацією № 1 підлягав поставці протягом 10 календарних днів з дати підписання специфікації №1, тобто до 05.08.2016 року (включно).
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання скаржника, що матеріали справи не містять жодних доказів виникнення суперечок та вирішення таких суперечок шляхом переговорів відповідно до п.10.1 Договору, оскільки відсутність таких доказів не є перешкодою для звернення з позовом до суду.
В судовому засіданні 18.01.2017 та у відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача визнала, що дійсно відповідач поставив товар 31.08.2016 за видатковою накладною №РН-0000013 на суму 479,79 грн., у зв'язку з чим, загальна суму яка підлягає стягненню з ТОВ Юг-Спецтранс на користь позивача становить 231 000,00 грн., проте судова колегія вважає, що даний факт не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 ГПК України, оскільки видаткова накладна від 31.08.2016 №РН-0000013 на суму 479,79 грн. не була предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не приймає і не розглядає дану вимогу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись cm.cm. 99, 101- 103, 105 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Ліпчанська Н.В.
ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2017 |
Оприлюднено | 24.01.2017 |
Номер документу | 64150196 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Головей В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні