Ухвала

від 09.11.2016 по справі 359/927/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., ХоптиС.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на рішення апеляційного суду Київської області від 21 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 198 135 доларів США на строк до 9 вересня 2033 року зі сплатою 14,99 % річних. 11 вересня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та відповідачкою укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області та належить відповідачці на праві власності.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 25 червня 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 415 294 долари 37 центів США, що еквівалентно 4 934 494 грн 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 198 135 доларів США., що еквівалентно 2 354 224 грн 02 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 174 175 доларів 06 центів США, що еквівалентно 2 069 533 грн 95 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 23 170 доларів 81 цент США, що еквівалентно 275 313 грн 69 коп.; штраф у розмірі 19 813 доларів 50 центів США, що еквівалентно 235 422 грн 40 коп.

З урахуванням наведеного ПАТ КБ «Надра» просило у рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області шляхом її продажу ПАТ КБ «Надра» з застосуванням процедури, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна з будь-якою особою-покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ КБ «Надра» всіх повноважень продавця предмету іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2015 року позов ПАТ КБ «Надра» залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 квітня 2016 року рішення міськрайонного суду скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» відмовлено з інших правових підстав.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не набула право власності на земельну ділянку, оскільки після укладення договору купівлі-продажу не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку і не зареєструвала таке право, а у позивача відповідно не виникло право іпотеки цього об'єкту нерухомого майна. Отже, підстави для звернення стягнення на вказану земельну ділянку відсутні. Крім того, звернення стягнення на спірну земельну ділянку без волевиявлення її власника, який не є іпотекодавцем, суперечить вимогам ч. 1 ст. 319 ЦК України.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» з інших правових підстав, виходив із того, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим позивач має право застосувати правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою. Проте рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 8 квітня 2010 року, що набрало законної сили, спірний кредитний договір, укладений між сторонами було розірвано та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором за рахунок іпотеки. Таким чином, банк пропустив строк позовної давності для звернення до суду, про застосування якого заявила відповідачка.

Протепогодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає .

Судом установлено, що 11 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 198 135 доларів США на строк до 9 вересня 2033 року зі сплатою 14,99 % річних.

11 вересня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 11 вересня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

8 квітня 2010 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва, що набрало законної сили, розірвано кредитний договір укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 1 977 616 грн 17 коп. за рахунок іпотеки.

ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання, як і рішення суду, не виконала, унаслідок чого станом на 25 червня 2014 року заборгованість за вказаним кредитним договором складає 415 294 долари 37 центів США, що еквівалентно 4 934 494 грн 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 198 135 доларів США., що еквівалентно 2 354 224 грн 02 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 174 175 доларів 06 центів США, що еквівалентно 2 069 533 грн 95 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 23 170 доларів 81 цент США, що еквівалентно 275 313 грн 69 коп.; штраф у розмірі 19 813 доларів 50 центів США, що еквівалентно 235 422 грн 40 коп.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову за спливом позовної давності, не звернув увагу на таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін .

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом установлено, що у п. 7.3. спірного кредитного договору сторони керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років .

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог закону та ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України не звернув увагу на те, що позовна давність, встановлена законом, була збільшена за домовленістю сторін у п. 7.3. спірного кредитного договору, який недійсним не визнавався.

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 21 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І.Журавель

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта